Ухвала суду № 137224561, 02.04.2026, Барський районний суд Вінницької області

125/1195/24

2/125/292/2024

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

02.04.2026 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Питель О.В.,

секретар судового засідання Войтюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 125/1195/24 за позовом Керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Копайгородської селищної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Поділля» про витребування земельної ділянки,

за участі: представника позивача Бородіча О.О.,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 26.07.2024 відкрито провадження у даній цивільній справі.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області 04.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 11.11.2025 клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження було задоволено; призначено підготовче засідання.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 02.02.2026 прийнято до провадження заяву представника позивача про визначення юридичної підстави позову; закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, заяви про розгляд справи за її відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не подала.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Поділля» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав відзив на позовну заяву.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з приписами частини першої статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, згідно з пунктом 6 частини першою цієї статті, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.

Відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Земельні спори між територіальною громадою та юридичною особою, належать до господарської юрисдикції, що виключає його розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

До аналогічного висновку прийшов Верховний суд у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 205/1876/23 (провадження № 61-2233св25), від 08.10.2025 у справі № 199/3150/23 (провадження № 61-3440ск25).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.05.2025 у справі № 199/9897/22 (провадження № 61-14436сво24) зазначено, що: «спір у справі, що переглядається, в частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування до ДП «Ілліч-Агро Донбас», є земельним спором між територіальною громадою та юридичною особою, а тому, виходячи із суб`єктного складу сторін, належить до господарської юрисдикції, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2023 у справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) вказано, що: «у справі, що переглядається, позовні вимоги прокурора, з урахуванням меж касаційного перегляду, про витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про скасування запису в Державному:- реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис від 17.03.201 № 25293453 про Державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526, стягнення судового збору з ТОВ «Зарус-Інвест» за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства».

З огляду на те, що спір у справі у частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування до ТОВ «Краєвид Поділля», є земельним спором між територіальною громадою та юридичною особою, тому, виходячи із суб`єктного складу сторін, належить до господарської юрисдикції, що виключає її розгляд у зазначеній частині у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи наведене, провадження у справі у частині цих вимог підлягає закриттю.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Керуючись ст. 255, 256, 258, 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Копайгородської селищної ради у частині про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Поділля» земельної ділянки - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи у частині зазначених вище позовних вимог віднесений до юрисдикції господарського суду.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя