Рішення № 137224537, 09.06.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Справа № 915/171/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116

електронна пошта: ngt@naftogaztrading.com.ua

представник позивача: Овчарук О.О.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Відділу освіти Врадіївської селищної ради, вул.Незалежності, 104, селище Врадіївка, Первомайський район, Миколаївська область, 56301

електронна пошта: osvita_vlad@ukr.net

про: стягнення 94 106, 67 грн.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 17.02.2026 (вх.№2171/26 від 18.02.2026) в якій просить суд стягнути з Відділу освіти Врадіївської селищної ради заборгованості в розмірі 94 106,67 грн. з якої:

- 79 365,50 грн. - основний борг;

- 12 335,36 грн. - пеня;

- 1 291,59 грн. - 3% річних;

- 1 114,22 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору постачання природного газу №13-8157/25-БО-Т від 23.12.2024 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем природний газ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/171/26 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

Вказана ухвала була направлена в електронний кабінет відповідача системи «Електронний суд» та отримана останнім 19.02.2026, про що свідчить довідка про доставку документа в кабінет електронного суду, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

23 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - постачальник) та Відділом освіти Врадіївської селищної ради, EIC-код 56XS0001804IG00B (далі - споживач) укладено Договір №13-8157/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб.

У відповідності до п.1.3 Договору, за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

Згідно п.1.4 Договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього Договору у споживача в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором газорозподільної мережі та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережи). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01 січня 2025 року по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 170,00000 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м.): - січень 2025 року - 70,00000 тис.куб.м.; - лютий 2025 року - 53,00000 тис.куб.м.; - березень 2025 року - 41,00000 тис.куб.м.; - квітень 2025 року - 6,00000 тис.куб.м. Всього: 170,00000 тис.куб.м.

Відповідно до п.2.1.1 Договору, загальний обсяг природного газу, замолений споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору.

Згідно п.2.3 Договору, підписанням цього Договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

У відповідності до п.2.4 Договору, перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.

Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором.

В будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання - передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.

У відповідності до п.3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п.3.5.1 Договору, споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ.

Згідно п.3.5.2 Договору, на підставі отриманих від споживача даних та даних з остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірника акта приймання - передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженими представниками постачальника.

У відповідності до п.3.5.3 Договору, споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акта зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Відповідно до п.3.5.4 Договору, у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними споживача та даними остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

Згідно п.4.1 Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: Ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13 658,33 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна за природний газ за 1000 куб.м. з ПДВ - 16 390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.

У відповідності до п. 4.3 Договору, загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 2 345 134,42 грн., крім того ПДВ - 469 026,88 грн., разом з ПДВ - 2 814 161,30 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний рахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природного газу здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно п.5.2 Договору, сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер Договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору.

Кошти, які надійшли від споживач, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Згідно п.5.5 Договору, звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом 10 днів з моменту письмової вимоги однієї зі сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі.

Відповідно до п.п.4 п.6.3 Договору, постачальник має право отримати оплату за переданий за цим договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим договором.

У відповідності до п.п.1 п.6.4 Договору, постачальник зобов`язаний виконувати умови цього договору.

Згідно п.13.1 Договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині постачання газу з 01 січня 2025 року по 30 квітня 2025 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Цей Договір може бути підписаний шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису, відбитків підписів електронної печатки 9за наявності) з використанням сервісів для обміну електронними документами.

Сторони, підписуючи договір, підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись сторонами під час дії даного Договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації КЕП/УЕП та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв`язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, але не виключно, системи обміну електронним документами «М.Е.Doc», «Вчасно».

Перелік документів, які сторони можуть укладати в електронній формі в тому числі, але не виключно: - цей Договір, додаткові угоди, що укладаються в період дії Договору і передбачають внесення будь-яких змін до його умов, додатки до Договору/додаткових угод; - акти приймання - передачі природного газу; - рахунки - фактури (рахунки) на оплату; - листи, повідомлення, заяви та інші документи, які мають або можуть подаватись сторонами з метою виконання цього Договору.

У відповідності до п.13.4 Договору, сторони зобов`язуються повідомляти одна одну рекомендованим листом з повідомленням про зміну власних платіжних реквізитів, EIC-кодів, адреси, номерів телефонів, факсів у 5-денний строк з дня виникнення відповідних змін.

В розділі 14 Договору сторонами узгоджено адреси та реквізити сторін.

Договір містить підписи та печатки сторін.

27 січня 2025 року між позивачем та відповідачем була підписана Додаткова угода №1 до Договору відповідно до якої, ураховуючи підпункт 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, та набрання чинності з 01.01.2025 постановою НКРЕКП від 30.12.2024 №2387 «Про встановлення тарифів для ТОВ «Оператор ГТС України» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2025-2029», сторони:

Виклали п.2.1 Розділу 2 «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу» в наступній редакції:

«Постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2025 року по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 165,02828 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м.): - січень 2025 року - 65,02828 тис.куб.м.; - лютий 2025 року - 53,00000 тис.куб.м.; - березень 2025 року - 41,00000 тис.куб.м.; - квітень 2025 року - 6,00000 ьис.куб.м. Всього: 165,02828 тис.куб.м.».

Виклали п.4.1 Розділу 4 «Ціна та вартість природного газу» » в наступній редакції:

«Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: Ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13 658,33 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна за природний газ за 1000 куб.м. з ПДВ - 16 390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 501,97 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом -552,167 крім того ПДВ 20% - 110,433 грн., всього з ПДВ - 662,60 грн. за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 17 052,60 грн.».

Виклали п.4.3 Розділу «Ціна та вартість природного газу» Договору в наступній редакції:

«Загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 2 345 134,38 грн., крім того ПДВ - 469 026,87 грн., разом з ПДВ - 2 814 161,25 грн.

На виконання умов зазначеного договору, позивач у період з січня 2025 року по квітень 2025 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 2 893 140,58 грн., а саме згідно з:

- актом приймання-передачі природного газу від 12.02.2025 за січень 2025 року на суму 1 107 786,46 грн.;

- актом приймання - передачі природного газу від 11.03.2025 за лютий 2025 року на суму 1 229 021,54 грн., який підписаний сторонами без зауважень;

- актом приймання - передачі природного газу від 11.04.2025 за березень 2025 року на суму 476 967,08 грн., який підписаний сторонами без зауважень;

- актом приймання - передачі природного газу від 12.05.2025 за квітень 2025 року на суму 79 365,50 грн.

Так, акт приймання - передачі природного газу від 12.02.2025 за січень 2025 року та акт приймання - передачі природного газу від 12.05.2025 за квітень 2025 року не містять підпису зі сторони споживача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання пп.3.5.2 п.3.5 Договору, направлялися відповідачу примірники актів приймання-передачі природного газу за період січень 2025, квітень 2025, підписані уповноваженим представником позивача та скріплені печаткою підприємства.

Позивач зазначає, що відповідач не повернув позивачу підписані акти приймання-передачі природного газу за період січень 2025 року, квітень 2025 року та вмотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі природного газу за період січень 2025, квітень 2025 у письмовій формі на виконання вимог підпункту 3.5.3 пункту 3.5 Договору позивачу не надав.

Таким чином, у зв`язку з неповерненням споживачем підписаного акту приймання-передачі природного газу за період січень 2025 року, квітень 2025 року, об`єм (обсяг) природного газу спожитий споживачем, відповідно до умов Договору, встановлюється відповідно до даних з Інформаційної платформи Оператора ГТС України щодо остаточної алокації відборів споживача, які відображають обсяг природного газу, що був поставлений споживачу, у січні 2025 року та квітні 2025 року з ресурсу позивача.

На запит позивача, Оператором ГТС України Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» листом №ТОВВИХ-25-21388 від 31.12.2025 надано відомості з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів споживання відповідачем газу за ЕІС-кодом 56XS0001804IG00B, який зазначений у договорі, з якого слідує, що обсяг природного газу, використаний споживачем з EIC-код 56XS0001804IG00B за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 та з 01.04.2025 по 30.04.2025 внесено в алокацію постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та становить: - з 01.01.2025 по 31.01.2025 - 64 962,92 куб.м.; - з 01.04.2025 по 30.04.2025 - 4 654,16 куб.м., що відповідає обсягам, зазначеним позивачем в актах приймання-передачі природного газу за січень та квітень 2025 року.

Як убачається з матеріалів справи та зазначено позивачем у позовній заяві, відповідач розрахувався за поставлений природний газ у січні 2025, лютому 2025 року та березні 2025 року на суму 2 813 775,08 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, які наявні в матеріалах справи.

Несплата повної вартості спожитого у січні-квітні 2025 року природного газу, мала наслідком звернення позивача з позовом про стягнення боргу в сумі 79 365,50 грн. (за квітень 2025 року), нарахованої відповідно до умов п.7.2 договору пені, а також нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційних нарахувань.

У відповідності до ст.15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

У відповідності до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно п.28 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

В силу положень п.4 ч.1 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу», споживач має право, зокрема на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Відповідно до п.1 розділу 2 Правил постачання природного газу (затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. № 2496) (далі - Правила постачання природного газу), підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

У відповідності до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Приписами ст.655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України, на покупця покладається обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; при цьому, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Отже, договір постачання природного газу №13-8157/24-БО-Т від 23.12.2024 є належною підставою для виникнення прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до п.2 ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу», споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Нормами ст.599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, в порушення умов договору та Закону відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повної оплати вартості природного газу у визначений пунктом 5.1 договору строк не виконав, здійснивши лише оплату вартості отриманого від позивача природного газу в січні-березні 2025 року на суму 2 813 775,08 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 79 365,50 грн., яка відповідачем не заперечена та належними доказами не спростована, а тому позовна вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

У відповідності до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Законом України №4196-IX від 09.01.2025 ч. 3 ст. 549 ЦК України доповнено новим абзацом, відповідно до якого боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.2 Договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 договору та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику, зокрема, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З огляду на прострочення відповідачем строку оплати за поставлений природний газ в квітні 2025 року, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 335,36 грн. нараховану на заборгованість 79 365,50 грн. за період з 17.06.2025 по 16.12.2025

Суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, нарахованої у зв`язку з порушенням строків оплати за природний газ, поставлений у квітні 2025 року, зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 291,59 грн. нараховані на суму заборгованості 79 365,50 грн. за період з 17.06.2025 по 31.12.2025.

Суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, нарахованих у зв`язку з порушенням строків оплати за природний газ, поставлений у квітні 2025 року, зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 114,22 грн. нараховані на суму заборгованості 79 365,50 грн. за період з липня 2025 року по грудень 2025 року.

Суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з порушенням строків оплати за природний газ, поставлений у квітні 2025 року, зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання у строк визначений Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості.

У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відділу освіти Врадіївської селищної ради (вул.Незалежності, 104, селище Врадіївка, Первомайський район, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 44004664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) заборгованість в сумі 79 365,50 грн., 3% річних у розмірі 1 291,59 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 114,22 грн., пеню у розмірі 12 335,36 грн. та 2 662,40 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Н.О.Семенчук