Ухвала суду № 137224270, 08.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання / відхилення вимог кредитора

"08" червня 2026 р. Справа № 911/250/26

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши матеріали за заявою ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 9933 від 24.04.2026року)

у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

За участі: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі боржник).

Ухвалою Суду від 02.03.2026, зокрема, відкрито провадження у справі № 911/250/26 введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Мотальову-Кравець Валерію Юріївну (далі арбітражний керуючий, керуючий реструктуризацією).

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржниказдійснено 02.03.2026.

До Суду від ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» (далі кредитор) надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 115 931,20 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2026 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.

28.04.2026 до Суду від арбітражного керуючого надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог.

06.05.2026 до Суду від кредитора надійшли пояснення.

20.05.2026, 27.05.2026 та 03.06.2026 до Суду від кредитора надійшло клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 08.06.2026 учасники у справі про неплатоспроможність участь не взяли.

Суд зазначає, що неявка належним чином повідомлених учасників у справі про неплатоспроможність не перешкоджає проведенню судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, Суд зазначає наступне.

Кредитор просить суд визнати грошові вимоги сумі 115931,20 грн., у зв`язку з неналежним виконанням боржником 5-ти окремих Договорів кредиту, а саме:

1. За Договором про надання фінансового кредиту №03386-04/2024 від 02.04.2024 р. у сумі 28000,00 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 7000,00 грн; сума заборгованості за відсотками 21000,00 грн.

2. За Договором про надання фінансового кредиту №10792-04/2024 від 07.04.2024 р. у сумі 48000,00 грн., з яких сума заборгованості за кредитом 12000,00 грн; Сума заборгованості за відсотками 36000,00 грн.

3. За Договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2894213 від 06.05.2024 р. у сумі 17250,00 грн., з яких сума заборгованості за кредитом 5000,00 грн; Сума заборгованості за відсотками 2250,00 грн; Сума заборгованості за пенею 10000,00 грн.

4. За Договором позики №715543 від 13.06.2024 р. у сумі 1830,00 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 600,00 грн; Сума заборгованості за відсотками 30,00 грн; Сума заборгованості за штрафом 1200,00 грн.

5. За Договором надання грошових коштів у кредит №6888530125 від 29.01.2025р. у сумі 20851,20 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 3200,00 грн; Сума заборгованості за відсотками 10721,20 грн; Сума заборгованості за комісією 480,00 грн; Сума заборгованості за штрафом 6400,00 грн.

Також, кредитор просить суд визнати 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Арбітражний керуючий визнав грошові вимоги кредитора до боржника у сумі 66 681,20 грн.:

1. За договором № 03386-04/2024 від 02.04.2024 року укладеного з ТОВ «Аванс Кредит» арбітражний керуючий визнає розмір заборгованості Боржника в розмірі 21 000,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. за тілом, 14 000,00 грн. за відсотками.

2. За договором № 10792-04/2024 від 07.04.2024 року укладеного з ТОВ «Аванс Кредит» арбітражний керуючий визнає розмір заборгованості Боржника в розмірі 23 400,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. за тілом, 18 900,00 грн. за відсотками.

3. За договором № 2894213 від 06.05.2024 року укладеного з ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» арбітражний керуючий визнає розмір заборгованості Боржника в розмірі 7 250,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. за тілом, 2 250,00 грн. за відсотками.

4. За договором № 715543 від 13.06.2024 року укладеного з ТОВ «Сіроко Фінанс» арбітражний керуючий визнає розмір заборгованості Боржника в розмірі 630,00 грн., з яких: 600,00 грн. за тілом, 30,00 грн. за відсотками.

5. За договором № 6888530125 від 29.01.2025 року укладеного з ТОВ «Іннова Фінанс» арбітражний керуючий визнає розмір заборгованості Боржника в розмірі 14 401,20 грн., з яких: 3 200,00 грн. за тілом, 10 721,20 грн. за відсотками, 480,00 грн. комісія.

1. Щодо грошових вимог за Договором про надання фінансового кредиту №03386-04/2024 від 02.04.2024 р. у сумі 28000,00 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 7000,00 грн; сума заборгованості за відсотками 21000,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Аванс Кредит» та боржником було укладено Договіркредиту№03386-04/2024 від 02.04.2024 /т.1в ас.6-11/, на наступних умовах.

Тип кредиту Кредит

Сума / ліміт кредиту, грн. 7000,00

Строк кредитування 120 днів.

Мета отримання кредиту на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Процентна ставка, відсотків річних 2,50% в день, що становить 912,50% річних.

Порядок повернення кредиту. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення Кількість та розмір платежів, періодичність внесення вказується в Графіку платежів. Проценти сплачуються кожні 30 днів. Розмір платежу 5250,00 грн. * Кількість платежів 4 шт. Сума кредиту сплачується в останній день строку кредитування. *Розмір платежу може змінюватися в бік зменшення в зв`язку з достроковим погашенням кредиту або на умовах, визначених п.1.4.2 Договору.

Позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 7000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» Вих. № 20250702-1.1 від 2025-07-02 /т.1в ас.157/.

За користування кредитом позикодавець нарахував позичальнику 21 000,00 грн. процентів за період з 02.04.2024 по 30.07.2024 /т.1в ас.16-17/.

Між позикодавцем та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» укладено Договір факторингу №07062024 від 07.06.2024 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив право вимоги новому кредитору, яке виникло за основними договорами.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 07062024 від 07.06.2024 року ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло права вимоги до боржника у сумі 17 725,00 грн, з яких 7 000,00 грн тіла кредиту та 10 725,00 грн процентів /т.1в ас.170/.

Між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та кредитором укладено Договір факторингу №03102024 від 03.10.2024 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив право вимоги новому кредитору, яке виникло за Договором кредиту

Відповідно до Витягу з реєстру № 1 від 04.10.2024 прав вимог за Договором факторингу № 03102024 кредитор набув права вимоги до боржника у сумі 17 725,00 грн, з яких 7 000,00 грн тіла кредиту та 10 725,00 грн процентів /т.1в ас.165/.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, Суд виснує, що кредитор набув право вимоги до боржника за вказаним вище Договором позики.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

«Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затверджено Постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164 встановлює загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням та містить наступні положення:

153. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

59. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

160. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів повинні містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, для фізичної особи - унікальний (повний) номер платіжного інструменту/номер рахунку/електронний гаманець/унікальний ідентифікатор, лише якщо унікальний ідентифікатор було зазначено в платіжній інструкції.

Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір позики на виконання вимог якого позикодавець надав боржнику кошти у позику у сумі 7000,00 грн. Втім, боржник не повернув своєчасно вказану суму грошових коштів, у зв`язку з чим вимога кредитора щодо визнання заборгованості у розмірі 7000,00 грн. є правомірною та обгрунтованою.

Щодо визнання грошових вимог у сумі нарахованих процентів, суд зазначає наступне.

Як вказано вище, за користування кредитом позикодавець нарахував позичальнику 21000,00 грн. процентів за період з 02.04.2024 по 30.07.2024.

Арбітражний керуючий визнав 14000,00 грн. відсотків, адже нарахування відсотків здійснено без урахування ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023).

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 набрав законної сили 24.12.2023.

Тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

Відтак, здійснивши перерахунок відсотків, суд зазначає, що обгрунтований розрахунок відсотків виглядає наступним чином:

1. За період з 02.04.2024 по 22.04.2024 ((20 днів) х (7000,00 грн х 2,50%)) = 3500,00 грн.

2. За період з 23.04.2024 по 30.07.2024 ((99 днів) х (7000,00 грн х 1,50%)) =10395,00 грн

Відтак правомірна та обгрунтована сума процентів складає 13895,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до умов Договору строк повернення кредиту є таким, що настав.

Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату постановлення ухвали обов`язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 20895,00 грн. (7000,00 грн + 13895,00 грн) перед кредитором належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги кредитора до боржника є обґрунтованими та правомірними частково у вказаній сумі.

2. Щодо грошових вимог за Договором про надання фінансового кредиту №10792-04/2024 від 07.04.2024 р. у розмірі 48000,00 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 12000,00 грн; Сума заборгованості за відсотками 36000,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Аванс Кредит» та боржником було укладено Договір кредиту№10792-04/2024 від 07.04.2024 /т.1в ас.18-25/на наступних умовах.

Тип кредиту Кредит

Сума / ліміт кредиту, грн. 12000,00

Строк кредитування 120 днів

Мета отримання кредиту на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Процентна ставка, відсотків річних 2,50% в день, що становить 912,50% річних

Порядок повернення кредиту Кількість та розмір платежів, періодичність внесення Кількість та розмір платежів, періодичність внесення вказується в Графіку платежів. Проценти сплачуються кожні 30 днів. Розмір платежу 9000,00 грн. * Кількість платежів 4 шт. Сума кредиту сплачується в останній день строку кредитування. *Розмір платежу може змінюватися в бік зменшення в зв`язку з достроковим погашенням кредиту або на умовах, визначених п.1.4.2 Договору.

Позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 12000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» Вих. № 20250702-1.1 від 2025-07-02 /т.1в ас.157/.

За користування кредитом позикодавець нарахував позичальнику 36 000,00 грн. процентів за період з 07.04.2024 по 04.08.2024 /т.1в ас.35-36/.

Між позикодавцем та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» укладено Договір факторингу №07062024 від 07.06.2024 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив право вимоги новому кредитору, яке виникло за основними договорами /т.1в ас.37-41/.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 07062024 від 07.06.2024 року ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло права вимоги до боржника у сумі 30 600,00 грн, з яких 12 000,00 грн тіла кредиту та 18 600,00 грн процентів /т.1в ас.170/.

Між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та кредитором укладено Договір факторингу №03102024 від 03.10.2024 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив право вимоги новому кредитору, яке виникло за основними договорами /т.1в ас.42-49/.

Відповідно до Витягу з реєстру № 1 від 04.10.2024 прав вимог за Договором факторингу № 03102024 кредитор набув права вимоги до боржника у сумі 30 600,00 грн, з яких 12 000,00 грн тіла кредиту та 18 600,00 грн процентів /т.1в ас.165/.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, Суд виснує, що кредитор набув право вимоги до боржника за вказаним вище Договором позики.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

«Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затверджено Постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164 встановлює загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням та містить наступні положення:

153. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

159. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

160. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів повинні містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, для фізичної особи - унікальний (повний) номер платіжного інструменту/номер рахунку/електронний гаманець/унікальний ідентифікатор, лише якщо унікальний ідентифікатор було зазначено в платіжній інструкції.

Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір позики на виконання вимог якого позикодавець надав боржнику кошти у позику у сумі 12000,00 грн. Втім, боржник не повернув своєчасно вказану суму грошових коштів, у зв`язку з чим вимога кредитора щодо визнання заборгованості у розмірі 12000,00 грн. є правомірною та обгрунтованою.

Щодо визнання процентів, суд зазначає наступне.

Як вказано вище, за користування кредитом позикодавець нарахував позичальнику 36000,00 грн. процентів за період з 07.04.2024 по 04.08.2024

Арбітражний керуючий визнає 18 900,00 грн. відсотків, адже нарахування відсотків здійснено без урахування ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023).

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 набрав законної сили 24.12.2023.

Тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

Відтак, здійснивши перерахунок відсотків, суд зазначає, що обгрунтований розрахунок відсотків виглядає наступним чином:

1. За період з 07.04.2024 по 22.04.2024 ((15днів) х (12000,00 грн х 2,50%)) = 4500,00 грн.

2. За період з 23.04.2024 по 04.08.2024 ((104днів) х (12000,00 грн х 1,50%)) = 18720 грн.

Всього разом 23 220,00 грн процентів.

В той же час, судом враховано, що кредитор, як фактор, набув право вимоги до боржника у сумі 18 600,00 грн процентів, а відтак правомірна та обгрунтована сума процентів складає 18 600,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до умов Договору строк повернення кредиту є таким, що настав.

Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату постановлення ухвали обов`язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 35 220,00 грн. (12000,00 грн + 23 220,00 грн) перед кредитором належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги кредитора до боржника є обґрунтованими та правомірними частково у вказаній сумі.

3. Щодо грошових вимог за Договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2894213 від 06.05.2024 сума яких становить 17250,00 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 5000,00 грн; Сума заборгованості за відсотками 2250,00 грн; Сума заборгованості за пенею 10000,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ « 1 безпечне агентство необхідних кредитів» та боржником було укладено Договір кредиту №2894213 від 06.05.2024 /т.1 ас.52-55/, на наступних умовах.

2.1. Сума Позики 5000.00 грн

2.2. Строк Позики/ Строк Договору 30 днів

2.3. Процентна ставка/ день 1.50% (фіксована), яка діє протягом Строку Договору, визначеного п.п. 2.2. п. 2 Договору

Дата надання Позики 06.05.2024

Дата повернення Позики (останній день)05.06.2024

Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день,%2.70

Пеня %/день2.70

Позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» Вих. № КД-000143316/ТНПП Від 08.04.2026 р /т.1в ас.57, 157/.

За користування кредитом позикодавець нарахував позичальнику 2250.00грн. процентів за період з 06.05.2024по 04.06.2024 /т.1в ас.60-62/.

Позикодавець нарахував позичальнику 10000.00 пені за період з 06.06.2024 по 19.08.2024 /т.1в ас.60-62/.

Між позикодавцем та кредитором укладено Договір факторингу №01/10/24-01 від 01.10.2024 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив право вимоги новому кредитору, яке виникло за основними договорами /т.1в ас.63-70/.

Відповідно до Витягу з реєстру № 1 від 01.10.2024 прав вимог за Договором факторингу № 01/10/24-01 від 01.10.2024 кредитор набув права вимоги до боржника у сумі 17250,50 грн., з яких 5000,00 грн тіла кредиту, 2250,00 грн. відсотків та 10000,00 грн. пені /т.1в ас.166/.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, Суд виснує, що кредитор набув право вимоги до боржника за вказаним вище Договором позики.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

«Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затверджено Постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164 встановлює загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням та містить наступні положення:

153. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

159. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

160. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів повинні містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, для фізичної особи - унікальний (повний) номер платіжного інструменту/номер рахунку/електронний гаманець/унікальний ідентифікатор, лише якщо унікальний ідентифікатор було зазначено в платіжній інструкції.

Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір позики на виконання вимог якого позикодавець надав боржнику кошти у позику у сумі 5000,00 грн. Втім, боржник не повернув своєчасно вказану суму грошових коштів, у зв`язку з чим вимога кредитора щодо визнання заборгованості у розмірі 5000,00 грн. є правомірною та обгрунтованою.

Щодо визнання процентів, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, Суд приходить до висновку про правомірне нарахування процентів за договором у сумі 2250,00 грн.

Стосовно визнання грошових вимог у частині 10 000,00 грн неустойки, суд зазначає наступне.

Згідно з нормами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який діє по цей час.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, виходячи з положень п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України про звільнення позичальників від відповідальності у вигляді неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, суд відхиляє вимоги кредитора вимоги в частині 10 000,00 грн штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до умов Договору строк повернення кредиту є таким, що настав.

Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату постановлення ухвали ухвалення рішення обов`язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 7250,00 грн. (5000,00 грн + 2250,00 грн) перед кредитором позивачем належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги кредитора до боржника є обґрунтованими та правомірними частково у вказаній сумі.

4. Стосовно грошових вимог за Договором позики №715543 від 13.06.2024 р. сума яких становить 1830,00 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 600,00 грн; Сума заборгованості за відсотками 30,00 грн; Сума заборгованості за штрафом 1200,00 грн.

Судом встановлено, щоміж ТОВ «Сіроко Фінанс» та боржником було укладено Договір кредиту №2894213 від 06.05.2024 /т.1в ас.71-74/, на наступних умовах.

2.1. Сума Позики 600.00 грн.

2.2. Строк Позики/Строк Договору (первісний строк кредитування) 5 днів

2.3. Процентна ставка 1.00 % / день (фіксована), діє протягом Строку Договору, визначеного п.п. 2.2. п. 2 Договору

Дата надання Позики13.06.2024

Дата повернення Позики (наступний день за останнім днем користування)18.06.2024

Денна процентна ставка/ день,%1.00

Інші платежі: Проценти за понадстрокове користування Позикою/ залишком Позики за день, %3.00

Пеня, %/день3.00

Позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № 25053fc2-4d90-43d7-979d-d9e6aec8b7a7 від 13.06.2024 /т.1в ас.75, 158/.

За користування кредитом позикодавець нарахував позичальнику 30.00 грн. процентів за період з 13.06.2024 по 17.06.2024 /т.1в ас.78/.

Позикодавець нарахував позичальнику 1200.00 пені за період з 19.06.2024 по 24.08.2024 /т.1в ас.78/.

Між позикодавцем та кредитором укладено Договір факторингу №291024 від 29.10.2024 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив право вимоги новому кредитору, яке виникло за основними договорами /т.1в ас.80-87/.

Відповідно до Витягу з реєстру № 30/10/24 від 30.10.2024 прав вимог за Договором факторингу №291024 від 29.10.2024 кредитор набув права вимоги до боржника у сумі 1830,00 грн., з яких 600,00 грн тіла кредиту, 30,00 грн. відсотків та 1200,00 грн. пені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, Суд виснує, що кредитор набув право вимоги до боржника за вказаним вище Договором позики.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

«Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затверджено Постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164 встановлює загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням та містить наступні положення:

153. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

159. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

160. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів повинні містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, для фізичної особи - унікальний (повний) номер платіжного інструменту/номер рахунку/електронний гаманець/унікальний ідентифікатор, лише якщо унікальний ідентифікатор було зазначено в платіжній інструкції.

Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір позики на виконання вимог якого позикодавець надав боржнику кошти у позику у сумі 600,00 грн. Втім, боржник не повернув своєчасно вказану суму грошових коштів, у зв`язку з чим вимога кредитора щодо визнання заборгованості у розмірі 600,00 грн. є правомірною та обгрунтованою.

Щодо визнання грошових вимог за процентами, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, Суд приходить до висновку про правомірне нарахування процентів за договором у сумі 30,00 грн.

Стосовно визнання грошових ввимог у частині 1200,00 грн неустойки, суд зазначає наступне.

Згідно з нормами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який діє по цей час.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, виходячи з положень п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України про звільнення позичальників від відповідальності у вигляді неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, суд відхиляє вимоги кредитора в частині 1200,00 грн штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до умов Договору строк повернення кредиту є таким, що настав.

Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату постановлення ухвали ухвалення рішення обов`язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 630,00 грн. (600,00 грн + 30,00 грн) перед кредитором позивачем належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги кредитора до боржника є обґрунтованими та правомірними частково у вказаній сумі.

5. Щодо грошових вимог за Договором надання грошових коштів у кредит №6888530125 від 29.01.2025р. сума яких становить 20851,20 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом 3200,00 грн; Сума заборгованості за відсотками 10721,20 грн; Сума заборгованості за комісією 480,00 грн; Сума заборгованості за штрафом 6400,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Іннова Фінанс» та боржником було укладено Договір кредиту №2894213 від 06.05.2024 /т.1в ас.88-104/, на наступних умовах.

Тип кредиту Кредит Сума / ліміт кредиту, грн. 3200 Строк кредитування 360 Мета отримання кредиту на споживчі (особисті) потреби.

Процентна ставка, відсотків річних Процентна ставка стандартна: протягом перших 180 днів 1%, починаючи з 181 дня по 360 день дії Договору - 0.87% Річна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 356.49%

Кількість та розмір платежів, періодичність внесення 36 платежів кожні 10 днів останній платіж з періодом внесення 10 дні(в) (згідно з графіком у договорі) з поверненням суми кредиту в кінці строку діі? договору

Пеня у розмірі подвіи?ноі? обліковоі? ставки Національного банку Украі?ни, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу.

Позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 3200,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 07.05.2026 /т.1в ас.158/.

За користування кредитом позикодавець нарахував позичальнику 10 771,20грн. процентів за період з 30.01.2025 по 25.01.2026 /т.1 ас.105-106/.

Позикодавець нарахував позичальнику 480,00 грн комісії /т.1 ас.105-106/.

Позикодавець нарахував позичальнику 6 400,00 пені за період з 09.02.2025 по 27.03.2025 /т.1 ас.105-106/.

Між позикодавцем та кредитором укладено Договір факторингу №06032026 від 06.03.2026 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив право вимоги новому кредитору, яке виникло за основними договорами /т.1в ас.107-116/.

Відповідно до Витягу з реєстру №1 прав вимог за Договором факторингу №06032026 від 06.03.2026 кредитор набув права вимоги до боржника у сумі 20 851,20 грн., з яких 3200,00 грн тіла кредиту, 10771,20 грн. відсотків, 480,00 грн комісії та 6400,00 грн. пені /т.1в ас.119, 162/.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, Суд виснує, що кредитор набув право вимоги до боржника за вказаним вище Договором позики.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

«Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затверджено Постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164 встановлює загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням та містить наступні положення:

153. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

159. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

160. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів повинні містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, для фізичної особи - унікальний (повний) номер платіжного інструменту/номер рахунку/електронний гаманець/унікальний ідентифікатор, лише якщо унікальний ідентифікатор було зазначено в платіжній інструкції.

Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір позики на виконання вимог якого позикодавець надав боржнику кошти у позику у сумі 3200,00 грн. Втім, боржник не повернув своєчасно вказану суму грошових коштів, у зв`язку з чим вимога кредитора щодо визнання заборгованості у розмірі 3200,00 грн. є правомірною та обгрунтованою.

Щодо визнання процентів, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, Суд приходить до висновку про правомірне нарахування процентів за договором у сумі 10 721,20 грн.

Щодо визнання комісії у сумі 480,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про споживче кредитування», перед укладенням договору про споживчий кредит кредитний посередник повинен надати споживачу в письмовій формі інформацію про розмір винагороди (комісійного збору) чи іншої плати за послуги кредитного посередника.

Інформація про комісійний збір чи іншу плату, що сплачується споживачем кредитному посереднику за його послуги, надається кредитним посередником кредитодавцю для розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом, реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки (ч. 5 ст. 6 згаданого Закону).

Згідно абз. 2 та абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, Суд приходить до висновку про правомірне нарахування комісії за договором у сумі 480,00 грн.

Стосовно визнання грошових ввимог у частині 6400,00 грн неустойки, суд зазначає наступне.

Згідно з нормами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який діє по цей час.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, виходячи з положень п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України про звільнення позичальників від відповідальності у вигляді неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, суд відхиляє вимоги кредитора в частині 6400,00 грн штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до умов Договору строк повернення кредиту є таким, що настав.

Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату постановлення ухвали ухвалення рішення обов`язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 14401,20 грн (3 200,00 грн. + 10 721,20 грн. + 480,00 грн.) перед кредитором позивачем належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги кредитора до боржника є обґрунтованими та правомірними частково у вказаній сумі.

Згідно з ст.1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

За змістом ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

За змістом ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи положення ст. 47 КУзПБ суд визнає частково грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 57 501,20 грн. (20 895,00 грн + 35 220,00 грн + 7 250,00 грн + 630,00 грн + 14 401,20 грн), друга черга задоволення вимог кредиторів.

Щодо сплачених 5324,80 грн. судового збору за подачу заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, Суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, понесені кредитором витрати на оплату судового збору у розмірі 5324,80 грн. пов`язані з провадженням у справі про банкрутство відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, суд зазначає наступне.

Заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника підписано представником адвокатом Калачиком В.В., який діє на підставі Ордеру АА№1247554, який видано АБ «Калачик та партнери» /т.1в ас.123/.

Між кредитором та АБ «Калачик та партнери» укладено Договір про надання правничої правової допомоги в№8/2025 від 18.11.2025 відповідно до п.1.1. якого Адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного Акту наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня підписання відповідно акту, які є невід`ємною частиною цього Договору.

За змістом Акту про надання правничої (правової) допомоги до Договору №8/2025 від 18.11.2025 року АБ «Калачик та партнери» передало, а кредитор прийняв наступні послуги всього разом на 6000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зважаючи на результати розгляду заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника, суд відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладає судові витрати кредитора по правничій допомозі на кредитора та боржника пропорційно визнаних грошових вимог у сумі 2995,95 грн. (6000,00 грн/ 115 931,20 грн) х 57 501,20 грн).

Оскільки офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 02.03.2026, граничним строком для подання відповідних заяв є 01.04.2026 (включно).

Отже, оскільки кредитор звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника 24.04.2026 такі вимоги кредитора є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ.

Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ).

Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника.

Керуючись ст.ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати кредиторські вимоги ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 у розмірі 57 501,20 грн, друга черга задоволення вимог кредиторів.

Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність понесені витрати ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» на оплату судового збору у розмірі 5324,80 грн., які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів та 2995,95 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відхилити грошові вимоги ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» до боржника в іншій частині.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено 09.06.2026 року.

Суддя Т.Д. Гребенюк