Рішення № 137224211, 09.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.06.2026Справа № 910/3490/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7, д, ідентифікаційний код 00034186)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анни Ахматової 45" (02095, м. Київ, вул. Ахматової Анни, 45, ідентифікаційний код 33542167)

про стягнення 8 775, 00 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - позивач) з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анни Ахматової 45" (далі - відповідач) про стягнення 8 775, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору комплексного добровільного страхування майна та відповідальності власника житлового приміщення УБ 1699624 від 21.06.2024, у зв`язку з настанням страхового випадку (20.11.2024 відбулось затоплення приміщення за адресою м. Київ, вул. Анни Ахматової 45, кв. 7) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого майна у розмірі 8 775, 00 грн, а тому позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

10.04.2026 (зареєстровано 13.04.2026) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Анни Ахматової 45" подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується з викладеними у ній обставинами та позовними вимогами, з тих підстав, що ОСББ "Анни Ахматової 45" не ухвалювалось на загальних зборах співвласників рішення щодо самостійного утримання та експлуатації багатоквартирного буднику, отже відповідач не є відповідальною особою за спричинення шкоди внаслідок залиття квартири №7; акт від 20.11.2024 не відповідає вимогам пункту 2.3.6. та Додатку №3 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, оскільки не містить відомостей про причини аварійного забиття каналізації та про винну особу; звіт від 06.12.2024 про незалежну оцінку вартості майнового збитку був складений без проведення фактичного огляду пошкодженого майна, а відтак даний звіт не є належним та допустимим доказом.

14.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що акт від 20.11.2024 складався відповідачем та підписаний головою Правління ОСББ "Анни Ахматової 45", в ньому зафіксовано всі факти і обставини щодо залиття квартири; звіт від 06.12.2024 про незалежну оцінку вартості майнового збитку, а зауваження відповідача щодо нездійснення експертом огляду майна не відповідають дійсності.

Відповідач своїм правом на подання заперечень, передбаченим приписами статті 167 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.06.2024 між ОСОБА_1 (далі - страхувальник) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" укладений договір серії УБ №1699624, предметом якого є страхування житлового приміщення (квартири) за адресою АДРЕСА_1 .

За умовами пункту 1.2. договору до застрахованого майна, окрім житлового приміщення, включено також оздоблення та обладнання.

До страхових ризиків, відповідно до умов договору, віднесено, зокрема, вплив рідини (вплив рідини водопровідних, каналізаційних і опалювальних систем внаслідок їх розливу або розповсюдження, в тому числі із сусідніх приміщень). Під впливом рідини з водопровідних, каналізаційних і опалювальних систем розуміється у разі витікання рідини всупереч встановленим нормам експлуатації (підпункт 2.2.3. пункту 2.3. частини ІІ - загальних умов договору).

Вигодонабувачем, за змістом договору, є страхувальник.

Відповідно до пункту 10.1.4. договору строк дії договору встановлено з 25.06.2024 по 24.06.2025.

Відповідно до пункту 1.4. договору загальна вартість страхування - 100 000, 00 грн.

20.11.2024 було зафіксоване аварійне забиття каналізації між другим і третім поверхами будинку за адресою АДРЕСА_2 , внаслідок чого відбулось часткове затоплення туалету та частину коридору квартири АДРЕСА_3 , про що комісією у складі Голови правління ОСББ "Анни Ахматової 45" та працівником ОСББ і власником квартири АДРЕСА_3 складено відповідний акт від 20.11.2024.

22.11.2024 ОСОБА_1 звернулась до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" із заявою про виплату страхового відшкодування.

Актом огляду б/д, складеного працівником Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", зафіксовано характер пошкоджень, завданий застрахованому майну.

Згідно із заявою від 27.01.2025 ОСОБА_1 відмовилась від виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 .

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості майнового збитку, завданого власнику майна, яке зазнало пошкоджень і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складеного оцінювачем ТОВ "АЙ ЕКСПЕРТ" О.О. Михайлюк, вартість майнового збитку станом на дату оцінки становить 34 898, 41 грн.

Позивачем складений та підписаний страховий акт №М-24-33-23376/1 від 06.02.2025, згідно з яким пошкодження внаслідок впливу рідини майна за адресою: АДРЕСА_1 , визнано страховим випадком та призначено до виплати 8 775, 00 грн страхового відшкодування.

На підставі складеного страхового акту №М-24-33-23376/1 від 06.02.2025 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", виконуючи свої зобов`язання за договором, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 8 775, 00 грн на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією №7592 від 06.02.2025.

Відтак, позивач зазначає, до нього як до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги до відповідача, як особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки залиття житлового приміщення АДРЕСА_1 відбулося з вини Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анни Ахматової 45", що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення 8 775, 00 грн виплаченого страхового відшкодування.

В свою чергу, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з тих підстав, що ним не ухвалювалось на загальних зборах співвласників рішення щодо самостійного утримання та експлуатації багатоквартирного буднику, отже відповідач не є відповідальною особою за спричинення шкоди; акт від 20.11.2024 не відповідає вимогам пункту 2.3.6. та Додатку №3 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, оскільки не містить відомостей про причини аварійного забиття каналізації та про винну особу; звіт від 06.12.2024 про незалежну оцінку вартості майнового збитку був складений без проведення фактичного огляду пошкодженого майна, а відтак даний звіт не є належним та допустимим доказом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Статтею 108 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України "Про страхування".

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Отже, з огляду на положення ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України Про страхування підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов`язанні) є факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином, до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

В акті від 20.11.2024 було вказано, що затоплення туалету та частини коридору квартири №7 відбулось внаслідок аварійного забиття каналізації між другим і третім поверхами будинку за адресою м. Київ, вул. А. Ахматової, 45.

Частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Визначення поняття "спільне майно багатоквартирного будинку" також викладене у п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", згідно якого це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Частинами 1 та 2 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

З огляду на наведене визначення вбачається, що система внутрішньої каналізації (між другим і третім поверхами) багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку.

16.06.2005 здійснена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анни Ахматової 45".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам (п. 1 ст. 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

- забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

- інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 (надалі - Правила №76), утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Ці Правила №76 визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій:

- забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням;

- проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій.

У пункті 2 Правил №76 унормовано, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Зокрема послуга із технічного обслуговування жилих будинків передбачає виконання організацію і планування поточного ремонту (п. 2.4 Правил №76) та організацію і планування капітального ремонту (п. 5.2 Правил №76).

Поточний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.

Капітальний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта.

Утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 №150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд" (надалі - Перелік послуг).

Згідно Переліку послуг послуга з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включає в себе, зокрема: усунення засмічень внутрішньобудинкових водопровідних мереж та каналізаційних випусків (пункт 1.1.13.4.); перекладення ліній водопровідних та каналізаційних труб внутрішньобудинкової системи (пункт 2.12.3.).

Із наведених законодавчих та нормативно-правових актів, вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку зобов`язане забезпечувати належний технічний стан спільного майна.

В свою чергу, утримання будинку / обслуговування будинку передбачає технічний нагляд за станом, зокрема системи каналізації (в тому числі своєчасне усунення засмічень).

Таким чином, саме на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анни Ахматової 45" покладався обов`язок із забезпечення справності та функціонування майна, яке належать до спільного майна багатоквартирного будинку (системи каналізації) за адресою м. Київ, вул. А. Ахматової, 45.

Суд також не бере до уваги заперечення відповідача, щодо недоведеності розміру завданого матеріального збитку через неналежність, як доказу, звіту від 06.12.2024 про незалежну оцінку вартості майнового збитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Як вбачається зі звіту про незалежну оцінку вартості майнового збитку від 06.12.2024, його було складено оцінювачем Михайлюк О.О. - директором ТОВ "АЙ ЕКСПЕРТ", який має свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності №8382 від 05.08.2010, сертифікат №724/21 від 30.09.2021.

До вказаного звіту додано, зокрема акт огляду та фотофіксація пошкодженого майна.

Отже, звіт про незалежну оцінку вартості майнового збитку від 06.12.2024 складений у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та є належним доказом, який підтверджує розмір матеріального збитку, завданого власнику майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ахматової, 45 кв. 7.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність протиправної поведінки відповідача (неналежне виконанням ним як виконавцем послуг з утримання будинку своїх обов`язків щодо утримання майна багатоквартирного будинку), розмір збитків, право вимоги відшкодування яких перейшло до позивача (8 775, 00 грн) та причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, в той час як зі змісту частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, а саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України та презумпції вини заподіювача шкоди міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18.

Отже, позивачем доведено наявність складу цивільного правопорушення, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анни Ахматової 45" про стягнення 8 775, 00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги в повному обсязі та свідчили про відсутність у нього обов`язку відшкодувати позивачу завдані збитки.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анни Ахматової 45" (02095, м. Київ, вул. Ахматової Анни, 45, ідентифікаційний код 33542167) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7, д, ідентифікаційний код 00034186) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 775 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.06.2026

Суддя Л.Г. Пукшин