Рішення № 137224011, 08.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2026Справа № 910/3887/26

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Київського міського центру зайнятості

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 8 788,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центру зайнятості (далі - Центру зайнятості) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом») про стягнення 8 788,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення з відповідача виплачених як компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій у розмірі 8 788,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

10.04.2026 до Господарського суду міста Києва від АТ «НАЕК «Енергоатом» надійшло клопотання про закриття провадження у справі з огляду не те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

17.04.2026 до Господарського суду міста Києва від АТ «НАЕК «Енергоатом» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що норми діючого законодавства не містять положень, які б визначали підстави для повернення коштів за компенсацію витрат у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю та/або перебуванням у щорічній відпустці, а також не містить повноважень відповідача перевіряти ці обставини.

21.04.2026 до Господарського суду міста Києва від Центру зайнятості надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач надав пояснення по суті спору з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, підтримав позов та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

22.04.2026 до Господарського суду міста Києва від АТ «НАЕК «Енергоатом» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач надав додаткові пояснення по суті спору.

Щодо клопотання АТ «НАЕК «Енергоатом» про закриття провадження у справі суд відзначає, що даний спір не є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції, а тому посилання скаржника на те, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Більш того, однією з визначальних особливостей Кодексу адміністративного судочинства України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, яка вважає порушеними свої права, свободи чи інтереси, а відповідачем орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

В той же час, спір про право, яке виникає в силу визначеного законом зобов`язання органу державної влади щодо юридичної особи, яка не перебуває у відносинах владного підпорядкування, є за своєю правовою природою господарсько-правовим і підлягає розгляду в судах господарської юрисдикції.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

АТ «НАЕК «Енергоатом» через Єдиний державний вебпортал електронних послуг подано зави про компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб №113958, №113974, №114005, №124264, №114015 та №127965.

Відповідно до наказів Центру зайнятості №НТ250116 від 16.01.2025, №НТ250117 від 17.01.2025, №250311 від 11.03.2025, №НТ250408 АТ «НАЕК «Енергоатом» вирішено надати компенсацію фактичних витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, зокрема: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

На виконання вказаних наказів Центром зайнятості виплачено АТ «НАЕК «Енергоатом» компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених у розмірі 377 352,38 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №168 від 21.01.2025, №170 від 21.01.2025, №190 від 21.01.2025, №1333 від 14.03.2025 та №2223 від 11.04.2025.

07.07.2025 Центром зайнятості було проведено перевірку достовірності відомостей, поданий відповідачем для отримання компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб, за наслідком якої складено Акт №243.

Відповідно до акту №243 від 07.07.2025, ОСОБА_1 відповідно табелю обліку робочого часу в жовтні 2024 року перебувала 17 календарних днів з 15.10.2024 по 31.10.2024 на лікарняному (з них 13 днів є робочими). В листопаді 2024 року ОСОБА_1 30 календарних днів з 01.11.2024 по 30.11.2024 теж перебувала на лікарняному. В розрахунковому періоді, який береться до уваги при перевірці з 01.11.2024 по 02.11,2024 - це 1 робочий день. Тому в жовтні нею на 13 робочих днів, а в листопаді на 1 робочий день було відпрацьовано менше. Сума повернення за 13 робочих днів в жовтні: 8 000/23*13=4 521,74 грн. Сума повернення за 1 робочий день в листопаді: 8 000,00/21*1 = 380,95 грн. За результатами перевірки здійснено донарахування коштів компенсаційних виплат по ОСОБА_1 за один робочий день у листопаді 2024 року (01.11.2024 - останній робочий день розрахункового періоду за другий місяць компенсації) у сумі 380,95 грн. Враховуючи вищенаведене, загальна сума повернення по ОСОБА_1 , становить 4 521,74 грн.

Крім того, зроблено висновок, що ОСОБА_3 відповідно табелю обліку робочого часу в березні 2025 року перебував 5 календарних днів з 03.03.2025 по 07.03.2025 на лікарняному (з них всі 5 днів є робочими). Також в березні 2025 року відповідно до табелю обліку робочого часу він перебував 2 робочі дні у щорічній відпустці з 24.03.2025 по 25.03.2025. Тому в березні на 7 робочих днів ним було відпрацьовано менше. Сума повернення за 7 робочих днів: 8 000/21*7 = 2 266,67грн.

Також в акті №243 від 07.07.2025 зазначено, що ОСОБА_2 відповідно до табелю обліку робочого часу в лютому 2025 року 8 календарних днів з 11.02.2025 по 18.02.2025 перебувала на лікарняному. В розрахунковому періоді, який береться до уваги з 01.02.2025 по 17.02.2025 - це 5 робочих днів. Тому в лютому нею на 5 робочих днів було відпрацьовано менше. Сума повернення за 5 робочих днів в лютому: 8 000/20*5 = 2 000,00 грн.

За результатами перевірки, відповідно до п. 2 абзацу 3 Порядку за не виконання працівниками повністю місячної (годинної) норми праці, сума до повернення за трьох осіб складає: 8 788,41 грн. (вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень сорок одна копійка)».

Листом №13.3/5608/25 від 07.07.2025 Центр зайнятості надав АТ «НАЕК «Енергоатом» на ознайомлення і підписання акт №243 від 07.07.2025 та просив повідомити про прийняте рішення щодо повернення зайво сплачених коштів в сумі 8 788,41 грн.

У відповідь на вказаний лист АТ «НАЕК «Енергоатом» листом №01-17644/07-вих від 05.08.2025 повернув Центру зайнятості акт №243 від 07.07.2025 та повідомив про його не підписання з огляду на відсутність порушень Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №331 (далі - Порядок №331).

Наказом про повернення роботодавцями компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні №1092 від 22.10.2025 Центром зайнятості наказано повернути, зокрема, АТ «НАЕК «Енергоатом» компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб у сумі 8 788,41 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із наявністю, на думку позивача, у відповідача обов`язку із повернення компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб у розмірі 8 788,41 грн.

Порядок №331 визначено умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі - компенсація витрат) за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до пункту 3 Порядку №331 компенсація витрат надається у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли особа, визначена пунктом 1 цього Порядку, працювала неповний місяць, щомісяця протягом тривалості надання компенсації витрат, що визначається абзацом третім цього пункту, за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - шести місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених пунктом 2 цього Порядку.

Пунктом 4 Порядку №331 встановлено, що для прийняття рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат, роботодавець не раніше ніж через п`ять календарних днів після працевлаштування особи та не пізніше шести місяців з дня працевлаштування особи подає до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості або філії регіонального центру зайнятості (далі - центри зайнятості) заяву про компенсацію витрат (далі заява).

Судом установлено, що АТ «НАЕК «Енергоатом» через Єдиний державний вебпортал електронних послуг подано зави про компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб №113958, №113974, №114005, №124264, №114015 та №127965.

Пунктом 9 Порядку №331 встановлено, що рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п`яти календарних днів після отримання заяви від роботодавця.

Наказами Центру зайнятості №НТ250116 від 16.01.2025, №НТ250117 від 17.01.2025, №250311 від 11.03.2025, №НТ250408 вирішено надати АТ «НАЕК «Енергоатом» компенсацію фактичних витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, зокрема: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Пунктом 10 Порядку №331 визначено, що регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю за перший місяць роботи працівника протягом п`яти робочих днів після зарахування коштів на рахунок регіонального центру зайнятості.

Матеріалами справи (платіжні інструкції №168 від 21.01.2025, №170 від 21.01.2025, №190 від 21.01.2025, №1333 від 14.03.2025 та №2223 від 11.04.2025) підтверджується перерахування Центром зайнятості АТ «НАЕК «Енергоатом» компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених у розмірі 377 352,38 грн.

Згідно з пунктом 18 Порядку №331 центр зайнятості має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів, дотримання порядку їх використання роботодавцем. Перевірка може бути проведена за місцезнаходженням роботодавця або у приміщенні центру зайнятості. Роботодавець зобов`язаний допустити працівників центру зайнятості до проведення перевірки, а в разі її проведення у приміщенні центру зайнятості - подати відповідні документи.

Центр зайнятості контролює використання коштів, що перераховуються роботодавцю як компенсація витрат, та здійснює моніторинг збереження зайнятості працівників шляхом проведення відповідної перевірки протягом 180 календарних днів після останньої виплати такої компенсації та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, зокрема в письмовій формі.

07.07.2025 Центром зайнятості було проведено перевірку достовірності відомостей, поданих відповідачем для отримання компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб, за наслідком якої складено Акт №243.

Актом №243 від 07.07.2025 установлено наступне.

ОСОБА_1 відповідно табелю обліку робочого часу в жовтні 2024 року перебувала 17 календарних днів з 15.10.2024 по 31.10.2024 на лікарняному (з них 13 днів є робочими). В листопаді 2024 року ОСОБА_1 30 календарних днів з 01.11.2024 по 30.11.2024 теж перебувала на лікарняному. В розрахунковому періоді, який береться до уваги при перевірці з 01.11.2024 по 02.11,2024 - це 1 робочий день. Тому в жовтні нею на 13 робочих днів, а в листопаді на 1 робочий день було відпрацьовано менше. Сума повернення за 13 робочих днів в жовтні: 8 000/23*13=4 521,74 грн. Сума повернення за 1 робочий день в листопаді: 8 000,00/21*1 = 380,95 грн. За результатами перевірки здійснено донарахування коштів компенсаційних виплат по ОСОБА_1 за один робочий день у листопаді 2024 року (01.11.2024 - останній робочий день розрахункового періоду за другий місяць компенсації) у сумі 380,95 грн. Враховуючи вищенаведене, загальна сума повернення по ОСОБА_1 , становить 4 521,74 грн.

ОСОБА_3 відповідно табелю обліку робочого часу в березні 2025 року перебував 5 календарних днів з 03.03.2025 по 07.03.2025 на лікарняному (з них всі 5 днів є робочими). Також в березні 2025 року відповідно до табелю обліку робочого часу він перебував 2 робочі дні у щорічній відпустці з 24.03.2025 по 25.03.2025. Тому в березні на 7 робочих днів ним було відпрацьовано менше. Сума повернення за 7 робочих днів: 8 000/21*7 = 2 266,67грн.

ОСОБА_2 відповідно до табелю обліку робочого часу в лютому 2025 року 8 календарних днів з 11.02.2025 по 18.02.2025 перебувала на лікарняному. В розрахунковому періоді, який береться до уваги з 01.02.2025 по 17.02.2025 - це 5 робочих днів. Тому в лютому нею на 5 робочих днів було відпрацьовано менше. Сума повернення за 5 робочих днів в лютому: 8 000/20*5 = 2 000,00 грн.

За результатами перевірки, відповідно до п. 2 абзацу 3 Порядку за не виконання працівниками повністю місячної (годинної) норми праці, сума до повернення за трьох осіб складає: 8 788,41 грн. (вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень сорок одна копійка)».

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку №331 у разі коли компенсація витрат надається за неповний місяць, розмір компенсації за такий період обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення отриманого в результаті ділення розміру на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація витрат.

Згідно із пунктом 17 Порядку №331 роботодавець, працевлаштована особа несуть відповідальність за недостовірність документів і відомостей, що є підставою для надання компенсації витрат, відповідно до законодавства.

У разі подання недостовірних документів та відомостей, передбачених цим Порядком, роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду зобов`язаний повернути Фонду кошти, отримані або використані порушенням цього Порядку.

Виходячи з кладеного, у зв`язку з виявленими порушеннями під час проведення перевірки, відповідно до акту №243 від 07.07.2025 Центром зайнятості прийнято наказ №1092 від 22.10.2025 «Про повернення роботодавцями компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні», зокрема АТ «НАЕК «Енергоатом» у розмірі 8 788,41 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, ураховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги правомірні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Всі інші докази, заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують висновків суду щодо достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь Центру зайнятості заборгованості у розмірі 8 788,41 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 47-Б; ідентифікаційний код 03491091) заборгованість у розмірі 8 788 (вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 41 коп. та судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий