Ухвала суду № 137223947, 03.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

03.06.2026Справа № 910/14198/24

За скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" м. Києва

на бездіяльність Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Фуд 2020" м. Києва,

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від скаржника: Халявка І.М.,

від органу ДВС: Браташова В.І.,

від заінтересованої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

у травні 2026 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося в суд з указаною скаргою.

Скаржник зазначав, що 15 квітня 2025 р. з метою примусового виконання рішення суду пред`явив виконавчий документ у справі до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві.

22 квітня 2025 р. державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві відкрито виконавче провадження ВП № 77858531.

12 травня 2025 р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з підстав включення боржника до переліку об`єктів малої приватизації.

За результатом проведеного аукціону покупцем боржника у справі визнано ТОВ "Інтер Фуд 2020".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 4 лютого 2026 р. № 910/14198/24 замінено боржника Державне підприємство "Київський автомобільний ремонтний завод" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Фуд 2020".

На підставі указаної ухвали, у виконавчому провадженні ВП № 77858531 державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій та постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

Також вказував, що з часу відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не вчинялись дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду.

13 травня 2026 р. він отримав інформацію від державного виконавця про надходження 2 березня 2026 р. на депозитний рахунок Солом`янського відділу державної виконавчої служби від боржника грошових коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні ВП № 77858531.

Цим же листом державний виконавець повідомив, що в силу вимог ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" ним зупинено вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Проте після заміни державним виконавцем боржника його правонаступником, виконавче провадження не було зупинено, матеріали виконавчого провадження також не містять відповідної постанови.

Посилаючись на бездіяльність державного виконавця щодо нерозподілу стягнутих з боржника грошових сум, просив визнати таку бездіяльність неправомірною та зобов`язати державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби здійснити розподіл та перерахувати грошові кошти належні йому за рішенням суду на його користь.

У судовому засіданні 3 червня 2026 р. представник скаржника підтримав подану скаргу.

Державний виконавець Солом`янського відділу державної виконавчої служби письмових пояснень на скаргу не подав, у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вказував, що вчинення виконавчих дій щодо розподілу грошових коштів в силу вимог ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" є неможливим.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилась, про час і місце його проведення повідомлена в установленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути скаргу відповідно до вимог ч. 2 ст. 342 ГПК України у відсутності представника заінтересованої особи за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення скаржника, державного виконавця, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11 лютого 2025 р. позов Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал задоволено, стягнуто з Державного підприємства Київський автомобільний ремонтний завод на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал 963476,46 грн. боргу, 28546,95 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 11341,13 три проценти річних з простроченої суми, 105936,60 грн. пені, 48173,83 грн. штрафу, 13889,70 грн. витрат по оплаті судового збору.

10 березня 2025 р. на виконання вказаного рішення видано наказ.

Загальна сума стягнення за виконавчим документом складає 1171364,67 грн.

15 квітня 2025 р. скаржник пред`явив наказ господарського суду до виконання до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, внаслідок чого було відкрите виконавче провадження ВП № 77858531.

Наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2024 р. № 1996 боржника внесено до переліку об`єктів малої приватизації, у зв`язку з чим державним виконавцем винесено постанову від 12 травня 2025 р. про зупинення виконавчих дій.

За результатом електронного аукціону 4 серпня 2025 р. покупцем боржника визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Фуд 2020".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 4 лютого 2026 р. замінено боржника Державне підприємство Київський автомобільний ремонтний завод його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Фуд 2020".

Поясненнями сторін, листом державного виконавця від 13 травня 2026 р. № 87140 стверджується, що 2 березня 2026 р. на депозитний рахунок Солом`янського відділу державної виконавчої служби надійшли грошові кошти від боржника у кількості, достатній для задоволення вимог стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

До виконавчих дій (заходів примусового виконання рішень) в силу вимог ст. 10 Закону відносяться 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 того ж Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пунктів 1-3 ч. 1 ст. 45 Закону розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 47 Закону грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

Відповідно до вимог п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Частиною 7 ст. 35 визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Зі змісту указаних положень закону слідує, що у випадку включення єдиного майнового комплексу боржника до переліку об`єктів малої або великої приватизації, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

При цьому, виконавцем зупиняється вчинення саме виконавчих дій (заходів примусового виконання рішення).

Перерахування стягувачам коштів, стягнутих з боржника, здійснюється в порядку їх розподілу відповідно до статей 45-47 розділу VI "Розподіл стягнутих з боржника грошових сум" Закону України "Про виконавче провадження" та не відноситься до виконавчих дій, визначених статтею 10 Закону та розділом IV "Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження" цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 8 жовтня 2025 р. у справі № 917/1000/23.

Станом на час звернення скаржника до суду з указаною скаргою, виконавче провадження ВП № 77858531 також не зупинене.

Як пояснив державний виконавець, грошові кошти, належні з боржника за рішенням суду, самостійно зараховані останнім на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби.

Таким чином, доводи державного виконавця щодо неможливості здійснення розподілу отриманих від боржника грошових коштів у зв`язку з зупиненням вчинення виконавчих дій відповідно до вимог ст. 35 Закону є безпідставними, оскільки такі дії не стосуються примусового виконання рішення суду.

Порядок перерахування коштів з рахунків державної виконавчої служби на користь стягувача передбачений Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція).

Абзацом першим пункту 1 розділу VII Інструкції визначено, що стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в державних банках, у тому числі рахунки в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 2 розділу VII Інструкції операції з грошовими коштами на рахунках, визначених пунктом 1 цього розділу, здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих виконавцем сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок.

За пунктом 11 розділу VII Інструкції при надходженні коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби чи рахунок авансового внеску відповідальна особа органу державної виконавчої служби повинна невідкладно повідомити начальника органу державної виконавчої служби, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу державної виконавчої служби на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення. Після цього відповідальна особа органу державної виконавчої служби невідкладно повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.

Положеннями пункту 13 розділу VII Інструкції визначено, що розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється в порядку, визначеному статтею 45 Закону.

Виплата стягнутих грошових коштів (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, визначеному статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження", а також з урахуванням строків вчинення виконавчих дій, визначених у додатку до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5. У разі наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує розпорядження, яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається відповідальній особі, копія залишається у виконавчому провадженні. Підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється відповідальною особою органу державної виконавчої служби невідкладно після отримання розпорядження державного виконавця.

Згідно з пунктом 14 розділу VII Інструкції перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних інструкцій. Платіжна інструкція підписується начальником органу державної виконавчої служби та відповідальною особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем. Копії платіжних інструкцій (реєстри до платіжних інструкцій) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.

Дозвіл на перерахування коштів з депозитного рахунку надається виключно начальником органу державної виконавчої служби або уповноваженою ним особою, який є розпорядником рахунку.

Зі змісту вказаних положень слідує, що перерахування коштів з рахунків органів виконавчої служби здійснюється на підставі платіжних інструкцій, які підписуються начальником та відповідальною особою органу виконавчої служби.

Всупереч ст. 74 ГПК України, суду не надано доказів здійснення розподілу стягнутих з боржника сум та перерахування їх на користь скаржника.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вжити заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, щодо перерахування наявних грошових коштів в розмірі 1171364,67 грн. стягувачу в межах виконавчого провадження ВП № 77858531.

Керючись ст.ст. 232-235, 342-345 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" м. Києва задовольнити частково.

2. Визнати бездіяльність Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо виконання наказу господарського суду міста Києва від 10 березня 2025 р. № 910/14198/24 неправомірною.

3. Зобов`язати Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вжити заходів щодо перерахування наявних на депозитному рахунку грошових коштів в загальному розмірі 1171364,67 грн., які надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Фуд 2020" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград(з), вул. Ганни Світличної, 81, кв. 112, код 43938589) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664).

4. У задоволенні скарги в іншій частині відмовити.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар