Рішення № 137223903, 11.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.05.2026Справа № 910/18256/23 (910/7454/25)

За заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

За заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код 21708016)

до Адвокатського об`єднання "Екс Юре Консалтинг" (ідентифікаційний код 39902059)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від заявника Жегулін Ю.М. - представник

Від відповідача Кеба О.В. - представник

Ліквідатор Карасюк О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/18256/23 за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про банкрутство Адвокатського об`єднання "Екс Юре Консалтинг" на стадії процедури ліквідації, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 29.07.2024.

13.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.07.2025 прийнято заяву до розгляду в межах справи №910/18256/23 про банкрутство Адвокатського об`єднання "Екс Юре Консалтинг", розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 22.09.2025.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.09.2025 розгляд справи відкладено на 24.11.2025.

У судовому засіданні 24.11.2025 було оголошено перерву до 03.12.2025.

02.12.2025 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

У судовому засіданні 03.12.2025 було оголошено перерву до 22.12.2025.

12.12.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача

22.12.2025 до Господарського суду м. Києва надійшло заперечення відповідача на відповідь позивача на відзив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в межах справи № 910/18256/23 про банкрутство Адвокатського об`єднання "Екс Юре Консалтинг" до судового розгляду по суті на 16.03.2026.

У судовому засіданні 16.03.2026 оголошено перерву до 11.05.2026.

У судовому засіданні 11.05.2026 представник заявника надав пояснення по суті поданої заяви та підтримав її в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 29.07.2024 у справі № 910/18256/23 було визнано Адвокатське об`єднання "Екс Юре Консалтинг" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Адвокатське об`єднання "Екс Юре Консалтинг" було зареєстровано 20.07.2015 Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацію.

Керівником юридичної особи з 17.12.2018 був ОСОБА_1 .

Загальна сума визнаних господарським судом вимог кредиторів до боржника в межах справи про банкрутство Адвокатського об`єднання "Екс Юре Консалтинг" становить 1 561 756,70 грн.

Станом на дату звернення до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатором встановлено відсутність у боржника будь яких майнових активів у зв`язку з чим в ліквідаційній процедурі кредиторська заборгованість банкрута не погашалась.

Заборгованість перед ініціюючим кредитором - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 525 835,29 грн., виникла на підставі порушення боржником умов договору про надання послуг, неповернення сплаченого Фондом гарантування авансового платежу за вказаним договором та невиконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/20431/20 від 15.03.2021.

Заявник у поданій заяві вказує, що відповідно до аналізу наданих ліквідатором документів Адвокатського об`єднання Фонду стало відомо про вчинення таких дій, які явно не відповідають принципам економічної доцільності та добросовісності.

Так, у період з 15.07. по 22.07.2019 Адвокатське об`єднання перерахувало кошти в розмірі 842 626,38 грн. на банківський рахунок ТОВ «Папірус Універсал» згідно з рахунком № 61497 від 15.07.2019 (видаткова накладна № 16571 від 15.07.2019).

Оригінали вищевказаних документів про придбання канцелярських товарів ліквідатору не передавались.

У відповідь на запит ліквідатора № 02-01/55-136 від 07.03.2025 колишнім директором Адвокатського об`єднання Клімчуком Л.Б. було надано засвідчену копію видаткової накладної № 16571 від 15.07.2019 про отримання від ТОВ «Папірус Універсал» канцелярських товарів у кількості 293 331 одиниць на загальну суму 1 142 626,38 грн., зокрема: 5 417 пачок офісного паперу, 151 118 ручок, 84 176 стержнів для кулькових ручок, 9 324 пачок скоб, 2 806 маркерів, 37 700 клей-олівців, тощо.

В фінансовій звітності Адвокатського об`єднання та серед переданих ліквідатору колишнім директором Адвокатського об`єднання Клімчуком Л.Б. документів відсутні інформація та документи про місцезнаходження вказаного товару або його подальшу реалізацію та надходження на рахунки банкрута коштів від такої реалізації.

Використання такої кількості канцелярських товарів в господарській діяльності Адвокатського об`єднання була неможливою зважаючи на розміри вказаного об`єднання (6 осіб працівників та один принтер).

Зокрема, в період з 15.07.2019 (придбання товару) до 11.01.2024 (відкриття провадження у справі про банкрутство) було 1 146 робочих днів, відповідно працівники Адвокатського об`єднання (з розрахунку на 6 осіб) мали використовувати мінімум 4,726 пачки паперу, списувати 131,8656 ручки (без врахування додаткових 84 176 стержнів для ручок) та витрачати 8,1361 пачок скоб в день.

На прохання Фонду ліквідатором було направлено запит колишньому директору Адвокатського об`єднання Клімчуку Л.Б. із пропозицією надати власні пояснення щодо мети та економічної доцільності в придбанні у ТОВ «Папірус Універсал» канцелярських товарів на 1 142 626,38 грн., а також щодо їх місця знаходження, однак, станом на дату звернення до суду з відповідною заявою відповідь від колишнього директора на вказаний запит не надходила.

У відзиві на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відповідач зазначає про використання в повному обсязі вказаних канцелярських товарів в ході поточної діяльності Адвокатського об`єднання.

В свою чергу, банкрут був Адвокатським об`єднанням і згідно із Розділом ІІ Статуту (затвердженого протоколом Загальних зборів № 7 від 12.12.2018) метою його створення було сприяння, підтримка, організація та забезпечення адвокатської діяльності партнерів, які здійснюють захист прав, свобод та представництво законних інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб та надають їм іншу юридичну допомогу.

Основними видами діяльності Адвокатського об`єднання було: надання консультацій та роз`яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок із законодавства; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів громадян, установ, підприємств і організацій за їх дорученням у суді, господарському суді та інших державних органах у кримінальних, цивільних, господарських справах і справах про адміністративні правопорушення; здійснення представництва громадян та захист їхніх прав і законних інтересів у центральних та місцевих органах виконавчої влади й органах місцевого самоврядування, здійснення правового обслуговування установ, підприємств і організацій; правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності фізичних та юридичних осіб, громадян і організацій; захист осіб відповідно до кримінального процесуального законодавства у процесі дізнання, досудового слідства та суд.

Об`єднання могло здійснювати також наступні види діяльності: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; агентства нерухомості; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракт (п. 2.3. Статуту 2018 року).

Пунктом 2.4. Статуту було встановлено, що Об`єднання може виступати стороною в цивільно-правових, господарських відносинах, необхідних для здійснення будь-яких видів діяльності, передбачених цим Статутом.

Тобто, торгівля канцтоварами не тільки не відповідала меті створення та діяльності Адвокатського об`єднання, а і не узгоджувалась із Статутом об`єднання.

Таким чином, у період з 15.07. по 22.07.2019 Адвокатським об`єднанням, директором якого був Клімчук Л.Б., без зрозумілої мети, всупереч напрямку діяльності, було придбано канцтоварів на загальну суму 1 142 626,38 грн., що не було пов`язано із діяльністю Адвокатського об`єднання, і які в подальшому зникли з балансу товариства.

Пояснення мети та економічної доцільності придбання канцтоварів в таких обсягах, а також належні докази щодо їх подальшого використання в такій значній кількості в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, за наслідками дослідження виписки з поточного рахунку Адвокатського об`єднання, відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», було виявлено факти видачі готівки розпоряднику банківського рахунку в загальному розмірі 176 700,00 грн., а саме: 01.08.2019 року видача готівки через касу банку в розмірі 70 000,00 грн., у період з 03.03.2020 по 12.03.2020 видача через банкомати 100 700,00 грн., а також у період з 16.07.2020 по 22.07.2020 видача через банкомати 6 000,00 грн.

Відповідно до пояснень та наданих колишнім директором Адвокатського об`єднання Клімчуком Л.Б. вказані кошти були використані в березні 2020 для закупівлі медичних масок та антисептиків. В підтвердження здійснення вказаних операцій з придбання медичних масок та антисептиків Клімчуком Л.Б. було надано копії наступних товарних чеків, виданих ФОП Коваль Олег Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 ): № 160320 від 16.03.2020 року на придбання 1900 шт. медичних масок на суму 38 000,00 грн.; № 190320 від 19.03.2020 року на придбання 520 шт. медичних масок на суму 10 400,00 грн.; № 180320 від 18.03.2020 року на придбання 975 шт. медичних масок на суму 19 500,00 грн.; № 130320 від 13.03.2020 року на придбання 960 шт. медичних масок на суму 19 200,00 грн.; № 170320 від 17.03.2020 року на придбання 980 шт. медичних масок на суму 19 600,00 грн.; № 200320 від 20.03.2020 року на придбання 280 шт. антисептику на суму 70 000,00 грн. Всього, на суму 176 700,00 грн.

Оригінали вищевказаних документів про придбання медичних масок та антисептику ліквідатору не передавались, а їх посвідчені копії були надані тільки 21.03.2025 у відповідь на запит ліквідатора № 02-01/55-136 від 07.03.2025.

При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП Коваль Олег Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 ) був зареєстрований як фізична особа-підприємець тільки 20.10.2020, номер запису в реєстрі 2000690000000053040. На дату, коли боржник придбав у ФОП Коваль Олег Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 ) медичні маски та антисептик продавець не здійснював господарської діяльності, а запис про нього був відсутній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відповідними витягами, наявними в матеріалах справи.

При цьому, в період до 12.03.2020 з поточного рахунку було знято готівкові кошти на суму 170 700,00 грн. (6 000,00 грн. було знято через банкомати в червні 2020), тоді як витрачено на придбання масок та антисептику було 176 700,00 грн., тобто на 6 тисяч більше.

Колишнім директором Адвокатського об`єднання Клімчуком Л.Б. також було надано копію накладної на внутрішнє переміщення № ПМ-0000001 від 20.03.2020, відповідно до якої медичні маски в кількості 5335 шт. та антисептик в кількості 280 шт. на загальну вартість 176 600,00 грн., нібито, було переміщено на склад за адресою: Київська область, с. Ворзель, вул. Європейська, буд. 9. Відомості про подальшу реалізацію вказаного товару чи надходження коштів на рахунки Адвокатського об`єднання від такої реалізації відсутні.

В свою чергу, торгівля медичними масками так само суперечила Статуту Адвокатського об`єднання, а використання такої кількості медичних масок в господарській діяльності об`єднання було неможливим.

В ході розгляду справи відповідач належним чином не пояснив факт зняття з поточного рахунку Адвокатського об`єднання готівкових коштів в загальному розмірі 176 700,00 грн., а також подальшого використання вказаних грошових коштів на придбання боржником медичних масок та антисептиків.

Також за наслідками дослідження виписки з поточного рахунку Адвокатського об`єднання, відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» було виявлено факт видачі в період з 04.07.2019 по 23.07.2019 на користь ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 42942070) безвiдсоткової поворотної фiнансової допомоги на загальну суму 1 242 000,00 грн.

В свою чергу, ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» в період з 10.07.2019 по 05.08.2020 було здійснено повернення та надання зустрічної безвiдсоткової поворотної фiнансової допомоги на користь Адвокатського об`єднання на загальну суму 551 350,00 грн.

Відповідно, борг ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» перед Адвокатським об`єднанням становив 690 650,00 грн.

В свою чергу, надання фінансової допомоги іншим компаніям суперечило меті створення та діяльності Адвокатського об`єднання та не узгоджувалась із Статутом об`єднання. При цьому, ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» та Адвокатське об`єднання були зареєстровані за однією адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22. Директором ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» є Стецюк Володимир Леонтійович, який одночасно зареєстрований, як представник АО "Екс Юре Консалтинг". В свою чергу, Клімчук Богдан Леонідович зареєстрований, як представник ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ». Одним із засновників ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» зареєстровано сина ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Серед переданих ліквідатору колишнім директором Клімчуком Л.Б. документів відсутні будь-які угоди між Адвокатським об`єднанням та ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» щодо надання вказаними компаніями зустрічних безвідсоткових фінансових допомог.

Натомість, 21.03.2025 у відповідь на запит ліквідатора № 02-01/55-136 від 07.03.2025, колишнім директором Адвокатського об`єднання Клімчуком Л.Б. було надано копії документів щодо оренди Адвокатським об`єднанням приміщень у ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» та про зарахування зустрічних однорідних вимог між Адвокатським об`єднанням та ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» (оригінали вищевказаних документів ліквідатору не передавались).

Відповідно до наданих копій документів, 10.07.2019 року між ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» та Адвокатським об`єднанням, нібито, було укладено договір оренди нерухомого майна № 2019/10-07/1, відповідно до якого ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» передало Адвокатському об`єднанню в оренду будівлі та споруди загальною площею 966,1 кв. м. за адресою: Київська область, с. Ворзель, вул. Європейська, буд. 9. Розмір щомісячної орендної плати було визначено сторонами в розмірі 43 474,50 грн.

За період з 10.06.2019 по 10.12.2020 орендна плата за оренду приміщень склала 740 468,90 грн. та не була сплачена Адвокатським об`єднанням.

14.12.2020 між Адвокатським об`єднанням та ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ», нібито, було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: борг ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» перед Адвокатським об`єднанням за надану фінансову допомогу в сумі 690 650,00 грн. було зараховано в рахунок погашення боргу Адвокатського об`єднання перед ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» за орендні платежі в сумі 740 468,90 грн. та в сумі 5 850,00 грн. за надану зустрічну фінансову допомогу.

При цьому, оренда нерухомості в с. Ворзель Київської області не була пов`язана із діяльністю Адвокатського об`єднання (адвокатською діяльністю), а також була економічно недоцільною: чистий дохід Адвокатського об`єднання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг та інші доходи) за 2020 рік склав 323,80 тис. грн., натомість вартість оренди приміщень за цей же період складала 521,7 тис. грн.

Окрім того, з матеріалів справи слідує, що договір оренди № 2019/10-07/1 від 10.07.2019, всі акти наданих послуг та акти приймання-передачі приміщень до вказаного договору було підписано між директором Адвокатського об`єднання Клімчуком Л.Б. та представником ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» за довіреністю Ходаківським О.О. При цьому, відповідно до вищезгаданої Накладної на внутрішнє переміщення № ПМ-0000001 від 20.03.2020 (щодо переміщення медичних масок та антисептику) ОСОБА_4 був працівником Адвокатського об`єднання. Тобто, всі документи щодо оренди приміщень за адресою: Київська область, с. Ворзель, вул. Європейська, буд. 9, було підписано між колишнім директором та працівником Адвокатського об`єднання.

Таким чином, Адвокатським об`єднанням було надано безвідсоткову фінансову допомогу пов`язаній компанії, борг за якою в сумі 690 650,00 грн. було погашено через укладення із вказаною пов`язаною компанією договору оренди та нарахування боргу за цим договором. При цьому, пояснення щодо мети укладення вказаного договору оренди та його економічної доцільності відсутні. Оригінали документів так само відсутні.

У відзиві на заяву Клімчук Л.Б. не заперечує пов`язаність ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» з Адвокатським об`єднанням, при цьому, не пояснює мотивів та економічної доцільності надання безвiдсоткової поворотної фiнансової допомоги вказаному товариству загальну суму 1 242 000,00 грн. та не заперечує підписання всіх угод та актів між Адвокатського об`єднання та ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» з Ходаківським О.О., який був працівником Адвокатського об`єднання. Також відповідачем не надано пояснень щодо економічної доцільності укладення договору оренди з ТОВ «НОВОКИЇВСЬКЕ» та причин відсутності оригіналів документів щодо описаних вище операцій та щодо непередання цих документів ліквідатору.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17, протиправна поведінка посадової особи може виражатись у неналежному та недобросовісному виконанні своїх обов`язків (прийняття рішень без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень). Вказані висновки було підтверджено постановами Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в п. 6.44. постанови від 05.02.2024 у cправі № 910/4149/21 потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

Крім того, за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16, неспроможність посадової особи пояснити мотиви своїх дій та рішень, які завдали підприємству збитків, свідчить про недобросовісність таких дій та рішень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною першою статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Частиною другою статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

У справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.

Елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Щодо об`єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

Суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника

Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

Щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій/бездіяльності суб`єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КУзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту.

При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.

Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення). Однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності. Право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).

Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях; 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, а також у постанові від 19.08.2021 у справі № 25/62/09.

Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності.

Тобто, до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:

- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами одноденками" тощо);

- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо. Наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18.

Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Отже якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16.

Відповідно до Протоколу №7 Загальних зборів Адвокатського об`єднання від 12.12.2018, виконавчим директором Адвокатського об`єднання в період вказаних вище операцій щодо виведення майнових активів боржника був ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 11.1. Статуту Адвокатського об`єднання (затвердженого протоколом Загальних зборів № 7 від 12.12.2018), виконавчий директор здійснює керівництво поточною діяльністю Об`єднання. Виконавчий директор при здійснені своїх прав і виконанні обов`язків повинен діяти в інтересах Об`єднання, здійснювати свої права і виконувати обов`язки у відношенні Об`єднання сумлінно і розумно.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності у даній справі є механізмом відновлення порушених прав кредитора, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і, як наслідок, недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

Таким чином, суд погоджується з доводами заявника, що суб`єктом правопорушення у даному випадку є ОСОБА_1 .

Об`єктивну сторону правопорушення складають дії та бездіяльність керівника Адвокатського об`єднання ОСОБА_1., що призвели до значних збитків та відсутності у банкрута достатніх майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Загальна сума кредиторських вимог згідно реєстру кредиторів складає 1 561 756,70 грн., які не були задоволені в ліквідаційній процедурі боржника.

В свою чергу, за результатами здійсненого ліквідатором аналізу відомостей про майновий стан боржника, встановлено відсутність активів у боржника, за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 915/1624/16 вказав, що за змістом наведених норм розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Таким чином, суд погоджується з доводами заявника, що розмір вимог до відповідача, як особи, яка несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства складає 1 561 756,70 грн.

Банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку.

Як вже було зазначено, статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб уникнути відповідальності, довівши відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства.

Проте, як слідує з матеріалів справи відповідач в порушення статті 61 КУзПБ не спростував наявність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства та не довів відсутність причинно-наслідкового зв`язку між їх діями/бездіяльністю і банкрутством Адвокатського об`єднання "Екс Юре Консалтинг".

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи викладене вище, розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви тому вважає за доцільне її задовольнити, покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Адвокатського об`єднання "Екс Юре Консалтинг" на колишнього керівника боржника ОСОБА_1 у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства та стягнути з останнього на користь боржника 1 561 756,70 грн., у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Керуючись ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника задовольнити.

2. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Адвокатського об`єднання "Екс Юре Консалтинг" на колишнього керівника боржника у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства, а саме на ОСОБА_1 .

3. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Адвокатського об`єднання "Екс Юре Консалтинг" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22; ідентифікаційний код 39902059) грошові кошти в розмірі 1 561 756 (один мільйон п`ятсот шістдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят шість) грн. 70 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Адвокатського об`єднання "Екс Юре Консалтинг", у зв`язку з доведенням до банкрутства.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.05.2026.

Суддя П.П. Чеберяк