Рішення № 137223866, 12.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026Справа № 910/15278/25

За позовом Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни

до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про скасування рішення

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Костюк А.С.

представники учасників справи:

від позивача: Ямнюк В.В.

від відповідача: Іздебська У.І.

В судовому засіданні 12.05.2026 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулась Фізична особа-підприємець Ландар Алла Петрівна (далі - ФОП Ландар А.П., позивач) до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, відповідач) про скасування рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.10.2025 № 60/222-р/к (справа № 126/60/178-рп/к.25) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Відділення прийнято з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, оскільки відповідачем не доведено факт отримання позивачем вимоги від 18.02.2025 № 60-02/1188е, як підставу для накладення на нього штрафу, у зв`язку з неподанням інформації у визначений у вимозі строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/15278/25 здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що Відділенням було дотримано вимоги Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверженого розпорядженням АМК № 5 від 19.04.1994, зокрема, вимога від 18.02.2025 № 60-02/1188е була направлена за місцезнаходженням позивача, проте, повернулась до Відділення у зв`язку з закінченням терміну зберігання. У подальшому, вказану вимогу було розміщено на офіційному веб-сайті АМКУ 08.04.2025. Отже, як вважає відповідач, вимога була вручена позивачу 18.04.2025, проте, у строк, визначений законом жодної відповіді на вимогу Відділення позивачем надано не було. Отже, позивачем не спростовано висновків Відділення, викладених у спірному рішенні, а тому підстав для його скасування немає.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 03.02.2026, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2025 Адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 126/60/178-рп/к.25 було прийняте рішення № 60/222-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

У п. 1 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.10.2025 року № 60/222-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що ФОП Ландар А.П. вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Північному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови від 18.02.2025 № 60-02/1188е у встановлений ним строк.

За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ФОП Ландар А.П. штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Спірне рішення мотивоване тим, що:

Відділенням на виконання доручення АМКУ від 08.01.2025 № 13-01/6 здійснювався державний контроль за дотриманням законодавства у сфері ритуальних послуг у межах м. Києва, Київської, Житомирської, Черкаської та Чернігівської областей.

Під час здійснення вказаного державного контролю, на адресу проживання ФОП Ландар А.П. було направлено вимогу голови Відділення від 18.02.2025 № 60-02/1188е (поштове відправлення № 0601114073109), проте, повернулось до Відділення з причини, зазначеної в довідці ф.20 АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».

АМК на своєму офіційному веб-сайті АМК було розміщено вказану вимогу. Отже, вимога вважається такою, що вручена 18.04.2025, а тому, як вказує у спірному рішенні відповідач, останній день строку надання інформації на вимогу припадав на 02.05.2025.

Однак, у вказаний строк інформації на вимогу ФОП Ландар А.П. не надала. Звернень чи клопотань від ФОП Ландар А.П. щодо продовження строку надання інформації та копії документів або щодо роз`яснення, зазначених у вимозі питань, до Відділення не надходило.

Листом від 11.09.2025 ФОП Ландар А.П. надала інформацію та копії документів, які запитувались у вимозі. Також вказаним листом ФОП Ландар А.П. надала пояснення щодо ненадання інформації на вимогу у зазначений строк.

Крім того, листом від 24.09.2025 представник ФОП Ландар А.П. також надав до Відділення пояснення щодо причин ненадання підприємцем інформації на вимогу, що є аналогічними поясненням, викладеним підприємцем у листі від 11.09.2025.

Проте, як вказує у спірному рішенні Відділення, ФОП Ландар А.П. не надала інформації на вимогу у встановлений головою Відділення строк, чим ускладнило виконання завдань, покладених на Відділення Законом України «Про Антимонопольний комітет України».

За результатами розгляду справи № 126/60/178-рп/к.25 дії ФОП Ландар А.П. кваліфіковано як порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки).

Звертаючись з даним позовом до суду позивач не погоджуючись з висновками Відділення вважає, що наявні підстави передбачені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для скасування рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.10.2025 № 60/222-р/к (справа № 126/60/178-рп/к.25) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", оскільки відповідачем не доведено факту належного повідомлення позивача про наявність вимоги про надання інформації від 18.02.2025 № 60-02/1188е.

Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

За приписами статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Відповідно до частини 7 статті 9 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Голова Антимонопольного комітету України має статус державного уповноваженого, передбачений цим Законом.

Згідно із частиною 7 статті 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, Комісія (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" державний уповноважений Комітету має право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Положеннями статей 22 та 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що вимоги державного уповноваженого Комітету є обов`язковими для виконання у визначений ним строк; суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу державного уповноваженого АМК подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Комітетом завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Виходячи зі змісту статей 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб`єктами господарювання та інших документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов`язковими для виконання у визначені ними строки.

В силу приписів статей 3, 6, 7, 16, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Комітет у межах наданих йому повноважень має право витребувати необхідну для розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції іншими суб`єктами господарювання, а суб`єкт господарювання, у свою чергу, зобов`язаний надати достовірну та повну інформацію у встановлений строк (наведена позиція Верховного Суду є сталою та послідовною і узгоджується з висновком щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 922/2274/17, від 19.06.2018 року у справі № 917/1410/17, від 16.01.2020 року у справі № 922/1203/19, від 28.01.2021 року у справі № 910/9166/19, від 30.11.2021 року у справі № 904/4203/20, від 09.03.2023 року у справі № 910/1546/22, від 09.05.2023 року у справі № 910/2852/22).

Суд звертає увагу на те, що обов`язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи Комітету повинен виконуватися суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом АМК справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про Антимонопольний комітет України" та інші нормативно-правові акти не містять положень про право суб`єктів господарювання на відмову від виконання вимоги уповноваженої особи Комітету щодо подання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на Комітет. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі № 910/1589/17, від 17.09.2019 року у справі № 904/332/19, від 24.10.2019 року у справі № 904/781/19, від 19.12.2019 року у справі № 910/12403/18.

Законодавчі акти України про захист економічної конкуренції не обмежують коло тих суб`єктів господарювання, у яких органом Антимонопольного комітету може бути витребувана інформація, лише тими особами, які беруть участь у справі.

Саме орган Комітету визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Комітету інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі № 915/827/18, від 04.07.2019 року у справі № 910/13461/18, від 01.08.2019 року у справі № 910/15697/18, від 07.08.2019 року у справі № 910/13460/18, від 07.08.2019 року у справі № 910/13472/18, від 26.09.2019 року у справі № 910/12393/18.

Верховний Суд послідовно викладав правову позицію щодо того, що саме орган Комітет визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції (постанови Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі № 915/827/18, від 01.08.2019 року у справі № 910/15697/18, від 21.11.2019 року у справі № 908/24/19, від 16.01.2020 року у справі № 910/12392/18, від 23.01.2020 року у справі № 922/1124/18, від 23.01.2020 року у справі № 910/13204/18).

Ненадання інформації чи подання інформації в неповному обсязі у встановлені Комітетом строки, відповідно до визначеного ним змісту, обсягу та характеру (виходячи з її необхідності для виконання завдань органу) є актом невиконання заснованої на законі вимоги державного органу, що тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 року у справі № 910/1750/23.

Відповідно до вимог Законів України "Про Антимонопольний комітет України" та "Про захист економічної конкуренції" кваліфікація дій суб`єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів АМК.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 910/23000/17).

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (пункт 75 постанови від 02.07.2019 року у справі № 910/23000/17).

Слід зазначити, що передумовою виконання вимоги Комітету з надання інформації в силу статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є отримання такої вимоги суб`єктом господарювання, у якого запитується необхідна Комітету інформація.

Відповідно до пункту 13 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 року № 15 судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з`ясовувати, чи було повідомлено суб`єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Таким чином, до предмету доказування в даній справі входить доведення позивачем обставини неотримання письмової вимоги територіального органу антимонопольного комітету України у належний спосіб.

Згідно пункту 13 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 року № 15 Закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв`язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб`єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті ГПК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб`єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і про отримання його від підприємства зв`язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270.

Отже, за вимогами законодавства свідченням надіслання органом антимонопольного комітету України письмової вимоги та її отримання підприємством є наявність доказів її отримання від підприємства зв`язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270

Відповідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці; вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу; одержувач - адресат або особа, уповноважена ним на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Відповідно до п. 86 Правил № 270 у разі коли адресата (одержувача) неможливо проінформувати про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, визначеними оператором поштового зв`язку, до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до пункту 90 Правил № 270 адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 94 Правил № 270 передбачено, що порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.

Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Відповідно до пункту 96 Правил № 270 реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку.

За умовами пункту 99 Правил № 270 рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).

Згідно із пунктом 105 Правил № 270 одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

Таким чином, отримання кореспонденції можливе лише уповноваженою на це особою.

Як було встановлено судом, Відділенням було направлено на адресу ФОП Ландар А.П. вимогу про надання інформації № 60-02/1188е від 18.02.2025, зокрема, щодо переліку кладовищ, на яких ФОП Ландар А.П. здійснювала діяльність у сфері надання ритуальних послуг, рішень органів місцевого самоврядування щодо встановлення підприємцю тарифів на ритуальні послуги, наявності у ФОП Ландар А.П. договорів про надання ритуальних послуг, укладених між ФОП Ландар А.П. та відповідними ритуальними службами або органами місцевого самоврядування, переліку закладів охорони здоров`я, у приміщеннях/на територіях яких розміщувалась ФОП Ландар А.П. (її приміщення), переліку конкурентів ФОП Ландар А.П. на ринку ритуальних послуг.

Згідно трекінгу поштового відправлення № 0601114073109, 21.02.2025 указана вимога прибула до відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта». Проте, з моменту надходження вказаної вимоги до відділення поштового зв`язку позивачу не надходило жодного повідомлення про надходження рекомендованого поштового відправлення у день його прибуття, а також протягом строку його зберігання у відділенні поштового зв`язку.

Як вбачається з протоколу опитування від 10.09.2025, копія якого наявна у матеріалах справи, довіреною особою на отримання поштової кореспонденції ФОП Ландар А.П є Ярошенко С.В. Про надходження поштового відправлення № 0601114073109 Ярошенко С.В. дізналась лише 06.03.2025 року через поштову скриньку та на наступний день з`явилась до відділення поштового зв`язку задля його отримання, однак працівниками пошти було повідомлено Ярошенко С.В., що вказане поштове відправлення було повернуто адресату за закінченням терміну зберігання.

Слід зазначити, що відповідно до п. 101 Правил № 270 у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення "EMS" - 14 календарних днів.

Проте, в останній день терміну зберігання поштового відправлення № 0601114073109 (07.03.2025), дане відправлення було вже повернуте відправнику.

У свою чергу, позивач направила на адресу поштового відділення АТ «Укрпошта» (18006) скаргу на бездіяльність працівників поштового відділення від 11.03.2025 року, у якій просила роз`яснити причини порушення строків інформування про надходження відправлення № 0601114073109 та повернення даного відправлення його адресату.

Листом від 20.03.2025 року № 1853-Л-2025031710051-ІІ АТ «Укрпошта» повідомила позивача, що 21.02.2025 року поштове відправлення № 0601114073109 було видано листоноші для здійснення доставки, однак, у вказаний строк рекомендований лист не було вручено з огляду на відсутність одержувача. Проте, інформації чи була належним чином повідомлена ФОП Ландар А.П. про надходження на її адресу поштового відправлення № 0601114073109, конкретної дати щодо повідомлення поштою позивача про це повідомлення, АТ «Укрпошта» надано не було.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення відповідачем відносно позивача справи про порушення законодавства у сфері захисту економічної конкуренції, Відділенням на поштову адресу ФОП Ландар А.П. був направлений лист про виклик позивача на засідання адміністративної колегії Відділення (поштове відправлення R067018124715).

Проте, позивачу жодного повідомлення про надходження даного поштового відправлення надано не було.

Як вказує ФОП Ландар А.П., її уповноважена особа неодноразово зверталась до поштового відділення з метою уточнення про надходження на ім`я ФОП Ландар А.П. поштових відправлень, проте, працівниками пошти було повідомлено про відсутність надходження будь-яких поштових відправлень.

У подальшому, ФОП Ландар А.П. було встановлено наявність поштового відправлення - № R067018124715, яке у відділенні поштового зв`язку знаходилось з 20.10.2025 року, у той час, як з 24.10.2025, при відвідуванні уповноваженою на отримання поштової кореспонденції особою ФОП Ландар А.П., останню було повідомлено про відсутність будь-яких поштових відправлень на ім`я позивача, і лише 28.10.2025, вказане повідомлення було видане позивачу.

17.11.2025 позивачем на адресу АТ «Укрпошта» було направлено скаргу на бездіяльність та неналежне виконання службових обов`язків працівниками АТ «Укрпошта», у відповідь на яку листом АТ «Укрпошта» було повідомлено, що працівників відділення зобов`язано взяти на контроль доставку рекомендованої кореспонденції, зокрема, на адресу ФОП Ландар А.П.

Усі вказані обставини щодо неотримання вимоги відповідача № 60-02/1188е від 18.02.2025 позивач виклала у своїх поясненнях, направлених відповідачу, проте, останнім їх не було прийнято до уваги.

Відповідно до п. 3 розділу VII Порядку розгляду заяв та справ у разі якщо вимогу про надання інформації не вручено за місцезнаходженням юридичної особи чи останнім відомим задекларованим / зареєстрованим місцем проживання (перебування) фізичної особи, орган Комітету / голова територіального відділення Комітету забезпечує розміщення вимоги про надання інформації на офіційному вебсайті Комітету. Зазначена вимога вважається такою, що вручена адресату, через десять днів із дня її розміщення на офіційному вебсайті Комітету.

Як було встановлено судом, АМК на своєму офіційному веб-сайті АМК було розміщено вимогу від 18.02.2025 № 60-02/1188е.

Проте, Верховним Судом у постановах від 21.01.2020 у справі № 914/251/18, від 04.12.2028 № 914/251/18 було наголошено, що самого факту опублікування на офіційному веб-сайті будь-яких рішень, розпоряджень Комітету або його територіальних відділень недостатньо для ствердження про те, що особа була належним чином повідомлена про зміст рішення/розпорядження Комітету або його територіального відділення.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2019 року по справі № 922/1126/18 вказав, що Відділення при витребуванні інформації, в разі заперечення суб`єктом господарювання отримання ним запиту про надання інформації, має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту, а відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оцінивши надані позивачем докази у сукупності зі встановленими у справі обставинами, суд дійшов висновку, що ФОП Ландар А.П. не було у належний спосіб повідомлено про письмову вимогу від 18.02.2025 № 60-02/1188е, відповідно, і отримання її позивачем. При цьому, відповідачем належними доказами встановлені судом обставини не спростовані.

Таким чином, судом встановлено, що при прийнятті адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення № 60/222-р/к від 30.10.2025 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" не було повно з`ясовано та доведено обставини, які мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні, не відповідають таким обставинам, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" піставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП Ландар А.П. про скасування рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.10.2025 № 60/222-р/к (справа № 126/60/178-рп/к.25) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.10.2025 № 60/222-р/к (справа № 126/60/178-рп/к.25) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

3. Стягнути з Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, Україна, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45, ідентифікаційний код 21602826) на користь Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 червня 2026

СуддяО.В. Котков