Ухвала суду № 137223773, 09.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/85/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.06.2026 Справа № 908/1330/26

м. Запоріжжя

Cуддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., без виклику представників сторін, розглянувши заяву представника ТОВ КВАДРО НОВА ПЛЮС за вих. від 08.06.26 (документ сформований в системі «Електронний суд») про забезпечення позову у справі № 908/1330/26

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю КВАДРО НОВА ПЛЮС, 51200, Дніпропетровська область, Самарівський район, м. Самар, вул. Калнишевського, буд. 4

до відповідача: фізичної особи-підприємця Бородаєнко Володимира Володимировича, АДРЕСА_1

про розірвання договору та стягнення 567 840,00 грн

ВСТАНОВИВ:

01.06.26 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява за вих. від 01.06.26 товариства з обмеженою відповідальністю КВАДРО НОВА ПЛЮС (далі ТОВ КВАДРО НОВА ПЛЮС) до фізичної особи-підприємця Бородаєнко Володимира Володимировича (надалі ФОП Бородаєнко В.В.) про розірвання договору про надання послуг та виконання робіт від 27.10.25 № 1027, укладеного між ТОВ КВАДРО НОВА ПЛЮС та ФОП Бородаєнко В.В. та стягнення передоплати за вказаним договором у розмірі 567 840,00 грн.

02.06.26 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1330/26 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 08.06.26 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1330/26 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 23.06.26 о 12 год. 00 хв.

08.06.26 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 08.06.26 про забезпечення позову у справі № 908/1330/26, в якій представник ТОВ КВАДРО НОВА ПЛЮС просить суд вжити заходи забезпечення позову у справі № 908/1330/26 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ФОП Бородаєнко В.В. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та знаходяться на всіх відкритих рахунках у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову у розмірі 567 840,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/1330/26 раніше визначеному складу суду, 09.06.26 вказану заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову за вих від 08.06.26 зазначено наступне (дослівно):

«… предметом позовної заяви є розірвання договору про надання послуг та виконання робіт від 27.10.2025 № 1027 та стягнення з Фізичної особи-підприємця Бородаєнко Володимира Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ) передоплату у розмірі 567840 (п`ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот сорок гривень) грн. 00 коп.

Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної заяви поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, призвести до зміни власника нерухомого майна та вплинути на виконання рішення суду.

Вважаємо за необхідне забезпечення позовної заяви в частині накладення арешту на грошові суми, що належать ФОП Бородаєнко Володимиру Володимировичу, які знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми 567840,00 (п`ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот сорок гривень) грн. 00 коп., оскільки бездіяльність Відповідача, яка виражається в ухиленні від повернення Позивачу передоплати, свідчить про потенційну можливість ухилення останнім від виконання і судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Відчуження грошових коштів на банківських рахунках Відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, у випадку задоволення позовних вимог. Це може мати місце у випадку переведення, зняття грошових коштів з банківських рахунків Відповідача.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештовані кошти фактично перебувають у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними. Можливість накладення арешту на грошові коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів, є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того звертаємо увагу, що піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (такого висновку дотримується Верховний Суд у постановах: від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 20.09.2022 у справі № 916/307/22, від 03.03.2023 у справі № 907/269/22 та інших).

За таких обставин, арешт грошових коштів у розмірі ціни позову, забезпечить рівність становища обох сторін, баланс їх інтересів, не позбавить Відповідача можливості здійснювати господарську діяльність, а лише обмежить його право на період дії таких заходів вільно користуватися грошовими коштами в межах ціни позову.

Отже, забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать ФОП Бородаєнко Володимиру Володимировичу, які знаходяться на будь яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми 567840 (п`ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот сорок гривень) грн. 00 коп., забезпечить виконання рішення суду в разі задоволення позову. …».

На підтвердження своєї правової позиції щодо підстав для задоволення заяви про забезпечення позову позивач у цій справі надав до суду копії: договору надання послуг та виконання робіт від 27.10.25 № 1027; платіжної інструкції від 27.10.25 № 2688 на суму 176 400,00 грн; платіжної інструкції від 27.10.25 № 2689 на суму 38 640,00 грн; платіжної інструкції від 28.10.25 № 2690 на суму 176 400,00 грн; платіжної інструкції від 29.10.25 № 2691 на суму 176 400,00 грн; рахунку на оплату від 27.10.25 № 10271 на суму 38 640,00 грн; рахунку на оплату від 27.10.25 № 10272 на суму 202,860,00 грн; рахунку на оплату від 27.10.25 № 10273 на суму 202 860,00 грн; рахунку на оплату від 27.10.25 № 10274 на суму 202 860,00 грн.

Розглянувши заяву представника ТОВ КВАДРО НОВА ПЛЮС за вих. від 08.06.26 про забезпечення позову у цій справі суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному ст. ст. 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України унормовано, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і заходяться в нього чи в інших осіб (п. 1), забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2), забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п. 4), … ін. заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (п. 10).

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Не допускається (ч. 11 ст. 137 ГПК України) забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Місцевим господарським судом при розгляді заяви про забезпечення позову у справі № 908/1330/26 враховано, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вже зазначалось вище в тексті цієї ухвали, достатньо обґрунтованим, для забезпечення позову, є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як свідчать положення ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права особи, яка звернулась до суду з позовною заявою.

В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.

Частиною 1 ст. 1074 ЦК України унормовано, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 46-48 своєї постанови від 24.04.24 у справі 754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (п. 46). Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (п. 47). Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (п. 48).

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З наведеного вище в тексті ухвали вбачається, що питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на утруднення або неможливість виконання рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2 днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Частинами 5 та 6 ст. 140 ГПК України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене вище у тексті цієї ухвали суд здійснивши оцінку:

- обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

а також приймаючи до уваги те, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, що: наявність обставин, якими сторона посилається на підставу своїх вимог і заперечень вважається доведеною якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними…, питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України); заходи забезпечення позову про які просить суд заявник в частині накладення арешту на грошові кошти ФОП Бородаєнко В.В. в межах суми 567 840,00 грн відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини,

суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника ТОВ КВАДРО НОВА ПЛЮС про забезпечення позову у цій справі в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах суми 567 840,00 грн на рахунках, які знаходяться в банківських та інших фінансових установах.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 13, 20, 24, 42, 46, 73-76, 78, 79, 86, 136-140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ТОВ КВАДРО НОВА ПЛЮС за вих. від 08.06.26 (документ сформований в системі «Електронний суд») про забезпечення позову у справі № 908/1330/26 задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у справі № 908/1330/26 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать фізичній особі-підприємцю Бородаєнко Володимиру Володимировичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та знаходяться на всіх відкритих рахунках у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову у розмірі 567 840,00 грн.

Роз`яснити, що ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Екземпляр цієї ухвали надіслати на адресу учасників справи (при цьому, оригінал ТОВ КВАДРО НОВА ПЛЮС).

Попередити, що особи, винні у не виконанні ухвали суду про забезпечення позову, несуть відповідальність встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 09.06.26.

Відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (до Центрального апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з вимогами ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя В.Л. Корсун