№ 137223741, 08.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/101/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 Справа № 908/2619/25

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи заяву садівничого товариства Електровозник-1 за вих. від 27.05.26 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2619/25

за позовною заявою: комунального підприємства Водоканал, 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61

до відповідача: садівничого товариства Електровозник-1, 69104, м. Запоріжжя, вул. Очаківська, буд. 8

про стягнення 47 101,33 грн

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.10.25 у справі № 908/2619/25 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено стягнути з садівничого товариства Електровозник-1 на користь комунального підприємства Водоканал - 46 140 грн 00 коп. за надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, 247 грн 75 коп. пені, 203 грн 65 коп. 3 % річних, 509 грн 93 коп. інфляційних втрат та 2 422 грн 40 коп. судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.26, рішення Господарського суду Запорізької області від 29.10.25 у справі № 908/2619/25 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено та стягнуто з комунального підприємства Водоканал на користь садівничого товариства Електровозник-1 - 3 633,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

27.05.26 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 27.05.26 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2619/25, в якій представник СТ Електровозник-1 просить суд ухвалити додаткове рішення яким стягнути з КП Водоканал на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 908/2619/25 у розмірі 13 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.26 вказана вище заява передана на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 29.05.26 судом призначено заяву СТ Електровозник-1 за вих. від 27.05.26 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2619/25 до розгляду.

03.06.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшли заперечення за вих. від 03.06.26, в яких представник позивача заперечує проти заявленої суми витрат на правничу допомогу заявника та просить суд зменшити суму заявлених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки розмір вказаної суми є необґрунтованим, завищеним та неспівмірним з виконаними адвокатом роботами та часом витраченим на їх виконання.

Розглянувши матеріали справи та заяву СТ Електровозник-1 за вих. від 27.05.26 про ухвалення додаткового рішення у цій справі, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката представником відповідача у справу надано копії:

- угоди про надання професійної правничої допомоги від 28.01.25 № 0128/01;

- акту від 05.09.25 приймання виконаних робіт;

- квитанції до прибуткового касового ордеру № 0905/01 від 05.09.25 на загальну суму 13 000,00 грн;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 09.10.03 № 420;

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1025970 від 09.06.26.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.01.25 між СТ Електровізник-1 (Клієнт) та адвокатом Войтович Євгеном Михайловичем (Адвокат) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 0128/01 (Договір).

Згідно із ст. 1. Договору, у відповідності із даною угодою, яку укладено відповідно із ст. 59 Конституції України, адвокат приймає на себе обов`язок по наданню клієнтові професійної правничої допомоги, а клієнт приймає на себе обов`язок сплатити адвокату гонорар за надання юридичних послуг.

У відповідності до ст. 4. Договору, за надання юридичної допомоги клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар, розмір якого залежить від складності конкретного доручення та погоджується сторонами шляхом підписання акту приймання виконаних робіт. Клієнт компенсує адвокату всі прямі та непрямі витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, а саме: судові збори, витрати на експертні дослідження, транспортні та поштові витрати тощо. …

Відповідно до акту приймання виконаних робіт від 05.09.25, адвокатом надано послуги клієнту (СТ Електровізник-1) в рамках справи № 908/2619/25 на загальну суму 13 000,00 грн, а саме: вивчення первинних матеріалів 5 000,00 грн; вивчення нормативних документів та судової практики 5 000,00 грн; складання відзиву 3 000,00 грн.

05.09.25 клієнтом було оплачено послуги адвоката у розмірі 13 000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 0905/01.

А тому, представник заявника (відповідача) просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з комунального підприємства Водоканал на користь садівничого товариства Електровізник-1витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 908/2619/25 у розмірі 13 000,00 грн.

Судом враховано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказане викладене і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.23 у справі № 160/19098/21).

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.21 у справі № 927/237/20).

Судом прийнято до уваги, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхі дного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та ін. істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Приймаючи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Судом прийнято до уваги заперечення позивача за вих. від 03.06.26 на заяву відповідача, в яких представник позивача просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу відповідачу у справі № 908/2619/25, оскільки розмір вказаної суми є необґрунтованим, завищеним та неспівмірним з виконаними адвокатом роботами та часом витраченим на їх виконання. Крім того, представник зазначає, що (дослівно):

«… Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до Угоди №0128/01 від 28.01.2025 про надання професійної правничої допомоги, сторони погодили, що за надання юридичної допомоги клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар, розмір якого залежить від складності конкретного доручення та погоджується сторонами шляхом акту приймання виконаних робіт.

Згідно акту приймання виконаних робіт від 05.09.2025 адвокатом надано послуги на суму 13 000 грн, яка складається з:

- вивчення первинних матеріалів 5000,00 грн.

- вивчення нормативних документів та судової практики 5000,00 грн.

- складання відзиву 3000,00 грн.

Зауважуємо, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.09.2025, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. …

… КП "Водоканал" вважає, що вивчення первинних матеріалів, нормативних документів та судової практики (яку навіть не було наведено у відзиві) на загальну суму 10 000, 00 грн, є неспівмірним з обсягом виконаної роботи адвокатом.

Згідно положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 28 Правил адвокатської етики, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 «при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.»

Крім того, з доданої копії квитанції до прибуткового касового ордера № 0905/01 від 05.09.2025 адвокатом прийнято від СТ «Електровозник-1» 13 000 грн.

В той же час, з урахуванням положень ст. 126 ГПК України, вбачається, що Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. В контексті зазначеної норми, витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

В свою чергу варто зазначити, що прибутковий касовий ордер має право виписувати виключно особа, яка отримала готівку за наслідком касової операції, тобто під час отримання готівки через касу такої особи з відображенням такої операції у відповідних книгах обліку.

Адвокатом не було надано до суду належних доказів того, що адвокат має касу, веде касову книгу, відтак адвокат не може самостійно виписувати квитанцію чи касовий ордер про отримання коштів. Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. …».

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу господарський суд дійшов висновку, що представником відповідача доведено частково розмір витрат на оплату послуг адвоката, вказаний розмір не є співмірний із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і ціною позову.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу господарський суд дійшов висновку, що складання та подання відзиву до Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2619/25 включає в себе вивчення первинних матеріалів, вивчення нормативних документів та судової практики.

Судом враховано, що:

- акт приймання виконаних робіт від 05.09.25 складається з таких етапів підготовки відзиву у справі № 908/2619/25: вивчення первинних матеріалів 5 000,00 грн; вивчення нормативних документів та судової практики 5 000,00 грн; складання відзиву 3 000,00 грн. При цьому, адвокатом та клієнтом за договором не назначено у відповідному акті, який саме час було витрачено на підготовку відзиву та кожної позиції зазначеної у акті;

- заява представника відповідача, яка була подана до суду в системі «Електронний суд» 05.09.25 та є фактично відзивом на позовну заяву складена представником відповідача міститься фактично на 2 аркушах (а.с. 35-36) та не є складною та обтяжливою за змістом документом. Крім того, вказаний відзив на позовну заяву не містить (представником відповідача не зазначено) жодної судової практики про яку зазначає адвокат у акті приймання виконаних робіт від 05.09.25;

- справа не є складною, оскільки ґрунтується на договорі про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації та містить ціну позову у розмірі 47 101,33 грн;

а тому, як наслідок, на переконання суду, загальна сума за написання та складання відзиву у справі № 908/2619/25 повинна становити 3 000,00 грн.

Тобто, на переконання суду вивчення первинних документів, вивчення нормативних документів та судової практики охоплює стадію складання та написання відзиву у справі. Більш того, як вже зазначено судом, вказаний відзив на позовну заяву не містить жодної судової практики та його складено об`ємом, який становить лише 2 аркуші.

Суд звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 29.05.25 у справі № 908/252/24.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги заперечення позивача щодо завищення відповідачем заявлених до стягнення витрат за професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до суми 3 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 42, 46, 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву садівничого товариства Електровозник-1 за вих. від 27.05.26 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2619/25 задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Водоканал (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, код ЄДРПОУ 03327121) на користь садівничого товариства Електровозник-1 (69104, м. Запоріжжя, вул. Очаківська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20508212) 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині заяви відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 08.06.2026.

Суддя В.Л. Корсун