Рішення № 137223348, 27.05.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 травня 2026 року Справа № 903/254/26

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна Компанія САТ, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімко", м.Нововолинськ

про стягнення 341 789,90 грн,

за участю представників:

від позивача: Білоконь І. В. адвокат (ордер серія АА № 1688061 від 12.03.2026),

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

12.03.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 13.03.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна Компанія САТ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімко" 341789,90 грн, з них: 260011 грн заборгованості на підставі договору перевезення вантажів № 18385 від 01.09.2015, 38104,40 грн пені за період з 28.10.2024 по 11.06.2025, 10654,98 процентів річних за період з 28.10.2024 по 11.03.2026 та 33019,52 грн збитків, завданих інфляцією, за період з 28.10.2024 по 11.03.2026.

Ухвалою від 18.03.2026 було позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна Компанія САТ від 12.03.2026 залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Транспортна Компанія САТ строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області впродовж 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали доказів надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу.

19.03.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.03.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.04.2026; постановлено відповідачу до 13.04.2026 подати суду відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

28.04.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 29.04.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить стягнути з відповідача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 29.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2026.

Ухвала суду від 29.04.2026 була надіслана відповідачу за адресою: Іваничіське шосе,3, м.Нововолинськ, Волинська область, 45400, проте повернулась без вручення, причина повернення: «Адресат відсутній».

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача є: Іваничіське шосе,3, м.Нововолинськ, Волинська область, 45400.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

За таких обставин, коли встановлено, що ухвалу суду було надіслано відповідачу за адресою його державної реєстрації, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, слід вважати, що відповідача було повідомлено належним чином, а отримання листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Відповідач відзиву на позов не подав, повноважного представника у судове засідання не направив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У процесі судового розгляду встановлено, що 01.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» (далі перевізник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрімко» (далі - клієнт) був укладений договір перевезення вантажів №18385 (далі договір) (а.с.7-8).

За цим договором клієнт надає для перевезення вантажі, а перевізник зобов`язується здійснити їх перевезення автомобільним транспортом і надати інші послуги по перевезенню вантажів на території України (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору перевізник зобов`язується доставити надані клієнтом вантажі до пункту призначення в установлений договором строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі вантажоодержувачу, а клієнт зобов`язується вчасно сплатити за послуги перевізника встановлену плату відповідно до умов договору та на підставі наданих перевізником рахунків за перевезення.

Згідно з п. 2.1. договору перевезення здійснюється на підставі накладної на вантаж, надалі по тексту ННВ, належним чином оформленої за формою, встановленою перевізником.

Розрахунки за надання послуг між перевізником і клієнтом проводяться в безготівковому порядку платіжними дорученням шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок перевізника на підставі виставлених рахунків (п. 5.1. договору).

Згідно з п. 5.3. договору оплата послуг перевізника клієнтом проводиться в два етапи:

5.3.1. перший - протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання рахунку, який формується на підставі актів здачі-прийняття (надання послуг) та включає суму вартості перевезень вантажів та інших послуг за період з 1(першого) по 15 (п`ятнадцяте) число поточного місяця;

5.3.2. другий до 15 (п`ятнадцятого) числа наступного місяця згідно рахунку, який формується на підставі актів здачі-прийняття (надання послуг) та включає суму вартості перевезень вантажів та інших послуг за минулий календарний місяць з 16 (шістнадцятого) числа по останній день місяця непокритий попереднім платежем.

Відповідно до п 7.2.5. договору, у випадку порушення клієнтом строків проведення розрахунків, він зобов`язаний сплатити на користь перевізника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за порушення кожен день такого прострочення.

Пунктом 10.1. договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до 31 грудня 2016 року. В разі, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії цього договору, договір вважається пролонгованим на наступний період на тих самих умовах. Така пролонгація строку договору можлива без обмеження кількості разів.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками без будь яких зауважень.

На виконання умов договору впродовж лютого-листопада 2024 року позивач надав відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажу на загальну суму 620 957,00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: №009004498 від 15.02.2024 на 7513,00 грн, №002001729 від 15.03.2024 на 6605,00 грн, № 002002078 від 31.03.2024 на 3096,00 грн, №002002733 від 15.04.2024 на 31087,00 грн, №002003238 від 30.04.2024 на 1898,00 грн, №002003616 від 15.05.2024 на 19759,00 грн, №002004142 від 31.05.2024 на 23131,00 грн, № 002004546 від 15.06.2024 на 38096,00 грн, № 002005146 від 30.06.2024 на 16495,00 грн, №002005669 від 15.07.2024 на 1639,00 грн, №002006259 від 31.07.2024 на 240,00 грн, №002006840 від 15.08.2024 на 5573,00 грн, №002007178 від 31.08.2024 на 8955,00 грн, №002007531 від 15.09.2024 на 126859,00 грн, № 002008136 від 30.09.2024 на 54192,00 грн, №002008701 від 15.10.2024 на 184469,00 грн, №002009238 від 31.10.2024 на 84544,00 грн, №002009784 від 15.11.2024 на 6506,00 грн, №002010271 від 30.11.2024 на 300,00 грн, які підписані сторонами електронно-цифровими підписами та скріплені електронними печатками без будь яких зауважень (а.с.9-31).

Позивачем було сформовано рахунки на оплату на загальну суму 620 957,00 грн, а саме: №009004047 від 15.02.2024 на 7513,00 грн, №002001732 від 15.03.2024 на 6605,00 грн, № 002002081 від 31.03.2024 на 3096,00 грн, №002002736 від 15.04.2024 на 31087,00 грн, №002003244 від 30.04.2024 на 1898,00 грн, №002003622 від 15.05.2024 на 19759,00 грн, №002004149 від 31.05.2024 на 23131,00 грн, № 002004554 від 15.06.2024 на 38096,00 грн, № 002005154 від 30.06.2024 на 16495,00 грн, №002005678 від 15.07.2024 на 1639,00 грн, №002006270 від 31.07.2024 на 240,00 грн, №002006851 від 15.08.2024 на 5573,00 грн, №002007189 від 31.08.2024 на 8955,00 грн, №002007542 від 15.09.2024 на 126859,00 грн, № 002008149 від 30.09.2024 на 54192,00 грн, №002008714 від 15.10.2024 на 184469,00 грн, №002009251 від 31.10.2024 на 84544,00 грн, №002009797 від 15.11.2024 на 6506,00 грн, №002010286 від 30.11.2024 на 300,00 грн (а.с. 32-52).

Відповідач частково оплатив надані послуги - на загальну суму 360 946,00 грн, що підтверджується випискою банку (а.с.53).

З метою досудового регулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією за №28 від 28.01.2026, яка була направлена відповідачу 02.02.2026 на офіційну електронну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (drimko.info@gmail.com ), а 06.02.2026 претензія була направлена засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача цінним листом з описом вкладення №0505550849270, який 17.02.2026 було вручено відповідачу (а.с. 54-65).

У претензії позивач просив відповідача сплатити заборгованість за надані послуги з перевезення вантажів у розмірі 260 011,00 грн впродовж 7-ми календарних днів з дня отримання претензії.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Таким чином, відповідача перед позивачем залишилась заборгованість за надані послуги у розмірі 260011,00 грн.

Доказів, які б спростовували суму заборгованості в розмірі 260011,00 грн, або доказів її оплати відповідач суду не надав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень статей 901 та 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до приписів статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 620 957,00 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідачем лише частково оплачено послуги на загальну суму 360 946,00 грн, заборгованість у розмірі 260011,00 грн підтверджується матеріалами справи, доказів, які б спростовували цю заборгованість, або доказів її оплати відповідач суду не надав, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 260011,00 грн заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 38104,40 грн пені за період з 28.10.2024 по 11.06.2025, 10654,98 грн процентів річних за період з 28.10.2024 по 11.03.2026 та 33019,52 грн збитків, завданих інфляцією, за період з 28.10.2024 по 11.03.2026.

Позивач вважає, що відповідач мав оплатити надані послуги у строк до 25.10.2024 включно, до 15.11.2024 включно, до 15.12.2024 включно, до 11.12.2024 включно, обчислюючи ці строки від дати рахунків на оплату.

Проте з такою позицією позивача погодитись не можна, оскільки позивач не довів факту надіслання рахунків відповідачу і їх отримання відповідачем.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу положень ст. ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Пунктом п. 5.3 договору визначено, що оплата послуг перевізника клієнтом проводиться в два етапи:

5.3.1. перший - протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання рахунку, який формується на підставі актів здачі-прийняття (надання послуг) та включає суму вартості перевезень вантажів та інших послуг за період з 1(першого) по 15 (п`ятнадцяте) число поточного місяця;

5.3.2. другий до 15 (п`ятнадцятого) числа наступного місяця згідно рахунку, який формується на підставі актів здачі-прийняття (надання послуг) та включає суму вартості перевезень вантажів та інших послуг за минулий календарний місяць з 16 (шістнадцятого) числа по останній день місяця непокритий попереднім платежем.

Однак, наявні в матеріалах справи рахунки містять лише інформацію про їх виписку позивачем, натомість докази їх надіслання чи отримання відповідачем відсутні, що також було підтверджено представником позивача у судовому засіданні 27.05.2026.

За змістом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України проценти річних та інфляційні нараховуються за порушення строку оплати.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 38104,40 грн пені, 10654,98 процентів річних та 33019,52 грн збитків, завданих інфляцією не підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір таких витрат. При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення цих витрат (ч. 5, ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві позивач зазначає про понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

На підтвердження надання Товариству з обмеженою відповідальністю Транспортна Компанія САТ професійної правничої допомоги адвокатом Білоконь І. В. позивач подав:

- ордер на надання правничої допомоги серія АА №1688061 від 12.03.2026;

- договір про надання професійної (правничої) допомоги №02/02/2026 від 02.02.2026;

- додаткову угоду № 2 до договору про надання професійної (правничої) допомоги №02/02/2026 від 02.02.2026;

- акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 27.04.2026.

З наданих доказів вбачається, що 02.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна Компанія САТ як клієнтом та Адвокатським об`єднання «Казачук та партнери» було укладено договір про надання професійної (правничої) допомоги №02/02/2026.

Відповідно до п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (опрацювання первинних документів, підготування та надіслання заяв, звернень, запитів тощо до всіх без виключення органів/ підприємств/організацій України; підготування та надіслання (у разі виникнення необхідності) до суду позовних заяв, заяв тощо, пов`язаних з врегулюванням спору; представництво інтересів у всіх без виключення підприємствах, установах, організаціях, правоохоронних органах, у судах).

Згідно п. 3.1 договору за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі та в строк, який зазначається в додатковій угоді до цього договору.

Додаткова угода №2 від 12.03.2026 до договору про надання професійної (правничої) допомоги №02/02/2026 від 02.02.2026 визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об`єднання за надання професійної (правничої) допомоги стосовно представництва інтересів клієнта у Волинської області у справі за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімко» про стягнення 260011 грн заборгованості на підставі договору перевезення вантажів № 18385 від 01.09.2015, а також пені, 3% процентів річних та збитків, завданих інфляцією, в фіксованій сумі гонорару 20 000,00 грн. Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати захист інтересів клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Волинської області)

Згідно з п.2 додаткової угоди №2 від 12.03.2026 до договору про надання професійної (правничої) допомоги №02/02/2026 від 02.02.2026 сплата узгодженої Сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання: протягом 30 (тридцяти) днів з дня набрання рішенням у справі законної сили, але не раніше оплати витрат на професійну (правничу) допомогу відповідачем на рахунок клієнта.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №2 від 27.04.2026 до договору про надання професійної (правничої) допомоги №02/02/2026 від 02.02.2026 на виконання умов договору про надання професійної (правничої) допомоги № 02/02/2026 від 02.02.2026 та додаткової угоди №2 від 12.03.2026, адвокатське об`єднання надало клієнту професійну (правничу) допомогу в фіксованій сумі гонорару 20000,00 грн стосовно представництва інтересів клієнта у Господарському суді Волинської області у справі № 903/254/26 за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімко» про стягнення 341789,90 грн, з них: 260011 грн заборгованості на підставі договору перевезення вантажів № 18385 від 01.09.2015, 38104,40 грн пені за період з 28.10.2024 по 11.06.2025, 10654,98 процентів річних за період з 28.10.2024 по 11.03.2026 та 33019,52 грн збитків, завданих інфляцією, за період з 28.10.2024 по 11.03.2026. Клієнт прийняв правові послуги, зазначені у пункті 1 цього акту. Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг клієнт до адвокатського об`єднання немає.

Пунктом 1 частини 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України, визначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Співмірність витрат - суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте, дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Надані докази в їх сукупності підтверджують надання позивачу його адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи у заявленому обсязі на загальну суму 20000 грн.

Частиною 5 ст.126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн, документально підтверджені, обґрунтовані, є співмірними складності справи, не є завищеними, у зв`язку із задоволенням позову їх слід покласти на відповідача.

Разом з цим, судом враховано, що позов задоволено частково - на загальну суму 260011,00 грн, що становить 76,07%, від первісно заявленої суми.

Виходячи із процентного співвідношення задоволених позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 15214,67 грн, виходячи з розрахунку:20000 x 76,07% = 15 214,67 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову на підставі ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 3120,13 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімко" (Іваничіське шосе,3, м.Нововолинськ, Волинська область, 45400, код ЄДРПОУ 37786070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна Компанія САТ (вул.Гроденська,32, м.Київ, 02090, код ЄДРПОУ 35646516)

- 260011 грн 00 коп. заборгованості;

- 3120 грн 13 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору;

- 15 214 грн 67 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні позову про стягнення 38104 грн 40 коп. пені, 10654 грн 98 коп. процентів річних та 33019 грн 52 коп. збитків, завданих інфляцією, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду продовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено підписано 08.06.2026.

Суддя І. О. Якушева