Рішення № 137222845, 09.06.2026, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/497/26

Провадження № 2/708/435/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "Солвентіс" через свого представника за посадою ОСОБА_2 звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 51 568,00 грн. В обґрунтування поданого позову представник зазначив, що 30.09.2020 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту № 4012377. ТОВ «Алекскредит» направив відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідачка підтверджує прийняття умов кредитного договору № 4012377 від 30.09.2020, який також знаходиться у власному кабінеті останньої на офіційному веб-сайті Товариства.

Відповідачка уклала кредитний договір № 4012377 від 30.09.2020 із ТОВ «Алекскредит» та отримала кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8 000 грн, однак не виконала належним чином кредитні зобов`язання.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя капітал» був укладений договір факторингу № 29/10-2025.

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя капітал» та ТОВ "ФК "Солвентіс" був укладений договір факторингу № ДФ-31102025.

Згідно вказаних договорів факторингу відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4012377 від 30.09.2020.

Таким чином, сума боргу перед новим кредитором ТОВ "ФК "Солвентіс" є документально підтвердженою та становить 51 568,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000 грн; заборгованість за відсотками - 43 568,00 грн.

Наведене стало підставою для звернення до суду, тому просить суд стягнути із відповідачки заборгованість у розмірі 51 568,00 грн та відшкодувати понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 29.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, постановлено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час підготовки справи до судового розгляду судом установлено, що відповідачка ОСОБА_1 14.05.2026 ознайомилася із матеріалами справи та виготовила їх копії, однак не скористалася правом подання відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою про відкриття провадження строк. Жодних заяв або клопотань суду не надала.

За таких обставин суд дійшов висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом установлено, що 30.09.2020між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений в електронній формі договір про надання кредиту № 4012377, який підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS4012377.

Згідно умов вищевказаного договору кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі 8 000 грн, строк користування кредитом до 28.04.2021 включно.

Згідно з п. 1.7.3. договору при використанні позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: в Базовий період з 30.09.2020до 30.10.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); в спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 31.10.2020 до 28.04.2021 (включно) 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил).

Факт перерахування відповідачці 30.09.2020грошових коштів у сумі 8 000,00 грн підтверджується даними довідки ТОВ "ФК "Елаєнс" від 02.11.2024.

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за договором № 4012377від 30.09.2020 відповідачка не здійснювала належних платежів для погашення своїх зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя капітал»був укладений договір факторингу № 29/10-2025.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 до ТОВ «Секвоя капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 4012377від 30.09.2020 у сумі 51 568,00 грн.

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя капітал» та ТОВ "ФК "Солвентіс" був укладений договір факторингу № ДФ-31102025.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 до ТОВ "ФК "Солвентіс" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 4012377від 30.09.2020 у сумі 51 568,00 грн.

Таким чином, відповідно до договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025та договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4012377від 30.09.2020, де сума боргу перед новим кредитором ТОВ "ФК "Солвентіс" є документально підтвердженою та становить 51 568,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 8 000 грн; заборгованість за відсотками - 43 568,00 грн.

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним..

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Як установлено з матеріалів справи, підписаний сторонами договір про надання кредиту № 4012377від 30.09.2020 містить основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, суму кредиту, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Зокрема, сторони погодили суму договору, строк дії договору, процентну ставку за користування кредитом.

Вказаний договір підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачкою кредитного договору з ТОВ «Алекскредит»із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Товариство свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідачка не виконала своїх зобов`язань та не погасила кредитну заборгованість. Доказів протилежного суду не надано.

Суд погоджується з проведеним нарахуванням відсотків за кредитним договором, яке відповідає умовам договору та вимогам законодавства. Відповідачкою вказаних розрахунків не спростовано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права вимоги грошової вимоги на користь ТОВ "ФК "Солвентіс" до боржниці ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідачка не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язань, відповідно до ст. 617 ЦК України.

За таких обставин, дотримуючись принципу змагальності сторін, з урахуванням того, що відповідачкою не надано доказів на спростування заявлених позовних вимог (відзиву на позов, власних розрахунків заборгованості), проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає за необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в повному розмірі (тіло та відсотки передбачені договором про надання кредиту).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають понесені позивачем витрати по оплаті судового збору у сумі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виснує таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

При зверненні до суду із даної позовної заявою позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу адвоката визначені у загальному розмірі 6 000 грн.

На підтвердження розміру витрат пов`язаних з оплатою правничої допомоги позивачем надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10 від 02.11.2023, договір про надання правової допомоги № 43657029/03 від 02.01.2026; додаткову угоду № 4012377до договору № 43657029/03 від 02.01.2026 про надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) від 27.03.2026, акт надання послуг № 4012377на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026 року, згідно яких вартість наданих правових та юридичних послуг становить 6 000 грн.

Суд погоджується, що наведені витрати дійсно пов`язані із розглядом справи та дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідачки зі стягненням на користь позивача у рахунок компенсації цих витрат в сумі 6 000,00 грн, оскільки відповідачка не подавала суду заяви про зменшення суми витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054 ЦК України, ЗУ "Про споживче кредитування", ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" заборгованість за договором про надання кредиту № 4012377від 30.09.2020за тілом кредиту у розмірі 8 000,00 грн, за відсотками у розмірі 43 568,00 грн, а всього 51 568,00 грн (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят вісім гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн, а всього 8 662,40 грн (вісім тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" (код ЄДРПОУ: 43657029, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1);

Представник позивача: Лановий Євген Миколайович (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_2 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ