Ухвала суду № 137222810, 08.06.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

712/1514/24

1-кп/707/67/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

захисника адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №62023100140000507 від 03.10.2023р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -

в с т а н о в и в :

Під час судового розгляду справи захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення на підставі ч.5 ст.401 КК України, оскільки він добровільно виявив бажання продовжити проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_1 на продовження проходження військової служби солдатом ОСОБА_4 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор») підтримав вказане клопотання.

Судом досліджено письмову згоду командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 від 07.11.2025р. на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечила щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ч.5 ст.407 КК України, мотивуючи тим, що на даний час ОСОБА_4 утримується під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», оскільки згідно вироку Дарницького районного суду м.Києва від 26.11.2024р. ОСОБА_4 був засуджений за ч.1 ст.263, ч.5 ст.185, ст.70 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На даний час вирок набрав законної сили. Вважає, що за таких обставин, у разі задоволення клопотання сторони захисту та прийняття судом ухвали про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, така ухвала суду не може бути виконана, оскільки обвинувачений утримується під вартою по іншій справі.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Згідно ч.5 ст.401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Суд вважає, що по даному кримінальному провадженню ОСОБА_4 формально підпадає під дію положення ч.5 ст.401 КК України.

При цьому, диспозиція ч.5 ст.401 КК України передбачає намір особи повернутися до військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби. При цьому, суд вважає, що у разі закриття провадження з цієї підстави такий намір повинен бути реально виконаний і особа має повернутись для продовження проходження військової служби.

Разом з тим, суд вважає, що питання про застосування чи незастосування дії положень ч.5 ст.401 КК України суд має вирішувати в кожному конкретному випадку окремо із урахуванням всіх обставин справи.

Судом встановлено, що на даний час ОСОБА_4 утримується під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», оскільки згідно вироку Дарницького районного суду м.Києва від 26.11.2024р. ОСОБА_4 був засуджений за ч.1 ст.263, ч.5 ст.185, ст.70 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На даний час вказаний вирок набрав законної сили, оскільки залишений без змін судом апеляційної інстанції.

Суд погоджується із позицією прокурора по справі та вважає, що у разі задоволення клопотання сторони захисту та прийняття судом ухвали про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, така ухвала суду не може бути виконана, оскільки обвинувачений утримується під вартою по іншій справі, а також може створити колізію щодо питання подальшого відбування покарання ОСОБА_4 при наявності двох різних рішень судів.

У клопотанні сторони захисту ставиться також питання про зобов`язання командира військової частини НОМЕР_1 після набрання ухвалою законної сили невідкладно прийняти ОСОБА_4 на військову службу, а ОСОБА_4 після набрання ухвалою законної сили, не пізніше 72 год, прибути до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби. Відповідно, при умові перебування ОСОБА_4 під вартою по іншій справі, вказані вимоги клопотання не можуть бути задоволені і виконані, а суду відомо про дану обставину на момент розгляду клопотання.

Враховуючи, що ОСОБА_4 був засуджений до реального позбавлення волі, суд вважає, що ОСОБА_7 має право ініціювати питання про УДО з метою подальшого продовження військової служби.

На підставі викладеного, суд вважає, що клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення на підставі ч.5 ст.401 КК України не підлягає до задоволення, оскільки є необгрунтованим та відсутні необхідні правові підстави для цього.

Керуючись п.1 ч.2 ст.284, ст.285 КПК України, ч.5 ст.401 КК України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення на підставі ч.5 ст.401 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1