Постанова № 137222571, 04.06.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/433/26

№ пров. 3/697/250/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенський І.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за ч. 1ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП), - ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду Черкаської області 03.03.2026 з Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596170 від 19.02.2026, вбачається, що 19.02.2026 о 21 год. 04 хв. в м. Канів по вул. 206 Дивізії, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки Фольксваген Поло, н.з. НОМЕР_2 та від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився під відеозапис на нагрудні бодікамери відеонагляду 211002, 211001, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Захисник, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Бовшик М.Ю., у судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП заперечив, просив закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Окрім цього, 04.06.2026 від захисника ОСОБА_1 адвоката Бовшика М.Ю. через канцелярію суду було подано письмові пояснення, в яких останній зазначив, що 19.02.2026 близько 21:00 години ОСОБА_1 знаходився на АЗС за адресою м. Канів вул. Енергетиків у власному автомобілі. Позаду його автомобіля стояв припаркований автомобіль поліції. Поспілкувавшись по телефону вирішив їхати в напрямку автовокзалу. Так дійсно під час початку руху з території АЗС не включив покажчик повороту, в подальшому рухався не порушуючи правил дорожнього руху та був зупинений працівниками поліції. Відразу поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 порушив ПДР, що до п.9.2а. ОСОБА_1 на вимогу поліцейського передав документи, що він вимагав для перевірки. Перевіривши документи інспектор повідомив, що ОСОБА_1 згідно п. 2.5 ПДР зобов`язаний пройти медичний огляд. Зазначає, що така вимоги не узгоджуються із законодавством України, а саме статтею 266 КУпАП, вимога інспектора поліції пройти медогляд є законною лише за умови, що у водія є достатні підстави вважати (наявні ознаки) перебування у стані сп`яніння. Вважають, що така вимога поліцейського була протизаконною, а тому і підстав складати протокол за відмову від проходження на стан сп`яніння не було. Стверджує, що ОСОБА_1 вів себе адекватно не сперечався, мова була розбірливою, дії відповідали обстановці, що відбувалася та визначених ознак передбачених п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не було, однак пояснень поліцейські не хотіли слухати. Також зазначає, що під час складання адміністративного протоколу, а також і під час підпису не було роз`яснено вимоги ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Тобто інспектор свідомо обманював ОСОБА_1 і провокував його до надання певних пояснень про те мав би повідомити не дані факти, а вимоги ст. 63 Конституції України, що ОСОБА_1 може не давати ніяких пояснень і не несе відповідальності за не надання пояснень або за відмову надавати пояснення стосовно себе. Також інспектор жодного разу не повідомляв про ознаки визначені п. З Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які вже згодом самостійно дописав у протокол. Тому за відсутності ознак визначених в Інструкції, а так само якщо не підтверджений факт керування транспортним засобом особи, якій пропонується пройти огляд на стан сп`яніння поліцейський не має право пропонувати його проходити. Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція) і п. 22 Інструкції визначено, що висновки огляду, складеного з порушенням вимог Інструкції вважаються недійсними. Виходячи із вищевказаного захисник вважає, що матеріали справи жодним чином не доказують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а справа підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Суд, заслухавши пояснення захисника, дослідивши надані матеріали справи про адміністративне правопорушення та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд дослідив письмові докази, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596170 від 19.02.2026, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП;

- рапорт-повідомлення зі служби 102 від 19.02.2026 (а.с.2);

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому зазначено причини проведення огляду у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обставинам, результат огляду на стан сп`яніння: відмова. Даний акт підписаний ОСОБА_1 (а.с.3);

- лазерним диском систем зчитування з відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596170 від 19.02.2026 (а.с.4);

- направлення інспектора СРПП відділення поліції № (м. Канів) Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області від 19.02.2026 на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння;

- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6692490 від 19.02.2026 за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с.6).

Відповідно до п.13 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №596170 від 19.02.2026, ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 частини першої статті 23 ЗУ від 02.07.2015 «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як вбачається з пункту 3 розділу І вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 6 розділу І вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7 розділу І передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров`я).

В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно частин другої четвертої статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння, затверджується управлінням охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших випадках забороняється частина третя статті 266 КУпАП).

Суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що співробітники поліції з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота - було запропоновано останньому пройти відповідний огляд на місці зупинки на що останній відмовився, також працівниками поліції була запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі на що ОСОБА_1 також відмовився.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.

Пунктом 2.5 ПДР встановлено не право, а обов`язок водія транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння, а тому суд вважає, що не виконання такого обов`язку з боку особи, яка керує транспортним засобом, є грубим порушенням Правил дорожнього руху.

За змістом п. 2.5. ПДР, будь-які особисті міркування водія, зокрема суб`єктивна оцінка ним власного стану та його зовнішніх проявів, не є підставою для відмови від проходження запропонованого працівником поліції медичного огляду на стан сп`яніння, обов`язковість якого встановлена законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння співробітниками поліції було висунуто ОСОБА_1 в умовах здійснення відеофіксації. Відповідний технічний носій є належним та допустимим доказом по справі.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо тверджень захисника про те, що у працівників поліції не було достатніх підстав вважати про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 Розділу I Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння», ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці тощо. Як вбачається з акту огляду на стан сп`яніння, поліцейським було чітко зафіксовано наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обставинам. Суд зазначає, що вказаний акт був підписаний ОСОБА_1 власноруч без жодних зауважень щодо правильності опису його стану, що в свою чергу робить доводи захисника безпідставними.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься відеозапис події на якому зафіксовано обставини, такі ж, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено уповноваженою посадовою особою, відповідно до вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП та підстав для визнання його недопустимим доказом суд не вбачає.

Як визначено п. 3 Порядку, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Відповідно до п. 6 цього Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. А згідно п. 8 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Враховуючи вказане та аналізуючи матеріли справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції, яка зафіксована на відеозаписі, відмовився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Вказана обставина підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими судом в судовому засіданні та не спростовується наведеними стороною захисту доводами.

Доводи захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, крім того, суд розцінює дані доводи виключно для уникнення відповідальності.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення є необґрунтованим. Суд враховує високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, оскільки керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння створює реальну загрозу життю та здоров`ю учасників дорожнього руху.

Таким чином, клопотання захисника про закриття справи про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення не підлягає задоволенню.

Суд виходить із того, що визнання доказів недопустимими відбувається не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини (постанови Верховного Суду від 28.01.2020 у справі N359/7742/17 (провадження N51-2114км19). Суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу в кожному конкретному випадку виходить із фактично встановлених обставин.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. У своїй сукупності ці докази є достатніми.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, підстави для закриття адміністративного правопорушення відсутні.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, згідно статті 34 КУпАП, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Обставин, згідно статті 35 КУпАП, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За наведених обставин, суддя вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією даної статті.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У зв`язку з тим, що матеріали справи не містять відомостей про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, тому відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з останнього необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн..

Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 279, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Розрахункові рахунки для сплати штрафу (по справах про адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху): ЄДРПОУ: 37930566, отримувач коштів: ГУК у Черкаській області: 21081300, р/р: UA918999980313030149000023001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати громадянином штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок), який необхідно сплатити на наступні реквізити: стягувач: ДСА України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Канівського

міськрайонного суду І. І. Деревенський