Ухвала суду № 137222541, 22.05.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/3291/25

провадження № 1-кп/694/15/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2026 року м.Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження № 1202520000000657 від 13.09.2025 року клопотання прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника потерпілих адвоката ОСОБА_10 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Звенигородського районного суду Черкаської області знаходиться кримінальне провадження № 1202520000000657 від 13.09.2025 щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

22.05.2026 до суду надійшло письмовеклопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , строком на два місяці, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. В обґрунтування застосування запобіжного заходу прокурор покладається на необхідність запобігання спробам переховування від суду, незаконному впливу на свідків, потерпілих, експертів, спеціалістів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав, наведених у ньому, просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , заперечили щодо поданого клопотання, вказавши на його необґрунтованість, невмотивованість та безпідставність, з огляду на те, що обвинувачений жодним чином не переховується від суду, не впливає на свідків, потерпілих, експертів, спеціалістів, та не перешкоджає кримінальному провадженню іншим чином. За весь час судового розгляду лише один раз подавалося клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з перебуванням обвинуваченого на лікарняному, про що надано підтверджуючі медичні виписки по закінченню лікування. Жодний ризик, на їх думку, нічим не підтверджений та такі базуються на припущеннях прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 окремо зазначив, що усвідомлює свою відповідальність, бажає, щоб судовий розгляд закінчився якомога скоріше, оскільки життя в умовах постійної думки про обставини ДТП та його наслідків є нестерпним, при цьому він намагається із своєї пенсії поступово відшкодовувати шкоду потерпілим особам, оскільки не є заможною людиною, не має великих статків. Судове провадження є для нього дуже важливим і він з`являвся в усі засідання, крім одного, коли потрапив до лікарні із гіпертонічним кризом на 10 днів.

Також зазначив, що є парамедиком за фахом, працює в бригаді ШМД по добово, на даний час спеціалістів не вистачає, графік чергувань розписаний на місяць наперед, і якщо він буде поміщений під домашній арешт, колегам буде складно переналаштувати свою роботу.

Захисник потерпілих адвокат ОСОБА_10 та потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 клопотання підтримали, просили його задовольнити, врахувавши неявку обвинуваченого в судове засідання.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, суд приходить до наступного висновку.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №1-28/2017 вказує на те, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

Конституційний Суд України зазначає, що у підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Окрім цього, абзацом 12 пункту 4 рішення КСУ №1-р/2017 від 23.11.2017 року визначено, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. Отже, у разі відсутності вмотивованого рішення суду, яким дозволено позбавлення особи свободи на період, визначений цим судовим рішенням, така особа має бути негайно звільнена.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців, у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід. Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, суд зобов`язаний встановити наявність обґрунтованого обвинувачення та існування реальних ризиків.

Суд зазначає, що сама лише тяжкість інкримінованого злочину та теоретична можливість призначення суворого покарання не можуть бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу.

Прокурором у судовому засіданні не надано жодних доказів того, що обвинувачений ОСОБА_4 здійснював спроби переховуватися, чинив тиск на свідків чи іншим чином перешкоджав правосуддю. Навпаки, обвинувачений з`являється в усі судові засідання, при цьому працює парамедиком з графіком роботи доба через добу, на підтвердження чого надано суду відповідний графік, також має двох захисників у справі, які слідкують за його добросовісною поведінкою.

Обставини відсутності обвинуваченого в судовому засіданні, призначеному на 10.03.2026, логічно пояснені та підтверджені медичними документами, а саме:

-довідкою від 20.03.2026, виданою лікарем КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Багачевської міської ради Черкаської області» ОСОБА_11 , про те, що ОСОБА_4 з 10.03.2026 по 20.03.2026 знаходився на амбулаторному лікуванні з видачею лікарняного листа у лікаря ЗНЕМ. Діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ стадії, кризовий перебіг;

-довідками огляду сімейного лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Багачевської міської ради Черкаської області» ОСОБА_11 з датами обстеження ОСОБА_4 10.03.2026, 13.03.2026, 17.03.2026, 20.03.2026, призначенням лікування за основним діагнозом: К87 гіпертонія з ускладненням;

-скріншотами смс-повідомлень з мобільного додатку кабінету пацієнта ЕСОЗ, що відображає створення медичних висновків про непрацездатність, рецептів лікування.

Відтак, суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання прокурора, вважає наведені ризики недоведеними.

Керуючись статтями 177, 178, 194, 331, 369-372 КПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Повний текст ухвали складено 28.05.2026.

Суддя ОСОБА_1