Рішення № 137222168, 09.06.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №344/3999/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2026 р. селище Шишаки Полтавської області

Суддя Шишацького районного суду Полтавської області Вергун Н.В., розглянувши у письмовому провадженні поза межами судового засідання у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін цивільну справу за позовом заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

28 лютого 2026 року директор ТОВ « Фінансова компанія « ЕЙС » Поляков О. через систему « Електронний суд » звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 596051026 від 07 вересня 2021 року у загальному розмірі 27 285 грн. 28 коп. та судових витрат, які складаються з сплати судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що 07 вересня 2021 року між ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 596051026 в формі електронного документа з використанням електронного підпису.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

30 жовтня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 30/1023-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 596051026 від 07 вересня 2021 року в сумі 27 285,28 грн.

Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» в сумі 27 285,28 грн., з яких: 6 500,00 грн. - заборгованість за кредитом, 20 785,28 грн. - заборгованість відсоткам.

Одночасно з позовною заявою, директор ТОВ « ФК « ЕЙС » Поляков О. подав до суду клопотання про витребування у Банка емітента АТ КБ « ПриватБанк » та АТ «Універсал банк» інформацію, що містить банківську таємницю.

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2416101 від 04 березня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.33).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2026 року цивільну справу за позовом ТОВ « ФК « Ейс » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд за підсудністю Миргородському міськрайонному суду Полтавської області (а.с.35-36).

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 квітня 2026 року цивільну справу за позовом ТОВ « ФК « Ейс » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд за підсудністю Шишацькому районному суду Полтавської області (а.с.41-42).

05 травня 2026 року цивільна справа надійшла на адресу Шишацького районного суду Полтавської області (а.с.46).

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків. У визначений термін позивач усунув зазначені в ухвалі суду недоліки (а.с.49).

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, до відому яких доведено, що розгляд справи відбудеться у порядку письмового провадження о 08 год. 45 хв. 09 червня 2026 року.

Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено ( а.с. 150-151).

01 та 03 червня 2026 року на адресу суду надійшли витребувані судом докази.

Сторони належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду (а.с.153-158).

25 травня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він не визнає позовні вимоги в повному обсязі, в зв`язку з тим, що між ним та первісним кредитором у 2021 році був украдений кредитний договір на суму 2000 грн., після цього жодних платежів, пролонгацій чи додаткових угод з його боку не здійснювалось, тому просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності, у задоволенні позову відмовити повністю, а у разі часткового задоволення зменшити розмір заявленим вимог. (а.с.159-163).

27 травня 2026 року від представника позивача Сахарової О.І. надійшла відповідь на відзив, згідно якої просила не брати твердження відповідача, викладені у відзиві, та повністю задовольнити заявлений позов (а.с.164-183).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 07 вересня 2021 року між ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 596051026 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. За цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в розмірі кредитного ліміту на максимальну суму 6500 грн.. Кредитодавець надав перший транш в сумі 2000 грн., строком на 30 днів. Проценти нараховуються щоденно за дисконтною процентною ставкою 1,98% від суми кредиту.

Також, матеріали справи містять заявку на отримання кредитних коштів від 07 вересня 2021 року на суму 2000 грн. строком на 30 днів, номер карти вказаний НОМЕР_1 (а.с.65).

03 червня 2026 на адресу суду з АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду надійшла відповідь про належність ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_2 , на який 07 вересня 2021 року було здійснено зарахування на суму 2000 грн. (а.с.133-137).

Водночас, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в сумі 6 500 грн. На підтвердження даних вимог він надав довідки від Манівео швидка фінансова допомога», відповідно до яких кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію 09 вересня 2021 року на платіжну картку НОМЕР_3 в сумі 2000 грн., 10 вересня 2021 року платіжну картку НОМЕР_4 в сумі 500 грн., 11 вересня 2021 року платіжну картку НОМЕР_4 в сумі 600 грн., 13 вересня 2021 року платіжну картку НОМЕР_4 в сумі 1400 грн. (а.с.80-82).

Відповідно до витребуваної інформації з АТКБ « ПриватБанк » слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано карту № НОМЕР_4 . У зв`язку з чим відсутня можливість надати запитувану судом інформацію, оскільки зазначена карта в банку не обслуговується за клієнтом ОСОБА_1 .

Такого ж змісту інформація надійшла від АТ «Універсал Банк», що на ім`я ОСОБА_1 у банку не емітовано карту № НОМЕР_3 , що позбавляє банк можливості розкрити інформацію, що містить банківську таємницю.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Додатковою угодою № 19 від 28 листопада 2019 року сторони продовжили дію договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Додатковою угодою № 26 від 31 грудня 2020 року сторони продовжили дію договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Додатковою угодою № 27 від 31 грудня 2021 року сторони продовжили дію договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Додатковою угодою № 31 від 31 грудня 2022 року сторони продовжили дію договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Додатковою угодою № 32 від 31 грудня 2023 року сторони продовжили дію договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 159 від 09 листопада 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 596051026 від 07 вересня 2021 року, де боржником значиться ОСОБА_1 (а.с.96-97).

30 жовтня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 30/1023-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 596051026 від 07 вересня 2021 року, де боржником значиться ОСОБА_1 (а.с.103-105).

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 11/17/25-Е року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 596051026 від 07 вересня 2021 року в розмірі 27 285,28 грн.

Всупереч умов договору № 596051026 від 07 вересня 2021 року відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 27 285,28 грн., з яких: 6 500,00 грн. - заборгованість за кредитом, 20 785,28 грн. - заборгованість відсоткам.

Відповідно до ст.ст. 526,527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.

Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким ,що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання та не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами , то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотків.

ТОВ «ФК «Ейс» не надало суду належних та допустимих доказів надання ОСОБА_1 кредитних коштів за договором № 596051026 від 07 вересня 2021 року в сумі 4500 грн. Позивач надав копії платіжних доручень на загальну суму 4 500,00 грн., які підписаного посадовою особою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з прикладенням печатки товариства (а.с. 76-78).

Разом з тим, копія вказаного платіжного доручення не може вважатися належним доказом надання ОСОБА_1 кредиту на підставі вказаного договору, оскільки вона не відповідає за формою та змістом вимогам, установленим постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» у відповідній редакції. Надані ТОВ «ФК «Ейс» копії платіжних доручень не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу.

Також, у матеріалах справи відсутні докази, що рахунки № НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 , на які згідно вказаних платіжних доручень здійснювалися перерахування коштів, належить саме ОСОБА_1 .

Таким чином, суд констатує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не здійснило перевірку належності платіжних карток № НОМЕР_5 ОСОБА_1 , тому суд дійшов до висновку про відсутність належних та допустимих доказів отримання відповідачем кредитних коштів на суму 4500 грн., а отже відсутність підстав для покладення на нього обов`язку щодо їх повернення та сплати відсотків.

Оскільки факт отримання цих кредитних коштів відповідачем не доведений, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в загальній сумі 3188 грн. 00 коп., що складається з тіла кредиту 2000 грн. 00 коп. та процентів нарахованих за 30-ти денний строк користуванням кредитом в сумі 1 188 грн. 00 коп. ( 2000х1.98%х30 )

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

Що стосується вимоги представника позивача про стягнення 7 000 грн. витрат на правничу допомогу, то суд дійшов наступного висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч, 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірниміз: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт ( наданих послуг ); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт ( надання послуг ); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторонни або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статі 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів ( договорів, рахунків тощо ). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги ( договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку ( квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі « Двойних протии України» (§80), від 10.12.2009 у справі « Гімайдуліна і інших протии України » (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» протии України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський протии України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц.

З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт ( наданих послуг ), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням того, що позов задоволено частково суд, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн., понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 3310,96 грн. понесених і документально підтверджених судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 310,96 грн. ( 11,68% від 2662,40 грн. ) та витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Разом з цим, суд вважає твердження відповідача про закінчення строків позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову безпідставним, оскільки, у даному випадку, позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії воєнного стану, відтак позивач дотримався її строків.

Керуючись ст. ст.4,10 - 13,76 - 81,263 - 265,268,273,280 - 283,293,294,315-319 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Ейс » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 596051026 від 07 вересня 2021 року у розмірі 3 188 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 310 грн. 96 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 09 червня 2026 року.

Головуючий суддя: