Рішення № 137221996, 08.06.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/681/26

Провадження № 2/542/564/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 червня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

До Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла справа за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , у якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 10.02.2025-100001823 від 10.02.2025 у розмірі 11 275,00 грн, судові витрати у справі.

У позовній заяві позивач зазначив, що 10.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 10.02.2025-100001823, згідно з яким надано кредит у розмірі 5 000,00 грн, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача, строком на 168 днів з дати його надання, а також визначено розмір процентної ставки. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов`язана з наданням Кредиту- 5 % від суми кредитну та дорівнює 250,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 250,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,91 % (денна процентна ставка) = (7650/5000)/168 х 100%.

Вказував, що 10.02.2025 ОСОБА_1 отримав на свій рахунок кошти у розмірі 5 000,00 грн.

Посилався на те, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, водночас, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 11 275,00 грн, з яких за тілом кредиту 5 000,00 грн, проценти 3 850,00 грн, неустойки 2 425,00 грн.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 33).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11.05.2026 витребувано від ТОВ «Споживчий центр» документи щодо обрахунку основного боргу, розміру нарахованих процентів та неустойки відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 10.02.2025-100001823 від 10.02.2025, за період з 10.02.2025 по 27.07.2025 (а.с. 37).

У судове засідання представник позивача не з`явилась. У позовній заяві просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи чи відзиву на позов не надав.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Ухвалою суду від 08.06.2026 вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 10.02.2025 між сторонами у справі укладений кредитний договір шляхом підписання заявки на отримання кредиту, пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які підписані у порядку, передбаченому Законом України « Про електронну комерцію» (а.с. 19-22).

Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) визначено, що електронний кредитний договір, частиною якого є ця пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (п. 2.1) та складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (п. 2.2).

Заявкою встановлено умови кредитного договору № 10.02.2025-100001823 від 10.02.2025, згідно з якими розмір кредиту становить 5000,00 грн, строк надання кредиту 168 днів, дата повернення кредиту 27.07.2025, а також визначено розмір процентної ставки у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов`язана з наданням Кредиту- 5 % від суми кредитну та дорівнює 250,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 250,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,91 % (денна процентна ставка) = (7650/5000)/168 х 100%. Неустойка: 75,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

У договорі також вказано реквізити електронного платіжного засобу відповідача для перерахування коштів № 4576-36хх-хххх-7143. Підписанням заявки ОСОБА_1 підтвердив, що приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 10.02.2025-100001823 від 10.02.2025 (а.с. 20 зворот- 21).

На обґрунтування отримання відповідачем кредитних коштів на номер картки, вказаний у кредитному договорі, надано повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» № 144-2601 від 26.01.2026 щодо підтвердження переказу грошових коштів, згідно з яким 10.02.2025 о 17:06:18 год було здійснено платіж у розмірі 5 000,00 грн за договором кредиту № 10.02.2025-100001823 на карту НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua- 649492493 (а.с. 18).

Надавши оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та наявним у справі доказам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , у т.ч. заявку, пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), відповідь кредитора про прийняття пропозиції, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 у особистому кабінеті позичальника, було підписано шляхом накладення електронного підпису ОСОБА_1 (а.с. 19-22).

У підписаній заявці відповідач визнав, що розуміє те, що підписує та укладає кредитний договір, підписуючи його одноразовим ідентифікаторм (код з смс-повідомлення).

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, проценти та повернути кредит.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді зарахування кредитних коштів на вказаний у заявці рахунок.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ «Споживчий центр» виконало своєчасно і повністю, надавши кредиті кошти в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за договором від 10 лютого 2025 року.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 10.02.2025-100001823 від 10.02.2025, станом на 23.01.2026 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 11 275,00 грн, яка складається з: основного боргу - 5000,00 грн, залишку не погашених відсотків 3 850,00 грн, залишку штрафів 2425,00 грн (а.с. 43-47).

З наданого розрахунку вбачається, що проценти нараховувалися у межах строку дії кредитного договору та нараховані з урахуванням вимог ЗУ «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки. Відповідачем було здійснено часткову оплату по кредиту у загальному розмірі 3875,00 грн.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача нарахованого позивачем розміру неустойки, суд дійшов такого висновку.

Цивільним кодексом України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Кодексу). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 Кодексу).

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, вимога про стягнення неустойки у розмірі 2425,00 грн, не підлягає задоволенню.

Водночас, враховуючи висновки суду про безпідставність нарахування позивачем неустойки, сплачені відповідачем грошові кошти суми штрафу у розмірі 75,00 грн, як виду неустойки, підлягають відрахуванню із загальної заборгованості по тілу кредиту та відсоткам.

Щодо правомірності нарахування комісії за обслуговування кредиту, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. 9 заявки кредитного договору, позичальнику було встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості 250,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком платежів.

Зазначення в договорі як на складові комісії інші послуги, які прямо вказані в пункті заявки, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості є безпідставним, оскільки такі послуги неконкретизовані у договорі. Крім того, передбачена п. 9 заявки комісія за своїм призначенням та правововою природою фактично є оплатою банку платежів за ведення рахунку, надання інформації про стан кредитної заборгованості.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», надання інформації щодо кредиту відповідача має бути безоплатим.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватись будь - якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично надання кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюються при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту - позивальнику.

Враховуючи наведене, ТОВ «Споживчий центр» не мало права встановлювати такий платіж у кредитному договорі за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами.

Така умова договору є нікчемною та не потребує визнання недійсною.

Відповідно до частину 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 2 статті 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Зі змісту вказаної норми убачається, що суд вирішуючи спір, не вправі допускати неправильного застосування норм матеріального права - незалежно від того, чи міститься посилання на таке неправильне застосування норм матеріального права в доводах сторін спору. Це не суперечить засадам змагальності сторін, оскільки цей принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі, та забезпечує повноту досліджень обставин справи.

Правова позиція про те, що умова кредитного договору в частині встановлення платежу за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами - є нікчемною та не потребує визнанню недійсною, викладена у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 708/195/19 (провадження № 61-1789св19) та 01 квітня 2020 р. у справі №583/3343/19 (провадження №61-22778св 19).

Враховуючи наведені правові висновки, позовна вимога ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредиту, є необґрунтованою і в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Водночас, враховуючи висновки суду про безпідставність нарахування ТОВ «Споживчий центр» комісії за обслуговування кредиту, сплачені відповідачем грошові кошти суми такої комісії у розмірі 750,00 грн, підлягають відрахуванню із загальної заборгованості по тілу кредиту та відсоткам.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не виконує умов кредитного договору і добровільно не сплачує визначені договором платежі, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача частково, а саме: стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 025,00 грн, яка складається з наступного: (5 000,00 грн основний борг + 3850,00 грн заборгованість за процентами) 750,00 грн безпідставно сплаченої відповідачем комісії 75,00 грн безпідставно сплаченого відповідачем штрафу.

При цьому, відповідач у судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позовної заяви щодо укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та розміру заборгованості.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з приписів ст.141 ЦПК України, згідно з якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, згідно з випискою про зарахування судового збору № СЦ00074066 від 29.01.2026, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України згідно з випискою.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на 71,2 % (8 025,00 грн х 100/ 11 275,00 грн), то на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПКУкраїни підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумі 1895,60 грн (2662,40 грн х 71,2 %/ 100).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 10.02.2025-100001823 від 10.02.2025 у розмірі 8 025,00 грн (вісім тисяч двадйять п`ять грн 00 коп).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 895,60 грн (одна тисяча вісімсот дев`яносто п`ять грн шістдесят коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повне рішення складено 08.06.2026