Ухвала суду № 137221699, 09.06.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/1822/26

Провадження № 1-кс/526/206/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року слідчий суддя Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , вивчивши скаргу представника АТ «Укртранснафта» на бездіяльність слідчого СВ відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України надійшла вищевказана скарга, яка мотивована тим, що 21.04.2026 до відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. В подальшому, подану заяву передано по територіальності до відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області та листом начальника останнього повідомлено про відсутність складу правопорушення. Вказує, що відповідь начальника відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області було отримано 22.05.2026, тому просить поновити строк на оскарження бездіяльності, а також зобов`язати посадових осіб відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Одночасно з поданою скаргою заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

При цьому ч. 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин.

Отже, у клопотанні про поновлення строку, ініційованому учасником кримінального провадження, має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.

Поважність причин визначається судом у разі неможливості своєчасного подання скарги або іншого документа через стихійне лихо, катастрофу, хворобу, відрядження, трагічні та інші непередбачувані події в житті людини, а також будь-які інші обставини, що не дозволили учаснику процесу завчасно подати відповідний документ.

Виходячи із усталеної практики Верховного Суду та системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Зазначене кореспондується з висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 08 жовтня 2020 року у справі № 461/3021/18, від 29 вересня 2020 року у справі №265/2982/18.

Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Так, звертаючись з даною скаргою ініціатор вказує, що 21.04.2026 до відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, яку, за твердженням скаржника, по територіальності було передано до відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, а відповідь останнього була отримана 22.05.2026.

В то же час, відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Отже, вказана норма однозначно вказує на дії в разі отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення та часовий проміжок вирішення такого питання.

Частиною першою статті 304 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Виходячи із аналізу зазначених вище норм кримінального процесуального законодавства України слідує, що на розгляд поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення слідчому (дізнавачу) було відведено законом 24 години та саме після їх спливу почав відраховуватись десятиденний строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, на оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у нездійсненні ним такої процесуальної дії.

У підпункті 1 пункту 1 Узагальнень Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року за №9-49/0/4-17 судам (слідчим суддям) надані роз`яснення, що «у судовій практиці проблемним є питання моменту, з якого починається обчислення строку звернення зі скаргою на аналізований вид бездіяльності. Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а також положення ч. 5 ст. 115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, 10-денний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, в який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей. Наприклад, якщо такий 24-годинний строк завершився о 20:00 7 жовтня, то перебіг строку оскарження починається з 8 жовтня».

Більш того, окрім посилання на отримання відповіді 22.05.2026 представник скаржника взагалі жодним чином не обґрунтовує своєї бездіяльності з 22.04.2026 (наступний день після подання заяви до відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області) по 03.06.2026 (дата прийняття листа R067188181250 АТ «Укрпошта» з даною скаргою) щодо неможливості подання такої скарги в межах визначених КПК України строків. Очікування відповіді органу поліції не впливає на дотримання відповідних строків.

Відповідно до ст. 116 КПК України закон вимагає додержання процесуальних строків.

Зазначені положення є визначальними і в практиці Європейського Суду з прав людини і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків.

За таких обставин, враховуючи тривалість пропуску строку (майже півторамісяці), відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження, які перешкодили реалізуватися право на звернення до слідчого судді з даною скаргою, у визначений чинним законодавством строк, слідчий суддя не знаходить підстав для поновлення строку для звернення з вищевказаною скаргою та доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку для звернення зі скаргою, передбаченого частиною 1 статті 304 КПК України, та повернення скарги заявнику на підставі пункту 3 частини 2 статті 304 КПК України.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст. ст. 303, 306, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника про поновлення пропущених процесуальних строків звернення до суду відмовити.

Скаргу представника АТ «Укртранснафта» на бездіяльність слідчого СВ відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повернути скаржнику.

Роз`яснити, що за ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена заявником до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та підписаний 09.06.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1