Рішення № 137221573, 09.06.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/19/26

Провадження № 2/375/544/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.

за участю секретаря судових засідань Потапенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2026 року позивач, в особі свого представника Ткаченко Ю.О. , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та судових витрат.

Свої вимоги позивач обґрунтовуєтим, що 22 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено укладено договір надання коштів у кредит № 45757158.

Умови договору встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн строком на 25 днів (з 22 жовтня 2025 року по 15 листопада 2025 року), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,144 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 800,00 грн). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразовго ідентифікатора (15836), що був надісланий на вказану позичальником адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 у порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Електронні підписи сторін зазначені у п. 12 Договору.

Позивач виконав зобов`язання передав відповідачу у власність грошові кошти у розмірі 5000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідач свої зобов`язання перед позивачем за Договором не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 15980,00 грн, з них заборгованість: за осоновною сумою богу в розмірі 5000,00 грн, по процентах в розмірі 180,00 грн, по комісії у розмірі 800,00 грн, по неустойці/пені у розмірі 10000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».

Посилаючись на зазначені обставин просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та відшкодувати за рахунок останнього судові витрати.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 березня 2026 року справу розподілено судді Банах-Кокус О.В.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 1 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судовому засіданні на 5 травня 2026 року об 09 год 00 хв та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

5 травня 2026 року розгляд справи відкладався у зв`язку з неявкою учасників справи, наступне судове засідання призначено на 9 червня 2026 року о 09 год 00 хв.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому, у позовній заяві представник позивача просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечує. Крім того, 15 квітня 2026 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи у відсутності представника позивача, в якому також зазначила, що позивач не заперечує проти поставновлення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, на підставі пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, шляхом направлення копії ухвали за зареєстрованим місцем його проживання. Про поважність причин неявки суду не повідомив. Крім того, у встановлений судом строк, не скористався своїм правом на подання відзиву.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних усправі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явивсяв судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення. Суд, на підставі статті 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45757158, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразовго ідентифікатора 15836.

Відповідно до умов договору № 45757158:

дата надання кредиту 22 жовтня 2025 року;

сума кредиту 5000,00 грн;

строк кредитування 25 днів;

дата повернення кредиту 15 листопада 2025 року;

процентна ставка 0,144 % (фіксована);

денна процентна ставка 0,784 %;

пеня %/день - 4,00 %;

комісія за надання кредиту - 16% від суми кредиту та дорівнює 800,00 грн.

Позивач на виконання умов договору № 45757158 від 22 жовтня 2025 року перерахував відповідачу кошти на суму 5000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , що була вказана Відповідачем (п. 12 Договору «Юридичні адреси та реквізити сторін»). Цей факт підтверджується офіційним листом (довідкою) надавача платіжних послуг ТОВ «Европейська платіжна ситема» вих. № КД-000036021 від 16 лютого 2026 року, згідно з яким 22 жовтня 2025 року платіжна операція за номером платежу 710c9920-ea3d-4b11-951c-944b5c10c9f7, сума 5000,00 грн, отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 , завершена.

Так, згідно з розрахунку заборгованості за договором № 45757158 станом на 26 лютого 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за даним договором складає 15980,00 грн, з них заборгованість: за основною сумою богу в розмірі 5000,00 грн, по процентах в розмірі 180,00 грн, по комісії у розмірі 800,00 грн, по неустойці/пені у розмірі 10000,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 22 жовтня 2025 року по 15 листопада 2025 року, в межах строку дії крединого договору.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 1 квітня 2026 року AT «Універсал Банк» листом № БТ/Е-15497 від 21 квітня 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Також, надано рух коштів за платіжною картою № НОМЕР_3 за період з 22 жовтня 2025 року до 25 жовтня 2025 року. З якого вбачається, що 22 жовтня 2025 року відбулося зарахування коштів у розмірі 5000,00 грн.

Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості позивачу, матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частинами 1, 2, 3, 4 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позикодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов`язання.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

Підсумовуючи наведене,суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом та комісії.

Щодо стягнення неустойки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України було введено воєнний стан дія якого, на момент розгляду справи не припинена.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача неустойки у сумі 10000,00 грн, задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним зобов`язанням у розмірі у розмірі 5980,00 грн, з них заборгованість: за осоновною сумою богу в розмірі 5000,00 грн, по процентах в розмірі 180,00 грн, по комісії у розмірі 800,00 грн. В задоволенні решти вимог слід відмовити.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

За змістом частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до приписів частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано: договір про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20 червня 2025 року, укладеного між Адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною і ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»; витяг з акту № 2-МК приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20 червня 2025 року відповідно до якого послуги надано на загальну суму 4500,00 грн; акт приймання-передачі справ на надання првавничої допомоги додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20 червня 2025 року; платіжну інструкцію від 23 лютого 2026 року № d7013d; копію ордеру серії АХ № 1287255; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі стаття 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проаналізувавши справу на предмет її складності, враховуючи наявну сталу судову практику у таких спорах, встановлені судом обставини справи, кількість судових засідань, а також зміст та обсяг наданих адвокатом послуг і їх вартість, також, суд враховує, що дані матеріали подані в системі «Електронний суд», розгляд справи здійснювався за відсутності представника позивача, суд доходить переконання, що зазначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн є необґрунтованим, оскільки такий не відповідає критерію реальності адвокатських послуг.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає обґрунтованим розміром витрати позивача на професійну правову допомогу, наданих у цій справі - 3000,00 грн (вивчення матеріалів справи і складання позовної заяви ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».

Позивач просить стягнути із відповідача 15980,00 грн. Водночас судом вирішено стягнути 5980,00 грн, що становить 37,42 %.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: 2662,40 грн х 37,42 % = 996,27 грн тавитрати на надання правової допомоги у розмірі: 3000,00 грн х 37,42% = 1122,60 грн.

Керуючись статтями 5, 12,13, 76-81, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» заборгованість за кредитним договором № 45757158 від 22 жовтня 2025 року у розмірі 5980 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 996 (дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 27 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 1122 (одна тисяча сто двадцять дві) гривні 60 копійок.

У іншій частині позовних вимог та судових витрат - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи згідно:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», місцезнаходження: м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б, адреса для листування: м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, ЄДРПОУ 39861924.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 9 червня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус