Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 369/10623/26
Провадження №1-кп/369/1813/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.06.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю захисника ОСОБА_4 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ольгопіль Вінницької області, українця, громадянина України, маючого неповну вищу освіту, неодруженого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,
встановив:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
На даний час обвинувачений ОСОБА_5 утримується в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком до 07 червня 2026 року (включно) на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2026 року.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Вважає, що існують ризики того, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив обрати обвинуваченому запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
За таких обставин, вислухавши доводи учасників судового засідання, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. З урахуванням пред`явленого обвинувачення, суд вважає доведеними існування ризиків, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою уникнення відповідальності, зокрема, переховуватися від суду та впливати на потерпілу і свідків у цьому кримінальному провадженні.
Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у випадку визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, суд дійшов висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити його належної процесуальної поведінки, тобто є необхідним у цій конкретній справі.
Крім того, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 ,Є має такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особою, до якої не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням зазначених положень, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, одночасно для гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 з урахуванням його особи, зокрема, усвідомлення останнім серйозності кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується та інших обставин кримінального провадження, враховуючи положення ч. 4 ст. 182 КПК України, у співставленні з існуючими ризиками, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 100*3 328 грн, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд вважає розмір застави, визначений ОСОБА_5 , як альтернативний запобіжний захід, а саме 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ними обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на строк 60 днів, починаючи з 05 червня 2026 року до 03 серпня 2026 року включно.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 331, 376, 392 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 05 червня 2026 року до 03 серпня 2026 року включно.
Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн, яка повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172, призначення платежу: застава за ПІБ обвинуваченого, по справі № 369/10623/26 в Києво-Святошинському районному суді Київської області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області та Києво-Святошинський районний суд Київської області.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
За умови внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
- прибувати до суду та прокурора за кожним викликом;
- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_6
Судове рішення № 137221350, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 05.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 369/10623/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: