Постанова № 137221151, 01.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2682/26

Провадження № 3/359/1218/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,

за участю особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Козацького А.О., захисника Карплюк Л.Р.,

розглянувши об`єднану справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

11 березня 2026 о 17 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_3 , в м. Борисполі по вул. Романа Шухевича, 4 під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою сторонніх осіб, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado 150» н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався позаду. В подальшому автомобіль «Volkswagen Passat» по інерції відкинуло на поруч припаркований автомобіль «Nissan Qashqai» н.з. НОМЕР_5 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3 б), п. 10.9 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КпАП України.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 612515 від 11.03.2026, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 11.03.2026 о 17 годині 40 хвилин в м. Борисполі по вул. Романа Шухевича, 4, він керуючи транспортним засобом «Toyota Land Cruiser Prado 150» н.з. НОМЕР_4 не був уважним при виявлені перешкоди, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки або безпечного об`їзду перешкоди, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , який по інерції відкинуло на поруч припаркований автомобіль «Nissan Qashqai» н.з. НОМЕР_5 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав частково та пояснив, що 11.03.2026 він перебував за кермом власного автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_3 в м. Борисполі по вул. Кошового, 4 та мав намір їхати за власним місцем проживання в м. Березань. Виїжджаючи з місця паркування, здійснював рух заднім ходом та проїхав не більше 40 см. В цей час помітив рух автомобіля за 20 метрів, який рухався на великій швидкості зі сторони вул. Момота в напрямку вул. Ботанічної. Побачивши рух автомобіля відразу здійснив зупинку власного т/з, сподіваючись на те, що авто безперешкодно проїде, та через деякий час відчув удар в задню частину власного автомобіля. Від удару його відкинуло на припаркований поруч автомобіль «Nissan Qashqai», реєстраційний номер НОМЕР_5 та розвернуло його авто близько на 45 %. Вважає що водій транспортного засобу «Toyota» мав побачити його автомобіль та об`їхати.

Захисник Козацький А.О. під час судового розгляду зазначив, що наданий висновок експерта № 026-16 від 15.04.2026 є недопустимим доказом у даній справі про адміністративне правопорушення, оскільки він складений без дотримання вимог діючого законодавства в галузі судової експертизи, оскільки експертом застосований вибірковий підхід до визначення вихідних даних, а також експертом проведено фототехнічне дослідження, без відповідної кваліфікації. Вважає, що в діях обох водіїв наявні порушення правил дорожнього руху, внаслідок яких настала дорожньо-транспортна пригода.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Захисник Карплюк Л.Р. під час судового розгляду звернула увагу, що ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях під час складання протоколу повідомив, що він рухався спочатку проїзною частиною вулиці Момота, після чого звернув на вул. Романа Шухевича. Проїжджаючи поліцейський відділ, на узбіччі з правої сторони по його напрямку були припарковані автомобілі. В цей час один із припаркованих автомобілів виїхав на його смугу руху правою задньою частиною, тобто в той момент коли він наблизився до нього та зреагувати вже не зміг. Рухався зі швидкістю 50 км/год. Автомобіль який виїжджав заднім ходом він помітив на відстані 1 метр. Підсумовуючи зазначене вважає, що у діях її підзахисного не було об`єктивної можливості побачити небезпеку на дорозі, яку своїми діями створив саме водій ОСОБА_1 , здійснюючи рух заднім ходом на своєму транспортному засобі та вчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки. Зазначені обставини підтверджуються також висновком експерта № 016-26 від 15.04.2026. Просила суд закрити провадження стосовно ОСОБА_2 за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Судовий експерт ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив свої висновки надані за результатами проведення автотехнічної експертизи обставин механізму ДТП за участю автомобілів (висновок № 016-26). Зазначив, що вихідні дані були отримані з матеріалів справи, двох відео та заяви замовника на проведення дослідження. Для експертного аналізу з точки зору оцінки дій водіїв стосовно вимог ПДР в даній дорожній обстановці враховував відстань 20 метрів, оскільки зазначену відстань вказував водій автомобіля «Volkswagen» ОСОБА_1 та його пасажир ОСОБА_4 та були відсутні підстави вважати пояснення в цій частині неспроможними. Наданий на дослідження відеозапис на якому зафіксовано рух автомобіля «Toyota» за кілька десятків метрів від місця ДТП дозволило визначити швидкість, яка становила близько 50 км/год та підтвердити в цій частині пояснення ОСОБА_2 .

Щодо доводів захисника про недопустимість висновку експерта № 016-26 від 15.04.2026. Дослідження просторово-динамічних характеристик транспортних засобів та розрахунок швидкості руху автомобіля «Toyota» за наявними фрагментами відеозапису є базовою складовою автотехнічної експертизи за спеціальністю 10.1, що спростовує доводи про відсутність у експерта належної кваліфікації. Матеріали для дослідження експерт самостійно не збирав, а отримав їх разом із заявою адвоката Карплюк Л.Р. Власні математичні розрахунки захисника не можуть слугувати підставою для визнання висновку недопустимим. Отже висновок експерта отримано без порушень закону, його розрахунки є технічно обґрунтованими, відтак підстави для задоволення клопотання захисника Козацького А.О. відсутні.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку, в разі необхідності, може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду. Як вбачається з клопотання про призначення судової експертизи, сторона захисту вважає, що висновок експерта № 016-26 від 15.04.2026 є недопустимим доказом, оскільки експерт допустив вибірковий підхід до визначення вихідних даних та провів фототехнічне дослідження, без відповідної кваліфікації. На переконання судді, наведені у клопотанні доводи є необґрунтованими та не свідчать про недостатність або взаємну суперечність наявних доказів у справі для встановлення фактичних даних події. Таким чином, з урахуванням зібраних доказів, суддя вважає, що матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини події, оцінити їх у співвідношенні з поясненнями осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у їх діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку із чим призначення експертизи, в даному випадку, не виконуватиме мети визначеної законодавцем.

Під час судового розгляду судом було всебічно, повно й неупереджено досліджено та оцінено кожний доказ наданий сторонами. Також, суд наголошує на тому, що судовий розгляд проведений на основі принципів змагальності та диспозитивності.

Суд звертає увагу на те, що захисник Козацький А.О. акцентував свою увагу на письмових поясненнях свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (пасажир та водій т/з «Nissan») та ОСОБА_4 (пасажир т/з «Volkswagen») котрі зазначали, що автомобіль «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_3 під час дорожньо-транспортної пригоди знаходився в статичному (нерухомому) стані, тобто лише через 4-5 секунд після того як зупинився «Volkswagen» відбулося зіткнення, що за його версією підтверджує можливість водія автомобіля «Toyota» об`їхати перешкоду та уникнути ДТП. З приводу наданих пояснень варто зазначити, що у ряді припаркованих транспортних засобів знаходилось не менше 6-ти автомобілів, серед яких були т/з «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_6 , який знаходився на передостанній позиції, та т/з «Nissan» д.н.з. НОМЕР_5 , який знаходився на останній позиції ряду припаркованих авто. Тобто перед транспортним засобом «Nissan» на узбіччі перебувало, як мінімум, 5 припаркованих транспортних засобів, один з яких виїжджав, у зв`язку із чим водій та пасажир ( ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ) не мали об`єктивної можливості побачити автомобіль «Toyota», та визначити точний час перебування автомобіля «Volkswagen» в статичному (нерухомому) стані. Заслуговують на увагу твердження захисника Карплюк Л.Р. про те, що водій ОСОБА_1 , свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є співробітниками патрульної поліції та в силу своєї професії, чітко розуміють контекст ситуації та володіють інформацією з приводу особливостей притягнення до адміністративної відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил дорожнього руху, а тому не могли нейтрально, неупереджено та об`єктивно сприймати конкретні обставини справи та зайняти нейтральне становище людини здатної правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбулися.

З висновку експерта № 016-26 від 15.04.2026 вбачається, що аналізуючи кінцеве розташування автомобілів з точки зору оціни технічної спроможності пояснень водіїв про обставини події, слід вказати, що воно свідчить на користь описаних водіями та свідком обставин про рух автомобіля «Volkswagen» заднім ходом, в процесі якого відбулося зіткнення з автомобілем «Toyota», і автомобіль «Volkswagen» відкинуло на автомобіль «Nissan», який стояв на узбіччі. Також експертом перевірено пояснення водія ОСОБА_2 про швидкість руху керованого ним автомобіля близько 50 км/год та визнано технічно спроможними. Так само, відсутні підстави вважати технічно неспроможними пояснення водія ОСОБА_1 та пасажира ОСОБА_4 про віддалення до автомобіля «Toyota» в момент їх виїзду на смугу руху останнього на відстані 20 метрів. Враховуючи фактичні обставини скоєння даної ДТП в частині характеру взаємного зближення автомобілів перед ДТП, під час якого відбувався рух автомобіля «Toyota» прямо, а автомобіль «Volkswagen» виїжджав заднім ходом на його смугу руху, водій автомобіля «Volkswagen» в даній дорожній обстановці повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.9 ПДР України. Проведеним дослідженням обставин та механізму даної ДТП, в даній дорожній обстановці виїзд автомобіля «Volkswagen» створював небезпеку для руху водієві автомобіля «Toyota» і цей виїзд вимагав від останнього додаткових (екстрених) прийомів керування, направлених на уникнення даної ДТП. В зв`язку з цим виходячи з факту контактної взаємодії автомобілів встановленого характеру, констатовано, що в даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_1 автомобіля «Volkswagen» вбачаються невідповідності вимогам п. 10.9 ПДР, і вказані невідповідності перебувають в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП з технічної точки зору.

Аналізуючи зібрані у справі докази, оцінивши їх у достатності і взаємозв`язку суд приходить до висновку, що вина водія автомобіля «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 , окрім його часткового визнання вини та висновку експерта також підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 612497 від 11.03.2026; схемою місця ДТП від 11.03.2026 з фототаблицею до неї; показаннями свідків та іншого учасника ОСОБА_2 ; даними відеозапису з «бодікамер» працівників патрульної поліції; даними відеозапису, на якому зафіксовано рух автомобіля «Toyota» безпосередньо перед ДТП.

Тобто в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 під час руху заднім ходом не повинен був створювати небезпеки чи перешкод іншому учаснику руху та для забезпечення безпеки руху мав у разі потреби звернутися за допомогою до інших осіб, тому повинен був діяти у відповідності з вимогами п 10.9 ПДР України.

Отже суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо дій водія автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado 150» н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 .

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 612515 від 11.03.2026 вбачається, що водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3.б. та п. 12.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Пунктом 2.3.б ПДР визначено, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 12.3 ПДР встановлено, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Судом було досліджено: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 612515 від 11.03.2026; схему місця ДТП від 11.03.2026 з фототаблицею до неї; показаннями свідків та іншого учасника ОСОБА_1 ; відеозапис з «бодікамер» працівників патрульної поліції; відеозапис, на якому зафіксовано рух автомобіля «Toyota» безпосередньо перед ДТП; висновок експерта № 016-26 від 15.04.2026; копію листа заступника командира батальйону патрульної поліції в м. Борисполі від 23.03.2026; копію витягу з наказу № 890 о/с від 18.07.2023 про призначення ОСОБА_1 поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Борисполі; копію листа т.в.о заступника командира батальйону патрульної поліції в м. Борисполі про надання інформації.

З досліджених в сукупності адміністративних матеріалів встановлено, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Toyota» н.з. НОМЕР_4 повинен був діяти відповідно до загальних вимог ПДР, а з моменту об`єктивного виявлення небезпеки вжити заходів, направлених на уникнення ДТП, оскільки маневр автомобіля «Volkswagen» н.з. НОМЕР_3 змушував вдаватися до додаткових прийомів керування, направлених на уникнення ДТП.

Висновком експерта № 016-26 за результатами проведення автотехнічної експертизи обставин механізму дорожньо-транспортної пригоди від 15.04.2026 підтверджується, що проведеним вище дослідженням, а також наявними матеріалами справи встановлено, що в даній дорожній обстановці мало місце створення небезпеки для руху водієм автомобіля «Volkswagen» для водія автомобіля «Toyota» і останній не мав технічної можливості уникнути зіткнення. Таким чином, водій автомобіля «Toyota» зі свого боку виконав весь комплекс заходів, регламентований вимогами ПДР для такої ситуації, і був поставлений в аварійну обстановку діями іншого учасника дорожнього руху. Аварійна обстановка може створюватися тим учасником дорожнього руху, котрий своїми діями, які протирічать вимогам Правил дорожнього руху та інших нормативних актів, позбавив себе чи іншого учасника руху можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді.

Проведеним вище дослідженням встановлено, що в даній дорожній обстановці маневр автомобіля «Volkswagen» створював небезпеку для руху водію автомобіля «Toyota» і останній не мав технічної можливості уникнути даної ДТП. В такому випадку, невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР, відповідно до яких йому належало діяти, з технічної точки зору не вбачається і його дії не перебували в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. В зв`язку з цим, в діях водія автомобіля «Toyota» невідповідностей вимогам п.2.3.б) ПДР з технічної точки зору не вбачається.

Отже, суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_2 в даній ситуації зі свого боку виконав увесь комплекс заходів передбачений вимогами ПДР, у нього не вбачається порушень п. 2.3.б. чи п. 12.3, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки суду не подано належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 124, 247, 283-285 КУпАП,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят гривень) грн. 00 коп. (одержувач: ГУК у Київ. обл./ м. Київ/21081300; банк: Казначейство України (ЕАП); ЄДРПОУ: 37955989; МФО: 899998; номер рахунку:UA488999980313030149000010001; код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення і підлягає виконанню протягом 3-х місяців з дня набрання нею чинності.

Постанова суду набрала законної сили ________

Суддя Д.В. Ткаченко