Постанова № 137220913, 08.06.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5314/26

3/296/1303/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Франчук С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

До Корольовського районного суду м. Житомира надійшов протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 576170 від 23.04.2026, ОСОБА_1 23 квітня 2026 року близько 18 год 00 хв за адресою АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та економічного характеру, яке проявлялося в погрозах запроторити в психіатричний заклад, обмеженні користування власним помешканням (не впускає до квартири), внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що 23 квітня 2026 року перебував на роботі. Вдень зателефонувала дружина ОСОБА_3 та повідомила, що не може потрапити в квартиру, де вони проживали, за адресою АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить йому на праві часткової приватної власності (5/8 частини) та матері, ОСОБА_2 (3/8 частини). В натурі вказана квартира між ним та матір`ю не ділилася. Фактично мати на той момент проживала в квартирі сестри, ОСОБА_4 , по АДРЕСА_2 , яка в свою чергу проживає у Польщі. Коли ввечері разом з дітьми приїхав додому, побачив мати, яка привезла свої речі, у тому числі холодильник, та повідомила, що буде надалі проживати у квартирі разом з ними, оскільки є співвласницею цієї квартири, тому що її дочка ОСОБА_4 повертається до своєї квартири з Польщі. На той час мати за допомогою інших чоловіків, які їй допомагали, занесла у квартиру багато своїх речей. З матір`ю виник конфлікт. Він та вона викликали поліцію. Матері не дозволив занести холодильник, тому що у квартирі не було місця. Про те, що її необхідно запроторити у психіатричний заклад не казав, а говорив про необхідність матері пролікуватися у психіатричному закладі. Свої речі мати почала складати у дитячу кімнату. Дітей з кімнати мати не виганяла та не ображала. Однак, коли переставляла свій диван та стіл у дитячій кімнаті, налякала дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка плакала. Проте допускає, що можливо дитину налякала ця конфліктна ситуація та присутність сторонніх людей, у тому числі працівників поліції. У той вечір мати залишилася ночувати. Належний їй холодильник пізніше все-таки занесли у квартиру. Наразі мати знову проживає у квартирі сестри.

Адвокат Сінченко А.О., захисник Литвинчука І.М., підтримав доводи свого підзахисного та просив провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що їй на праві власності належить 3/5 квартири за адресою АДРЕСА_3 частини квартири належить її сину ОСОБА_1 , який проживає у цій квартирі разом із своєю сім`єю: дружиною та двома малолітніми дочками. Вона проживала у квартирі своєї дочки за адресою АДРЕСА_2 . Син говорив, що має намір продати квартиру, в якій проживає. Також дочка повідомила, що планує повернутися з Польщі. За кілька днів повідомила сина, що буде переїжджати жити у квартиру, в якій він проживає, оскільки частина квартири належить їй. 23 квітня 2026 року найняла двох чоловіків, які в обідню пору перевезли частину її речей. Від цієї квартири мала свій комплект ключів. Потім до квартири прийшла дружина сина, ОСОБА_3 . Після цього поїхала за іншими своїми речами, а коли повернулася в квартирі вже був син, який вигнав чоловіків, які привезли її речі та виставив на сходинковий майданчик її холодильник. Викликала поліцію. Це так само зробив і син. Свої речі занесла у дитячу кімнату. Туди ж був занесений раніше і диван. Дочкам сина не забороняла заходити у кімнату та не виганяла їх. Також син погрожував відправити її у психіатричну лікарню. Своїми діями син заподіяв шкоду її психічному здоров`ю. У неї підвищився тиск та вона змушена була звертатися до лікаря.

Адвокат Божок Л.В., представник ОСОБА_2 , підтримала доводи останньої, просила ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні домашнього насильства.

Свідок ОСОБА_3 надала показання, що є дружиною ОСОБА_1 . Разом із чоловіком та двома малолітніми дочками проживають у квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Частина вказаної квартири належить на праві власності матері чоловіка, ОСОБА_2 , яка проживала у квартирі своєї дочки. 23 квітня 2026 року в обідню пору прийшла додому та не змогла відчинити вхідні двері. Через деякий час двері відчинилися та вийшла ОСОБА_2 , як повідомила, що перевозить свої речі з квартири, що належить її дочки, та буде проживати з ними. Зателефонувала та повідомила про це чоловіка. Потім ОСОБА_2 вийшла з квартири. Близько 18 год повернувся чоловік з дочками. У цей же час знову прийшла ОСОБА_2 та почала заносити свої речі. Почула, що ОСОБА_2 намагалася занести свій холодильник. Що саме відбувалося на сходинковому майданчику не бачила. Після цього ОСОБА_2 почала переставляти диван та інші речі у дитячій кімнаті. Дочка злякалася та плакала, яку намагалися заспокоїти.

Судом досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 576170 від 23.04.2026;

- заяву ОСОБА_2 від 23.04.2026;

- копію заяви ОСОБА_1 від 23.04.2026;

- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

- рапорт інспектора взводу № 2 роти ТОР УПП в Житомирській області ДПП Р.Моісеєва від 23.04.2026;

- довідку старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Житомирській області ДПП Н.Шеремет від 27.04.2026, згідно якої в автоматизованій системі бази даних інформаційного порталу Національної поліції України відсутня інформація щодо отримання ОСОБА_1 індивідуального податкового номеру;

- пояснення свідка ОСОБА_4 , згідно з якими остання підтвердила факт застосування ОСОБА_1 домашнього насильства відносно їх матері ОСОБА_2 ;

- копію виробничої характеристики на ОСОБА_1 , згідно з якою останній характеризується позитивно;

- довідки про захворювання дитини;

- фотознімки обстановки в квартирі АДРЕСА_1 .

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, свідків, доводи адвокатів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

ОСОБА_1 не заперечив, що його мати має право власності на частину квартири, в якій він проживає разом із сім`єю. Також не заперечив, що перешкоджав занести її майно (холодильник) до квартири та проживати в ній, а також висловлював думку образливого характеру про необхідність лікування матері в психіатричній лікарні.

Вказані дії повністю підтверджені поясненнями потерпілої та частково поясненнями свідка ОСОБА_3 , наданими в судовому засіданні, та письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 .

Суд погоджується з доводами ОСОБА_2 , що внаслідок дій ОСОБА_1 була завдана шкода її психічному здоров`ю.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його суб`єктивне ставлення до вчиненого правопорушення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2026 році 3328 грн).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 40-1, 221, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 (триста сорок) гривень.

Штраф стягнути на рахунок: отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/Житомир обл./21081100; код отримувача: 37976485; банк отримувача: казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UА228999980313090106000006797; код класифікації доходів бюджету: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача(МФО): 899998; Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її проголошення.

Cуддя Сергій ФРАНЧУК