Рішення № 137220610, 08.06.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/188/26

Провадження № 2/931/226/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,

за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Локачах в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

13 березня 2026 року позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,61 га. Зазначає, що вищевказаний будинок належав ОСОБА_4 (бабусі позивача та матері спадкодавця ОСОБА_3 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Земельні ділянки були безкоштовно передані для приватизації ОСОБА_4 , однак, за життя спадкодавець не встигла завершити процедуру їх приватизації. Мама позивача - ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , але свідоцтва про право на спадщину, а саме: на будинок та земельні ділянки не встигла отримати. Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 та у встановлений законом термін подав заяву про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу №52/2025 до майна померлої ОСОБА_3 .

Зазначає, що 25 вересня 2025 року позивач звернувся до нотаріуса Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області Билень Н.Д., просив видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,61 га, які належали ОСОБА_4 , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Однак, нотаріус повідомив, що видати свідоцтво про право на спадщину на зазначене майно неможливо у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених прав на земельні ділянки та будинок, роз`яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно .

Враховуючи вищевказане, просить суд визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на: земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно з рішенням Колпитівської сільської ради Локачинського району Волинської області № 16/1 від 20 грудня 1993 року була безкоштовно передана для приватизації ОСОБА_4 ; земельну ділянку площею 0,36 га, яка передана для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Волинська область, Володимирський район, село Кути, яка згідно з рішенням Колпитівської сільської ради Локачинського району Волинської області № 16/1 від 20 грудня 1993 року була безкоштовно передана для приватизації ОСОБА_4 . Визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

20 березня 2026 року суддею Локачинського районного суду Волинської області постановлено ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09:30 20 квітня 2026 року, витребувано копії матеріалів спадкових справ до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

20 квітня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:00 20.05.2026 року.

20 травня 2026 року ухвалою суду замінено первісного відповідача ОСОБА_1 на належного відповідача: Локачинську селищну раду Володимирського району Волинської області та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 .

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. 08.06.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, 08.06.2026 року подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. Просить винести рішення по справі на розсуд суду за наявними у справі матеріалами.

Третя особа ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, 11.05.2026 року від нього до суду надійшла заява, у якій визнає позов повністю, просить розгляд справи проводити без його участі (а.с. 128).

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши надані у справі докази в їх сукупності, матеріали спадкових справ № 11 до майна померлої ОСОБА_4 та №52/2025 до майна померлої ОСОБА_3 , суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 (бабуся позивача та мати спадкодавиці ОСОБА_3 ), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.12.2010 року (а.с. 50).

З копії спадкової справи №11 до майна померлої ОСОБА_4 вбачається, що спадщину після її смерті прийняла дочка ОСОБА_3 як спадкоємець за заповітом. Заповіт від імені померлої посвідчувався в Білопільській сільській раді 05.02.2009 року, Р№1. Спадкове майно, яке належало померлій ОСОБА_4 , знаходиться в с. Кути Локачинського району Волинської області та складається з земельної частки, житлового будинку, заощаджень. ОСОБА_3 14.09.2011 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,8163 га, що знаходиться на території Білопільської сільської ради Локачинського району Волинської області, зареєстровано в реєстрі за Р№999 (а.с.49-58).

З виписки із погосподарської книги №1 за 2006-2010 року Білопільської сільської ради Локачинського району Волинської області вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_2 за ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 рахувався житловий будинок загальною площею 35 м.кв. в АДРЕСА_1 , рік побудови 1947 (а.с. 13).

З висновку про вартість об`єкта оцінки ФОП ОСОБА_5 вбачається, що станом на 26.09.2025 року ринкова вартість спірного житлового будинку становить 36677 грн (а.с. 22).

Згідно з архівним витягом з рішення сесії Колпитівської сільської ради Локачинського району від 20 грудня 1993 року № 16/1 «Про розгляд заяв по приватизації земельних ділянок», наданим Державним архівом Волинської області 22.08.2025 року № 1223/01.24, земельні ділянки площею 0,25 га та 0,36 га були безкоштовно передані ОСОБА_4 (а.с. 11).

ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , але не оформила своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (мама позивача), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 02.12.2024 року (а.с. 63).

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, який складений та посвідчений 18.07.2022 державним нотаріусом Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області, зареєстрований в реєстрі за номером 2-567, в якому вона на випадок своєї смерті зробила розпорядження про те, що все належне їй на день смерті майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, заповідає синам ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рівних частках (а.с. 75).

Факт родинних відносин, а саме, що позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавиці ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 11.11.1975 року (а.с. 7, 83).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач прийняв спадщину після смерті матері на підставі заяви від 26.03.2025 року (а.с. 11). Інший спадкоємець - ОСОБА_2 відмовився від спадщини після смерті матері ОСОБА_3 на користь позивача, про що подав заяву від 06.05.2025 року, зареєстровану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В. за Р№752 (а.с. 12, 70).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається, зокрема, із:

- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

- земельної ділянки, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, та земельної ділянки, площею 0,36 га, що розташована за адресою: Волинська область, Володимирський район, с. Кути, переданої для ведення особистого селянського господарства, які згідно з рішенням сесії Колпитівської сільської ради Локачинського району від 20 грудня 1993 року № 16/1 «Про розгляд заяв по приватизації земельних ділянок» були безкоштовно передана ОСОБА_4 для приватизації, яку вона не встигла завершити за життя.

З довідки Локачинської селищної ради від 20.10.2025 року №215 вбачається, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 0,61 га, на яку згідно з рішенням сесії Колпитівської сільської ради Локачинського району від 20 грудня 1993 року № 16/1 «Про розгляд заяв по приватизації земельних ділянок» надано дозвіл на приватизацію ОСОБА_4 . Процес приватизації почала її дочка ОСОБА_3 (а.с. 20).

З листа відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 23.10.2025 року №29-3-0.331-421/14-25 вбачається, що станом на 01.01.2025 року середня вартість 1 га ріллі в с. Кути Володимирського району Волинської області складає 23787,17 грн, по Волинській області - 25668,28 грн (а.с. 21).

З відповіді державного нотаріуса Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області Билень Н.Д. від 25.09.2025 року № 926/01-16 вбачається, що на усне звернення ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,61 га, які належали ОСОБА_4 , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, нотаріус повідомила, що видати свідоцтво про право на спадщину на зазначене майно неможливо, у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених прав на земельні ділянки та будинок (а.с. 8).

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218, ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина, до складу якої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

За змістом ст. 6 ЗК України 1990 року (що діяв на момент передачі земельної ділянки) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян, з поміж іншого, для: будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу.

Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо). Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення (ст. 17 ЗК України 1990 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 провадження № 61-26091св18, зазначено, що у разі якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Якщо видача державного акту про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 14-652цс18.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17 (провадження № 61-41370св18), зроблено висновок, що «особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц (провадження № 61-14127св18), зроблено висновок, що «у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації».

Частиною 1 ст.1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч.1 ст.1233 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 69 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.

Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).

Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.23 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки на момент відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_3 належало право на спадщину на спірний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., який належав ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої на вказаний житловий будинок була її дочка ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав і померла, позивач ОСОБА_1 спадщину прийняв шляхом подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, ОСОБА_1 написав заяву про те, що відмовляється від спадщини, на спадкове майно (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) відсутні правовстановлюючі документи, суд дійшов висновку, що право власності на зазначений будинок переходить до позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця за заповітом, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку, і за ним необхідно визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Крім того, за життя спадкодавець ОСОБА_3 набула у встановленому порядку відповідних майнових прав на земельні ділянки, які згідно з рішенням Колпитівської сільської ради Локачинського району Волинської області № 16/1 від 20 грудня 1993 року були безкоштовно передані для приватизації ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав і померла, тому в силу вищенаведених норм та позицій до позивача як спадкоємця за заповітом переходять в порядку спадкування усі набуті спадкодавцем майнові права, у тому числі, право на завершення розпочатої при житті спадкодавця процедури приватизації земельних ділянок.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 265 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216-1218,1297 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на:

- земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно з рішенням Колпитівської сільської ради Локачинського району Волинської області № 16/1 від 20 грудня 1993 року була безкоштовно передана для приватизації ОСОБА_4 ;

- земельну ділянку площею 0,36 га, яка передана для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Волинська область, Володимирський район, село Кути, яка згідно з рішенням Колпитівської сільської ради Локачинського району Волинської області № 16/1 від 20 грудня 1993 року була безкоштовно передана для приватизації ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 08.06.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Локачинська селищна рада Володимирського району Волинської області, адреса: 45500, селище Локачі вул. Миру, 37 Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04332182.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна