Ухвала суду № 137220317, 10.04.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1894/26

Провадження № 1-кп/727/250/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 за участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025262020004039 від 15.12.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Частиною 2 статті 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Прокурор перед початком судового засідання подав письмове клопотання, яким просив продовжити строк дії обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор зазначає, що на даний час існує наявність ризиків, які дають підстави стороні обвинувачення вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може здійснити дії - ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке у відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Існує об`єктивна ймовірність того, що останній може впливати на свідків, тобто на даний час невстановлених осіб, яким він збував психотропні речовини то які володіють інформацією про його злочинну діяльність, з метою відмови від показань чи зміни ними показань на користь підозрюваного для уникнення кримінальної відповідальності чи покращення свого кримінально-правового становища;

- вчинити інше кримінальне правопорушення (враховуючи те, що ОСОБА_5 не працює, не має постійного джерела доходів; підозрюється у вчиненні з корисливих мотивів кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, зважаючи на об`єми вилучених при ньому речовин, вважає, що вказане свідчить про стійку системність та схильність підозрюваного до вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин).

У зв`язку з викладеним просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив зменшити суму застави.

Захисник ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого та просив зменшити розмір застави.

Прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування 17.12.2025 слідчим суддею Першотравневого районного суду м. Чернівці до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.02.2026 року із правом внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Судом встановлено, що станом на даний час провадження знаходиться на етапі судового розгляду по суті, при цьому, суд вважає, що обставини, за якими судом було обрано обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід саме у вигляді взяття під варту, не змінились, інших суттєвих обставин, котрі давали б підстави для зміни запобіжного заходу - суд не вбачає.

При цьому, суд також враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується та за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, а тому є підстави вважати, що останній, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.

За змістом п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Усе вищевикладене підтверджує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду з метою уникнення покарання; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не працевлаштований, не має постійного заробітку, при цьому обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом психотропних речовин.

Суд враховує, що запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно зі ст.ст.7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06. 1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

При цьому, на думку суду, такі ризики як продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, знищення, приховування або спотворювання речових доказів, а також переховування від суду цілком доведені, тому, з урахуванням особи обвинуваченого, в своїй сукупності свідчать про очевидну недостатність застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого виду запобіжного заходу.

Інших суттєвих обставин, які б давали підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлені.

Таким чином, з урахуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання спробам останнього вчинити інше кримінальне правопорушення, виникає необхідність у продовженні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, на думку суду, не може запобігти зазначеним ризикам.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне продовжити застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком 60 діб.

Разом з цим, суд вважає необхідним визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, у разі внесення якої обвинувачений вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.177, 178, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрану ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 17.12.2025 року міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, обчислюючи строк з 10.04.2026 року.

Одночасно для забезпечення належного виконання обов`язків, передбачених КПК України, визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Одержувач ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172, банк: Казначейство України, рахунок: UA548201720355279001000008745 призначення платежу застава (із зазначенням інформації про ухвалу суду, прізвище ім`я по-батькові обвинуваченого).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до уповноваженого у кримінальному провадженні прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та головуючого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1