Ухвала суду № 137219545, 03.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/19596/21

н/п 1-кп/953/203/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

перекладача ОСОБА_5 ,

захисника адвоката - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001224 від 16.08.2021, №42026222010000008 від 07.01.2026, №12023221130002480 від 15.11.2023, №12020220060000440 від 29.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст.185 КК України, ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001224 від 16.08.2021, №42026222010000008 від 07.01.2026, №12023221130002480 від 15.11.2023, №12020220060000440 від 29.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст.185 КК України, ч.2 ст.186 КК України.

В судовому засіданні прокурором ОСОБА_4 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220060000440 від 29.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та сторона захисту не заперечували проти задоволення клопотання прокурора ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Суд заслухавши клопотання прокурора та доводи сторін, дослідвши зміст обвинувального акту та надані стороною обвинувачення документи, доходить такого.

Частиною 1 ст.285 КПК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.7 ст.284 КПК України, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Згідно з положеннями ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.

Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч.1, 3 ст.479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч.1 ст.284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої ст. 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Відповідно до п.4-1 ч. 1 ст.284 КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту обвинувального акту, складеного у кримінальному провадженні, внесеному 29.02.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220060000440, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні 28.02.2020 о 15-30 годині кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище. Діями ОСОБА_7 заподіяно матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_8 у розмірі 1201 гривень.

Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи: з 01.01.2020 по 30.06.2020 на рівні 2102 гривень, а 50 відсотків від його розміру становить 1051 гривень.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення 28.02.2020 ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2102 гривень (1201?2).

Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого обвинуваченим ОСОБА_7 28.02.2020 майна є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст.5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, суд доходить висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 не підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а тому кримінальне провадження №12020220060000440 від 29.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

При цьому, суд враховує заяву потерпілого ОСОБА_9 від 23.04.2026 про те, що він не заперечує проти закриття римінальне провадження №12020220060000440 від 29.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК Українина підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Також повідомляє, що за ст.162 КК України, відмовляється від обвинувачення, оскільки не вважає себе потрпілим.

Цивільний позов у кримінальному провадженні №12020220060000440 від 29.02.2020 не заявлено.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а також на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Керуючись ст. 7, 284, 350, 369-372, 376, 395, 479-2 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220060000440 від 29.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України- закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Речовий доказ DVD-R диск залишити в матеріалах кримінального провадження.

Продовжити розгляд об`єднаного кримінального провадження №12021221130001224 від 16.08.2021, №42026222010000008 від 07.01.2026, №12023221130002480 від 15.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, ч.2 ст.186 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м.Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя - ОСОБА_1