Рішення № 137219291, 04.06.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2734/25

Провадження № 2/396/371/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04.06.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Цесельська О. С.

за участю секретаря судового засідання: Луценко Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області в спрощеного позовного провадження цивільну справу №396/2734/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначає, що 22.12.2018 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-157961, відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у сумі 35 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

25.06.2021 на підставі договору факторингу № 250621/1 від 25.06.2021 укладеного між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» право вимоги за кредитним договором № CL-157961 перейшло до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції».

Оскільки після відступлення ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» права вимоги до ОСОБА_1 , остання не виконала у повному обсязі зобов`язання для погашення існуючої заборгованості, ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» просить суд стягнути на його користь з відповідачки загальну суму заборгованості в розмірі 93 170,73 грн., що складаєється з: 34 686,84 грн. - сума заборгованості за кредитом, 58 483,89 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою суду від 05.01.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, 02.06.2026 року наелектронну адресу суду надіслала заяву про підтримання позовних вимог та розгляду справи без участі сторони позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином за місцем своєї реєстрації, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи заперечень на позов до суду не надходило.

За таких обставин, відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом установлено, що 22.12.2018 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-157961, згідно з яким товариство надало кредит у розмірі 35 000 грн 00 коп., що підтверджується копією меморіального ордера № 72536994, строком на 60 місяців до 21.12.2023, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Відповідно до п. 4.1 договору процентна ставка за користування кредитом становить 76,49 % річних.

25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» укладено договір факторингу № 250621/1, відповідно до умов якого з урахуванням реєстру прав вимоги АТ «Кредобанк» відступило ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» право вимоги до ОСОБА_1 коштів за Кредитним договором від 22.12.2018, право на одержання яких належить АТ «Кредобанк», а ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача у розмірі 93 170,73 грн. Розмір заборгованості ОСОБА_1 , яка перейшла до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» підтверджується витягом з реєстру боржників наданим АТ «Кредобанк».

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 24.06.2021 та станом на 19.12.2025 заборгованість становить 93 170,73 грн, з яких: 34 686,84 грн. - сума заборгованості за кредитом, 58 483,89 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, матеріали справи містять виписки по особовим рахункам відповідача, що підтверджує надання кредитних коштів, користування ними та наявну заборгованість.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Враховуючи, що на підставі наданих доказів установлено, що відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним договором про надання кредиту, право вимоги за яким перейшло до позивача, не виконувала, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13 975,61 грн є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ця правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Враховуючи співмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову, значенням справи для сторони, суд вважає правильним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (ЄДРПОУ: 37356981, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7) заборгованість за кредитним договором № CL-157961 від 22.12.2018 в розмірі 93 170,73 грн., 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 2 422,40 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О. С. Цесельська