Рішення № 137219144, 21.04.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/60/26

Номер провадження по справі 2/387/382/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 22.01.2026 надійшов позов, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19147,56 гривень за договором про відкриття кредитної лінії №1399-1370 від 24.05.2024.

Свій позов ТОВ "Укр Кредит Фінанс" обґрунтовує тим, що 24.05.2024 між сторонами, за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "Укр Кредит Фінанс", в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1399-1370. Кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір. За умовами договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у сумі 3800,00 грн зі строком кредитування 365 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,46 % в день. Додатковою угодою №1 від 29.06.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №1399-1370 від 24.05.2024 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у сумі 3500, 00 грн. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до додаткової угоди. Тоді як відповідач ОСОБА_1 належно не виконує взяті на себе зобов`язання, чим порушує умови кредитного договору, в результаті чого станом на 26.11.2025 у нього утворилась заборгованість у розмірі 19147,56 грн. яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало ТОВ "Укр Кредит Фінанс" звернутися до суду з відповідним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. 11.03.2026 на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R 067112491055, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 05.03.2026 отримав повістку про виклик до суду в судове засідання призначене на 21.04.2026.

Процесуальні дії суду

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.02.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з призначенням судового засідання на 25.02.2026.

За наслідками судового засідання 25.02.2026 судом відкладено розгляд справи на 21.04.2026.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2026 постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що відповідачка у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подала, про причини неподання суду відзиву не повідомила, зустрічного позову не пред`явила, виходячи з положень ч.8ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.11.2023 ТОВ "Укр Кредит Фінанс" зареєстроване як юридична особа 14.02.2013, види економічної діяльності, 64.92 - інші види кредитування (основний).

Судом встановлено, що 24.05.2024 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1399-1370 продукту "CreditKasa" у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов зазначеного договору кредитор зобов`язався надати відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 3800,00 грн строком на 365 днів, тобто до 23.05.2025, зі сплатою денної процентної ставкою на дату укладення цього договору 1,491%. Згідно п.4.11 договору комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту. У розділі 13 реквізити сторін зазначено номер особистого електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 (а.с.13-24).

29.06.2024 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1399-1370, на наступних умовах: станом на момент укладення цієї додаткової угоди: сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить 1296,50 грн, сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 150,40 грн. Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 3500,00 грн. Дата надання додаткових грошових коштів у кредит 29.06.2024. Сторони домовились продовжити строк кредитування на 365 днів з дати укладення цієї додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за договором становить 401 днів, зі сплатою 1,46 % за кожен день користування кредитом. Згідно п. 2.6 додаткової угоди , комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 15,00% від суми додаткових грошових коштів наданих відповідно до додатковї угоди у кредит.

Згідно довідки про перерахування суми кредиту №1399-1370 від 24.05.2023, встановлено що ОСОБА_1 здійснювалась видача коштів за кредитним договором №1399-1370 від 24.05.2024: дата платежу 24.05.2024 видача кредиту, платіж №2466713865, card_mask НОМЕР_1 , сума платежу 3800,00 грн; дата платежу 29.06.2024 добір по кредиту, платіж №2482385086, card_mask 516874*****5859, сума платежу 3500,00 грн.

Також, отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджено довідкою наданою АТ КБ «ПриватБанк» від 29.06.2024 про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 за договором №1399-1370 на платіжну картку № НОМЕР_2 у розмірі 3500,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1399-1370 від 24.05.2024, станом на 26.11.2025 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 19147,56 грн, та складається з: основного боргу 4517,06 грн, залишок відсотків 14630,50 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповіднодо ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2ст. 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «;Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно до ст.4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Судом встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії №1399-1370 та додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1399-1370 укладено між сторонами в електронній формі шляхом підписання позичальником одноразовим ідентифікатором. Тому суд доходить до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, за яким з рахунку ТОВ"Укр Кредит Фінанс" , перераховано кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки НОМЕР_1 .

Доказів того, що платіжна картка, на яку "Укр Кредит Фінанс" було здійснено перерахування коштів, належить не відповідачу, останнім суду не надано. Так само і не надано доказів, що кошти на цю картку позивачем не були перераховані.

Відтак позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права та стягнення в примусовому порядку з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Перевіряючи розрахунок позивача по відсотках за користування кредитними коштами за укладеним з відповідачем договором про відкриття кредитної лінії №1399-1370 та додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1399-1370, суд виходить з такого.

Позивач здійснював нарахування процентів застосувавши у період з 24.05.2024 по 28.06.2025 стандартну процентну ставку в розмірі 1,45% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Так, цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п.17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Водночас частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5розділу І цього Закон у(яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Тому, передбачений у договорі про відкриття кредитної лінії №1399-1370 та додатковій угоді від 29.06.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №1399-1370 від 29.06.2024 розмір відсотків за користування кредитом 1,45 % на день та відповідно їх нарахування, суперечить нормам ЗУ «Про споживче кредитування» та підлягає перерахунку.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

При цьому, суд погоджується із нарахуванням відсотків з урахуванням сплачених відповідачем коштів у рахунок погашення тіла кредиту: у період з 24.05.2024 по 06.06.2024 за відсотковою ставкою 1,45%, тобто 3800,00 грн х 1,45% х 14 днів =771,40 грн.; у період з 07.06.2024 по 28.06.2024 за відсотковою ставкою 1,45%, тобто 1296,00 грн х 1,45% х 22 дні =413,42 грн.; у період з 29.06.2024 по 14.08.2024 за відсотковою ставкою 1,45%, тобто 4796,50 грн х 1,45% х 47днів =3268,81 грн.; у період з 15.08.2024 по 20.08.2024 за відсотковою ставкою 1,45%, тобто 4658,41 грн х 1,45% х 6 днів =405,28 грн..

Водночас нарахування відсотків у розмірі 1,45 % за подальший період, з 21.08.2024 суперечить нормамЗУ «Про споживче кредитування» та підлягає перерахунку:у період з (з 21.08.2024 по 29.08.2024 (4658,41 грн х 1% х9 днів ) = 419,26 грн.; з 30.08.2024 по 12.09.2024 (4651,66 грн х 1% х14днів) = 651,23 грн.; з 13.09.2024 по 09.10.2024 (4650,96 грн х 1% х27днів) = 1255,76 грн.; з 10.10.2024 по 08.11.2024 (4583,52 грн х 1% х 30 днів) = 1375,06 грн.; з 09.11.2024 по 28.06.2025 (4517,06 грн х 1% х232 днів ) = 10479,58 грн.

З урахуванням суми сплачених відповідачем відсотків у сумі 11359,01 грн, розмір відсотків, що підлягає стягненню з відповідача становить 7680,79 грн. (19039,80 грн -11359,01 грн = 7680,79 грн.).

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення комісії у розмірі 570,00 грн, суд виходить з такого.

Так, положеннями п. 4.11 договору комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту.

При цьому суд зважає на згідно ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у виді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними (речення перше частини першої статті 21 ЗУ "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній до 13 січня 2006 року).

Суд на підставі приписів статті 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», частини першої статті 21 ЗУ «Про захист прав споживачів у редакції», чинній до 13 січня 2006 року, пункту 6 частини першої статті3та частини третьої статті509ЦК України може визнати недійсною умову про плату (комісію) за управління кредитом (обслуговування його), інші подібні платежі, встановлені у договорі про надання споживчого кредиту, укладеному до 13 січня 2006 року (пункти 98 та 99 Постанови у справі № 363/1834/17).

У цій справі комісійна винагорода за надання кредиту відповідає загальним зобов`язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, є обставиною укладення кредитного договору, оскільки без надання кредиту договір не вважався б укладеним з огляду на ст. 1046 ЦК України, з позовної заяви та наданих до неї документів не вбачається інших сум, включених до складу комісії, ніж за надання кредиту.

З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні вимоги про стягнення комісії за надання (видачу) кредиту слід відмовити, з огляду на нікчемність положень пунктів кредитного договору, що визначають плату за обслуговування кредиту.

При цьому, суд, з огляду на безпідставність нарахування комісії, зважаючи на те, що відповідач, за даними розрахунку заборгованості, здійснив погашення комісії у розмірі 570,00 грн, беручи до уваги положення договору в частині зарахування здійснених платежів, дійшов висновку про необхідність зарахування у рахунок погашення заборгованості за відсотками сплаченої відповідачем суми комісії, що означає 7680,79 грн -570,00 грн = 7110,79 грн.

За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи, що відповідач порушив умови договору про відкриття кредитної лінії 1399-1370 від 24.05.2024, не повернув отримані в борг грошові кошти, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 11627,85 грн, з яких: 4517,06 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7110,79 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1616,81 грн .

На підставі викладеного, ст.ст.11, 207, 526, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, керуючись, ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1399-1370 укладеного 24.05.2024 в розмірі 11627 гривень 85 копійок (одинадцять тисяч шістсот двадцять сім гривень 85 копійок), з яких: заборгованість за кредитом 4517,06 грн; заборгованість за нарахованими відсотками 7110,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1616 гривень 81 копійку (одну тисячу шістсот шістнадцять гривень 81 копійку).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В порядку п.4. ч.5ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598);

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО