Ухвала суду № 137218408, 02.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4217/26

Провадження № 1-кс/202/3863/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

02 червня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 42026040000000193, внесеного до ЄРДР 21.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 42026040000000193, внесеного до ЄРДР 21.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в якому просив накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone 11 PRO МАХ», мобільний телефон марки «Iphone XR», грошові кошти у розмірі 221 850 гривень, які на думку органу досудового розслідування належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з обов?язковим позбавленням права власників, користувачів на відчуження, розпорядження та користування.

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що під час досудового розслідування встановлено, що громадянин ОСОБА_8 отримав грошові кошти у розмірі 8 000 доларів США за можливу організацію незаконного переправлення особи за межі кордону України, за вказівкою ОСОБА_9 .

У подальшому дані грошові кошти ОСОБА_8 повинен був передати ОСОБА_10 , який є його бригадиром на будівельному об?єкті. Зазначене підтверджується протоколом допиту ОСОБА_8 від 14.05.2026 та протоколом огляду місця події від 14.05.2026 під час якого вилучено імітаційні засоби у розмірі 8 000 доларів США. Можлива причетність ОСОБА_11 до вищевказаної діяльності з метою особистого збагачення підтверджується допитом свідка ОСОБА_12 від 23.04.2026 та проведеною з останнім слідчої дії - пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.04.2026 де свідок ОСОБА_13 впізнає ОСОБА_14 . У зв?язку з чим, прокурор вважає, що вилучені під час обшуку за адресою мешкання ОСОБА_11 грошові кошти, ймовірно здобуті злочинним шляхом.

На день розгляду клопотання, органи досудового розслідування встановлюють причетність ОСОБА_11 до вказаного та інших тотожних кримінальних правопорушень, під час вчинення яких ОСОБА_15 міг отримати вищевказані грошові кошти.

Якщо органам досудового розслідування буде доведено причетність ОСОБА_11 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст 332 КК України, санкція статті передбачає конфіскацію майна, а тому в разі повернення грошових коштів, ОСОБА_15 може не виконати вирок суду у повному обсязі у частині конфіскації майна.

Прокурор зазначає, що вказане майно, можливо отримане незаконним шляхом, грошові кошти є доходом від злочинної діяльності а тому, в подальшому у разі встановлення вини осіб підлягають спеціальній конфіскації.

Вилучені перелічені мобільні телефони мають значення речових доказів, оскільки використовувались для вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі для підтримки зв?язку (дзвінків, листування) з учасниками вчинення кримінальних правопорушень. У мобільних телефонах збережено інформацію щодо: інших співучасників кримінальних правопорушень, у т.ч. осіб, яких органами досудового розслідування на теперішній час не встановлено, та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення і містять інші відомості (про обставини скоєння злочинів, причетних до скоєння злочинів, їх зв?язки), збережені файли, фото знімки документів які пов?язані зі злочинною діяльністю оскільки станом на теперішній час злочинну діяльність останніх викрито не в повній мірі та які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вилучені грошові кошти можливо здобуті злочинні шляхом;

Тому з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації майна як виду покарання є необхідність накладання арешту на зазначене у клопотанні майно.

Прокурор ОСОБА_6 клопотання у судовому засіданні підтримав та просив задовольнити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 , а також ОСОБА_5 , просили відмовити у задоволенні клопотання, надали письмові заперечення, які підтримали в судовому засіданні.

Наголошували, що вилучене майно не має ніякого процесуального статусу чи зв?язку із кримінальним правопорушенням, а його арешт призведе до порушення прав законних володільців та інтересів їхніх неповнолітніх дітей.

В ухвалі від 06.05.2026 року (справа N?202/4217/26) відсутній дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів. Відтак, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, ці кошти набули статусу тимчасово вилученого майна. Учасником обшуку була ОСОБА_5 , яка неодноразово повідомляла слідчому про те, що грошові кошти є доходом від здійснення нею підприємницької діяльності та відповідні зауваження були внесені до протоколу обшуку від 14.05.2026.

Оскільки обшук та вилучення майна відбулися 14.05.2026 року, граничний 48-годинний строк для звернення слідчого з клопотанням про арешт закінчився у суботу, 16.05.2026 року, а з урахуванням правил обчислення процесуальних строків (ст. 115 КПК України) останнім днем для подачі клопотання був перший наступний робочий день, тобто 18.05.2026 року. Проте, слідчим цей імперативний строк було пропущено, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання та негайного повернення майна власнику.

Зазначає, що саме по собі винесення слідчим постанови про визнання грошових коштів речовими доказами не може слугувати автоматичною чи достатньою підставою для накладення арешту на майно. У випадку ініціювання арешту майна з цих підстав, воно обов?язково має відповідати суворим критеріям, визначеним статтею 98 КПК України. Зокрема, грошові кошти можуть бути арештовані як речовий доказ лише у разі, якщо вони є предметом, засобом чи знаряддям кримінального правопорушення, або набуті кримінальним шляхом.

Також наголошувала, що до клопотання не додано належного та допустимого доказу, який би давав підстави припустити, що вилучені кошти мають незаконне походження чи пов?язані із розслідуваним правопорушенням за ч. 3 ст. 332 КК України. На теперішній час у рамках даного кримінального провадження ОСОБА_5 чи ОСОБА_7 , не повідомлено про підозру.

Вилучені грошові кошти, отримані від законної підприємницької діяльності, є основним джерелом доходу сім`ї та призначаються, зокрема, для забезпечення належного рівня життя, утримання та розвитку неповнолітніх дітей, які проживають разом із нею. Крім того, частина цих коштів є цільовими заощадженнями, необхідними для регулярної та своєчасної оплати навчання повнолітньої дитини, яка здобуває освіту.

ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора та представника власника майна, ОСОБА_5 , дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026040000000193, внесеного до ЄРДР 21.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 06 травня 2026 року було надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та вилучення: документів/копій, що посвідчують особу громадянина України, водійських посвідчень, військово-облікових документів, фотознімків осіб чоловічої статі, довідок/бланків проходження ВЛК, документів, що підтверджують пасажирські перевезення та бронювання готелів, апартаментів, кімнат, чорнових записів, схем, креслень, планів, деталізованих карт прикордонної території, відомостей про патрулювання/зміну співробітників ДПСУ, штампів, печаток, що стосуються кримінального правопорушення, інших речей та документів, які мають доказове значення для кримінального провадження, а також належних ОСОБА_7 електронних інформаційних систем або їх частин, з правом доступу до мобільних терміналів систем зв`язку; електронних носіїв інформації (у тому числі флеш-накопичувачів, оптичних дисків, зовнішніх жорстких дисків, інших носіїв інформації), якщо інформація, що в них міститься пов`язана з обставинами вчинення кримінального правопорушення.

14.05.2026 у період часу з 16:12 год. по 18:25 год. було проведено обшук квартири за адресою АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, за результатом якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 11 PRO МАХ», поміщено у спец. пакет NPU6075294, мобільний телефон марки «Iphone XR», поміщено у спец. пакет NPU6075294, грошові кошти у розмірі 221 850 гривень, поміщено у спец. пакет PSP3029846.

Клопотання про арешт майна прокурором було направлено 15.05.2026 засобами поштового зв`язку, що підтверджується накладною № 5900165279192, тобто направлено було у строк, визначений у КПК України.

Зазначене клопотання надійшло до суду засобами поштового зв`язку 20 травня 2026 року, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу справи.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 22 травня 2026 року клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 42026040000000193, внесеного до ЄРДР 21.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з дня отримання повного тексту ухвали слідчого судді.

Після усунення недоліків до суду надійшло клопотання 29 травня 2026 року, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу справи.

Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Як визначено ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 15.05.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42026040000000193: мобільний телефон марки «Iphone 11 PRO МАХ», який поміщено у спец. пакет NPU6075294, мобільний телефон марки «Iphone XR», який поміщено у спец. пакет NPU6075294, грошові кошти у розмірі 221 850 гривень, поміщено у спец. пакет PSP3029846.

Слідчий суддя, вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність накладання арешту на:мобільний телефон марки «Iphone 11 PRO МАХ», який поміщено у спец. пакет NPU6075294, мобільний телефон марки «Iphone XR», який поміщено у спец. пакет NPU6075294, з метою збереження речових доказів, оскільки зазначене вилучене майно відповідає критеріям речового доказу та інформація, яка міститься у зазначених мобільних телефонах може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню в цій частині.

Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя вважає є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження. Окрім цього, вказаний захід забезпечення кримінального провадження є найбільш ефективним у зв`язку із тим, що іншими наявними заходами, окрім як накладення арешту, забезпечити схоронність вказаного майна, не допущення його приховування, знищення неможливо.

Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності, та може бути скасований у випадках, передбачених КПК України.

Щодо накладення арешту на грошові кошти.

Згідно протоколу обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 , а також ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 221 850 грн.

У протоколі обшуку ОСОБА_5 повідомляла, що зазначені грошові кошти належать їй, що підтверджується податковою декларацією.

Так, згідно наданої податкової декларації за 1-4 квартал 2025 року загальний обсяг доходу ОСОБА_5 за звітний період склав 5 741 569,76 грн. Також ОСОБА_5 в підтвердження отримання доходу та ведення підприємницької діяльності були надані виписки з рахунків.

На час розгляду клопотання ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_5 не повідомлено про підозру.

Прокурором під час судового розгляду клопотання про арешт майна не доведено підстав для арешту грошових коштів. Будь-яких доказів, що саме вилучені грошові кошти в сумі 221 850 грн. були здобуті злочинним шляхом, прокурором не надано.

Сам факт формального набуття згідно постанови слідчого про визнання речовими доказами процесуального статусу речового доказу, яким визнані зазначені у клопотанні вилучені грошові кошти не свідчить про їх відповідність, визначеним ст. 98 КПК України критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та не є безумовною підставою для накладення арешту.

Враховуючи вищевикладене клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 42026040000000193, внесеного до ЄРДР 21.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, а саме мобільний телефон марки «Iphone 11 PRO MAX», поміщено у спец. пакет NPU6075294, мобільний телефон марки «Iphone XR», поміщено у спец. пакет NPU6075294.

В іншій частині - відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1