Рішення № 137218254, 09.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5358/26

2/212/4647/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Шевченко Л. В., при секретареві судового засідання Чуприні Я.Е., з участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Друга Криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Покровського відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Друга Криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Позивач, будучи спадкоємицею, звернулась до державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори О.В. Тімошиної (третя особа) з заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті матері. Однак, отримала відмову, оскільки на все нерухоме майно, яке належало її матері накладено арешт постановою про відкриття виконавчого провадження № 31037715 від 03.02.2012 року, виданою Жовтневим відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження: 12129913, дата реєстрації 03 лютого 2012 року. Повідомлено, що згідно з Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом № 296/5 Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту (копія відмови додається). Звернувшись до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, позивач отримала відповідь, що надати більш детальну інформацію, щодо виконавчих документів та матеріалів виконавчих проваджень не є можливим відносно ОСОБА_2 , оскільки відповідно до наказу від 25.12.2008 р. за № 2274/5 «Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» та наказу від 07.06.2017 № 1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки. Позивач також зазначає, що арешт накладено на всю квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . З огляду на викладене, позивач вважає, що її право порушене і я в інший спосіб, крім як звернення до суду з позовом про зняття арешту, вона не вбачає можливості захистити своє порушене право. Правовоими підставами для звернення до суду із захистом свого порушеного права вважає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; ст.49 Закону України «Про нотаріат», приписи Цивільного кодексу України щодо захисту права власності та спадкування. Керуючись ст. ст. 317, 319, 321,391 ЦК України просить суд зняти арешт з нерухомого майна: а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений на підставі на постанови про відкриття виконавчого провадження № 31037715 виданою ОСОБА_3 , державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції 03 лютого 2012 року, реєстраційний номер обтяження: 12129913, дата реєстрації 03 лютого 2012 року. Також просить виключити відомості про вказані обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 за подання позовної заяви про зняття арешту з майна.

Ухвалою суду від 20.04.2026 клопотання ОСОБА_1 задоволено, відстрочено сплату судового збору до дня розгляду справи по суті. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання по справі на 19 травня 2026 року о 13 год 10 хв.

Ухвалою суду від 19.05.2026 підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровського відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Друга Криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна закрито. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 червня 2026 року о 10 год 20 хв, із встановленням загального порядок дослідження доказів у справі.

Позивач 09.06.2026 через канцелярію суду подала клопотання про долучення до матеріалів справи копії трудової книжки в обгрунтування відсутності коштів та неможливості оплати судового збору, а також повідомлення головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

18.05.2026 від державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Тимошиної О. надійшов лист від 16.05.2026 № 1081/01-16, у якому вона просить розглянути цивільну справу без присутності представника нотаріальної контори, проти задоволення позовної заяви не заперечує (арк.с.34).

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання згідно частини 7 статті 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки за адресою його місця реєстрації, відповідач до судового засідання не з`явився за невідомою суду причиною, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. Правом на подання відзиву на позов не скористався.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд в постанові від 01.10.2020 по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 09.06.2026 призначено заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, оцінюючи значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно Свідоцтва про народження ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Кривий Ріг, про що в Книзі записів громадянського стану про народження 1971 року серпня місяця 26 числа зроблено відповідний запис за № 2219, батьки: батько - ОСОБА_5 -українець, мати ОСОБА_2 , росіянка. В Свідоцтві також зазначено місце реєстрації Відділ реєстрації актів громадянського стану Дзержинського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, дата видачі свідоцтва про народження НОМЕР_2 03.03.2003 (повторне). (арк.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилася у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (Україна), громадянка України, та ОСОБА_6 , який народився в 1969 році, громадянин Сірійської Арабської Республіки, одружилися про що в Книзі реєстрації актів про одруження 2001 року березня місяця 02 числа зроблений відповідний запис за № 85, прізвище чоловіка та дружини- ОСОБА_7 . Місцем реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 17.01.2002 видано Свідоцтво НОМЕР_3 . В матеріалах справи міститься повторне свідоцтво (арк.с.14).

Факт смерті матері позивача підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого 05 серпня 2024 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис №1215.

Спадкове майно складається з 1/6 (однієї шостої) частки трикімнатної квартири загальною площею 62,6 кв. м, житловою площею 37,5 кв. м, розташованої на 1-му поверсі 9-поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яким володіла ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, серія та номер: б/н, виданий 26.07.2013, видавник: Управління благоустрою та житлової політики виконкому міськради, згідно з розпорядженням УБЖП виконкому міськради від 18.07.2013 р. № 438; замість втраченого свідоцтва про право власності на житло від 10.07.1998р. № С 1121, виданого згідно з розпорядженням УЖКГ від 27.05.1998р. № Ж 1069 (арк.с.6,7).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.09.2025 № 1449 02-31 у спадковій справі 250/2025 вбачається, що на все нерухоме майно, яке належало ОСОБА_2 накладено арешт постановою про відкриття виконавчого провадження № 31037715 від 03.02.2012 року, виданою ОСОБА_3 , державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження: 12129913, дата реєстрації 03 лютого 2012 року.

Згідно інформації отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпітек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 05.03.2026 року вбачається, що обтяження вигляді арешту було зареєстровано 03 лютого 2012 року за №12129913. Обтяжувачем є: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції. Заявником є: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження 310377715 від 03.02.2012, постановленої державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Кислою Д.Д., номер запису про обтяження 9613194, індексний номер 21198938 від 08.05.2015, вчинений державним реєстратором Плєтнер Тетяною Володимирівною Криворізького міського управління юстиції, відмітка про перенесення запису про державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08.05.2015 (арк.с.9-10).

09.09.2025 Покровським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області позивачу надано відповідь № 281034/290351, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпітек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обліковується запис про обтяження № 9613194 щодо об`єкта обтяження: все нерухоме майно. Надати більш детальну інформацію, щодо виконавчих документів та матеріалів виконавчих проваджень не є можливим відносно ОСОБА_2 , оскільки відповідно до наказу від 25.12.2008 р. за № 2274/5 «Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» та наказу від 07.06.2017 № 1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки.

Суд при ухваленні судового рішення також виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому, позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 3.10 наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 N 2274/5 «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби (який втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції N 2302/5 від 19.07.2017), далі - Порядок, було передбачено, що завершене виконавче провадження формується ержавним виконавцем у хронологічному порядку за заявою (супровідним листом суду) про примусове виконання рішення відповідно до дати надходження (створення) документів виконавчого провадження. Ксерокопію виконавчого документа державний виконавець приєднує до матеріалів виконавчого провадження в останню чергу. Документи, що приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, мають бути тільки в одному примірнику. У завершеному виконавчому провадженні аркуші нумеруються та скріплюються металевими скріпками, об`ємні за своїм змістом (понад 35 аркушів) прошиваються. Після завершення виконавчого провадження виконавчий документ з відміткою про виконання (повне, часткове, про неможливість стягнення ощо) надсилається за належністю разом з відповідною постановою державного виконавця та супровідним листом, який підписується керівником органу державної виконавчої служби або його заступником.

Згідно п.3.13 вказаного Порядку, який був чинним на час виконавчого провадження, яким накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , зберігання завершених виконавчих проваджень здійснюється у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні (робочій кімнаті) органу державної виконавчої служби. На кожному виконавчому провадженні, шо передане на зберігання, повинна бути резолюція безпосереднього керівника державного виконавця, яку він накладає після ретельної перевірки всіх документів у виконавчому провадженні. Передача виконавчих проваджень на зберігання здійснюється державним виконавцем один раз у півріччя на підставі здавального опису (завершених виконавчих проваджень) (додаток 13) після складення статистичного звіту. Здавальний опис (завершених виконавчих проваджень) складається у двох примірниках.

У державній виконавчій службі має бути реєстр завершенихвиконавчих проваджень, переданих на зберігання.

Згідно пункту 8.19 Порядку завершені виконавчі провадження в архів органу юстиції не передаються і підлягають знищенню відповідно до цього Порядку після закінчення строків їх зберігання.

Згідно п.9 .9 Порядку визначено, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих

проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Відповідно до пункту 9.15 Порядку здавальні описи (завершених виконавчих проваджень), реєстр завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання,

мають трирічний строк зберігання, акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення - п`ятирічний. Зазначені документи підлягають оперативному зберіганню в

межах установленого строку в органах державної виконавчої служби, після чого передаються в архів органу юстиції для організації їх подальшого знищення. Згідно Додатку 13 до цього Порядку Здавальний опис завершених виконавчих проваджень має містити, зокрема назву виконавчого документа, коли та ким виданий, боржника та стягувача, інші реквізити.

Відповідачем відділом Державної виконавчої служби не надано реєстрів завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, а також актів про вилучення виконавчих проваджень завершених провадженням для знищення, складання яких передбачено даним Порядком.

Згідно пункту 8 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2017 р. за № 699/30567, які є чинними, далі Правила, інформація про передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця матеріали виконавчих проваджень міститься в електронному архіві Системи. Передача матеріалів виконавчих проваджень до електронного архіву здійснюється в порядку, встановленому розділом IX Положення про автоматизовану систему.

Пунктом 1 розділу ХІІ вказаних Правил у разі ліквідації або реорганізації органу державної виконавчої служби справи (документи) поточного діловодства та архів органу державної виконавчої служби, у тому числі передані до архіву виконавчі провадження, підлягають передачі органу державної виконавчої служби, визначеному Міністерством юстиції України.

Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» визначено підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій. Так, згідно п.п.1,9 ч.1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України, та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

В силу приписів Закону України «Про нотаріат» нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної із осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Таким чином, нотаріус не є відповідачем у справах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією. Суд враховує позицію позивача у даному питанні і правильне вирішення, що нотаріус виступає третьою особою у даній справі.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями)майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року в справі №712/12136/18(провадження № 61-4726сво19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №643/3614/17(провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18(провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому, орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не є боржником у виконавчому провадженні, відкритим Жовтневим відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження 310377715 від 03.02.2012, постановленої державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Кислою Д.Д.

Згідно відповіді № 2854537 від 08.06.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.12.2024 припинено діяльність юридичної особи в результаті ліквідації ЖОВТНЕВОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ КРИВОРІЗЬКОГО МІСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ, місцезнаходження: Україна, 50015, вул. Томського, буд.37, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код юридичної особи 26047424, номер запису: 12271110003000751.

Згідно відповіді № 2854698 від 08.06.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу - ДЕРЖАВНУ ВИКОНАВЧУ СЛУЖБУ У ЖОВТНЕВОМУ РАЙОНІ МІСТА КРИВОГО РОГУ, місцезнаходження: Україна, 50015, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Ватутіна, будинок 37, ідентифікаційний код юридичної особи 33873824 припинено в результаті ліквідації. Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи: 25.05.2007, номер запису: 12271110003004489

Згідно відповіді № 2854600 від 08.06.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПОКРОВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, ідентифікаційний код юридичної особи 34545918, місцезнаходження: Україна, 50096, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Караманиць Федора, будинок 37В, дата державної реєстрації юридичної особи: 20.03.2007, номер запису в реєстрі: 12271020000008779, дата запису в реєстрі: 20.03.2007

Позивач визначив відповідачем у даній справі Покровський відділ Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Судом встановлено, що згідно наказу міністра юстиції Малюськи Д.Л. № 933/5 від 10.03.2023 після реорганізації Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) шляхом приєднання до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), встановлено, Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є правонаступником відповідного реорганізованого відділу державної виконавчої служби.

Наразі одним з органів державної виконавчої служби, що підпорядковується Дніпровському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України є Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

На все нерухоме майно, яке належало матері позивача накладено арешт постановою про відкриття виконавчого провадження № 31037715 від 03.02.2012 року, зокрема на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Тому належним захистом є звернення до суду з позовом про зняття з нього арешту.

Суд не бере до уваги повідомлення головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області Жовтневого відділу державної виконавчої служби та ОСОБА_2 , оскільки воно без дати, без номеру та чи відправлялося воно взагалі вказаним особам невідомо.

Суд констатує, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сторонами у справі є позивач і відповідач, між якими саме і виник спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Звертаючись до суду із позовом, позивачка обґрунтовувала порушення її прав накладенням арешту на спірне/спадкове майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

З урахуванням викладеного вище, Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України може залучатися судом до участі у справі про зняття арешту з нерухомого майна, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а належним відповідачем має бути особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

В свою чергу, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд зауважує, що позивачем не вжито всіх можливих заходів для з`ясування обставин накладення арешту. Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішеннями у справі № 2-3830/08 від 24.07.2008 та у справі № 2-7609/08 позови Комунального Житлового підприємства № 12 м. Кривого Рогу до ОСОБА_2 , ОСОБА_8 про стягнення заборгованості по квартирній платі та комунальним послугам та відповідно ДП «Криворізька теплоцентраль» до цих же осіб про стягнення заборгованості за комунальні послуги були задоволені.

Тобто позивачу слід визначитися чи можуть бути саме ці особи відповідачами щодо позовних вимог про зняття арешту, оскільки, як вже суд зазначив вище, належним відповідачем має бути особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд приходить до висновку, що відповідач не може виступати належним відповідачем у даному спорі.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує ст. 141 ЦПК України та відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Суд зважаючи на фінансове становище позивача вважає за можливе звільнити її від сплати судового збору.

Керуючись статтями 12, 76 81, 89, 141, 263-265, 279, 280 282, 284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Покровського відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Друга Криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 09.06.2026.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Покровський відділ Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: ідентифікаційний код юридичної особи 34545918, місцезнаходження: Україна, 50096, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Караманиць Федора, будинок 37В.

третя особа: Друга Криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції : 50029, м. Кривий Ріг, вул. Станіслава Конткевича, буд.37.

Суддя Л. В. Шевченко