Рішення № 13721810, 07.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2011 р.

Справа № 28/146-10-4709

За позовом Чорноморське головне морське агентство "ІНФЛОТ";

до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Чорномортехфлот"

про стягнення 12855,44грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Шилко А.В. - за дорученням;

Від відповідача: не з’явився;

Суть спору: позивач, Чорноморське головне морське агентство „ІНФЛОТ” (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот” (далі відповідач) про стягнення 12 855,44 гривень.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається відповідно до ст..75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Судом встановлено: Відкрите акціонерне товариство «Чорномортехфлот»/надалі відповідач/ 02 лютого 2010 року звернулося до Чорноморського головного морського агентства „ІНФЛОТ” /надалі позивач/ з листом номінацією № 2/02, в якому призначило позивача агентом судна «Северодвинський»з одночасним повідомленням про орієнтовне прибуття судна в порт Іллічівськ 03 лютого 2010 року.

03 березня 2010 року відповідач надіслав на адресу позивача лист, в якому просило здійснити агентування судна «Северодвинський» та організувати оформлення документів для відходу судна з порту Іллічівськ в порт Вилкове з одночасним повідомленням, що судно знаходиться в порту Іллічівськ біля причалу бази техдільниці «Чорномортехфлот»в Бурлачій балці.

Судно «Северодвинський»знаходилося у користуванні ВАТ „Чорномортехфлот»на підставі договору Тайм - Чартера № 713-0814 від 14 серпня 2009 року та виконувало днопоглиблювальні роботи.

Позивачем виконано зобов'язання щодо агентського обслуговування судна, сплачено портові збори та плати за послуги, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: № 160 від 19.02.2010 року, № 231 від 17.03.2010 року, платіжне доручення в іноземній валюті № 0188 від 17 березня 2010 року.

Відповідачу 26 лютого 2010 року листом за № 306 та 26 березня 2010 року листом за № 480 надіслало на сплату дисбурсментські рахунки № 3, № 3/А, № 3/В. Вказані дисбурсментські рахунки були отримані відповідачем, про що свідчать підпис про їх отримання.

В порушення вимог ст. 118 КТМ України, відповідач не виконав своє зобов'язання щодо сплати встановлених портових зборів та плат за послуги в повному обсязі.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензією № 906 від 13.07.2010 року та листом № 1105 від 16.09.2010 року з проханням оплатити заборгованість по оплаті портових зборів та плат за послуги, та перерахувати їх на розрахункові рахунки ЧГМА «Інфлот».

За дисбурементським рахунком № 3 сума складає 6769,55 гривень. Сума за вказаним рахунком була сплачена частково, несплачений борг склав 5073,64 гривни + 3% річних в сумі 100 гривень + інфляційні в розмірі 177 гривень + пеня в сумі 1 212 гривень + штраф в сумі 355 гривень. За дисбурементським рахунком № 3/А сума боргу склала 2256,47 гривень + 3% річних в сумі 39 гривень + інфляційні в сумі 56 гривень + пеня в сумі 476 гривень + штраф в сумі 158 гривень. За дисбурементським рахунком № З/В сума боргу склала 782,09 долари США. Зазначена сума була сплачена частково, несплачений борг склав 282,09 долари США, що по курсу НБУ України станом на 01 листопада 2010 року складає 2 231,33 гривень. Загальна сума заборгованості по дисбурементському рахунку № 3/В складає 2952,33 гривень, що включає: 2 231,33 гривень (основний борг) + 39 гривень (три проценти) + 56 гривень (борг з урахування індексу інфляції) + 470 гривень (пеня) + 156 гривень (штраф). Таким чином, станом на 01 листопада 2010 року несплачена сума дисбурсментських витрат землесоса «Северодвинський»складає 12 855,44 гривень.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав.

За Статутом Чорноморського головного морського агентства «ІНФЛОТ” затвердженого Державним департаментом морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України та зареєстрованого виконавчим комітетом Одеської міської ради 12 липня 2001 року, Державне підприємство Чорноморське головне морське агентство «ІНФЛОТ»засноване на загальнодержавній власності і входить до сфери управління Міністерства транспорту України, предметом діяльності якого є, зокрема, агентування морського і річкового торговельного та іншого флоту, тобто виконання функцій морського агента - представника судновласника в порту та поза його територією, що діє за рахунок, від імені та згідно з наданими судновласником повноваженнями у галузі торговельного мореплавства.

Як встановлено в ході розгляду справи 02.02.2010 року відповідачем були замовлені послуги у позивача листом № 2/02 та призначено позивача агентом судна «Северодвинський»з одночасним повідомленням про орієнтовне прибуття судна в порт Іллічівськ 03 лютого 2010 року, 03.03. 2010 року відповідач своїм листом № 608/13 замовив послуги та просив здійснити агентування судна «Северодвинський», організувати оформлення документів для відходу судна з порту Іллічівськ в порт Вилкове з одночасним повідомленням, що судно знаходиться в порту Іллічівськ біля причалу бази технічної дільниці «Чорномортехфлот» в Бурлачій балці.

Вказане судно знаходиться у користуванні відповідача підставі договору Тайм - Чартера № 713-0814 від 14 серпня 2009 року та виконувало днопоглиблювальні роботи.

Таким чином та відповідно до ст.. 20 КТМ України відповідач є судновласником «Северодвинський», оскільки судновласником є юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.

Відповідно до ст.ст. 84, 85, 91 КТМ України при заході до порту з судна справляються встановлені портові збори, а його судновласник зобов'язаний провести сплату наданих у порту послуг. Факт необхідності сплати портових зборів та плат за послуги, а також розмір портових зборів та плат, які стягуються з судна, встановлений Положенням «Про портові збори», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1544 від 12.10.2000 року та Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження зборів та плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України»№ 214 від 27.06.1996 року, а положенням ст. 118 КТМ України передбачено, що судновласник або інший довіритель зобов'язані, зокрема, надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій, відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою.

Взяті зобов’язання позивач виконав належним чином та своєчасно, що підтверджується платіжними дорученнями № 160 від 19.02.2010 року на суму 2 728,31 гривень, № 231 від 17.03.2010 року на суму 2256,47 гривень, п/д в іноземній валюті № 0188 від 17.03.2010 року на суму 782,09 дол. США. На адресу відповідача 26.02.2010 року позивач направив лист за № 306 та від 26.03.2010 року лист за № 480 разом з дисбурсментськими рахунками № 3, № 3/А, № 3/В на сплату, але оплати не надійшло, чим порушив ст.. 18 КТМ України.

Аналізуючи вищевикладене суд доходить висновку, що між сторонами по справі фактично був укладений договір морського агентування, відповідно до якого позивач прийняв пропозиція відповідача та виконав взяті зобов'язання щодо надання агентських послуг, а відповідач послугу замовив але оплату не провів.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, або шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частина 1 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, ч. 2 ст. 638 ЦК України та ч. 2 ст. 642 ЦК встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться та в силу вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь —який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Також ст.. 625 ЦК України передбачено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який строчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та ч. 2 ст. 231 ГК України передбачає, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором. За порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Статтею 20 ГК України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів суб’єктів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є, зокрема, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, інші способи, передбачені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Позивач згідно п.1.1 статуту є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

За дисбурементським рахунком № 3 сума боргу склала 5073,64 гривні, але за несвоєчасну оплату рахунку №3 позивачем нараховані штрафні санкції, а саме 3% річних в сумі 100 гривень, інфляційні в сумі 177 гривень, пеню в сумі 1 212 гривень та штраф в сумі 355 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

За дисбурементським рахунком № 3/А сума боргу склала 2256,47 гривень, крім того штрафні санкції у вигляді 3% річних в сумі 39 гривень, інфляційних в сумі 56 гривень, пеня в сумі 476 гривень та штраф в сумі 158 гривень, вказані суми підлягають стягненню з відповідача.

Та за дисбурементським рахунком № З/В сума боргу склала 282,09 долари США, що по курсу НБУ України станом на 01 листопада 2010 року складає 2 231,33 гривень та штрафні санкції у вигляді 3% річних в сумі 39 гривень, інфляційні в сумі 56 гривень, пеня в сумі 470 гривень та штраф в сумі 156 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем доказів належного виконання зобов’язання на день розгляду справи суду не надано, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот” (65026 місто Одеса вул.. Польська, 18, код ЄДРПОУ 01385479, р/р 2600050111761 в АКБ „Фін банк” м. Одеси, МФО 328685) на користь Чорноморського головного морського агентства „ІНФЛОТ” (65026 місто Одеса Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01180568, р/р 26004016347 у філії ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України”, м. Одеса МФО 328618) основну заборгованість в сумі 9 561 (дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят одна) гривна 44 копійки, 3% річних в сумі 178 (сто сімдесят вісім) гривень, інфляційні в сумі 289 (двісті вісімдесят дев’ять) гривень, пені в сумі 2 158 (дві тисячі сто п’ятдесят вісім) гривень, штраф в сумі 669 (шістсот шістдесят дев’ять) гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 129 (сто двадцять дев’ять) гривни, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст..116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10 лютого 2011 року.

Суддя Гуляк Г.І.