Ухвала суду № 137216792, 08.06.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3190/26

Провадження № 2/456/2008/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 червня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бораковський В. М. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія», заінтересована особа: Стрийська філія Львівського обласного центру зайнятості про припинення трудових відносин, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до відповідача в якому просить встановити факт припинення трудових відносин між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія».

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вивчивши заяву, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, окремого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою про припинення трудових відносин, де вказала відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія», водночас зазначила, що вона є заявником у справі, а не позивачем.

Окрім цього, ОСОБА_1 просить встановити факт що має юридичне значення, а саме припинення трудових відносин, що підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Відповідно, ОСОБА_1 не однозначно виклала вимоги з якими звернулась до суду та не визначилась з порядком цивільного судочинства, в якому має здійснюватись розгляд справи (окремого чи позовного провадження).

Зважаючи на наведене, ОСОБА_1 слід подати позовну заяву (заяву в порядку окремого провадження) в новій редакції із усуненням вказаних вище недоліків.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.

Положеннями пункту 4 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв`язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору.

Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.

Таким чином, порядок припинення трудових відносин в односторонньому порядку з роботодавцем, що перебуває на непідконтрольній території або щодо якого відсутня інформація про місце перебування, внаслідок збройної агресії та тимчасової окупації, передбачено, зокрема, у позасудовому порядку.

Однак, заявницею будь-яких документів (доказів) на підтвердження того, що нею вживалися заходи позасудового вирішення указаного питання суду надано не було.

Відповідно ОСОБА_1 необхідно до позовної заяви (заяви в порядку окремого провадження), викладеної в новій редакції долучити докази, що підтверджують звернення до уповноваженого органу із заявою про розірвання трудового договору відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»і таке розірвання не можливе, внаслідок певних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху з метою виконання зазначених вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Керуючись ст. 177, 187, 258-261 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачці строк десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Роз`яснити позивачці, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, така буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Суддя В. М. Бораковський