Ухвала суду № 137213760, 08.06.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

08 червня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/721/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., перевіривши матеріали

позовної заяви керівника Здолбунівської окружної прокуратури (м. Здолбунів, вул. Княгині Ольги 36, Рівненський район Рівненської області, 35705; код ЄДРПОУ/Умовний код: 0291007725) в інтересах держави

в особі позивача Костопільської міської ради Рівненської області (вул. Свободи, 3, м. Костопіль, 35000; код ЄДРПОУ 04057669)

до відповідача Національний університет водного господарства та природокористування (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 11; код ЄДРПОУ 02071116)

про зобов`язання повернути нерухоме майно

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2026 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшов позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Костопільської міської ради Рівненської області до відповідача Національний університет водного господарства та природокористування третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальний заклад "ЦЕНТР КУЛЬТУРНИХ ПОСЛУГ" Костопільської міської ради про зобов`язання відповідача повернути Костопільській територіальній громаді в особі Костопільської міської ради нерухоме майно, що перебуває в комунальній власності нежитлове приміщення, будинок культури, площею 948,4 кв.м, що знаходиться в м.Костопіль, по вул.Степанська, 12.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура вказує, що відповідач набув означене майно в оренду до 09.08.2055 по Договору від 03.08.2006, укладеним із Відділом культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації. Нежитлове приміщення є об`єктом комунальної власності Костопільської міської територіальної громади та перебуває на праві оперативного управління КЗ «Центр культурних послуг» Костопільської міської ради. Оскільки договір від 03.08.2006 укладено на строк понад три роки без нотаріального посвідчення та державної реєстрації, - він є нікчемним в силу закону. Крім того, прокуратура вказує, що орендна плата відповідачем не сплачується, відомості про здійснення орендарем поліпшень об`єкта оренди відсутні, орендар фактично використовує лише незначну частину приміщення, тоді як будівля перебуває у незадовільному технічному стані. Зі змісту договору від 03.08.2006 убачається, що сторонами не дотримано вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ від 10.02.1992, а саме не визначено розміру орендної плати з урахуванням її індексації, строків її внесення, не передбачено порядок використання амортизаційних відрахувань, забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія. Також не визначено такої істотної умови як страхування орендарем взятого ним в оренду майна. Визначення сторонами договору орендної плати в розмірі суми витрат, понесених орендарем на утримання орендованого приміщення фактично кореспондується із обов`язком орендаря запобігати пошкодженню, псуванню орендованого майна, передбаченим ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та обов`язками щодо здійснення поточного та капітального ремонту приміщення, утримання приміщення в належному стані, які передбачені в договорі оренди №б/н від 03.08.2006. Відсутність розміру визначеної орендної плати, строків її внесення у нікчемному договорі оренди зумовлює фактичне безоплатне користування об`єктом нерухомого майна, який перебуває у комунальній власності. Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що договір оренди є нікчемним, обґрунтованою є позовна вимога щодо повернення відповідачем нежитлового приміщення на користь Костопільської територіальної громади в особі власника Костопільської міської ради.

У позовній заяві викладено обґрунтування необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунального закладу "ЦЕНТР КУЛЬТУРНИХ ПОСЛУГ" Костопільської міської ради.

Нормами ч. 1 ст. 176 ГПК України, зокрема, встановлено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу.

У відповідності до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Господарський суд, дослідивши матеріали позовної заяви, врахувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, категорію та складність справи тощо, дійшов висновку про те, що подані матеріали є достатніми для відкриття провадження у справі та про те, що вказана справа має бути розглянута в порядку (за правилами) загального позовного провадження.

Суд роз`яснює, що ГПК України надає учасникам справи можливість брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вхід (авторизація) до підсистеми відеоконференцзв`язку можливий тільки через Електронний кабінет Електронного суду. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд за клопотанням учасника справи може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за 5 днів до відповідного судового засідання.

Частиною 4 ст. 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У свою чергу, в силу приписів ст. ст. 166, 167 ГПК України суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, який дозволить іншим учасниками справи їх отримати завчасно до початку розгляду справи по суті.

Подання відповіді на відзив та заперечень в силу приписів ГПК України поставлене в залежність від подання відповідачем відзиву.

Господарський суд, розглянувши заяву прокуратури про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунального закладу "ЦЕНТР КУЛЬТУРНИХ ПОСЛУГ" Костопільської міської ради, дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 51 ГПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Згідно з ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені ст. 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Таким чином, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов`язки щодо однієї зі сторін.

Отже, особа, яку зазначає прокуратура як третю особу без самостійних вимог, має перебувати з однією зі сторін справи у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Підставою для вступу (залучення) в судовий процес таких третіх осіб є їх заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в них права на позов або пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше такі особи можуть мати самостійні вимоги на предмет спору.

Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі. Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Тобто такі особи не є суб`єктами спірних правовідносин, тому суд не вирішує питання про їх права та обов`язки. Судове рішення лише в майбутньому може вплинути на їх права та обов`язки щодо якоїсь із сторін у спорі, зокрема в разі пред`явлення до них регресного позову (Аналогічна правова позиція викладена у постанові КЦС ВС від 24.01.2024 у справі № 757/31237/18 (провадження №61-12520св23)).

Суд виснує, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки Комунального закладу "ЦЕНТР КУЛЬТУРНИХ ПОСЛУГ" Костопільської міської ради, оскільки дана юридична особа є балансоутримувачем спірного нерухомого майна (будинку культури в м. Костопіль по вул. Степанська, 12) відповідно до розпорядження міського голови від 06.12.2021 №288-р «Про передачу основних засобів та запасів КЗ «Центр культурних послуг» Костопільської міської ради», а також рішень Костопільської міської ради №1414 від 05.12.2023 «Про підсумки інвентаризації проведеної у 2023 році та перелік комунальної власності Костопільської міської територіальної громади», №1576 від 04.04.2024 «Про внесення змін до рішення Костопільської міської ради від 05.12.2023 № 1414. Згідно зі Статутом КЗ «Центр культурних послуг» Костопільської міської ради, затвердженого рішенням Костопільської міської ради №1667 від 05.06.2024, засновником і власником КЗ «Центр культурних послуг» Костопільської міської ради є Костопільська міська рада (п. 1.4 Статуту). Згідно п. 4.5.9 Статуту, центр відповідальний за стан збереження переданого йому комунального майна.

Таким чином, оскільки рішення суду може вплинути на здійснення КЗ «Центр культурних послуг» Костопільської міської ради повноважень балансоутримувача щодо контролю за станом збереження переданого йому комунального майна доцільно його залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 50, 162, 164, 174, 176, 234, 235, 247, 250 ГПК України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/721/26.

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання у справі призначити на "09" липня 2026 р. на 15:10 год.

4. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, зал судових засідань № 10.

5. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальний заклад "ЦЕНТР КУЛЬТУРНИХ ПОСЛУГ" Костопільської міської ради (35000, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Костопіль, вул. С. Руданського, 4; код ЄДРПОУ 44218654).

6. Запропонувати учасникам справи подати до суду:

а) прокуратурі, позивачу:

- відповідь на відзив і всі докази (які можливо доставити до суду) у 5-денний строк з дня отримання відзиву, а також докази направлення відповіді на відзив іншим учасникам справи.

б) відповідачу:

- відзив на позовну заяву і всі докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності) - протягом 15-денного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати іншим учасникам справи копію відзиву та додані до нього документи, докази такого направлення надати суду;

- у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив і всі докази (які можливо доставити до суду) з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення іншим учасникам справи та надати суду докази такого скерування;

в) третій особі: надати суду письмові пояснення щодо предмету позову; одночасно надіслати пояснення іншим учасникам справи та надати суду докази такого скерування.

7. Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України).

8. Звернути увагу сторін на положення ст.ст. 74, 80, 81 ГПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання доказів, їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

9. Попередити сторін, що відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

10. Звернути увагу сторін на те, що копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені відповідно до вимог ч. 4 ст. 91 ГПК України.

11. Повідомити сторін про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Згідно з ч. 2 ст. 235 ГПК України вказана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич