Рішення № 137213752, 28.05.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/316/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА"ІНТЕРПІДРЯД" (Закарпатська область, Ужгородський район, м.Перечин, вул.Ужгородська, 76; код ЄДРПОУ 45109838)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГефестЮА" (Київська область, Бучанський район, с.Михайлівка-Рубежівка, вул. Чубинського, буд.1, кв.22; код ЄДРПОУ 45171010)

про стягнення 415 734 грн 25 коп.

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: Гук Євген Миколайович (в режимі ВКЗ);

- від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Заяви і клопотання сторін, процесуальні рішення.

19 березня 2025 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА"ІНТЕРПІДРЯД" надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГефестЮА" про стягнення 415 734 грн 25 коп., з яких: 300 000 грн 00 коп. аванс, 90 000 грн. 00 коп штраф, 25 734 грн 25 коп. пеня.

Ухвалою від 24.03.2026 позовну заяву залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА"ІНТЕРПІДРЯД" строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

Недоліки позовної заяви було усунуто в межах процесуального строку, встановленого судом.

Ухвалою від 02.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/316/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28/04/2026. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

22 квітня 2026 року від позивача надійшло клопотання про проведення усіх судових засідань у справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів його представника - адвоката Гука Євгена Миколайовича.

Ухвалою від 22.04.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА"ІНТЕРПІДРЯД" про участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції у справі - задоволено. Постановлено провести судове засідання, яке відбудеться 28.04.2026 та усі подальші судові засідання у Господарському суді Рівненської області у справі № 918/316/26 із представником позивача адвокатом Гуком Євгеном Миколайовичем в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 28.04.2026 відкладено підготовче засідання на 12.05.2026. Постановлено провести підготовче засідання 12.05.2026 із представником позивача адвокатом Гуком Євгеном Миколайовичем в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 12.05.2026 закрито підготовче провадження у справі № 918/316/26. Призначено справу № 918/316/26 до судового розгляду по суті на 28.05.2026. Постановлено провести судове засідання 28.05.2026 у справі № 918/316/26 із представником позивача адвокатом Гуком Євгеном Миколайовичем в режимі відеоконференції.

28 травня 2026 року судом встановлено, що відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки у відповідача відсутній електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 12.05.2026, яка направлялась на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ГефестЮА" зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та позовній заяві, а саме: Київська область, Бучанський район, с.Михайлівка-Рубежівка, вул. Чубинського, буд.1, кв.22.

Із адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "ГефестЮА" повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.05.2026 за трек-номером R067173973206 із зазначенням причин повернення "Одержувач відсутній за вказаною адресою: 08110 с. Михайлівка-Рубежівка Україна. З датою відмітки поштового зв`язку - 26.05.2026".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою про від 12.05.2026 для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця знаходження, відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу 26.05.2026 належним чином.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою від 02.04.2026, серед іншого, запропоновано:

- відповідачу у строк протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали подати до суду відзив з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України;

- позивачу - у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України.

Враховуючи, що відповідач вважається таким, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 14.04.2026 (із адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "ГефестЮА" повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.04.2026 за трек-номером R067141214478 із зазначенням причин повернення "Одержувач відсутній за вказаною адресою: 08110 с. Михайлівка-Рубежівка Україна. З датою відмітки поштового зв`язку - 14.04.2026") то строк на подання відзиву тривав до 29.04.2026 включно та наразі сплинув.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Присутній у судовому засіданні в режимі ВКЗ представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 31.10.2025 між ним та відповідачем було укладено Договір субпідряду № 31-10-2025, за яким відповідач зобов`язався виконати будівельні роботи «Реконструкція ПС 330 кВ «Радивилів» з влаштуванням фізичного захисту автотрансформатора АТ-1 (інв.№ новий), Рівненська область, Дубенський р-н, м. Радивилів, вул. Залізнична, 10», а позивач прийняти та оплатити їх. 03.11.2025 позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 300 000 грн., котрий відповідач був зобов`язаний використати протягом 30 календарних днів та підтвердити їх використання актами виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3) або іншими передбаченими Договором документами, або повернути невикористані кошти у встановлений строк.

Проте відповідачем: не надано жодного акта виконаних робіт; не подано жодного документа, який підтверджує використання авансових коштів за призначенням; після спливу 30-денного строку з моменту отримання авансу кошти не повернуто. Таким чином, отримані грошові кошти у розмірі 300 000 грн є непідтвердженими та такими що безпідставно утримуються Товариством з обмеженою відповідальністю "ГефестЮА".

Позивач звертався до відповідача з претензією від 28.11.2025 та письмовою вимогою від 10.12.2025 про повернення авансу, однак зазначені вимоги залишені без виконання. Оскільки прострочення повернення авансу перевищує 20 календарних днів, то позивач відповідно до умов Договору нарахував штраф та пеню.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 31.10.2025 між позивачем (ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА"ІНТЕРПІДРЯД", підрядник) та відповідачем (ТОВ "ГефестЮА", субпідрядник) було укладено Договір субпідряду № 31-10-2025 (далі Договір) на виконання робіт: «Реконструкція ПС 330 кВ «Радивилів» з влаштуванням фізичного захисту автотрансформатора АТ-1 (інв.№ новий), Рівненська область, Дубенський рн, м. Радивилів, вул. Залізнична, 10».

Відповідно до п. 1.2. Договору субпідрядник зобов`язується за завданням підрядника на свій ризик відповідно до умов Договору та його Додатків виконати комплекс робіт з влаштування метало- та залізобетонних конструкцій (конкретні види робіт, об`єми, вартість визначені Договірною ціною), а підрядник зобов`язується прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх згідно з умовами даного Договору.

Пункт 1.4. Договору визначає, що субпідрядник стверджує, що він добре проаналізував і повністю зрозумів завдання підрядника на виконання робіт згідно даного Договору, передбачив і оцінив всі роботи і зобов`язання, необхідні для виконання даного Договору, яке (завдання) передбачено Договірною ціною та Проєктною документацією.

Позивач на виконання вимог п 5.2.0 Договору перерахував субпідряднику попередню оплату/аванс у розмірі 300 000 грн. 00 коп., про що свідчить платіжна інструкція № 1904 від 03.11.2025.

Пункти 10.1. та 10.1.1 Договору визначають, що прийняття Робіт розпочинається після одержання відповідного повідомлення Субпідрядника та надання ним Підряднику визначених цим Договором та чинним законодавством України документів з 20 -го числа звітного (поточного) місяця (місяця виконання Робіт).

Згідно з п. 11.1.1. Договору виконані належним чином (частина Робіт) Субпідрядником Роботи приймаються Підрядником від Субпідрядника шляхом підписання Сторонами підготовлених та поданих Субпідрядником наступних документів: Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), надається в двох екземплярах, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми № КБ-3), надається в двох екземплярах.

Позивач вказує, що в порушення норм п.10.1. та 10.1.1 Договору від відповідача на адресу позивача жодного акту не надходило, підтвердження виконання робіт Субпідрядником надано не було.

Крім того, пунктом 5.2.2. Договору передбачено, що Субпідрядник зобов`язується використати аванс протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання, та підтвердити його використання згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та/або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням або видатковими накладними на матеріали та обладнання (устаткування).

По закінченню строку (терміну) невикористані, а також непідтверджені в установленому Договором порядку, суми авансу підлягають автоматичному поверненню (без направлення підрядником субпідряднику вимоги/листа на повернення авансу) підряднику протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту закінчення 30 (тридцяти) календарних днів на підтвердження його використання, відповідно до абз.1 даного пункту Договору.

За порушення строків повернення невикористаних, а також непідтверджених в установленому Договором порядку, сум авансу, субпідрядник сплачує підряднику пеню (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми непідтвердженого/неповернутого авансу за кожен день прострочення. В разі, якщо прострочка буде тривати понад 10 календарних днів субпідрядник сплачує додатково штраф у розмірі 15% від суми непідтвердженого/неповернутого авансу, понад 20 календарних днів - субпідрядник сплачує додатково штраф у розмірі 30% від суми непідтвердженого/неповернутого авансу.

10 грудня 2025 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення авансового платежу в розмірі 300 000 грн.00 коп. в термін сім днів з дня отримання вимоги. Підтвердженням направлення вимоги є накладна Укрпошти № 8801500257786 від 10.12.2025 та опис вкладення від 10.12.2025.

Як видно із офіційного веб-сайту Укрпошти поштове відправлення за трек-номером № 8801500257786 вручене відповідачу 15.12.2025.

Позивач вказує, що відповідач не повернув аванс, при цьому строк неповернення перевищує 20 календарних днів, відтак до застосування підлягає п. 5.2.2. Договору.

У зв`язку із викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача 300 000 грн 00 коп. авансу, 90 000 грн. 00 коп штрафу та 25 734 грн 25 коп. пені.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли із договору субпідряду.

Відповідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч.1 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Відповідно до ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно із ч. 1ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч.1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно із ч.1,ч.2 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами 31.10.2025 було укладено Договір субпідряду, за умовами якого позивач здійснив авансовий платіж у розмірі 300 000 грн. Однак відповідач у встановлені договором строки фактично не виконав свої зобов`язання.

Згідно з п. 5.2.2. Договору субпідрядник був зобов`язаний використати аванс протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання (тобто із 03.11.2025 до 03.12.2025 включно). Оскільки відповідач це не зробив - у нього виник обов`язок повернути аванс без направлення підрядником субпідряднику вимоги протягом 3 банківських днів від 03.12.2025, тобто до 06.12.2025 включно.

При цьому суд виснує, що у відповідача виник обов`язок повернути аванс до 06.12.2025 включно (вказаний день є суботою), оскільки поняття "банківський день" скасовано відповідно до повідомлення Національного банку України від 01.04.2023, згідно з яким з 01.04.2023 запрацювало нове покоління Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП), тому система функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та доступна для проведення міжбанківських платежів 24 години на добу 7 днів на тиждень, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня. У той же час, Договір від 31.10.2025 укладений сторонами після скасування Національним банком України поняття "банківський день", однак сторони все ж використали поняття "банківський день". Водночас термін повернення авансу обчислюється не у «банківських днях», як це вказано у п. 5.2.2. Договору, а у календарних днях, з урахуванням загального режиму роботи Системи електронних платежів (СЕП), яка забезпечує безперервне функціонування 24/7. Адже положення про «банківські дні» первинних документах не змінює суті домовленості сторін про строк.

Більше того, і у відповідь на направлену 10.12.2025 досудову вимогу повернення авансованих коштів, відповідач кошти позивачу не повернув, що свідчить про порушення відповідачем умов Договору та ухилення від його належного виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

У статті 631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 вказано, що попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Суд також враховує, що аванс (попередня оплата) є грошовою сумою, яка перераховується наперед у рахунок майбутніх розрахунків і не має характеру забезпечення виконання зобов`язань. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Розглядаючи даний спір суд перш за все, має встановити, зокрема: - чи виконана підрядником робота/частина роботи та на яку вартість; - які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику авансу/частини авансу. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2024 у справі № 912/335/24.

З огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.11.2024 у справі № 912/335/24, суд у даній справі встановив, що:

- відповідачем не виконано жодної роботи за Договором від 31.10.2025;

- правові підстави для неповернення позивачу сплаченого авансу у розмірі 300 000,00 грн відсутні, оскільки аванс за своєю правовою природою є попередньою оплатою, що підлягає поверненню у разі невиконання зобов`язань.

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив повернення авансу із 07.12.2025.

Згідно із ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Верховним Судом у постанові від 15.02.2019 у справі №910/21154/17, було наголошено, що з припиненням дії договору, аванс втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими без достатньої правової підстави. Відтак, ст. 1212 ЦК України, застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Отже, зобов`язання щодо повернення авансу 300 000 грн 00 коп. за правовою природою є таким, що виникло у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, тобто є окремим від зобов`язань, які виникли з Договору.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, і набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України). Тобто зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що правова підстава для набуття відповідачем авансу у розмірі 300 000 грн 00 коп. за Договором - відпала.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20, від 08.09.2021 у справі № 206/2212/18, від 28.01.2020 у справі № 910/16664/18, від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в порушення вимог ЦК України та ГК України взяті на себе зобов`язання за Договором не виконав, правова підстава набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 300 000 грн 00 коп. відпала.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача 300 000 грн 00 коп. авансованого платежу.

Крім цього, як вбачається, позивачем заявлено до стягнення 90 000 грн. 00 коп штрафу та 25 734 грн 25 коп. пені.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ). Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГКУ законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 зазначає, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визнання у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду порушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у п. 5.2.2. Договору, що за порушення строків повернення невикористаних, а також непідтверджених в установленому Договором порядку, сум авансу, субпідрядник сплачує підряднику пеню (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми непідтвердженого/неповернутого авансу за кожен день прострочення. В разі, якщо прострочка буде тривати 20 календарних днів - субпідрядник сплачує додатково штраф у розмірі 30% від суми непідтвердженого/неповернутого авансу.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено розрахунки пені та штрафу долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE та встановлено, що останні є арифметично правильними.

Висновки за результатами розгляду спору.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір сплаченого судового збору згідно з заявленою позивачем ціни позову складає 4 988 грн 81 коп. (із урахуванням коефіцієнту 0,8). Так, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 988 грн 81 коп, що підтверджується платіжними інструкціями № 2087 від 4 500 грн 00 коп, № 2083 від 30.03.2026 на суму 488 грн 81 коп.

Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд ухвалює стягнути з відповідача на користь позивача 4 988 грн 81 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 202, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА"ІНТЕРПІДРЯД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГефестЮА" про стягнення 415 734 грн 25 коп. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГефестЮА" (Київська область, Бучанський район, с.Михайлівка-Рубежівка, вул. Чубинського, буд.1, кв.22; код ЄДРПОУ 45171010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА"ІНТЕРПІДРЯД" (Закарпатська область, Ужгородський район, м.Перечин, вул.Ужгородська, 76; код ЄДРПОУ 45109838) 300 000 (триста тисяч) грн 00 коп. авансу, 90 000 (дев`яносто тисяч) грн. 00 коп штрафу, 25 734 (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн 25 коп. пені, 4 988 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) грн 81 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано суддею "08" червня 2026 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич