Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 595/1315/25
Провадження № 2/595/27/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2026
Бучацький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Тхорик І.І.
з участю секретаря судового засідання Єдинак Л.С.
представника позивача, адвоката Матвійчука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 06.07.2019 між нею та відповідачем Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області було зареєстровано шлюб, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.03.2022 розірвано. У шлюбі в них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.12.2022 ОСОБА_2 присуджено сплачувати аліменти на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн. Проте, відповідач допускає систематичне порушення строків сплати аліментів, у зв`язку з чим станом на 02.07.2025 у нього утворилася заборгованість в розмірі 96000,00 грн. Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 30.03.2023 місцем проживання малолітньої дитини визначено разом з нею за адресою по АДРЕСА_1 . Станом на дату звернення із позовом, вона перебуває в новому шлюбі зі ОСОБА_4 . На її переконання, її дитині для повного та гармонійного розвитку потрібно зростати в атмосфері щастя, любові та розуміння. Дитина повинна жити в сім`ї, де її оточує батьківська любов і турбота. Новий чоловік бере безпосередню участь у вихованні та утриманні дитини, адже вона не має зараз самостійного доходу, оскільки перебуває у декретній відпустці у зв`язку з народженням другої дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зважаючи на викладене, просить позовні вимоги задовольнити. Окрім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.
04 вересня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради,6 про позбавлення батьківських прав в порядку загального позовного провадження.
04 листопада 2025 року ухвалою суду зобов`язано Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, як орган опіки та піклування надати письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оголошено перерву у підготовчому засіданні по даній справі до надання письмового висновку.
11 березня 2026 року на адресу суду від Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради надійшов висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 266 від 04.03.2026.
14 квітня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про позбавлення батьківських прав та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула.
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Матвійчук В.В., будучи присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, просив позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове в засідання не прибув.
Представник третьої особи Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. У листі, який надійшов на адресу суду 11.03.2026 за № 6019-Ю/2026 від 06.03.2026, представник Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, т.в.о. начальника управління І.Гірняк, просила розглядати справу у відсутності представника управління. Одночасно зазначила, що вони повністю підтримують висновок органу опіки та піклування, який прийнятий з урахуванням найкращих інтересів дитини.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 14 серпня 2019 року.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (справа № 607/16893/22) від 14 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3000 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 23 листопада 2022 року та до досягнення повноліття. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області (справа № 607/162/23) від 30 березня 2023 року ухвалено визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_4 , зареєстрований Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 28 вересня 2023 року, про що складено відповідний актовий запис № 1737, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 28 вересня 2023 року.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 13 березня 2025 року, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Тернопіль Тернопільського району Тернопільської області, його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
З довідки вих. № 1504, виданої головою правління ОСББ «Коновальця» Борковським В.Ф. 15 квітня 2025 року слідує, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає та зареєстрована за адресою в АДРЕСА_1 . За тією ж адресою проживають без реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За даними довідки № 17, виданої ОСОБА_1 02 червня 2025 року директором Тернопільського закладу дошкільної освіти (Ясла садок) № 33 Тернопільської міської ради А.Хомич, її син, ОСОБА_7 , 2019 р.н., відвідує старшу вікову групу № 3 вказаного закладу. У вихованні дитини бере участь мама. Хлопчик доглянутий, комунікабельний у відносинах з однолітками. ОСОБА_8 забезпечує дитину всім необхідним для навчально-виховного процесу та його всебічного розвитку. Оплата за перебування сина у закладі дошкільної світи здійснюється вчасно, оплату проводить мама. У вихованні Серафима приймає участь вітчим ОСОБА_4 .
Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період листопад 2022 року по червень 2025 року, сформованого Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, убачається, що заборгованість ОСОБА_2 станом на 02 липня 2025 року становить 96000 грн.
За даними розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, сформованого Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заборгованість ОСОБА_2 станом на 20 березня 2026 року становить 123000 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 19 СК України, участь органу опіки та піклування при розгляді справ щодо позбавлення батьківських справ є обов`язковою.
Відповідно до положень ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
В матеріалах цивільної справи міститься висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений виконавчим комітетом Тернопільської міської ради № 266 від 04.03.2026, з якого вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Висновок вмотивований тим, що мати дитини, ОСОБА_1 , на засіданні комісії з питань захисту прав дитини повідомила, що батько з дитиною не спілкується, її життям не цікавиться, участі у вихованні не бере, байдужий до її розвитку, навчання та здоров`я, не сплачує аліментів на утримання дитини (з моменту прийняття судом рішення про стягнення аліментів). Більше двох років він із сином не бачився, можливо і не впізнав би дитину, оскільки хлопчик виріс, змінився. Зазначила, що батько був присутній у житті дитини, коли хлопчику був один рік. Вказала, що ОСОБА_2 не знає, чи дитина відвідує заклад дошкільної освіти чи вже ходить до школи. Мати пояснила, що ОСОБА_9 його зовсім не знає, син вважає та називає «батьком» її теперішнього чоловіка ОСОБА_10 . Батько дитини, ОСОБА_2 , на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 28.11.2025 повідомив, що заперечує щодо позбавлення батьківських прав. Вказав, що мати чинить йому перешкоди у спілкуванні із сином, не надає можливості бачитись та проводити з ним час. Також батько зобов`язався частково погасити заборгованість зі сплати аліментів до наступного засідання комісії, про що надати відповідні докази. На засідання комісії 18.12.2025 та 30.01.2026 ОСОБА_2 не з`явився. Про час, дату та місце проведення засідання комісії повідомлявся у встановленому порядку. Відповідно до результатів психодіагностичного обстеження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 26.11.2025 психологом Центру Ментального здоров`я КНП «ТОДКЛ» ТОР ОСОБА_11 та в.о. медичного директора з амбулаторної та реабілітаційної допомоги ОСОБА_12 , за даними проективної методики «Моя сім`ї», у Серафима виявляється потреба в опорі, стабільності та додатковій підтримці. Малює сім`ю (брата, себе, маму й тата), що підтверджує значущість сімейної системи, як основного джерела безпеки та емоційної стабільності. У хлопчика добре сформоване відчуття сімейного захисту: на запитання щодо страху покарання чи батьків відповідає, що сім`я для нього це безпека. Часто використовує вислів «ми», підкреслюючи згуртованість та приналежність до родини. Із ранніх спогадів хлопчик пригадує життя з матою, дідусем та бабусею. Спогадів про інших значущих дорослих немає. На час обстеження дитина не згадує про існування біологічного батька ні у висловлюваннях, ні у проективних методиках. Називає склад сім`ї, як маму ОСОБА_13 , тата ОСОБА_10 та братика ОСОБА_14 . ОСОБА_15 ідентифікує чоловіка матері, як «тата». На питання про бажання щось змінити в родині відповідає, що його все влаштовує. Батьки приділяють йому час та граються з ним. Це говорить про достатній рівень емоційного контакту та підтримки у сім`ї. У випадку Серафима саме сім`я виступає центральною опорою. Однак, зміна умов проживання, нестабільність та негативні емоції можуть суттєво впливати на його психоемоційний стан, посилювати тривожність, стимулювати появу страхів та тривожних снів. З огляду на те, що для Серафима сім`я є центральним ресурсом підтримки, надзвичайно важливо зберігати стабільність стосунків, послідовність у правилах, емоційний контакт та відчуття захищеності. 11.11.2025 ОСОБА_2 подав до управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради заяву, у якій просив встановити графік побачень із сином Серафимом. Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 30.01.2026 № 24 залишено без розгляду заяву ОСОБА_2 про участь у вихованні дитини, у зв`язку із повторною неявкою батька. Під час розгляду даного питання по засіданнях комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради (з листопада 2025 року по січень 2026 року), заперечуючи щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стверджував про створення матір`ю перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні. Проте, батько не надав ніяких доказів про те, що він намагався налагодити контакт із сином, побачити його чи сплатити хоча б частину заборгованості зі сплати аліментів (про що йому неодноразово наголошувалось, як і на засіданні комісії, так і під час телефонних розмов). Жодного доказу на підтвердження того, що батько приймає хоча б найменшу участь у житті дитини або неможливості такої участі, пов`язаної з перешкоджанням або з інших причин, надано не було. Наявність лише заперечень батька щодо позову, без вжиття жодних зусиль, направлених на підтримання зв`язку з дитиною чи виконання будь-яких інших своїх обов`язків по вихованню дитини, не свідчить про наявність у нього інтересу до дитини. Враховуючи викладене, захищаючи інтереси дитини, керуючись ч.5 ст.19, ст.155, п.2 ч.1 ст.164, ст.169 Сімейного кодексу України, ст. ст. 8, 12 ЗУ «Про охорону дитинства», беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст.150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
За приписами ч.1 п.2 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Відповідно до абз.2 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»: ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Згідно ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Частинами 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Також Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 згадуваного вище рішення у справі «Мамчур проти України»).
Таким чином, оцінка найкращих інтересів дитини повинна здійснюватися з врахування усіх вищенаведених елементів з оцінкою значимості кожного з них в порівнянні з іншими.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, в тому числі й висновок органу опіки та піклування, приходить до переконання, що дитина вважає своїм батьком теперішнього чоловіка матері ОСОБА_4 , натомість його біологічний батько з ним не спілкується та участі у вихованні дитини не бере.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню його малолітнього сина. Зі слів позивача, відповідач ОСОБА_2 самоусунувся від виконання свого батьківського обов`язку щодо виховання їхнього сина з його народження, оскільки зовсім не цікавиться ним, не допомагає дитині фінансово, не сплачує аліменти, не піклується про його фізичний і духовний розвиток.
Даних на спростування тверджень позивача матеріали справи не містять, відповідач ОСОБА_2 в судове засідання на розгляд справи по суті не з`явився, не висловив наміру в подальшому спілкуватися з дитиною та нею опікуватися, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.
Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 положення статті 169 Сімейного кодексу України про те, що він має право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав після усунення умов, які стали підставою для позбавлення його батьківських прав.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення в користь позивача понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 164,165,180-183 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль Тернопільської області.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 09 червня 2026 року.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Третя особа: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, місцезнаходження: 46001, бульвар Т.Шевченка, буд. 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 43459222.
Суддя: І. І. Тхорик
Судове рішення № 137213330, Бучацький районний суд Тернопільської області було прийнято 09.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 595/1315/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: