Ухвала суду № 137213106, 08.06.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/653/26

УХВАЛА

іменем України

"08" червня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 06 грудня 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» уклало з відповідачкою Договір про відкриття кредитної лінії №1480-5601 продукту «НА ВСЕ».

За умовами договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язалося відкрити та відкрило на користь ОСОБА_1 кредитну лінію з лімітом у розмірі 24 000 грн, зі строком користування коштами протягом 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальниці (який складається з базових періодів кредитування строком 14 календарних днів кожен), а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит до 01 жовтня 2025 року, а також сплачувати проценти за користування ним:

- у розмірі 0,90 % за кожен день користування коштами від суми залишку заборгованості за кредитом (знижена процентна ставка) у разі належного виконання позичальницею умов кредитного договору;

- у розмірі 1 % за кожен день користування коштами від суми залишку заборгованості за кредитом поза межами пільгового періоду користування кредитом;

- комісію за надання кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту.

У разі порушення позичальницею грошового зобов`язання остання зобов`язалася сплатити на користь кредитодавця проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 73 000 % річних від розміру простроченої заборгованості.

13 січня 2025 року сторони уклали між собою Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1480-5601 продукту «НА ВСЕ».

За умовами угоди ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 додатковий кредит у розмірі 5 500 грн, зі строком користування коштами протягом 300 календарних днів з моменту укладення угоди, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит в цілому протягом 338 днів з моменту укладення кредитного договору. В іншій частині умови основного договору (за виключенням умови про сплату комісії за надання кредиту, яка не застосовується до додаткового кредиту) сторони залишили без змін.

16 березня 2025 року сторони уклали між собою Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1480-5601 продукту «НА ВСЕ».

За умовами угоди ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 додатковий кредит у розмірі 1 600 грн, зі строком користування коштами протягом 300 календарних днів з моменту укладення угоди, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит в цілому протягом 400 днів з моменту укладення кредитного договору. В іншій частині умови основного договору (за виключенням умови про сплату комісії за надання кредиту, яка не застосовується до додаткового кредиту) сторони залишили без змін.

Проте позичальниця свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 19 січня 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 133 784,21 грн, у тому числі:

заборгованість за кредитом 29 467,09 грн;

заборгованість за процентами 89 302,12 грн;

нараховані проценти за порушення грошового зобов`язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 15 015 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі (у позові помилково зазначено суму до стягнення 125 402,59 грн).

Заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 14 квітня 2026 року вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено частково.

13 травня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 (від імені та в інтересах якої діяв її представник ОСОБА_2 ) звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, мотивуючи заяву тим, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки за місцем реєстрації не проживає, у зв`язку з чим не могла прийняти участь у розгляді справи та реалізувати свої процесуальні права.

Також ОСОБА_1 вважала, що рішення підлягає скасуванню, оскільки вона не укладала з позивачем кредитний договір №1480-5601 від 06 грудня 2024 року. При цьому, в матеріалах справи відсутні оригінали кредитного договору та додаткових угод, докази ідентифікації позивачем позичальниці та накладення нею підпису на електронному правочині, докази перерахування кредиту на рахунок позичальниці, а також детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення призначено до судового розгляду на 08 червня 2026 року.

В судове засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явилися, проте від представника відповідачки надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з?явився, причину неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та інші матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (ст. 286 ЦПК України).

Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 287 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, закон встановлює дві обставини, що в своїй сукупності є підставою для скасування судом заочного рішення, а саме:

-відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;

-докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що суд належним чином повідомив відповідачку про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, що відповідає вимогам ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України. При цьому, судова повістка про виклик до суду на 14 квітня 2026 року була доставлена та вручена ОСОБА_1 завчасно, а саме 09 березня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 78).

Що стосується інших доводів заяви про перегляд заочного рішення, то в цій частині суд вважає необхідним зазначити наступне:

1) Суд не погоджується з доводами заяви про перегляд заочного рішення в тій частині, що в матеріалах справи відсутні докази укладення (у тому числі) підписання ОСОБА_1 кредитного договору.

Вказаній обставині суд надав оцінку у своєму рішенні, враховуючи дії відповідачки, направлені на укладення договору, у тому числі надання кредитодавцю усієї інформації про свою особу (повного імені, паспортних даних, індивідуального податкового коду, поштової та електронних адрес, номера платіжного засобу), а також накладення на договорі (та додаткових угодах) отриманого від кредитодавця цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, тобто вчинення передбаченого ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» алгоритму дій, направлених на укладення електронного правочину. Доказів протилежного відповідачкою не надано.

При цьому, без реєстрації позичальника на сайті кредитодавця та входу до свого особистого кабінету, а також формування заявки на отримання кредиту, без отримання позичальником смс-повідомлення із зазначенням одноразового ідентифікатора для підписання договору та введення ідентифікатора з метою підписання правочину договір між сторонами не був би укладений. Тому вчинення позичальником вказаного алгоритму дій свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов правочину та уклали договір. Аналогічні правові висновки висловлював й Верховний Суд у подібних справах, зокрема у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, від 12 серпня 2022 року у справі № 234/7297/20 та багатьох інших;

2) В частині доводів про відсутність в матеріалах справи доказів здійснення переказу позивачем кредитних коштів на банківську картку ОСОБА_1 суд надав оцінку у рішенні про те, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 20 січня 2026 року за вих. №19466 (а.с. 35-40), а також копій квитанцій АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 41, 41) підтверджено факт зарахування кредитних коштів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на зазначену позичальницею банківську картку відповідачки, що повністю підтверджує факт виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачкою.

Стороною відповідачки зі свого боку не надано жодних доказів на спростування вказаної обставини, зокрема в тій частині, що банківська картка, на яку здійснено грошові перекази, належить не позичальниці, або доказів, що б підтвердили невиконання позивачем обов`язку щодо зарахування кредиту на окремий рахунок відповідачки;

3) Доводи в частині ненадання позивачем детального розрахунку заборгованості за кредитним договором повністю спростовуються матеріалами справи (а.с. 56-61).

За встановленого, відповідачка не довела, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а також того, що докази, на які вона посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, не надала відповідних доказів, що б спростували доводи позивача повністю або в частині, тобто не довела передбачених ч. 1 ст. 288 ЦПК України обставин, що в їх сукупності є підставою для скасування заочного рішення, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258-260, 287-288 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розяснити учасникам справи, що відповідно ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Суддя: О.В.Вуїв