Рішення № 137212951, 05.06.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1153/26

Провадження № 2/452/1261/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України і за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги аргументує тим, що 8 вересня 2025 року між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено Кредитний договір №71143314, на підставі якого товариство надало особі кредит в сумі 10000грн із зобов`язанням повернути його разом із відсотками за користування строком на 30 днів із кінцевою датою повернення 07.10.2025р., яку додатковою угодою було продовжено на 30 днів до 06.11.2025р.; ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів»» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором; ОСОБА_1 не повернула своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за кредитом. Ураховуючи вказані порушення зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 станом на день подачі позову має заборгованість в сумі 18810грн, враховуючи суму за основною сумою боргу, сума заборгованості за процентами, сума заборгованості за комісією, сума заборгованості за понадстрокове користування кредитом.

Крім того 7 вересня 2025 року між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено Кредитний договір №6534913, на підставі якого товариство надало особі кредит в сумі 2000грн із зобов`язанням повернути його разом із відсотками за користування строком на 360 днів із кінцевою датою повернення 01.09.2026р.; ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів»» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором; ОСОБА_1 не повернула своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за кредитом. Ураховуючи вказані порушення зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 станом на день подачі позову має заборгованість в сумі 7729грн, враховуючи суму за основною сумою боргу, суму заборгованості за процентами, суму заборгованості за пенею; відтак просять стягнути загальну суму заборгованості 26539грн за двома кредитними договорами в користь товариства та понесені судові витрати, в тому числі на правову допомогу

Відзиву на позов від відповідача до суду не поступало; позивачем подано клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача і в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, і, в даному конкретному випадку за наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з наведеним і, вивчивши матеріали справи, суд уважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав:

Судом установлено, що 8 вересня 2025 року між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №71143314, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 10000грн строком на 30 днів, а вона у свою чергу зобов`язувалася повернути кошти із відсотками за користування; згідно Додаткової угоди №15930901 від 07.10.2025р. строк кредитування збільшено на 30 днів до 06.11.2025р.

Із розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів у кредит №71143314 вбачається, що ОСОБА_1 станом на момент пред`явлення позову заборгувала позивачу 18810грн, з яких 8500грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4050грн сума заборгованості за процентами, 1500грн сума заборгованості за комісією, 4760грн сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування кредитом.

Судом також встановлено, що 7 вересня 2025 року між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №6534913, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 2000грн строком на 360 днів, а вона у свою чергу зобов`язувалася повернути кошти із відсотками за користування.

Із розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів у кредит №6534913 вбачається, що ОСОБА_1 станом на момент пред`явлення позову заборгувала позивачу 7729грн, з яких 2000грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1729грн сума заборгованості за процентами, 4000грн сума заборгованості за пенею.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом відповідач ОСОБА_1 порушила умови кредитних договорів, неналежно виконуючи взяті на себе зобов`язання. Даних про належне виконання відповідачем умов кредитних договорів суду не представлено. Зазначене підтверджується наданими розрахунками заборгованості.

Разом з тим, одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6) частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Тому сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 1 червня 2021 року в справі №910/12876/19 (пункти 7.6-7.10).

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 5 квітня 2023 року в справі

№910/4518/16 зазначила, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання. Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі

№912/1120/16 (пункт 6.19).

Отже, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилися після спливу визначеного договором строку кредитування, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, розмір заборгованості за Договором про надання коштів у кредит №71143314 від 08.09.2025р. в межах строку кредитування 60 днів становить 14050грн, з яких 8500грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4050грн сума заборгованості за процентами, 1500грн сума заборгованості за комісією, у стягненні суми 4760грн слід відмовити, оскільки така зазначена як сума за процентами нарахованими за понадстрокове користування кредитом, тобто за межами строку кредитування.

Крім того звертаючись з позовними вимогами про стягнення заборгованості за Договором про надання коштів у кредит №6534913 від 07.09.2025р. ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» просить також стягнути з відповідача суму заборгованості за пенею за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором у розмірі 4000 грн.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так як відповідач звільнена від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за даним кредитним договором під час дії воєнного стану, а відтак відсутні підстави для стягнення заявленої в позовних вимогах пені у загальному розмірі 4000 грн.

Таким чином розмір заборгованості за Договором про надання коштів у кредит №6534913 від 07.09.2025р. становить 3729грн, з яких 2000грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 1729грн сума заборгованості за процентами, у стягненні 4000грн заборгованості за пенею слід відмовити.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в сумі 17779грн (14050грн+3729грн).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів»» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2662,4грн, що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією від 26.03.2026р.

Оскільки позовні вимоги ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1783,81грн (17779 х 100% : 26539= 67%; 2662,4грн. х 67% = 1783,81грн).

У позовній заяві позивач ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» просило стягнути із відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500грн., що підтверджуються Договором про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025р., Витягом з Акту №2-МК від 14.01.2026р. про приймання-передачу наданої правничої допомоги на суму 4500грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі №826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, а також враховуючи виконання роботи адвокатом, задоволення позову частково, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 274, 280 ЦПК України, ст. 526, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , - в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (01010, м. Київ, площа Арсенальна, 1Б; ЄДРПОУ-39861924), - суму коштів 17779грн (сімнадцять тисяч сімсот сімдесят дев`ять гривень) за Договором про надання коштів у кредит №71143314 від 08.09.2025р., Договором про надання коштів у кредит №6534913 від 07.09.2025р, 1783,81грн (одну тисячу сімсот вісімдесят три гривні 81коп) сплаченого судового збору та 4000грн (чотири тисячі грн.) витрат на правничу допомогу, ВСЬОГО: 23562,81грн (двадцять три тисячі п`ятсот шістдесят дві гривні 81коп).

У решті частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача у порядок і строк, передбачений ст. 284 ЦПК України.

Суддя