Рішення № 137212757, 22.05.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2256/26

Провадження №2/442/1291/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Крамара О.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стебницької гімназії № 6 імені Героїв АТО про визнання незаконним та скасування дисциплінарного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із вказаним вище позовом, в якому просить: визнати незаконним та скасувати наказ № 01-07/161 про накладення на нього дисциплінарного стягнення; визнати незаконним та скасувати рішення зборів трудового колективу Стебницької гімназії № 6, оформлене Протоколом №3 від 08.12.2025, в частині позбавлення щорічної грошової винагороди; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він працював у Стебницькій гімназії №6 імені Героїв АТО Дрогобицької міської ради на посаді вчителя математики з 01.09.2023 по 10.12.2025.

08 грудня 2025 року о 12:50 відбулися збори трудового колективу, оформлені Протоколом №3, на яких розглядалося питання щодо виплати йому щорічної грошової винагороди з урахуванням нібито чинної дисциплінарної догани.

08.01.2026 з отриманої копії протоколу зборів він вперше дізнався про існування дисциплінарного стягнення.

Копію наказу про накладення дисциплінарного стягнення він отримав 19.01.2026. До цього часу з наказом його не ознайомлювали, письмових пояснень не витребовували.

Вважає наказ № 01-07/161 про накладення на нього дисциплінарного стягнення та рішення зборів трудового колективу Стебницької гімназії № 6, оформлене Протоколом №3 від 08.12.2025, в частині позбавлення щорічної грошової винагороди - незаконними та такими, що порушують його трудові права.

Ухвалою від 24.03.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

15.04.2026 відповідач подав відзив, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

20.04.2026 позивач на спростування доводів наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, подав відповідь на відзив.

27.04.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України - не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, суд встановив наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Матеріалами справи встановлено та сторонами не заперечується той факт, що ОСОБА_2 працював у Стебницькій гімназії №6 імені Героїв АТО Дрогобицької міської ради на посаді вчителя математики з 01.09.2023 по 10.12.2025.

14.11.2025 наказом директора Стебницької гімназії № 6 імені Героїв АТО Дрогобицької міської ради Львівської області Н.Мичуда № 01-07/161 «Оголошено догану вчителю математики ОСОБА_2 ».

Звертаючись із зазначеним позовом, ОСОБА_2 посилається на те, що в оскаржуваному наказі про оголошення йому догани відповідачем не вбачається факт неналежного виконання покладених службових обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.

Відповідно до вимог ст.147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені главою Х КЗпП України.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

З викладеного вбачається, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

Як встановлено судом, з оскаржуваного наказу неможливо встановити, яке саме порушення з боку позивача мало місце.

Догана оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. В наказі обов`язково має бути посилання на відповідний документ, який порушив працівник.

Наказ від №01-07/161 від 14.11.2025 не містить опис в чому виразилося неналежне виконання посадових обов`язків позивачем та не конкретизовано.

Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю.

Саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності (постанова ВС від 02.12.2020 у справа № 296/5094/17).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю, що відповідачем зроблено не було.

Трудові спори з питань накладення дисциплінарних стягнень вирішуються в установленому законодавством порядку.

Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, у чому конкретно проявилося порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали причиною для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, наказ про оголошення позивачу догани, не містить посилання, який саме конкретно дисциплінарний проступок вчинив ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, суд вважає, що оспорюваний позивачем наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки матеріали справи свідчать про недотримання відповідачем при його винесенні вимог ст. 149 КЗпП України.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновків, що дисциплінарне стягнення на ОСОБА_2 накладено відповідачем із порушенням вимог трудового законодавства та за відсутності у його діях складу дисциплінарного проступку, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани відбулося без законної підстави, оскільки в наказі відсутні відомості про конкретизацію винних дій особи, яка притягується до відповідальності із посиланням на нормативні акти та об`єктивний склад правопорушення, тому заявлені вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу №01-07/161 від 14.11.2025 «Про оголошення догани вчителю математики ОСОБА_2 », знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

З огляду на скасування судом наказу про оголошення догани позивачу, відтак, слід визнати незаконним та скасувати рішення зборів трудового колективу Стебницької гімназії № 6, оформлене Протоколом №3 від 08.12.2025, в частині позбавлення ОСОБА_2 щорічної грошової винагороди.

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 3328 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України: у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким, чином, оскільки розгляд справи відбувся без повідомлення (виклику) учасників справи, повне судове рішення складено 22.05.2026, а відтак, датою ухвалення рішення є 22.05.2026.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Скасувати наказ директора Стебницької гімназії № 6 імені Героїв АТО Дрогобицької міської ради Львівської області Н.Мичуда № 01-07/161 від 14.11.2026 щодо оголошення догани вчителю математики ОСОБА_2 .

Визнати незаконним та скасувати рішення зборів трудового колективу Стебницької гімназії № 6 імені Героїв АТО Дрогобицької міської ради Львівської області, оформлене Протоколом №3 від 08.12.2025, в частині позбавлення ОСОБА_2 щорічної грошової винагороди.

Стягнути з Стебницької гімназії № 6 імені Героїв АТО Дрогобицької міської ради Львівської області (ЄДРПОУ 22410052) в дохід держави судовий збір в сумі 3328 грн. 00 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 22.05.2026.

Суддя О.В. Крамар