Ухвала суду № 137212426, 02.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3569/26

1-кс/308/3223/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , у присутності: прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12026070000000023 від 22.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2026 року до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12026070000000023 від 22.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що під час досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_8 , в невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 02.01.2026 року, та у невстановленому досудовим розслідуванням точному місці, з метою особистого протиправного збагачення, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі України, через державний кордон України шляхом протиправного перетинання останніми державного кордону України поза межами офіційних пунктів пропуску.

У подальшому 03.01.2026, ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за допомогою мобільного додатку-месенджера «Telegram» де останній зареєстрований під ніком-логіном « ОСОБА_9 » підшукав громадянина України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ОСОБА_10 ), якому під час дії правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі України, та якому повідомив, що зможе організувати його незаконне переправлення через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, за грошову винагороду у сумі 7 800 доларів США, розмежовуючи при цьому вказану вище ціну, а також спосіб передачі вказаних вище грошових коштів, а саме 4 000 доларів США до переправки через державний кордон України та 3 800 доларів США безпосередньо перед нею, обумовивши при цьому можливі дату, місце та механізм його протиправного переплавлення через державний кордон України, на що ОСОБА_10 дав свою згоду.

15.01.2026 ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи мобільний додаток-месенджер «Telegram» з ніком-логіном « ІНФОРМАЦІЯ_3 », повторно зв`язався з ОСОБА_10 , та надав останньому поради щодо незаконного перетину державного кордону України, надавши при цьому вказівку щодо підготовки до такого перетину, адже воно відбуватиметься протягом 4 днів, за які останній матиме пішки слідувати вказаному невстановленою досудовим розслідуванням особою маршруту, а також надав ОСОБА_10 поради щодо придбання необхідного для такого перетину спорядження.

Зазначає, що розуміючи неможливість одноособово вчиняти зазначені кримінальні правопорушення, ОСОБА_8 , діючи умисно, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, проте не пізніше 20.02.2026 залучив до своєї протиправної діяльності бувшого військовослужбовця - ветерана ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ОСОБА_11 ), діючого працівника поліції - оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві підполковника поліції ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ОСОБА_12 ), а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ОСОБА_4 ) та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ОСОБА_13 ).

При цьому ОСОБА_8 розподілив функції між кожним з учасників, які полягали в наступному: ОСОБА_11 будучи ветераном війни та ОСОБА_12 будучи правоохоронцем мали використовуючи суспільне відношення до них, а також будучи обізнаними в методах роботи правоохоронних органів здійснити логістичне перевезення ОСОБА_10 з міста Києва до села Луги Рахівського району Закарпатської області, здійснюючи при цьому об?їзди та безперешкодні проїзди блокпостів, а також патрулів Національної поліції України, Національної гвардії України та державної прикордонної служби України, після чого отримати свою частку за пророблену роботу в сумі 3 800 доларів США на двох, а ОСОБА_4 та ОСОБА_13 мали перевезти ОСОБА_10 по місту Києву, здійснюючи при цьому об?їзди та безперешкодні проїзди блокпостів, отримавши за вказані дії грошові кошти в розмірі 4 000 доларів США.

У подальшому 05.03.2026 та 06.03.2026 ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , використовуючи мобільний додаток-месенджер «Telegram» з ніком-логіном « ІНФОРМАЦІЯ_3 », двічі зв?язався з ОСОБА_10 , та надав останньому поради щодо незаконного перетину державного кордону України, надавши при цьому вказівку о 08 годині 00 хвилин 07.03.2026 прибути до станції метро «Лісова» що знаходиться у Деснянському районі міста Києва, з метою подальшого перетину державного кордону України, та мати при собі підготовлені до попередніх порад та вказівок речі (туристичну амуніцію) та грошові кошти, в сумі 7 800 доларів США, поділивши їх на 4 000 доларів США та 3 800 доларів США, на що ОСОБА_10 надав свою згоду.

У визначений час, тобто 07.03.2026 о 07 годині 50 хвилин, ОСОБА_10 , діючи за порадами та вказівками ОСОБА_8 , прибув до станції метро «Лісова» що знаходиться у Деснянському районі міста Києва.

В той же час, ОСОБА_4 , діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , відповідно до розробленого раніше злочинного плану, використовуючи додаток-месенджер «Telegram» з ніком-логіном« ІНФОРМАЦІЯ_7 », зв?язався з ОСОБА_10 , після чого уточнивши його місцезнаходження, неподалік від станції метро «Лісова» що знаходиться у Деснянському районі міста Києва, зустрівся з ОСОБА_10 , та на автомобілі марки «Audi A4» білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 та забезпечив безпечний, в об`їзд блокпостів, у межах м. Києва, надавши йому поради та вказівки щодо подальшого перетину державного кордону України, та довіз останнього до АЗС «Сокар» по вул. Броварський проспект, 53А, де вони зустрілись з ОСОБА_13 , який під`їхав у вказане місце на автомобілі «FordFiesta» державний номерний знак НОМЕР_2 .

В подальшому, о 08.39 год. 07.03.2026 на АЗС «Сокар» по вул. Броварський проспект, 53А, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_13 , на виконання заздалегідь розробленого плану, повідомили ОСОБА_10 про свою обізнаність щодо обставин вчинення даного злочину, надали інструкції щодо його поведінки під час подальшого переміщення до прикордоння Закарпатської області та одержали від останнього грошові кошти в сумі 4000 доларів як частину плати за організацію незаконного переправлення останнього через державний кордон України, після чого повідомили, що до Закарпаття для досягнення злочинного наміру його безперешкодно довезуть інші особи ( ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ).

Після цього, ОСОБА_4 посадив ОСОБА_10 в свій автомобіль марки «Audi A4» білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 та, забезпечивши подальший безпечний об`їзд блокпостів, у межах м. Києва, довіз останнього до вул. Івана Федорова, 31, що в м. Києві.

О 10.21 год. 07.03.2026 до автомобіля ОСОБА_4 , що зупинився поблизу вул. Івана Федорова, 31, м. Київ, під`їхав ОСОБА_11 за кермом транспортного засобу «Hyundai» моделі «Sonata» д.н.з. НОМЕР_3 , в який пересів ОСОБА_10 , та виконуючи вказівку, сів на заднє пасажирське сидіння вказаного вище транспортного засобу, ОСОБА_12 сів на переднє пасажирське сидіння.

ОСОБА_11 о 10.55 год. 07.03.2026, забрав ОСОБА_12 , який, сідаючи до автомобіля «Hyundai», зайняв переднє пасажирське сидіння.

Діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб, використовуючи транспортний засіб марки «Hyundai» моделі «Sonata» д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 почали рух до Закарпатської області з метою перевезення ОСОБА_10 , якому під час дії правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі України.

Під час руху до Закарпатської області, а саме до села Луги Рахівського району, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , відповідно до розробленого раніше злочинного плану, перевозячи ОСОБА_10 , надали останньому поради та вказівки щодо незаконного перетину державного кордону України, а також неодноразово здійснювали об`їзди та безперешкодні проїзди блокпостів, а також патрулів НПУ, НГУ, та ДПСУ, використовуючи при цьому наявне у ОСОБА_12 службове посвідчення працівника поліції, а також ветеранське та інвалідне посвідчення, які належали ОСОБА_11 .

У подальшому, приблизно о 22 годині 30 хвилин 07.03.2026 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , відповідно до розробленого раніше злочинного плану, привезли ОСОБА_10 до околиці села Луги Рахівського району Закарпатської області, де отримали від останнього свою частку «грошової винагороди» за свої злочинні дії, в сумі 3 800 доларів США.

В той же час ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , використовуючи мобільний додаток-месенджер «Telegram» з ніком-логіном « ІНФОРМАЦІЯ_3 », повторно зв?язався з ОСОБА_10 , та відправив останньому картографічний файл «Lugiosmand.gps», на якому знаходився намічений піший маршрут з України до Румунії.

Надалі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , відповідно до розробленого раніше злочинного плану, використовуючи транспортний засіб марки «Hyundai» моделі «Sonata» д.н.з. НОМЕР_3 почали рух, до «кінцевої зупинки», куди останні мали довезти ОСОБА_10 , однак не змогли вчинити заплановані злочинні дії до кінця, у зв?язку з їх виявленням правоохоронними органами.

За таких обставин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України, а саме: сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

28.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

На переконання органу досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: заявою ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події та показаннями самих підозрюваних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , протоколами за результатами НСРД, протоколами допиту свідків, протоколами пред`явлення осіб та предметів для впізнання за фотознімками, протоколами оглядів мобільних телефонів та іншими матеріалами в їх сукупності.

На думку сторони обвинувачення, у даному кримінальному провадженні наявні підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

- Незаконно впливати на свідків, підозрюваних у кримінальному провадженні.

- Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у ньому.

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні категорично заперечив щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що ОСОБА_4 не був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, сам прибув до суд за першою вимогою, що нівелює ризик переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Окрім того зазначив, що інші ризики також не знайшли свого підтвердження у матеріалах клопотання. Просив застосувати суд запобіжний захід не пов`язаний із тримання під вартою. Захисником у засіданні також подано письмові заперечення.

Підозрюваний заперечив щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики зазначені у клопотанні є безпідставними. Просив застосувати відносно нього менш суворий запобіжний захід.

Заслухавши прокурора, підозрюваної та її захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також додатково подані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

28.05.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.03.2026 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2026 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.04.2026 року, протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину в рамках кримінального провадження від 09.03.2026 року, протоколом затримання ОСОБА_12 від 08.03.2026 року, повідомленням про підозру ОСОБА_12 від 08.03.2026 року, повідомленням про підозру ОСОБА_11 від 08.03.2026 року, протоколом затримання від 08.03.2026 року, протоколом допиту свідка від 08.03.2026 року, протоколом огляду предмету від 09.03.2026 року.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, проте слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець м. Дзержинськ, Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, дітей на утриманні не має, учасник бойових дій, військовослужбовець на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення 2 роти спеціального призначення військової частини, має захворювання які пов`язані із захистом Батьківщини, та захворювання які не пов`язані із захистом Батьківщини, до кримінальної відповідальності не притягувався, раніше не судимий. Єдиним джерелом доходу ОСОБА_4 є заробітна плата, розмір якої становить 29 000 грн. на місяць та збережень не має.

Слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість ризику незаконно впливати на свідків, підозрюваних у кримінальному провадженні. Підозрюваний ОСОБА_4 може вливати на свідків у кримінальному провадженні та підозрюваних, зокрема: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 .

Однак слідчий суддя не погоджується з доводами органу досудового розслідування про те, що наявний ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Як встановлено в ході розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_4 не затриманий в порядку ст. 208 КПК України, самостійно прибув до органу досудового розслідування та до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, та як зазначив останній не має наміру переховуватися. Отже ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України не знайшов свого підтвердження у матеріалах клопотання, оскільки прокурором не доведено наявність вищезазначеного ризику.

Також, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки клопотання сторони обвинувачення не містить жодного обґрунтування такого ризику та відомостей про імовірні спроби/дії підозрюваного допустити позапроцесуальну поведінку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання лише одному обґрунтованому ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на цей час об`єктивно існує, тоді як більш тяжким запобіжним заходом може бути реально завдана шкода підозрюваному ОСОБА_4 , відтак слід відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що для убезпечення вищезазначеного ризику достатньо буде обрати більш м`який запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 у строк до 28 липня 2026 року включно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або слідчого судді за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю, а також виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, зокрема: ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , спеціалістами та експертами;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Також роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 193-195, 309, 392, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк до 28 липня 2026 року включно.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 у строк до 28 липня 2026 року включно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або слідчого судді за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю, а також виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, зокрема: ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , спеціалістами та експертами;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Також роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 .

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1