Рішення № 137212393, 08.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1030/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/1030/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (07400, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; ЄДРПОУ 35625014)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Возняк Андрія Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Про стягнення 144624,27 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Возняка Андрія Олексійовича про стягнення суми заборгованості за заявою-договором про надання кредиту Розвиток онлайн №011-RBO-2909045941 від 25 листопада 2021р. в розмірі 144624,27 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2026р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1030/26. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування ухвали суду в систему Електронний суд, яка доставлена в електронний кабінет останнього, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що 25 листопада 2021р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Фізичною особою-підприємцем Возняк Андрієм Олексійовичем укладено Заяву-Договір про надання кредиту «Розвиток онлайн» №011- RBO-2909045941.

Відповідно до п. 1.1. Заяви-Договору, Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 120000,00 грн. (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені Заявою-Договором та Правилами.

Пунктом 7.1. Заяви-Договору передбачено, що у разі настання обставин Дефолту (невиконання або неналежне виконання Позичальником своїх зобов`язань за Заявою-Договором, а також інші обставини, які, на думку Кредитора, свідчать про те, що зобов`язання Позичальника за Заявою-Договором не будуть виконані), Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/заяв про зміни Заяви-Договору, зокрема, вимагати дострокового повного/ часткового Погашення заборгованості.

За поясненнями позивача, на виконання п. 3.1. Заяви-Договору, Банком було перераховано на рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 120000 грн. та факт отримання Позичальником кредитних коштів на загальну суму 120000 грн. підтверджується випискою по рахунку Позичальника.

Тобто, як вказує позивач, Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Заявою-Договором, визначені п. 3.1. даного Договору.

Згідно п. 2.1. Заяви-Договору, протягом строку фактичного користування Кредитом до Кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного пунктом 1.2. Заяви-Договору включно Позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 19,35% річних. Розмір процентної ставки може змінюватись в порядку та випадках, передбачених Заявою-Договором.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. Заяви-Договору, Позичальник зобов`язаний здійснювати повернення Кредиту та сплату Процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно з Графіком на Рахунок погашення, відкритий в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк». Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми Кредиту та сплату Процентів за його використання. Позичальник зобов`язується здійснювати погашення Кредиту та Процентів ануїтетними платежами у валюті Кредиту кожного місяця, 31 числа (надалі - Дата платежу), та при погашенні заборгованості за Кредитом в повному обсязі.

За посиланням позивача, Позичальник свої зобов`язання за Кредитним договором виконує неналежним чином та станом на 29 липня 2025р. за Кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 144624,27 грн., з яких: - 126466,55 грн. заборгованість за кредитом, в тому числі 32058, 78 грн. прострочена заборгованість за кредитом та 18157,72грн. заборгованість за відсотками, в тому числі 16213, 43 грн. прострочена заборгованість за відсотками.

24 липня 2025 р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-79, відповідно до умов якого, право грошової вимоги за Кредитним договором № 011-RBO-2909045941 від 25 листопада 2021р., перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів.

Відповідно до п. 2.1. Договору відступлення права вимоги, на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів за плату, а Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів приймає належні Акціонерному товариству «Райффайзен Банк» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі(ах) Боржників (Портфель Заборгованості).

Згідно п. 2.2. Договору відступлення права вимоги, відступлення до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів зазначених в Попередньому реєстрі боржників (Додаток № 1 до Договору) Прав вимоги відбувається за умови виконання позивачем п. 3.2. Договору, та з моменту підписання Сторонами Реєстру(ів) Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку №2 до Договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) Боржників підписується(ються) Сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання Договору та Попереднього реєстру боржників.

Пунктом 2.3. Договору відступлення права вимоги передбачено, що внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів заміняє Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» у Кредитних договорах та Договорах забезпечення, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», включаючи право вимагати від Боржників та Поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.

Відповідно до Реєстру Боржників від 29 липня 2025р. до Договору відступлення права вимоги № 114/2-79 від 24.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 011-RBO-2909045941 від 25 листопада 2021р., в сумі 144624,27 грн., з яких: 126466,55 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18157,72 грн. сума заборгованості за відсотками.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як з`ясовано судом, 25 листопада 2021р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Фізичною особою-підприємцем Возняк Андрієм Олексійовичем укладено Заяву-Договір про надання кредиту «Розвиток онлайн» №011- RBO-2909045941.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України,).

Згідно з ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, судом з`ясовано, що 24 липня 2025 р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-79, відповідно до умов якого, право грошової вимоги за Кредитним договором №011-RBO-2909045941 від 25 листопада 2021р., перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши обставини справи, судом встановлено, що Кредитором було виконано зобов`язання за Заявою-Договором про надання кредиту «Розвиток онлайн» №011- RBO-2909045941 від 25.11.2021р. щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договорами розміру, що підтверджується встановленими судом обставинами, проте, в порушення договірних зобов`язань, Фізичною особою-підприємцем Возняком Андрієм Олексійовичем не було виконання належним чином та в повному обсязі зобов`язання за договором та заборгованість не була сплачена.

Отже, судом встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Возняком Андрієм Олексійовичем взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів належним чином не виконано, у зв`язку з чим у Фізичної особи-підприємця Возняка Андрія Олексійовича виникла заборгованість у розмірі 126466,55 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму заборгованості по відсоткам у розмірі 18157,72 грн., та з огляду на позовні вимоги позивача у цій частині, суд зазначає таке.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду наголосила про таке. Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за користування кредитом (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України).

Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом) за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за користування кредитом поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за користування кредитом. Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за користування кредитом можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, укладеним між Банком та Позичальником договором встановлено кінцевий термін погашення кредиту 25.11.2024р., тобто, саме цією датою визначено зобов`язання повністю повернути використаний кредит та сплатити, у тому числі, проценти за користування кредитними коштами.

Однак, при перевірці наданого позивачем розрахунку процентів, суд встановив, що позивач ці нарахування здійснив за межами строку, який перевищує погоджений договором строк кредитування, що не відповідає законодавству України.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача боргу за відсотками у розмірі 18157,72 грн., оскільки такі відсотки позивачем було нараховано після закінчення строку дії договору, термін якого визначено п. 1.2. Заявою-Договором про надання кредиту «Розвиток онлайн» №011- RBO-2909045941 від 25.11.2021р.

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, із стягненням з Фізичної особи-підприємця Возняка Андрія Олексійовича на користь позивача боргу у розмірі 126466,55 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2328,14 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Возняк Андрія Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (07400, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 126466 (сто двадцять шість тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 55 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 14 коп.

3.В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 08 червня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко