Ухвала суду № 137212151, 08.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/656/24

Провадження 2-р/127/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Обертун Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці заяву головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вікторії Табачнюк про роз`яснення рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області 12.01.2026 надійшла заява головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вікторії Табачнюк про роз`яснення рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2025 у справі № 127/656/24.

Заява мотивована тим, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 79210514 з примусового виконання виконавчого листа № 127/656/24, що виданий 26.09.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області про відібрання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав та передачу дитини під опіку органам опіки та піклування Вінницької міської ради. У ході проведення виконавчих дій з метою виконання рішення суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово заявляв про небажання бути переданим органам опіки та піклування. Крім того, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2026 у справі № 127/638/26 було застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 . Державному виконавцю незрозуміло порядок виконання рішення суду, враховуючи відмову дитини від відібрання, та наявність ухвали про застосування відносно дитини запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із заявою про роз`яснення рішення суду від 10.04.2025 по справі 127/656/24.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 271 ЦПК України щодо строків розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, суд зауважує, що дата постановлення даної ухвали обумовлена перебуванням справи в суді касаційної та апеляційної інстанцій до 27.05.2026.

У судове засідання заявник та учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Причини неявки суду не повідомлено. Водночас, від представника позивача/стягувача на адресу суду надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності у зв`язку із службовою зайнятістю. Також представник позивача/стягувача зазначила, що рішення суду відповідає інтересам дитини та не потребує роз`яснення.

Враховуючи заяву представника позивача/стягувача та положення ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд постановив провести розгляд заяви у відсутність заявника та учасників справи (ухвала суду постановлена без оформлення окремого документа і занесена до протоколу судового засідання).

Дослідивши матеріали справи та заяву державного виконавця про роз`яснення рішення суду, суд дійшов до наступного висновку.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2025 у справі № 127/656/24, яке набрало законної сили 12.05.2026 на підставі постанови Вінницького апеляційного суду, ухвалено, зокрема: «Відібрати неповнолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав та передати дитину на опікування органам опіки та піклування Вінницької міської ради».

Судом встановлено, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з 29.09.2025 перебуває виконавче провадження № 79210514 з примусового виконання виконавчого листа № 127/656/24, виданого 26.09.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області на підставі рішення суду від 10.04.2025. Наразі судове рішення ще не виконане.

Згідно ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення у більш зрозумілій формі. Суд роз`яснює рішення у разі, якщо воно є нечітким за текстом, містить внутрішні суперечності, чи є незрозумілим за змістом для осіб, які мають його виконувати.

Водночас, зміст рішення суду від 10.04.2025 чітко визначає матеріально-правову дію, яку необхідно вчинити, а саме: відібрати конкретну дитину, від конкретної особи та передати її визначеному органу опіки та піклування.

Аргументи виконавця про те, що дитина чинить опір чи відмовляється залишати матір, свідчать не про незрозумілість судового рішення, а про наявність ускладнень і перешкод під час його фактичного виконання.

Порядок виконання рішень немайнового характеру, зокрема рішення про відібрання дитини, чітко визначено розділом VIII Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

Під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець проводить виконавчі дії за обов`язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, із залученням представників органів опіки і піклування.

За необхідності державний виконавець може звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу.

У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього застосовуються заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

У випадку виникнення психологічного опору дитини виконавець, спільно з органом опіки, має залучити до виконавчих дій дитячого психолога, педагога чи інших фахівців задля забезпечення найкращих інтересів дитини та мінімізації її травмування.

Механізм подолання таких перешкод лежить виключно у площині повноважень виконавця та органу опіки і піклування в межах виконавчого провадження. Суд не може в ухвалі про роз`яснення рішення прописувати тактичні кроки, методику роботи психологів чи спосіб фізичного переміщення дитини, оскільки це призведе до зміни суті рішення та вийде за рамки процесуального інституту роз`яснення рішення.

Щодо тверджень державного виконавця про наявність ухвали суду про застосування відносно дитини запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд звертає увагу, що наявність судового рішення в кримінальному провадженні не змінює змісту рішення у даній цивільній справі, а отже, не підлягає роз`ясненню в порядку ст. 271 ЦПК України.

Питання подальшого виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у разі зміни фактичного місця перебування дитини після її відібрання лежить у площині кримінального процесуального закону та має вирішуватися органом опіки та піклування як особою, якій передається дитина, та законними представниками дитини у взаємодії з органами досудового розслідування.

Підставою ж для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Отже, суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Таким чином, є дві умови, за яких роз`яснюється рішення: перша умова - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов`язано його виконувати і орган, який буде його виконувати.

Відтак, роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз`яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.

У свою чергу, чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

Таким чином, суд у межах цивільної справи позбавлений процесуальної можливості в порядку роз`яснення рішення врегульовувати питання, пов`язані із виконанням запобіжних заходів у кримінальних провадженнях.

Рішення Вінницького суду Вінницької області від 10.04.2025 є чітким і зрозумілим.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява про роз`яснення рішення суду задоволенню не підлягає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 271 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вікторії Табачнюк про роз`яснення рішення суду відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала суду складена 08.06.2026.

Суддя