Ухвала суду № 137211655, 01.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання / відхилення вимог кредитора

"01" червня 2026 р. Справа № 911/447/26

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 9716 від 09.04.2026 року)

у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

За участі: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі боржник).

Ухвалою Суду від 18.03.2026, зокрема, відкрито провадження у справі № 911/447/26 введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну (далі арбітражний керуючий, керуючий реструктуризацією).

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 18.03.2026.

09.04.2026 до Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" (далі кредитор) надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 3585,00 грн.

Ухвалою від 14.04.2026 постановлено прийняти до розгляду заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника.

17.04.2026 до Суду від арбітражного керуючого надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог.

15.05.2026 до Суду від боржника надійшли пояснення.

У судовому засіданні 01.06.2026 учасники у справі про неплатоспроможність участь не взяли.

Суд зазначає, що неявка належним чином повідомлених учасників у справі про неплатоспроможність не перешкоджає проведенню судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, Суд зазначає наступне.

Заява з грошовими вимогами кредитора до боржника обґрунтована неналежним виконанням боржником договору кредиту у частині своєчасного повернення заборгованості, в зв`язку з чим кредитор просить суд визнати грошові вимоги сумі 3585,00 грн., з яких 1500,00 грн тіла кредиту та 2085,00 грн процентів. Також кредитор просить суд включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Боржник визнав грошові вимоги в сумі 3585,00 грн., а саме: 1500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 2085,00 грн. заборгованість за процентами та заперечив проти витрат на професійну правничу допомогу.

Арбітражний керуючий визнав грошові вимоги у сумі 3585,00 грн. та не визнав 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що між кредитором (позикодавець) та позичальником було укладено Договір про споживчий кредит № 64718323 від 25.09.2025 (Договір), за змістом якого за змістом якого позикодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти /т.2А ас.7-9/.

Відповідно п.2.2. договору, Кредит надається в загальному розмірі (Сума кредиту): 1500 (одна тисяча п`ятсот гривень, 00 копійок).

Пунктом 2.3. договору передбачено, що Строк користування кредитними коштами складає 365 (днів), який починається з 25.09.2025 та закінчується 24.09.2026 (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

Згідно з п.2.4. договору, Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 08.10.2025 (рекомендована дата платежу).

Відповідно п.2.5. договору поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 24.09.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Пунктом 2.6. договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 3,65 % відсотків річних (Денна процентна ставка 0,01 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.

Згідно з п.2.7. договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (Денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки.

Відповідно п.2.8. Договору, Позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 08.10.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 24.09.2026 (останнього дня строку кредитування).

Банківський рахунок: НОМЕР_1 .

Позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 1500,00 грн, що підтверджується що підтверджується квитанцією № 45880-19302-81964 від 25.09.2025 року; отримувач: власник платіжної картки НОМЕР_1 TASCOM BANK /т.2А ас.20/.

Позикодавець нарахував позичальнику проценти за період з 25.09.2025 по 27.03.2026 у сумі 2085,00 грн. /т.2А ас.20-21/.

Згідно розрахунку позикодавця заборгованість позичальника складає 1500,00 грн тіла позики, 2085,00 грн процентів, всього разом 3585,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

«Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затверджено Постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164 встановлює загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням та містить наступні положення:

153. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

159. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

160. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів повинні містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, для фізичної особи - унікальний (повний) номер платіжного інструменту/номер рахунку/електронний гаманець/унікальний ідентифікатор, лише якщо унікальний ідентифікатор було зазначено в платіжній інструкції.

Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір позики на виконання вимог якого позикодавець надав боржнику кошти у позику у сумі 1500,00 грн. Втім, боржник не повернув своєчасно вказану суму грошових коштів, у зв`язку з чим вимога кредитора щодо визнання заборгованості у розмірі 1500,00 грн. є правомірною та обгрунтованою.

Щодо визнання процентів, Суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, Суд приходить до висновку про правомірне нарахування процентів за договором у сумі 2085,00 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до умов Договору строк повернення кредиту є таким, що настав.

Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату постановлення ухвали обов`язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 3585,00 грн. перед кредитором належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги кредитора до боржника є обґрунтованими та правомірними.

Згідно з ст.1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

За змістом ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

За змістом ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Враховуючи положення ст. 47 КУзПБ суд визнає повністю грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 3585,00 грн., друга черга задоволення вимог кредиторів.

Щодо сплачених 5324,80 грн. судового збору за подачу заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, Суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, понесені кредитором витрати на оплату судового збору у розмірі 5324,80 грн. пов`язані з провадженням у справі про банкрутство відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Кредитор просить суд визнати кредиторські вимоги у сумі 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Боржник та керуючий реструктуризацією заперечують проти вимог у цій частині, оскільки кредитором не доведено вимоги щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що заява з грошовими вимогами кредитора до боржника підписана представником Сердійчуком О.О. на підставі Довіреності №8 від 09.02.2026 /т.2А ас.6/.

Сердійчук О.Л. є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю КС№7257/10 від 07.12.2018 /т.2А ас.6/.

Між кредитором та АО «Лігал Ассістанс» укладено Договір № 20-03/2024 про надання правової допомоги від 20.03.2024 відповідно до п.1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором /т.2А ас.22/.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правничої допомоги, укладений між кредитором та адвокатом Сердійчуком О.Л., а також інші докази, які б підтверджували факт та перелік (обсяг) наданих послуг та їх вартість. Суд також зазначає, що хоча в матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги, укладений між кредитором та АО «Лігал Ассістанс», проте інші докази, які б свідчили про факт надання об`єднанням послуг кредитору, їх обсяг та вартість також відсутні.

Враховуючи відсутність доказів, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, суд доходить до висновку про відсутність підстав для визнання витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 18.03.2026, граничним строком для подання відповідних заяв є 17.04.2026 (включно).

Отже, оскільки кредитор звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника 09.04.2026 такі вимоги кредитора є конкурсними, та мають право голосу на зборах та комітеті кредиторів, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ.

Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ).

Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника.

Керуючись ст.ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" до ОСОБА_1 у розмірі 3585,00 грн, з яких: друга черга задоволення вимог кредиторів.

Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність понесені витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" на оплату судового збору у розмірі 5324,80 грн., які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін"до боржника в іншій частині.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено 03.06.2026 року.

Суддя Т.Д. Гребенюк