Рішення № 137211646, 16.04.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/35/26

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/35/26

за позовом: Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, буд. 38а)

в інтересах держави в особі позивача: Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, буд. 1)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мурадяна Арама Мішаєвича ( АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А)

про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від прокурора: Ламшина О.О.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №50/4-12074вих-25 від 31.12.2025 до Фізичної особи-підприємця Мурадяна Арама Мішаєвича про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії.

Разом з цим, в пункті 2 прохальної частини позовної заяви міститься клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 20.01.2026 позовну заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації за вих. №50/4-12074вих-25 від 31.12.2025 залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

29.01.2026 через систему "Електронний суд" від прокурора надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.03.2026 о 10:15 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України.

11.02.2026 на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких остання зазначає наступне:

- всупереч обов?язків, передбачених п.п. а, г, д, е, і, Мурадян А.М. не приступив до використання лісової ділянки у встановлені п. 2.4 Договору строки, не здійснює на вказаній ділянці жодної діяльності, не дотримується встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташована лісова ділянка, не веде діяльність таким способом, який би забезпечував збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів;

- позовні вимоги заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури вмотивовані та грунтуються на нормах законодавства;

- Мурадяном А.М. не дотримано як умов договору, так і вимог Правил використання корисних властивостей лісів, що с підставою для його розірвання, а також лісова ділянка повинна бути повернута Київській обласній державній адміністрації та у користування Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

02.03.2026 на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд розглянути справу без його участі. Рішення у справі прийняти на розсуд суду.

Ухвалою суду від 05.03.2026 закрито підготовче провадження у справі №911/35/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2026 о 13:45.

Ухвалою суду від 02.04.2026 повідомлено Київську обласну державну адміністрацію та Фізичну особу-підприємця Мурадяна Арама Мішаєвича про те, що судове засідання у справі №911/35/26 відбудеться 16.04.2026 о 15:00.

У судове засідання 16.04.2026 з`явився прокурор.

Представники позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання 16.04.2026 не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені.

Згідно ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, позивачу та третій особі судом надсилались ухвали у даній справі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, які були отримані останніми, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Мурадяна Арама Мішаєвича є: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим ухвали суду у даній справі були направлені судом поштою на вказану адресу відповідача. Однак, до суду повернулись поштові відправлення адресовані відповідачу разом з копіями ухвал суду.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи надіслання судом ухвал суду на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що їх неотримання останнім та повернення до суду є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи №911/35/26, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію прокуратури, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що Фізичною особою-підприємцем Мурадяном Арамом Мішаєвичем порушено умови Договору в частині обов`язку в 10-денний термін з дня його укладання розпочати використання лісової ділянки в спосіб, передбачений договором, а також в частині сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів, що на думку прокуратури, є підставою для розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою.

Так, прокурор зазначає, що в ході реалізації представницьких повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», Білоцерківською окружною прокуратурою вивчено стан додержання вимог природоохоронного законодавства при укладенні та виконанні договорів на право довгострокового тимчасового користування лісами, за результатами чого виявлено наступні порушення.

З позовної заяви вбачається, що розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації №483 від 15.11.2012 «Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування Мурадяну А.М.» Мурадяну Араму Мішаєвичу виділено у довгострокове тимчасове користування строком на 49 років для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей лісову ділянку загальною площею 0,1000 га, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Білоцерківське лісове господарство» (квартал 33 виділ 6 Ставищенського лісництва) та розташована на території Сніжківської сільської ради Ставищенського району Київської області. Вказане розпорядження прокурором долучено до матеріалів справи.

Прокурор вказує, що на підставі вищевказаного розпорядження, 04.02.2013 між постійним лісокористувачем Державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство» та Фізичною особою-підприємцем Мурадяном А.М. укладено договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою №6.

Так, 04.02.2013 між Державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство» (далі Сторона 1) та Мурадяном Арамом Мішаєвичем (далі Сторона 2) було укладено Договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого Сторона 1 виділяє а Сторона 2 приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування (далі користування) без вилучення лісову ділянку з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що у платне довгострокове тимчасове користування виділяється лісова ділянка загальною площею 0,1000 га (нуль цілих десять сотих гектара) з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, яка розташована в Ставищенському лісництві, квартал 33, виділ 6, на території Сніжківської сільської ради в адміністративних межах Ставищенського району Київської області за межами населеного пункту згідно з план-схемою що додається і є невід?ємною частиною цього договору. Ця лісова ділянка відноситься до категорії лісів експлуатаційні ліси на рівнині, лісові ділянки, що прилягають до автодоріг державного значення, господарська секція дубова високостовбурна. Згідно з таксаційним описом ділянка являє собою вкриту лісом площу з головною породою дуб звичайний, 7 класу віку, повнота 0,8, тип лісорослинних умов Д 2 ГД.

Лісова ділянка передається у тимчасове користування без споруд та інших об?єктів (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору лісова ділянка, що передається у тимчасове користування, не має видимих недоліків, які можливо виявити звичайним шляхом, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

За користування лісовою ділянкою Сторона 2 сплачує збір за спеціальне використання лісових ресурсів, розмір якого встановлено відповідно до рішення Київської обласної ради від 28.12.2011 року №266-14-VI «Про внесення змін до рішення Київської обласної ради від 23.08.2011 №175-09-VІ «Про встановлення ставок збору другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів» та у відповідності до Технічної документації з нормативно грошової оцінки лісової земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні ДП «Білоцерківський лісгосп» у кварталі 33 виділ 6 на території Ставищенського лісництва Сніжківської сільської ради Ставищенського району Київської області, яка затверджена рішенням від 29.01.2013 р. №224 XXVI сесії VI скликання Ставищенської районної ради Київської області і становить / згідно додатку/ (п. 4.1. Договору).

Пунктами 4.2., 4.3. Договору встановлено, що збір вноситься у строки та в порядку, визначені чинним законодавством незалежно від фактичного користування лісовою ділянкою, сплачується Стороною 2, у грошовій формі на безготівковий рахунок, або готівкою стороні 1 на наступний день після підписання акту прийому-передачі лісової ділянки та до 20 січня кожного наступного року. Розмір плати за користування лісовою ділянкою підлягає щорічній індексації відповідно до чинного законодавства.

Згідно підпункту є) п. 5.4. Договору сторона 2 зобов`язана своєчасно вносити плату за користування лісовою ділянкою.

Договір укладено терміном на 49 (сорок дев?ять) років, до 15 листопада дві тисячі шістдесят першого року включно. Після закінчення строку Договору Сторона 2 має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому випадку Сторона 2 повинна не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору письмово попередити Сторону 1 про намір продовжити його дію (п. 6.1. Договору).

Підпунктом ґ) пункту 7.3. Договору сторони погодили, що його дія припиняється у випадку систематичного невиконання Стороною 2 обов`язків, що передбачені цим Договором та законом.

Також, 04.02.2013 між ДП «Білоцерківський лісгосп» та ОСОБА_1 підписано Акт приймання-передачі лісової ділянки, згідно якого відповідачу було передано земельну лісову ділянку загальною площею 0, 1000 га (нуль цілих десять сотих гектара) з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, яка розташована в Ставищенському лісництві, квартал 33, виділ 6, на території Сніжківської сільської ради в адміністративних межах Ставищенського району Київської області за межами населеного пункту згідно з план-схемою.

В матеріалах справи також міститься розрахунок вартості збору за використання лісової ділянки, згідно якого вартість збору за використання лісової ділянки для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей складає 20, 28 грн. (двадцять гривень 28 копійок).

Разом з цим, прокурор в позові зазначає, що під час дії Договору відбулась заміна сторони зобов`язання. Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №943 прийнято рішення про припинення ДП «Білоцерківське лісове господарство» та створення Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яке є правонаступником прав та обов?язків ДП «Білоцерківське лісове господарство». Вказаний наказ прокурором долучено до матеріалів справи.

З позову вбачається, що згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.01.2023 №66 Про затвердження передавального акту державного підприємства Білоцерківське лісове господарство всі балансові рахунки, основні засоби, нематеріальні активи, товарно матеріальні цінності, грошові кошти а також матеріали лісовпорядкування та документи, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше Державного підприємства Білоцерківське лісове господарство було передано ДП Ліси України.

Так, прокурор вказує, що ДСГП Ліси України є правонаступником реорганізованого Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство», а отже і правонаступником за зазначеним Договором.

Прокурор в позові наголошує на тому, що Білоцерківською окружною прокуратурою встановлено, те що тимчасовим лісокористувачем Мурадяном А.М. допущено порушення істотних умов Договору, що в свою чергу є підставою для його розірвання.

З позову вбачається, що під час огляду місцевості 19.05.2025 за участі спеціалістів, зокрема, лісничого Ставищенського лісництва Білоцерківського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» встановлено, що лісова ділянка, надана у користування Мурадяну А.М. не містить жодної тимчасової споруди чи будівлі, територія лісової ділянки жодним чином не використовується, заросла густою рослинністю та перебуває в занедбаному стані.

Білоцерківською окружною прокуратурою 09.10.2024 до ГУ ДПС у Київській області скеровано запит №50-9643вих-24 щодо отримання інформації про сплату рентної плати, зокрема, за договором тимчасового довгострокового користування №6 від 04.02.2013, укладеного з ОСОБА_1 . У відповідь на запит від ГУ ДПС у Київській області отримано лист від 15.10.2024 №20505/5/10-36-19-03-07, відповідно до якого протягом останніх 5 років інформація про надходження податків по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів, що відображаються у ІКП за період 2019-2023 роки та станом на 14.10.2024, зокрема від Мурадяна А.М., відсутня, що свідчить про те, що відповідач всупереч вимогам п.п. е) п.5.4 Договору не перебуває на обліку в органах ДПС як платник рентної плати. Вказані документи прокурором долучено до матеріалів справи.

З позову також вбачається, що Білоцерківською окружною прокуратурою 22.05.2025 до Ставищенської селищної ради (на території якої знаходяться передані у тимчасове користування лісові ділянки) скеровано запит №50-4804вих-25 з вимогою надати інформацію щодо сплати, зокрема, Мурадяном А.М., коштів за користування лісовою ділянкою. Вказаний запит прокурором долучено до матеріалів справи.

У відповідь на запит від Ставищенської селищної ради надійшов лист №03-06/1211 від 28.05.2025, відповідно до якого плата за зазначеними у запиті договорами довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками до бюджету Ставищенської селищної ради не надходить, а отже тимчасовий лісокористувач не сплачує, всупереч вимогам п.п. е), є) п.5.4 Договору, рентну плату за використання корисних властивостей лісів. Вказаний лист прокурором долучено до матеріалів справи.

Таким чином, прокурор наголошує, що Мурадяном А.М. рентна плата за тимчасове лісокористування не сплачується, у зв`язку з чим останнім не дотримано як умов Договору, так і вимог Правил використання корисних властивостей лісів, що є підставою для його розірвання.

Прокуратурою також долучено до матеріалів справи протокол огляду місцевості від 19.05.2025, який складено прокурором Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Заритовим С.В., з якого вбачається, що об`єктом огляду є лісова земельна ділянка, яка розташована в Ставищенському лісництві, квартал 33, виділ 6 на території Ставищенської селищної ради. За результатами огляду встановлено, що територія не доглянута та повністю заросла рослинністю. Доступ до лісової ділянки вільний. Також не виявлено будь-яких ознак будівництва.

Також в матеріалах справи міститься протокол допиту свідка від 13.05.2025 лісничого Кременчука В.А., з якого вбачається, що на спірній лісовій ділянці не розташовано жодної споруди та що спірна лісова ділянка заросла бур`яном та кущами.

Вказане вище стало підставою для звернення Білоцерківської окружної прокуратури до суду з позовною заявою, в якій остання просить суд:

- розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою №6 від 04.02.2013, укладений між ДП «Білоцерківське лісове господарство» та фізичною особою-підприємцем Мурадян А.М., який зареєстровано у Київському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками вчинено запис №11 від 04.02.2013;

- зобов`язати фізичну особу-підприємця Мурадян А.М. повернути лісову ділянку, площею 0,1000 га, яка розташована в Ставищенському лісництві (квартал 33, виділ 6) в адміністративних межах Білоцерківського району (колишнього Ставищенського району) Київської області, розпоряднику земельних ділянок - Київській обласній державній адміністрації.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані прокуратурою докази, а також заслухавши пояснення прокурора у судовому засіданні, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 4 ст. 1 Лісового кодексу України лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Статтею 16 Лісового кодексу України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до ст. 18 Лісового кодексу України об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Частиною 2 статті 20 Лісового кодексу України передбачені обов`язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування: 1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором; 2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором; 3) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; 5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; 6) не порушувати прав інших лісокористувачів.

Законом та договором можуть бути передбачені й інші права та обов`язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.09.2012 №551 затверджено Примірний договір довгострокового тимчасового користування лісами.

Відповідно до п. 23 Примірного договору довгострокового тимчасового користування лісами передбачено обов`язок лісокористувача своєчасно вносити плату за користування лісовою ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З наведеного вбачається, що однією з істотних умов договору на право довгострокового тимчасового користування лісами є визначення плати за таке користування, умови та порядок її внесення. Обов`язок вносити плату передбачено як умовами Договору, так і наведеними вище нормами Лісового кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач допустив порушення умов Договору, зокрема, в частині обов`язку з внесення плати за користування лісовою ділянкою.

Згідно із пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17.

Аналіз положень статті 141 Земельного кодексу України та статті 651 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що вказані положення Закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати плати за користування лісовою ділянкою, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору, а також докази того, чого позивач був позбавлений у значній мірі із-за істотності допущеного порушення відповідачем.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що порушення умов Договору з боку відповідача в частині здійснення плати за користування лісовою ділянкою є істотним, оскільки позбавляє іншу сторону права отримувати кошти за передану в користування лісову ділянку, що було метою укладення Договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою.

Крім того, згідно п. 1.1. Договору Сторона 1 виділяє а Сторона 2 приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування (далі користування) без вилучення лісову ділянку з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей.

Пунктом 4.1. Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 №502 (далі Правила використання корисних властивостей лісів), передбачено, що використання лісових ділянок для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей здійснюється з метою забезпечення масового відпочинку та оздоровлення громадян, що включає в себе організацію:

- дозвілля на існуючих туристичних базах, кемпінгах, базах відпочинку, дитячих та спортивних таборах, стаціонарних та пересувних (наметових) оздоровчих таборах, інших аналогічних об`єктах, що використовуються для відпочинку;

- проведення культурно-оздоровчих заходів (оглядів, конкурсів, вистав, гулянь);

- прогулянок у лісі, відпочинку біля води;

- прогулянок верхи на конях, на велосипедах;

- проведення екскурсій;

- профілактики захворювань і лікування громадян.

При використанні корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей тимчасовий лісокористувач забезпечує на виділеній лісовій ділянці створення сприятливих умов для перебування громадян шляхом проведення робіт з благоустрою цих ділянок. При виконанні робіт з благоустрою лісової ділянки мають зберігатись ліси та природні ландшафти, дотримуватись правила пожежної безпеки та санітарні правила в лісах (п. 5.3. Правил використання корисних властивостей лісів).

Пунктом 5.5. Правил використання корисних властивостей лісів передбачено, що заходи щодо благоустрою лісової ділянки повинні бути спрямовані на збереження лісового середовища в умовах рекреаційних навантажень, створення необхідного комфорту та зручностей для відпочиваючих і включати в себе:

- оформлення входу;

- облаштування майданчиків для стоянки автомобілів;

- встановлення контрольно-пропускних пунктів;

- облаштування оглядових майданчиків, санвузлів;

- виготовлення та встановлення покажчиків, художніх барельєфів та скульптур;

- улаштування драбин, перил на маршрутах;

- облаштування місць розведення багать;

- установлення урн для сміття, облаштування спусків до води, благоустрій природних джерел, облаштування дорожньо-стежкової мережі;

- інші заходи, необхідні для цілей використання лісової ділянки.

Тимчасові лісокористувачі повинні забезпечити належне використання лісових ділянок, виділених для використання корисних властивостей лісів (п. 6.6. Правил використання корисних властивостей лісів).

Так, під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем не використовується лісова ділянка для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, як це передбачено умовами Договору.

Підпунктами б), д), є) пункту 5.4. Договору встановлено, що відповідач (Сторона 2) зобов`язаний:

- проводити використання лісової ділянки у порядку, визначеному цим Договором та законодавством;

- вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об?єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі;

- своєчасно вносити плату за користування лісовою ділянкою.

Підпунктом ґ) пункту 7.3. Договору сторони погодили, що його дія припиняється у випадку систематичного невиконання Стороною 2 обов`язків, що передбачені цим Договором та законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що надані прокурором докази на підтвердження заявлених вимог в їх сукупності, підтверджують викладені ним у позовній заяві обставини факту систематичного порушення відповідачем умов Договору.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №920/418/19).

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, прокуратурою доведено суду факт порушення відповідачем своїх зобов`язань, передбачених умовами Договору. Натомість, відповідач заявлених до нього вимог не спростував. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати прокуратури зі сплати судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача Фізичну особу-підприємця Мурадяна Арама Мішаєвича.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.04.2026, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця Мурадяна Арама Мішаєвича задовольнити.

2. Розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою №6 від 04.02.2013, укладений між ДП «Білоцерківське лісове господарство» та Фізичною особою-підприємцем Мурадяном Арамом Мішаєвичем ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстровано у Київському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками вчинено запис №11 від 04.02.2013.

3. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Мурадяна Арама Мішаєвича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути лісову ділянку, площею 0, 1000 га, яка розташована в Ставищенському лісництві (квартал 33, виділ 6) в адміністративних межах Білоцерківського району Київської області, розпоряднику земельних ділянок Київській обласній державній адміністрації.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мурадяна Арама Мішаєвича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повний текст рішення складено 08.06.2026.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.