Рішення № 137211413, 08.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2026Справа № 910/1969/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Фермерське господарство «Роната Оберіг» (вул. Лісна, 102, с. Губник, Гайсинський район, Вінницької області, 23746: ідентифікаційний код 35019827)

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаркас Агро» (40009, Сумська обл., місто Суми, вул. Чернігівська, будинок 7; ідентифікаційний код 43123178)

про стягнення 161 908, 44 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Фермерське господарство «Роната Оберіг» (далі за текстом - ФГ «Роната Оберіг», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаркас Агро» (далі за текстом - ТОВ «Фаркас Агро», Відповідача) про стягнення заборгованості за договором поставки № 722/32-63 від 08.12.2025 в розмірі 161 908, 44 грн, яка складається із суми основного боргу - 151 065, 60 грн, 3 % річних - 918, 81 грн., пені - 9 622, 50 грн, інфляційних втрат - 302, 13 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним сплачено у поновному обсязі товар, який Відповідачем так і не було поставлено у визначені сторонами строки, що стало підставою для нарахування пені за порушення виконання зобов`язання з поставки, а також 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з позовом Позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій Позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Фаркас Агро» та знаходяться або можуть знаходитися на банківському рахунку Відповідача НОМЕР_1 в АТ «А-Банк» в межах суми 151 065, 60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 заяву Фермерське господарство «Роната Оберіг» про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фаркас Агро» (вул. Малевича Каземира буд. 86П, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 43123178) та знаходяться або можуть знаходитися на банківському рахунку відповідача НОМЕР_1 в АТ «А-Банк» в межах суми 151 065, 60 грн.

06.04.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про збільшення суми позовних вимог, відповідно до якої Позивачем додатково нараховано пеню та 3 % річних за період з 24.02.2026 по 02.04.2026.

06.04.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши подану Позивачем заяву про збільшення позовних вимог, суд зазначає, що згідно пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 2 статті 252 ГПК України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відтак, враховуючи дату відкриття провадження у справі № 910/1969/26 (26.02.2026) розгляд справи по суті відповідно почався з 27.03.2026 в силу чого подана Позивачем заява про збільшення позовних вимог не може бути прийнята судом та на підставі частини 2 статті 118 ГПК України залишається судом без розгляду як така, що подана з порушенням визначених процесуальних строків.

Суд зазначає, що ухвала від 26.02.2026 надсилалась на офіційну адресу місцезнаходження (станом на дату відкриття) - вул. Казимира Малевича, буд. 86П, м. Київ, 03150, однак конверт (поштове повідомлення № R067115938549) повернувся на адресу суду неврученим з підстав «адресат відсутній».

В силу зазначеного, судом встановлено, що під час розгляду справи Відповідачем змінено офіційну адресу місцезнаходження (станом на дату ухвалення даного рішення) на - 40009, Сумська обл., місто Суми, вул. Чернігівська, будинок 7, на яку судом повторно направлено ухвалу від 26.02.2026 (поштове повідомлення № R067164537762), яке повернуто на адресу суду неврученим з підстав «адресат відсутній».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 у справі № 910/1969/26 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

08.12.2025 між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Постачальник) укладено договір поставки №722/32-63 (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, відповідної якості і за ціною в порядку та строки, передбачені Договором, а Покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у Договорі.

Відповідно до пункту 2.4 Договору Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару не пізніше 3-ох календарних днів з моменту оплати Покупцем рахунку на поставку товару, якщо інший строк не погоджено сторонами.

Пунктом 3.2 Договору оплата здійснюється Покупцем на умовах 100 % попередньої оплати.

У разі прострочення поставки товару Постачальник сплачує Покупця неустойку в розмірі 1 % від вартості не поставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожний день прострочення поставки товару (підпункт 7.1.2 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 08.12.2026 (пункт 10.1 Договору).

Згідно заяви на придбання товару сторонами погоджено поставку товару на суму 151 065, 60 грн, а Відповідачем виставлено рахунок на оплату № 08723 від 08.12.2025 на суму 151 065, 60 грн, який оплачено Позивачем згідно платіжної інструкції № 1329 від 08.12.2025.

У визначений Договором строк поставка не відбулась, що стало підставою для звернення до Відповідача із листом на повернення коштів від 25.12.2025 № 03-12, у відповідь на який Відповідачем надано гарантійний лист від 13.01.2026 № 12/116, в якому Постачальник зобов`язався повернути сплачені Позивачем кошти у строк до 26.01.2026.

15.01.2026 Позивач також звертався до Відповідача із претензією № 01-01 від 15.01.2026, в якій зазначив про розірвання Договору та необхідність повернення сплачених коштів.

Докази направлення претензії наявні в матеріалах справи.

Згідно наданих доказів вказана претензія (поштове повідомлення № 2370000294160) не отримана Відповідачем, а кошти станом на дату звернення до суду з позовом не повернуті.

Також Позивачем здійснено нарахування пені за прострочення зобов`язання з поставки товару, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з повернення грошових коштів згідно наданого суду розрахунку.

Матеріали справи не містять заперечень чи то доказів на спростування заявлених Позивачем вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом вище, пунктом 2.4 Договору закріплено обов`язок Постачальника здійснити поставку товару не пізніше 3-ох календарних днів з моменту оплати Покупцем рахунку на поставку товару, що в свою чергу здійснено 08.12.2025, а тому поставка мала відбутися у строк до 11.12.2025 (включно).

Докази поставки Відповідачем товару Позивачу на суму 151 065, 60 грн матеріали справи не містять.

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В силу зазначеного, вимоги Позивача в частині стягнення суми 151 065, 60 грн є обґрунтованими, а зобов`язання з поставки товару у визначений сторонами строк - порушеними.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Посилаючись на положення пункту 7.1.2 Договору Позивачем здійснено нарахування пені за кожен день прострочення поставки товару за період 11.12.2025 по 23.02.2026.

По-перше суд зазначає, що у поданій претензії від 15.01.2026 № 01-01 Позивач повідомив Відповідача про відмову (одностороннє розірвання) від Договору.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 9.2 та 9.3 Договору визначено, що договір може бути змінений або розірваний у випадках, передбачених Законом, Договором, або за згодою Сторін, про що сторони підписують додаткову угоду (угода про розірвання) до Договору.

Сторони визнають, що цей Договір вважається розірваним за згодою Сторін при направленні Сторонами повідомлення про розірвання цього Договору. У цьому випадку Договір вважається розірваним з дати, зазначеної в повідомленні. Повідомлення про розірвання цього Договору має бути направлено за адресою відповідної Сторони, вказаною в цьому Договорі, не пізніше, ніж за 5 (п`ять) календарних днів до дати розірвання цього Договору, зазначеної в повідомленні.

Суд вказує, що вимога про розірвання договору не містить дати розірвання, однак, враховуючи положення пункту 9.3 Договору та дату направлення такої претензії від 15.01.2026 № 01-01 (15.01.2026) Договір вважається розірваним не раніше 20.01.2026, що фактично унеможливлює нарахування пені поза межами даного строку.

При цьому суд зазначає, що згідно положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, неустойка застосована Позивачем у вигляді пені наразі не підлягає застосуванню оскільки Відповідачем порушено в цій частині негрошове зобов`язання (не здійснено поставку товару).

Що стосується нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що Позивачем не надано розрахунок останніх із зазначенням періоду та суми, на яку здійснено нарахування в силу чого останні не є обґрунтованими та не можуть бути стягнуті судом.

Що стосується заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що Позивачем у якості доказів понесення останніх надано суду наступні докази:

- договір № 29/01 про надання правничої допомоги від 29.01.2026, пунктом 4.2 якого визначено, що гонорар адвоката визначається в розмірі 15 000 грн., які клієнтом сплачуються у вигляді попередньої оплати плюс 25%, як гонорар успіху, від суми коштів, яку судом буде стягнуто з відповідача додатково поверх основної суми боргу, за наслідками розгляду справи зазначеної в пункті 1.1 даного договору, які відображаються в акті здачі-прийому виконаних робіт до даного договору та сплачуються клієнтом у строк вказаний у цьому акті. Гонорар зазначений в цьому договорі та акті до нього, сплачується клієнтом шляхом перерахування коштів на банківський рахунок адвоката, або готівкою;

- ордер серії АВ № 1276365 від 24.02.2026;

- акт № 1 від 02.04.2026 здачі-прийому правничої допомоги до договору від 29.01.2026 № 29/01 на суму 19 008, 22 грн, підписано сторонами без зауважень та претензій;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 02/04 від 02.04.026 на суму 19 008, 22 грн.

Із акту № 1 від 02.04.2026 здачі-прийому правничої допомоги до договору від 29.01.2026 № 29/01 вбачається, що сума 19 008, 22 грн витрат на правничу допомогу складається з наступних послуг:

- юридичні консультації позивача і сфері виконання договірних зобов`язань їх припинення та настання відповідальності за їх невиконання відповідно до Цивільного та Господарського законодавства, загальний витрачений час на виконання роботи - 2 год., вартість 1 год. - 1000 грн., загальна вартість - 2000 грн.;

- написання та подання позовної заяви від 24.02.2026 до суду першої інстанції, загальний витрачений час на виконання роботи - 6 год., вартість 1 год. - 1000 грн., загальна вартість роботи - 6000 грн.

- написання та подання заяви про збільшення позовних вимог від 02.04.2026 до суду першої інстанції по даній справі, загальний витрачений час на виконання роботи - 4 год. вартість 1 год. - 1000 грн., загальна вартість роботи - 4000 грн;

- написання та подання заяви про забезпечення позову від 24.02.2026 до суду першої інстанції по даній справі, загальний витрачений час на виконання роботи - 3 год. вартість 1 год. - 1000 грн., загальна вартість роботи - 3000 грн.;

- сторони на підставі пункту 4.2 договору від 29.01.2026 № 29/01 домовилися, що крім розміру гонорару в сумі 15 000 грн. Клієнт сплачує Адвокату гонорар успіху, який складає 4 008.22 грн = (16 032.87 грн (сума боргу яка стягується з відповідача додатково поверх основної суми боргу) х 25%).

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення Відповідача по суті заявлених до відшкодування витрат матеріали справи не містять.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

В сукупності зазначеного, дослідивши надані Позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, судом не вбачається підстав присуджувати до відшкодування Відповідачем суми таких витрат у повному обсязі.

По-перше, надання адвокатом юридичних консультацій у сфері виконання договірних зобов`язань їх припинення та настання відповідальності за їх невиконання відповідно до цивільного та господарського законодавства загальною вартістю 2000 грн жодним чином не стосуються судового розгляду спору та є приватними правовідносинами сторін в межах договору № 29/01 про надання правничої допомоги від 29.01.2026.

По -друге, заява про збільшення позовних вимог залишена судом без розгляду з огляду на порушення процесуальних строків звернення з останньою до суду.

По - третє, за висновками суду підстави для стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат відсутні в силу чого судом відмовлено у їх стягненні, а тому підстави для покладення на Відповідача гонорару успіху відсутні.

Так, за підрахунками суду, обґрунтованою, такою, що відповідає критерію складності справи та затраченому адвокатом часу в силу обсягу наданих послуг є сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн., відшкодування якої покладається судом на Відповідача.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено порушення договірного зобов`язання Відповідачем в частині строків поставки товару, що свідчить про обґрунтованість вимог Позивача в частині стягнення суми передоплати, а відтак і підстав для часткового задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8) відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача згідно визначеного судом розміру.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства «Роната Оберіг» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаркас Агро» (40009, Сумська обл., місто Суми, вул. Чернігівська, будинок 7; ідентифікаційний код 43123178) на користь Фермерського господарства «Роната Оберіг» (вул. Лісна, 102, с. Губник, Гайсинський район, Вінницької області, 23746: ідентифікаційний код 35019827) основний борг - 151 065 (сто п`ятдесят одна тисяча шістдесят п`ять) грн 60 коп, витрати на професійну правничу допомогу - 9 000 (дев`ять тисяч) грн, судовий збір за звернення до суду з позовом - 2 484 (дві тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн 10 коп та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову - 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. У відшкодуванні Фермерському господарству «Роната Оберіг» іншої частини витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 08.06.2026

Суддя Антон ПУКАС