Ухвала суду № 137211289, 08.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

08.06.2026Справа №910/6040/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26) до Державного підприємства «Укркомунобслуговування» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 51) та Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіон) (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 9) про усунення перешкод шляхом визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання повернути нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» (далі позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Укркомунобслуговування» (далі відповідач-1) та Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіон) (далі відповідач-2), в якій просить суд усунути перешкоди власнику Акціонерному товариству «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» в користуванні та розпорядженні нерухомим майном, шляхом:

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про безоплатну передачу державного нерухомого майна з балансу публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на баланс державного підприємства «Укркомунобслуговування» №141 від 04.08.2022;

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про безоплатну передачу державного нерухомого майна, що належить до сфери управління Мінрегіону» №142 від 04.08.2022;

- зобов`язання Державного підприємства «Укркомунобслуговування» повернути Акціонерному товариству «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» фактично передане нерухоме майно на підставі наказів Міністерства розвитку громад та територій України №141 та №142 від 04.08.2022, згідно з актами приймання-передачі від 07.09.2022.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Так, у відповідності до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, у позовній заяві позивач зазначає найменування відповідача-2 Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), в той же час, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування юридичної особи (ідентифікаційний код 37471928) є: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон України).

Окрім того, пункт 8 частина 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Тоді як, в поданій позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів матеріалів інвентаризаційної справи об`єкта літ. А, бульвар Лесі Українки, 26 та інвентаризаційної справи об`єкта літ. Б, бульвар Лесі Українки, 26, копії яких додано до заяви.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та частина 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Втім, в порушення вищевикладеного, позивачем не надано копії матеріалів інвентаризаційної справи об`єкта В, бульвар Лесі Українки, 26, про що відділом автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) складено Акт №103/26 від 21.05.2026, з якого вбачається, що під час опрацювання позовної заяви, яка надійшла через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», не виявилося вказаного у додатках документу, а саме « 5. Копія інвентарізаційної справи об`єкта В, булв Лесі Українки 26.»

Також, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19 зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови ВП ВС від 30.06.2021 у справі №9901/172/20, від 01.07.2021 у справі №9901/381/20, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 01.02.2022 у справі №750/3192/14, від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц, від 20.06.2023 у справі №633/408/18, від 04.07.2023 у справі №233/4365/18).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 12.08.2021 у справі №910/2675/21, позовна вимога про зобов`язання повернути нерухоме майно має вартісну оцінку, а вирішення відповідного спору вплине на склад майна сторін спору та змінить власника майна. Отже, така вимога носить майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» , виходячи з розміру вартості зазначеного майна.

Як встановлено судом, предметом даного позову є три позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства розвитку громад та територій України №141 від 04.08.2022, визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства розвитку громад та територій України №142 від 04.08.2022 та зобов`язати Державне підприємство «Укркомунобслуговування» повернути Акціонерному товариству «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» фактично передане нерухоме майно.

Таким чином, позивачем заявлено 2 немайнові вимоги - про визнання протиправними та скасування наказів №141 та №142, та 1 майнову вимогу - про зобов`язання повернути нерухоме майно.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах:

- майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

При цьому, за приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом враховано, що позовну заяву подано в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у зв`язку з чим може бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів.

Отже, за дві вимоги немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 5324,8?0 грн (3328,00 грн * 2 *0,8).

Водночас, окрім вимог немайнового характеру про визнання протиправними та скасування наказів, позивачем також заявлено вимогу щодо застосування наслідків визнання протиправними та скасування наказів, тобто зобов`язання повернути нерухоме майно, що, як встановлено судом, є вимогою майнового характеру, а тому сума судового збору за таку вимогу повинна визначатися з урахуванням вартості спірного майна.

Тоді як, в якості доказів сплати судового збору до позовної заяви додано платіжні інструкції №606 від 06.08.2025, №156 від 10.04.2026 та №169 від 16.04.2026 на загальну суму 7987,20 грн, що дорівнює сплаті судового збору за три немайнові вимоги.

Суд зазначає, що чинним законодавством покладено на позивача обов`язок зі сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі відповідно до заявлених вимог, при цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Таким чином, позивачу необхідно визначити в позовній заяві ціну позову, надати суду документально підтверджені відомості про дійсну вартість спірного майна, яке просить зобов`язати повернути відповідача-2, для визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за вимогу майнового характеру та доплатити (у разі необхідності) судовий збір у встановленому законом порядку, виходячи із вартості спірного майна, станом на день подання позовної заяви.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вищезазначених вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

3. Встановити Акціонерному товариству «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви із визначенням належного найменування відповідача-2;

- заяви щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів матеріалів інвентаризаційної справи об`єкта літ. А, бульвар Лесі Українки, 26 та інвентаризаційної справи об`єкта літ. Б, бульвар Лесі Українки, 26, копії яких додано до позовної заяви;

- всіх документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі інвентаризаційну справу об`єкта літ. В, бульвар Лесі Українки, 26) в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно ст. 91 Господарського процесуального кодексу України;

- заяви із зазначенням ціни позову;

- документально підтверджені відомості про дійсну вартість спірного майна, яке просить зобов`язати повернути відповідача-2, для визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за вимогу майнового характеру;

- доплати (у разі необхідності) судового збору у встановленому законом порядку, виходячи із вартості спірного майна, станом на день подання позовної заяви, за реквізитами Господарського суду міста Києва.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяТ.В. Васильченко