Ухвала суду № 137210952, 08.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21525/23

Провадження № 2/761/753/2026

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

08 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П. вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали вказаної позовної заяви.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2023 року справу передано судді Макаренко І.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

На підставі розпорядження №01-08-1189 від 20 березня 2026 року щодо повторного автоматичного розподілу справи №761/21525/23 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду міста Києва, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 березня 2026 року матеріали справи передано на розгляд судді Романишеній І.П.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року позовну заяву прийнято до свого провадження та залишено без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви терміном 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, вказану ухвалу суду було направлено судом засобами поштового зв`язку, за місцем проживання ОСОБА_1 , разом з тим, поштове відправлення повернулося до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Також зазначену ухвалу було направлено судом позивачу на поштову електронну адресу, вказану ним у позовній заяві.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 09.04.2026 доставлена 16.05.2026 до електронної скриньки.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 зазначив, що якщо учасник надав суду електронну адресу(хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Отже, судом виконано обов`язок щодо повідомлення позивача про наявність ухвали суду від 09.04.2026, що узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21) та від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18).

Позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху та необхідність усунення її недоліків у п`ятиденний строк з дня одержання копії ухвали у спосіб, визначений судом.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Повідомлення про зміну місця проживання позивача до суду не надходило.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відтак, оскільки недоліки позовної заяви не усунуто, приходжу до переконання, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 175, 187, 257, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення позову без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА