Рішення № 137210569, 09.06.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/651/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літині заяву представника позивача - адвоката Нікіпелової К.Є. про ухвалення додаткового рішення у справі № 137/651/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 представник позивача - адвокат Нікіпелова К.Є. звернулася через підсистему «Електронний суд» із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, мотивуючи тим, що в провадженні Літинського районного суду Вінницької області перебувала справа № 137/651/26 де рішенням від 02.06.2026 було частково задоволено позов. У заяві представник наголошує, що фактичні витрати на правничу допомогу 8 800,00 грн, про що свідчать надані документи. Разом з тим, оскільки позов задоволено частково на суму 36 200,00 грн. (на 79,13 %), то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, що складають в сумі 6 968,72 грн.

Відтак просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із відповідачки на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 968,72 грн (а.с. 50-52).

Відповідачка ОСОБА_1 05.06.2026 надіслала через підсистему «Електронний суд» заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі мотивуючи тим, що позивач не надав належних доказів понесення таких витрат, зокрема детального опису виконаних адвокатом робіт, документів, які б підтверджували оплату послуг саме у цій справі, а також акта приймання-передачі наданих послуг. Крім того, заявлена сума витрат, на її переконання, є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданої правничої допомоги (а.с. 53-54).

З огляду на те, що судом вирішується лише питання щодо судових витрат, відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України питання про ухвалення додаткового судового рішення розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Суд, дослідивши заяву адвоката Нікіпелової К.Є. та надані докази, враховуючи заперечення зі сторони відповідача, приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя ст.270 ЦПК України).

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Так, адвокат Нікіпелова К.Є. уповноважена представляти інтереси позивача на підставі ордеру серії ВН № 1690004 від 20.02.2026 (а.с. 19).

До заяви долучено договір про надання правничої допомоги від 20.02.2026 (а.с. 56-57) згідно п. 2.1 якого задання послуг адвокатському об`єднанню сплачується винагорода у розмірі 8 800,00 грн.

Витягом з реєстру боржників (а.с. 55) підтверджується включення відповідача до переліку осіб, щодо яких здійснюється правничий супровід.

Платіжними інструкціями (а.с. 58-61) підвтердужується оплата за договорами про надання правничої допомоги.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Щодо заперечень відповідача то суд звертає увагу, що позивачем подано всі належні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а саме договір про надання правничої допомоги, витяг з реєстру боржників, який підтверджує включення відповідача до переліку осіб, щодо яких здійснюється правничий супровід, платіжні інструкції та детальний опис виконаних робіт (підготовка досудової вимоги, позовної заяви та відповіді на відзив), що також підтверджується матеріалами справи. При цьому чинне законодавство не вимагає зазначення погодинного обліку часу чи окремої вартості кожної дії за наявності фіксованого гонорару, а витрати на правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи вони вже сплачені, чи лише підлягають сплаті. Доводи про відсутність акта приймання-передачі послуг та посилання на шаблонний характер документів не спростовують факту надання правничої допомоги та не свідчать про неспівмірність заявлених витрат, розмір яких визначений договором і є розумним з огляду на обсяг фактично виконаних робіт.

За таких обставин, дослідивши подані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, зокрема договір про надання правничої допомоги, платіжні документи та детальний опис наданих послуг, оцінивши їх у сукупності з матеріалами справи, характером спору, обсягом фактично виконаної адвокатом роботи (підготовка досудової вимоги, позовної заяви та відповіді на відзив), а також врахувавши критерії реальності, необхідності та розумності витрат, передбачені ст. 137, 141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що заявлені витрати є документально підтвердженими, пов`язаними з розглядом справи та співмірними зі складністю справи.

Доводи відповідача щодо недоведеності та неспівмірності витрат належними та допустимими доказами не підтверджені та спростовуються наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з цим заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 246, 247, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача - адвоката Нікіпелової К.Є. задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-в) 6 968,72 грн. у відшкодування витрат за надання правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Гопкін П. В.