Ухвала суду № 137210314, 02.06.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

У Х В А Л А

"02" червня 2026 р. м. Ужгород Справа № 914/2683/23

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Лучка Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

розглянувши матеріали заяви Національного лісотехнічного університету України від 13.04.2026 року

про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2024 за нововиявленими обставинами

у справі №914/2683/23

за позовом Національного лісотехнічного університету України, м. Львів

в особі Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України, смт Івано-Франкове Яворівського району Львівської області

до відповідача Фізичної особи-підприємця Понзеля Івана Федоровича, с. Лази Воловецького району Закарпатської області

про стягнення 199 353,09 грн

За участю представників:

позивача Міщенко І.В., провідний юрисконсульт, довіреність №276 від 21.05.2026;

відповідача Куксов В.Г., адвокат, ордер серії ВС №1240566 від 08.11.2023 (у режимі ВКЗ).

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2026 року від позивача на адресу суду єдиним пакетом документів надійшли: клопотання від 13.04.2026 про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2024 по справі №914/2683/23 за нововиявленими обставинами; клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання вказаної заяви про перегляд судового рішення, а також клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою від 22 квітня 2026 року суд постановив заяву Національного лісотехнічного університету України від 13.04.2026 року про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2024 у справі №914/2683/23 за нововиявленими обставинами залишити без руху та встановив заявнику строк для усунення недоліків, виявлених судом.

У зв`язку з усуненням позивачем виявлених недоліків поданої ним заяви про перегляд судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, ухвалою суду від 07.05.2026 відкрито провадження по перегляду рішення Господарського суду Закарпатської області від 31 жовтня 2024 року у справі №914/2683/23 за нововиявленими обставинами, призначено судове засідання по перегляду рішення Господарського суду Закарпатської області від 31 жовтня 2024 року у справі №914/2683/23 за нововиявленими обставинами на 02 червня 2026 року.

Крім того, ухвалою суду від 07.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Національного лісотехнічного університету України про поновлення строків подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та про залучення до участі у справі Фізичної особи-підприємця Крушаниці Миколи Миколайовича, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а також встановлено учасникам справи строк до 25 травня 2026 року включно для подання письмових пояснень і заперечень щодо заяви з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.

Присутній в судовому засіданні 02.06.2026 представник позивача вимоги заяви про перегляд рішення суду в цій справі за нововиявленими обставинами підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення щодо підставності її задоволенні.

Відповідач, згідно з поясненнями свого представника у судовому засіданні 02.06.2026 заперечує проти задоволення вимог позивача з визначених у відзиві від 19.05.2026 підстав.

В порядку ст. 240 ГПК України скорочена ухвала (вступна та резолютивна частини) проголошена судом в судовому засіданні 02.06.2026 року.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Підстави перегляду рішення за нововиявленими обставинами за позицією позивача.

Позивач відповідно до змісту заяви перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2024 за нововиявленими обставинами вказує, що під час розгляду справи відповідачем суду було надано неправдиві відомості, в результаті чого суд було введено в оману і винесено, за позицією заявника, неправомірне рішення, чим порушено його законні права та інтереси.

Пояснює, що про відповідні обставини позивач дізнався лише 17 березня 2026 року, коли отримав відповідь № 35 від 17.03.2026 на запит від 23 лютого 2026 року до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, в якому зазначено, що згідно наданої ТТН-ліс ЛУА № 031707 від 07.12.2022 було видано два сертифікати 3К № 870502 від 13.04.2023 та ЗК № 870238 від 30.03.2023 на ФОП Крушаниця М.М., а також позивачу було надано копії заяви, рахунку, специфікації та інших документів, згідно яких управлінням було видано сертифікати про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

Зауважує, що відповідач про даний факт суду під час розгляду справи не повідомив, а позивач не знав про зазначений факт.

Звертає увагу, що під час розгляду справи суд, надаючи оцінку означеним товаро- транспортним накладним серії ЛУА № 031707 та № 031708 від 07.11.2022, дійшов висновку, що такі не можуть вважатися належними доказами виконання позивачем взятих на себе зобов`язань з передачі відповідачу товару за Договором чи підтверджувати фактичну (позадоговірну) поставку лісоматеріалів, бо не містять підпису Покупця (Вантажоотримувача) про отримання зазначеного у товарно-транспортних накладних товару.

При цьому, за позицією позивача із отриманих від Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства матеріалів, видно, що ФОП Мізерник згідно товаро-транспортних накладних серія ЛУА № 031708 від 07.11.2022 та ЛУА № 031707 від 07.11.2022 перевіз до ФОП Понзель у с. Лази лісопродукцію, а ФОП Понзель, у свою чергу, передав згідно накладних, ФОП-у Крушаниці лісопродукцію, що підтверджується заявами ФОП Крушаниця та доданими до заяв документами для отримання сертифікатів для здійснення експортних операцій.

З урахуванням наведеного, вважає, що вказані обставини є нововиявленими, мають істотне значення для справи і не були відомі до моменту повідомлення позивача про оформлення на підставі серія ЛУА № 031708 від 07.11.2022 та ЛУА № 031707 від 07.11.2022 сертифікатів для здійснення експортних операцій.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідач згідно з відзивом на позовну заяву від 19.05.2026 просить відмовити у задоволенні заяви позивача з посиланням на ту обставину, що наведені заявником обставини ґрунтуються на переоцінці доказів, які оцінювалися судом під час розгляду справи №914/2683/23, підтверджуються доказами, які не оцінювалися судом стосовно обставин, що були встановлені, що не може вважатися нововиявленою обставиною відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України.

Зауважує, що під час розгляду цієї справи в суді, за результатами оцінки товарно-транспортних накладних серії ЛУА №031707 та №031708 від 07.11.2022 року, суд дійшов до висновку, що такі не можуть вважатися належними доказами передачі відповідачу лісоматеріалів, так само, як і відсутні будь-які підстави вважати, що зазначений в накладних Перевізник (ФОП Мізерник Ю.Я.) був призначений саме відповідачем, а в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позивач не наводить жодних доказів передачі позивачем саме відповідачу лісоматеріалів, так само, як і доказів призначення Перевізника (ФОП Мізерник Ю.Я.) саме відповідачем, у зв`язку з чим, за позицією відповідача, доводи згаданої заяви зводяться лише до переоцінки тих доказів, які вже оцінював суд під час розгляду справи, а тому не можуть бути підставою для задоволення відповідної заяви.

Просить врахувати, що позивачем недоведено неможливості представити суду докази, які покладені в основу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, під час розгляду справи.

З урахуванням наведеного вказує, що позивачем не було доведено наявність будь-яких нововиявлених обставин, докази на які є покликання в Заяві не підтверджують жодних істотних обставин, а звернення з відповідною заявою є грубим порушення принципу «правової певності», оскільки зводиться до постановки питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Національний лісотехнічний університет України в особі Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Понзеля Івана Федоровича про стягнення 134 868,56 грн заборгованості за поставлений товар, 53 947,19 грн пені, 3237,00 грн 3% річних та 7300,90 грн інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору купівлі-продажу від 04.11.2022 № 64/155-2022.

Ухвалою Господарського Львівської області від 11 вересня 2023 року постановлено матеріали справи № 914/2683/23 за позовом Національного лісотехнічного університету України в особі Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України до Фізичної особи-підприємця Понзеля Івана Федоровича про стягнення 199 353,09 грн передати за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/2683/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2023 року.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 31 жовтня 2024 року у задоволенні позовних вимог Національного лісотехнічного університету України в особі Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України було відмовлено.

Під час розгляду справи №914/2683/23 судом були встановлені наступні обставини:

«04 листопада 2022 року між Страдчівським навчально-виробничим лісокомбінатом Національного лісотехнічного університету України, як Продавцем та Фізичною особою-підприємцем Понзелем Іваном Федоровичем, як Покупцем укладено Договір купівлі-продажу № 64/155-2022 (надалі Договір), за умовами п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію (товар), що названий в додатку до цього Договору на умовах вказаних у Договорі.

Товаром за цим Договором є: лісоматеріали круглі, дров`яна деревина, для промислового використання, дров`яна деревина для непромислового використання, пиломатеріали листяних та хвойних порід, тирса, відходи деревини (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 1.3. Договору найменування, асортимент, кількість, ціна вказуються в Додатку до цього Договору.

За змістом п.п. 2.1., 2.2. Договору визначено зобов`язання Продавця передати зазначений в додатку до Договору товар Покупцеві та обов`язок останнього прийняти товару від Продавця і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору Покупець купує товар за ціною та в кількості, узгоджених при кожному окремому замовленні і вказуються в Додатку до цього Договору.

Умови передачі товару визначені сторонами в розділі 5 Договору, відповідно до п. 5.1. якого Продавець надає товар в асортименті і кількості відповідно до замовлення Покупця, яке оформляється Додатком до цього Договору.

Поставка товару здійснюється на умовах FCA згідно Інкотермс 2020, Право власності на Товар Покупець набуває з моменту підписання товарно-транспортної накладної (п.п. 5.2., 5.3. Договору).

Згідно з п.п. 6.1., 6.2. Договору оплата за товар здійснюється по узгодженню сторін, розрахунки на кожну партію Продукції, що відвантажується у відповідності до заявки Покупця здійснюються шляхом передоплати або оплати з відстрочкою платежу. Ціна на товар погоджується між сторонами окремо на кожну партію продукції та вказується у відпускних накладних. Термін можливої відстрочки оплати не може перевищувати 5 календарних днів від дня поставки товару Покупцю. Першим днем відстрочки платежу є наступний день після вказаної в накладній дати отримання товару Покупцем.

Строк дії Договору визначено у п. 9.1. Договору, відповідно до якого цей Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2022 року. Термін дії Договору продовжується на наступний календарний рік, якщо жодна сторона не заявить письмово про бажання його розірвати не пізніше, ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору (п. 9.2. Договору).

За твердженням позивача, ним, на виконання умов Договору та на підставі товарно-транспортних накладних серії ЛУА №031707 від 07.11.2022 року (на суму 229 183,63 грн) та №031708 від 07.11.2022 року (на суму 33 833,81 грн) передано відповідачеві товар (лісоматеріали) на загальну суму 263 017,44 грн, тоді як відповідачем здійснено лише часткову оплату вартості отриманого товару в розмірі 128 148,88 грн (виписка по рахунку позивача за період з 01.10.2022 по 14.08.2023), у зв`язку з чим допущено заборгованість в розмірі 134 868,56 грн, з вимогами про стягнення якої разом з нарахованими позивачем пенею, відсотками річними та втратами від інфляції подано означений позов до Господарського суду.

До позовної заяви позивачем також долучено претензію №272 від 16.06.2023 про сплату заборгованості в розмірі 134 868,56 грн, однак доказів її надіслання відповідачу суду не надано.

Відповідач, в свою чергу, зазначає про належне виконання ним зобов`язань з оплати вартості отриманого від позивачем товару (лісопродукції) в розмірі 128 148,88 грн, яка була отримана від позивача без оформлення первинних бухгалтерських документів на неї та зазначає, що факт поставки товару за Договором на суму 263 017,44 грн документально не доведено позивачем, а означені обставини відповідачем не визнаються позаяк:

- в матеріалах справи відсутні видаткові накладні на підтвердження факту передачі товару, а долучені позивачем до позову товарно-транспортні накладні не підписані відповідачем;

- підпис перевізника (ФОП Мізерник Ю.Я.) на товарно-транспортних накладних серії ЛУА №031707 від 07.11.2022 року та №031708 від 07.11.2022 року без доведення залучення означеного перевізника саме відповідачем не має жодного правового значення для підтвердження факту поставки за Договором;

- сам примірник Договору купівлі-продажу № 64/155-2022 від 04.11.2022 не підписувався відповідачем;

- відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідачем податкового кредиту за зареєстрованими позивачем податковими накладними №1902 та №1904 від 07.11.2022 року».

Визначаючись з підставністю заявлених позовних вимог та надаючи оцінку наданим позивачем на підтвердження факту отримання відповідачем товару товарно-транспортним накладним серії ЛУА №031707 та №031708 від 07.11.2022 року, судом було враховано, що «такі не можуть вважатися належними доказами виконання позивачем взятих на себе зобов`язань з передачі відповідачу товару за Договором чи підтверджувати фактичну (позадоговірну) поставку лісоматеріалів, позаяк не містять підпису Покупця (Вантажоодержувача) про отримання зазначеного у товарно-транспортних накладних товару (товарно-транспортна накладна серії ЛУА №031708 від 07.11.2022 року не містить й підпису Вантажовідправника)».

Судом при оцінці товарно-транспортних накладних серії ЛУА №031707 та №031708 від 07.11.2022 року було також враховано, що «з урахуванням встановлених в п. 5.1. Договору умов передачі товару Покупцю на умовах FCA (Інкотермс 2020) та за відсутності доказів підписання ФОП Понзель І.Ф. товарно-транспортних накладних доведенню позивачем підлягає та обставина, що зазначений в накладних Перевізник (ФОП Мізерник Ю.Я.) був призначений саме відповідачем, позаяк за офіційними тлумаченнями правил Інкотермс (в редакції 2020 року) за умовами постачання FCA відправник виконує свої зобов`язання, передаючи товар, що пройшов митне очищення для експорту, перевізнику, вказаному покупцем, у названому місці чи пункті.

При цьому, позивачем не надано суду жодних доказів, які би об`єктивно могли довести, що ФОП Мізерник Ю.Я. як Перевізник був призначений відповідачем у справі, а останнім означена обставина категорично заперечується».

Резюмуючи наведене, при розгляді цієї справи в суді судом було «встановлено, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту продажу відповідачу товару (лісоматеріалів) на загальну суму 263 017,44 грн на підставі товарно-транспортних накладних серії ЛУА №031707 та №031708 від 07.11.2022 року, а відтак, в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за проданий відповідачу за Договором товар в розмірі 134 868,56 грн, як і нарахованих позивачем 53 947,19 грн пені, 3237,00 грн 3% річних та 7300,90 грн інфляційних втрат, - належить відмовити».

Обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами, позивач посилається на отримання ним 17.03.2026 від Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства відповіді на запит позивача від 23.02.2026, з якої вбачається, що згідно наданої ТТН-ліс ЛУА № 031707 від 07.12.2022 Фізичною особою-підприємцем Крушаниця М.М. було отримано два сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії 3К № 870502 від 13.04.2023 року та серії ЗК № 870238 від 30.03.2023 року.

Вказана обставина, за позицією позивача свідчить, що Фізична особа-підприємець Мізерник Ю.Я. згідно товарно-транспортних накладних серія ЛУА № 031708 від 07.11.2022 та ЛУА № 031707 від 07.11.2022 перевіз до Фізичної особи-підприємця Понзель І.Ф, у с. Лази лісопродукцію, а останній, у свою чергу, передав її згідно накладної №01/26 від 26.01.2023, товарно-транспортної накладної №01/23 від 26.01.2023 Фізичній особі-підприємцю Крушаниці М.М., що підтверджується заявами останнього та доданими до заяв документами для отримання сертифікатів для здійснення експортних операцій.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Желтяков проти України» № 4994/04 від 09.06.2011, від 26.06.2018 у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України»).

За приписами частин 1, 2 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Поряд з тим перегляд судових рішень за нововиявленою обставиною є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин (постанова Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 923/719/17).

Суд відзначає, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи;

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення (аналогічна правова позиція викладена у пункт 6.2 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 904/5417/18).

Сталість такого підходу Верховного Суду також підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та об`єктивно не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26)).

Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Тож, нововиявлена обставина це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Попов проти Молдови» № 2 від 06.12.2005).

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: їх наявність на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи. Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених. Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.05.2020 у справі № 904/8052/16, від 12.05.2020 у справі № 910/206/17, від 20.01.2020 у справі № 910/4474/17, від 14.01.2020 у справі № 925/473/17, від 13.11.2018 у справі № 903/1297/14.

Між тим, не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (пункт 6.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18).

За відсутності принаймні однієї з цих ознак, обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.082018 у справі № 19/5009/1481/11, від 03.04.2018 по справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При цьому суд також враховує, що не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка таких обставин, а також правові підстави рішення або його мотиви щодо застосування норм права. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (такі висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №920/1077/16, від 15.01.2020 у справі №916/24/17, від 16.04.2025 у справі № 908/2338/21 тощо). (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 909/1056/15, від 14.07.2020 у справі №910/2923/15-г та від 15.01.2020 у справі № 916/24/17).

Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

При цьому вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів, які здійснюють перегляд судових рішень, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Отже, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Заявник в обґрунтування перегляду рішення за нововиявленими обставинами зазначає, що йому в березні 2026 року стало відомо про факт подання Фізичною особою-підприємцем Крушаницею М.М. товарно-транспортних накладних серія ЛУА № 031708 від 07.11.2022 та ЛУА № 031707 від 07.11.2022 при отриманні сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії 3К № 870502 від 13.04.2023 року та серії ЗК № 870238 від 30.03.2023 року разом з накладною №01/26 від 26.01.2023, товарно-транспортною накладною №01/23 від 26.01.2023 року.

Наведена обставина, за позицією заявника підтверджує факт отримання відповідачем товару за товарно-транспортними накладними серія ЛУА № 031708 від 07.11.2022 та ЛУА № 031707 від 07.11.2022, не була і не могла бути відомою позивачем під час розгляду справи у суді та слугує підставою перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.

Позатим, як уже зазначалося судом вище, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Суд враховує, що долучені позивачем до заяви від 13.04.2026 року докази (сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії 3К № 870502 від 13.04.2023 року та серії ЗК № 870238 від 30.03.2023 року, накладна №01/26 від 26.01.2023, товарно-транспортна накладна №01/23 від 26.01.2023 року) спрямовані на переоцінку доказів (товарно-транспортних накладних серії ЛУА № 031708 від 07.11.2022 та ЛУА № 031707 від 07.11.2022), оцінених судом у процесі розгляду справи як таких, що «не можуть вважатися належними доказами виконання позивачем взятих на себе зобов`язань з передачі відповідачу товару за Договором чи підтверджувати фактичну (позадоговірну) поставку лісоматеріалів», а намір здійснити переоцінку означених ТТН підтверджена й самим представником позивача при розгляді заяви у судовому засіданні 02.06.2026 року.

Окрім того, суд враховує, що недоведення позивачем факту поставки лісопродукції за товарно-транспортними накладними серії ЛУА № 031708 від 07.11.2022 та ЛУА № 031707 від 07.11.2022 слугувала підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі, тоді як зазначені позивачем як підстава нововиявлених обставин докази сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії 3К № 870502 від 13.04.2023 року та серії ЗК № 870238 від 30.03.2023 року, накладна №01/26 від 26.01.2023, товарно-транспортна накладна №01/23 від 26.01.2023 року, - не оцінювалися судом стосовно встановлених обставин у цій справі, що також не може вважатися підставою для перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами за правилами п. 2 ч. 4 ст. 320 ГПК України.

Суд також звертає увагу позивача, що у даному випадку, вказані ним обставини також не є «істотною» для вирішення справи №914/2683/23, позаяк не спрямовані на доведення обставини, «що зазначений в накладних Перевізник (ФОП Мізерник Ю.Я.) був призначений саме відповідачем», про що також зазначено у рішенні в цій справі від 31.10.2024 року, а позивачем, в свою чергу, жодним чином не обґрунтовується неможливість отримання долучених до заяви від 13.04.2026 доказів під час розгляду цієї справи в суді, в тому числі неможливість звернення до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з листом, аналогічним поданому 23.02.2026, за результатами розгляду якого було отримано відповідь №08/330-26 від 24.02.2026 року.

При цьому, як уже зазначалося вище, неможливість бути обізнаним з нововиявленими обставинами заявника, як і істотність даних обставин для розгляду справи є необхідними ознаками існування нововиявлених обставин.

В даному разі суд вкотре звертає увагу на приписи процесуального закону, за якими учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України) та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Таким чином, суд доходить висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин відповідно до положень ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення у справі №914/2683/23.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими та не можуть вважатися підставою для перегляду рішення Господарського суду Закарпатської області за нововиявленими обставинами, в розумінні приписів статті 320 ГПК України, тому у задоволенні заяви Національного лісотехнічного університету України від 13.04.2026 року про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2024 за нововиявленими обставинами у цій справі належить слід відмовити, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2024 у справі №914/2683/23 слід залишити в силі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до загальних приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, у зв`язку із відмовою у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, покладаються на заявника.

Керуючись, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Національного лісотехнічного університету України від 13.04.2026 року про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2024 за нововиявленими обставинами та залишити рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2024 у справі №914/2683/23 в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 08 червня 2026 року.

Суддя Лучко Р.М.