Ухвала суду № 137210055, 08.06.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

08 червня 2026 року Справа № 903/536/26 Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши заяву заступника керівника Волинської обласної прокуратури про забезпечення позову по справі №903/536/26 за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної (військової) державної адміністрації до Луцької районної державної (військової) адміністрації Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Ківерцівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» про визнання незаконним та скасування розпорядження, п.19 додатку до наказу та до рішення, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності, усунення перешкоди державі у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, усунення перешкоди державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання повернути у власність держави,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2026 заступник керівника Волинської обласної прокуратури сформував в системі «Електронний суд» позов в інтересах держави в особі Волинської обласної (військової) державної адміністрації до Луцької районної державної (військової) адміністрації Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Ківерцівської міської ради, в якому просить:

1. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою» в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки 0721883100:04:000:0756 площею 24,272 га. з кадастровим номером

2. Визнати незаконним та скасувати п. 19 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 08.12.2020 № 18-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність».

3. Визнати незаконним та скасувати п. 19 додатку до рішення Ківерцівської міської ради № 8/103 від 30.03.2021 «Про прийняття у комунальну власність земельних ділянок державної власності» щодо передачі земельної ділянки площею 24,272 га з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 у комунальну власність Ківерцівської міської об`єднаної територіальної громади.

4. Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської військової державної адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 24,272 га з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

5. Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської військової державної адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 площею 24,272 га шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.

6. Усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Ківерцівської міської ради (код ЄДРПОУ: 26516861) повернути у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) (код ЄДРПОУ: 13366926) земельну ділянку з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 площею 24,272 га.

7. Судові витрати в сумі 15974,40 грн стягнути з відповідачів на користь Волинської обласної прокуратури

Ухвалою суду від 08.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій прокурор просить:

1. Забезпечити позов заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної (військової) державної адміністрації до Луцької районної державної (військової) адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Ківерцівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» про визнання незаконним та скасування розпорядження, наказу, рішень, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756, площею 24,272 га шляхом:

- заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756, площею 24,272 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;

- заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756, площею 24,272 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;

- заборони вчиняти Ківерцівській міській раді Луцького району (код ЄДРПОУ: 26516861, Волинська обл., Луцький район, м. Ківерці, вул. Т. Шевченка, 14) будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 площею 24,272 га, в тому числі поділ земельної ділянки, відчуження, передачу в оренду (суборенду), вчиняти будь-які договори, підписувати акти та будь-які інші документи.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає наступне.

На даний час, Ківерцівська міська рада має можливість здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 площею 24,272 га, відчужити, передати в оренду, оскільки вказана земельна ділянка визначена у Державному земельному кадастрі як ділянка сільськогосподарського призначення.

Таким чином такі дії Ківерцівської міської ради можуть призвести до неможливості подальшого виконання рішення у разі задоволення позову.

Дії, спрямовані на вчинення реєстраційних змін щодо спірної земельної ділянки можуть привести до неможливості зміни позовних вимог під час розгляду справи по суті, що в результаті призведе до незабезпечення судового захисту порушених інтересів держави.

У зв`язку з цим виникла необхідність в забезпеченні поданого позову, шляхом заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756, площею 24,272 га та заборони вчиняти Ківерцівській міській раді Луцького району будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки.

Відсутність заходів забезпечення даного позову надає можливість відповідачу Ківерцівській міській раді здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 площею 24,272 га. В результаті поділу вказаної земельної ділянки можливе внесення до Державного земельного кадастру інформації про нові земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, а земельна ділянка з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 площею 24,272 га припинить своє існування як об`єкт цивільних прав.

Зазначене призведе до неефективного захисту порушених інтересів держави та унеможливить їх відновлення в межах даного судового провадження.

Правові норми, застосовані судом до спірних правовідносин.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема у таких випадках: забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п. 4); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (п.10).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Суд зазначає, що предметом позову у справі № 903/536/26 є вимоги прокурора в інтересах позивача до відповідачів про визнання незаконним та скасування розпорядження, наказу, рішень, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути (усунути перешкоди) земельну ділянку з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 площею 24,272 га.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 площею 24,272 га протиправно вибула з об`єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення НПП "Цуманська пуща" та була передана у комунальну власність Ківерцівській міській раді, що є порушенням вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Суд зазначає, що у разі звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

При цьому наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду законодавством покладено на заявника обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Близька за змістом правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, від 04.10.2024 у справі № 913/289/24.

Отже, положеннями, якими врегульовано питання вжиття заходів забезпечення позову, передбачено, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами прокурора, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи Ківерцівською міською радою та/або державними реєстраторами будуть здійснені будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 площею 24,272 га, в тому числі поділ земельної ділянки, відчуження, передачу в оренду (суборенду), вчиняти будь-які договори, підписувати акти та будь-які інші документи та/або нові реєстраційні дії, то прокурор не зможе захистити або поновити права позивача в інтересах якого подано позов в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів останнього.

Відтак, заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру будь-які відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 площею 24,272 га та заборони вчиняти Ківерцівській міській раді Луцького району дії щодо спірної земельної ділянки є співмірним заходом забезпечення позову в даному випадку, яка забезпечує можливість ефективного захисту права на спірну земельну ділянку.

Суд вважає, що застосування відповідних заходів забезпечення позову дозволить уникнути можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних інтересів позивача, а також реального виконання рішення суду у разі задоволення позову та уникнення будь-яких труднощів щодо його виконання, що і є метою забезпечення позову.

Більше того, застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони уповноваженим особам вчиняти дії щодо спірної земельної ділянки (поділу земельної ділянки, відчуження, передача в оренду (суборенду), вчинення договорів, підписання актів та будь-яких інших документів та/або реєстраційні дії) не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів чи інших осіб, які не є учасниками справи, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті, а в разі задоволення позову сприятиме ефективному захисту прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, на що неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 63 постанови від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 50 постанови від 02.02.2021 у справі № 925/642/19). Заходи забезпечення позову спрямовані на вирішення спору із врахуванням принципу процесуальної економії, адже сприяють цілісності об`єкту, що є предметом позову та збереженню складу учасників судового процесу, зокрема відповідачів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №903/802/25 від 09.10.2025.

Як враховано судом, у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи державним реєстратором будуть здійснені реєстраційні дії, то захист або поновлення прав позивача в межах одного судового провадження буде неможливим без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів (відновлення стану, який існував до моменту порушення).

З огляду на обставини даної справи існує реальна можливість подальшого вчинення реєстраційних дій, в разі чого ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звертатиметься до суду, буде ускладненим.

Суд звертає увагу, що постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, внаслідок того. що позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи будуть здійснені будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, або відчужено, здано в оренду, то захист або поновлення прав позивача в межах одного судового провадження буде неможливим без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Тобто, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, тому, на переконання суд, заявлені заходи щодо забезпечення позову відповідають меті їх застосування та перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом позову.

Верховний суд у постанові від 03.05.2022 №906/781/21 звертає увагу, що постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

У зв`язку з викладеним, ВС дійшов висновку про те, що вжиті ГС заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно КСП, та з формуванням «зокрема, але не виключно» не відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про співмірність заявлених позовних вимог та відповідного заходу забезпечення позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що обраний прокурором захід спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав, у разі задоволення позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви та вважає за необхідне її задовольнити.

Правові наслідки застосування таких заходів не призведуть до завдання збитків, невиправданих і надмірних обмежень прав Ківерцівської міської ради і не призведуть до погіршення стану належного їй майна чи зниження його вартості, тому застосування зустрічного забезпечення є недоцільним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

У Х В А Л И В:

1.Заяву заступника керівника Волинської обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

2. Забезпечити позов заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної (військової) державної адміністрації до Луцької районної державної (військової) адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Ківерцівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» про визнання незаконним та скасування розпорядження, наказу, рішень, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756, площею 24,272 га шляхом:

- заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756, площею 24,272 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;

- заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756, площею 24,272 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;

- заборони вчиняти Ківерцівській міській раді Луцького району (код ЄДРПОУ: 26516861, Волинська обл., Луцький район, м. Ківерці, вул. Т. Шевченка, 14) будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721883100:04:000:0756 площею 24,272 га, в тому числі поділ земельної ділянки, відчуження, передачу в оренду (суборенду), вчиняти будь-які договори, підписувати акти та будь-які інші документи.

3. Стягувачем Волинська обласна військова адміністрація (43027, Волинська обл., м. Луцьк, Майдан Київський, буд.9, код ЄДРПОУ 13366926).

4. Боржником є: Ківерцівська міська рада (вул. Т.Шевченка,14, м.Ківерці, Луцький район, Волинська область, код ЄДРПОУ 26516861).

5. Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 8 червня 2026 року.

6. Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

7. Строк пред`явленням ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить три місяці, тобто - до 09.06.2029.

Ухвала суду підписана 08.06.20264.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар