Рішення № 137209066, 09.06.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

09 червня 2026 року

Справа № 642/5851/25

Провадження № 2/642/37/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Харків

Холодногірського районного суду м. Харкова в складі:

головуючого судді Проценко Л. Г.,

за участю секретарів Гойко Т.Є., Шевченко Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Шпіньової О.М.,

представника відповідача Луценка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу в порядку загального провадження за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Шпіньова О.М. звернулася до суду із даним позовом, в якому просила стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 189026,02 грн., моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 14.05.2025 року 11:06:00 на території ПКВЧ-7 підрозділу Харківська вагонна філія «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» у м. Харків, вул. Велика Панасівська (Котлова), 199 відбувся наїзд локомотиву ЧМЕЗО 4255 з групою вагонів на автомобіль «Renault Megane» р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачу. Внаслідок ДТП автомобіль, належний ОСОБА_1 пошкоджено. У відношенні ОСОБА_1 поліцейським складено протокол про порушення п.20.5 Правил дорожнього руху, однак постановою Холодногірського районного суду м. Харкова від 04 липня 2025 р. (справа № 642/2788/25) провадження у справі закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутні в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Позивач вважає, що наїзд локомотиву на його автомобіль відбувся з вини працівників АТ «Укрзалізниця» з огляду на те що:

- технологічний проїзд облаштований сигнальним світлофором, проте, він не працював на момент ДТП;

- дзеркало огляду на момент зіткнення було забруднено і унеможливлювало можливість побачити рух поїзду;

- технологічний проїзд не містить дорожній знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено";

- філією «Пасажирська компанія» виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця Акціонерного товариства «Українська залізниця» порушені пункти 2.12, 2.18 та 3.11 Інструкції Про порядок обслуговування організації руху на під`їзній колії виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця філії «Пасажирська компанія «АТ «Укрзалізниця» (ПКВЧ-7), яка включає Технологічну інструкцію про порядок маневрової роботи на коліях, які передані у відання виробничого підрозділу ПКВЧ-7, що територіально знаходяться на ПТО Харків-сортувальний.

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення транспортної-товарознавчого дослідження №11310 від 14.08.2025 року розмір матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля «Renault Megane» р.н. НОМЕР_1 внаслідок ДТП від 14.05.2025 року складає 189026 гривень 02 копійки. Тому з відповідача підлягає матеріальна шкода у розмірі 189026, 02 грн., моральна шкода у розмірі 100000,00 грн та судові витрати, що складаються з судового збору 2890,20 грн., витрат понесених з проведення судової експертизи у розмірі 6615,65 грн., витрат на правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2025 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Відповідач в своєму відзиві від 16.10.2025 року зазначав, що Позивач здійснивши заїзд на власному автомобілі «Renault Megane» р.н. НОМЕР_1 на територію вагонної дільниці до Локомотивного депо Харків-Сортувальний, як працівник акціонерного товариства «Українська залізниця» на момент вчинення ДТП перебував на роботі і повинен був дотримуватися вимог Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій України від 09.07.2012 №964, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 01.08.2012 № 1299/21611, виданих на виконання ст.28 Закону України «Про охорону праці» (далі Правила). Відповідно до пункту 2.8 розділу 3 Правил «Рух особистого транспорту на території підприємства забороняється», тобто Позивач не мав права заїжджати на територію підприємства АТ «Укрзалізниця» на особистому транспорті. Також, заперечував проти визнання «АТ «Укрзалізниця» винною у ДТП, що сталося 14.05.2025 з огляду на таке:

- світлофор переїзної сигналізації «А» розташований між 7 та 11 коліями ремонтно-експлуатаційного депо виконує функцію сигнального оповіщувача для технічного персоналу ПКВЧ-7;

- при початковому осаджуванні вагонів на переїзді Техстанція жодного іншого транспортного засобу в тому числі автомобіля Позивача не було;

-посилання представником Позивача на порушення працівниками АТ «Укрзалізниця» п.3.11 Технологічної інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця не має відношення до обставин ДТП;

- з автомобілем Позивача відбулося дотичне зіткнення безпосередньо з пасажирським вагоном № 046-13097;

- на момент скоєння ДТП Позивачем вимог до перевірки працездатності зазначеного світло-звукового оповіщувача в його присутності та присутності працівників національної поліції не було;

-коли сталося ДТП, параболічне дзеркало було розташовано в нормальному положенні зворотньою стороною до автомобіля Позивача, тобто огляд руху залізничного рухомого складу по естакадній колії будівлі провідників не передбачено, і тим самим параболічне дзеркало не могло перешкоджати та не могло поліпшити кут огляду водія;

- перед ділянкою переїзду Техстанція через 6, 18, 23, 14, 13,11 та 7 колії додатково встановлено знаки 3.18 «Рух транспортних засобів, висота яких перевищує 4,5 м, заборонено», 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та 1.30 «Багатоколійна залізниця.

Заперечував проти позовних вимог щодо стягнення з відповідача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 189026,02 грн., що обґрунтовується висновком експерта за результатами проведення транспортної-товарознавчого дослідження №11310 від 14.08.2025, з огляду на те, що експертний висновок містить посилання на заміну певних деталей автомобіля в той час як за висновком відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля не відбудеться. Збиток розраховано на підставі ринкової вартості автомобіля, як вона визначалася та з чим порівнювалася враховуючи вище зазначені ціни на Електронній площадці AUTO. RIA не зрозуміло і висновок не містить даної інформації. Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затвердженими наказами Мінюсту України та Фонду держмайна України від 24.11.2003 №142/5/2003 , з подальшими змінами та доповненнями (далі Методика) визначає що вартість матеріального збитку визначається як суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (п.8.3 Методики, у якому також наводиться відповідна формула). При цьому Відповідач не запрошувався Позивачем ні на огляди автомобіля оцінювачем, ні для дефектування автомобіля на СТО, що передбачено п.5.2 Методики.

Позивачем не доведено, в чому безпосередньо полягає завдана йому моральна шкода, та з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

У своїй відповіді на відзив від 24.10.2025 року представник позивача Шпіньова О.М. не погоджувалася з доводами представника відповідача щодо відсутності вини Відповідача у ДТП, яке сталося 14.05.2025 року. Зазначила, що Позивачем не було порушено п.2.8. розділу 3 Правил «Рух особистого транспорту на території підприємства забороняється» і підстав для укладення договору найму транспортного засобу у письмовій формі і з нотаріальним посвідченням відсутні. Філією «Пасажирська компанія» виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця не було додержано власних Правил пропускного режиму на територію підрозділу.

Експертний висновок №11310 є належним, допустимим і достовірним доказом, який підтверджує реальний розмір завданої шкоди - 189 026,02 грн, а твердження відповідача щодо «завищення вартості» або «наявності попередніх пошкоджень» не обґрунтовані.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України). У Відповідача виникли зобов`язання щодо компенсації моральної шкоди Позивачу. Адже, з вини Відповідача сталося ДТП, що спричинило душевні страждання Позивачу.

Ухвалою суду від 08 грудня 2025 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Позивач ОСОБА_1 , допитаний в якості свідка показав, що працює електромеханіком контактної мережі Харківської дільниці №1 Харківської дистанції електропостачання. 14.05.2025 він отримав завдання на ремонті роботи, йому було виписано наряд-допуск до крану КЖДЕ, де було необхідно провести роботи по зняттю напруження та заземлення крану на дільниці ТЧ-10. Він звернувся до начальника цеху дистанційних майстерень щодо отримання службового транспорту. Однак, йому було зазначено, що службовий автомобіль знаходиться в області. Тому він, у зв`язку з виробничою необхідністю завантажив на свій власний автомобіль «Renault Megane» р.н. НОМЕР_1 , розібрану заземлюючу штангу довжиною приблизно 2,5 м і яку неможливо перенести вручну на відстань приблизно 3 км. Одягнутий у спецодяг він під`їхав до воріт КПП, де до нього вийшла чергова, яка перевірила документи, впевнилася що він є залізничником, запитала мету візиту і направлення записавши у відповідний журнал, відкрила ворота та пропустила його на територію підприємства. У чергової до нього будь яких питань не виникало і вона не пропонувала йому супроводжуючого до місця роботи та назад з прапорцями жовтого і червоного кольору, записавши до журналу номер його автомобіля та мету приїзду. Будь-якого інструктажу по техніці безпеки з ним ніхто не проводив, чи телефонувала чергова до ТЧ-10 не знає, супроводжуюча особа не надавалась. На територію підприємства на своєму автомобілі він заїжджав вперше і будь-яких інструктажів щодо неможливості проїзду на власному транспорті не було. Іншим шляхом до ТЧ-10 він потрапити не міг. Він проїхав на місце виконання робіт, після виконання яких, знов завантажив на автомобіль заземлюючу штангу і поїхав на виїзд у бік прохідної. Проїхавши декілька переїздів, які були обладнані світлофорами та звуковими пристроями, пропускаючи залізничний транспорт, який рухався, він приблизився до останнього технологічного переїзду біля закритого ангару і місця вивантаження білизни. Сигналізація світлофору не працювала, переїзд був без шлагбауму і складача поїзду біля переїзду не було. Він не бачив поїзду, який рухався в приміщенні, яке впритул прилягає до технологічного проїзду і складач якого, відповідно до Інструкції повинен був знаходитись в останньому вагоні, вийти та надати команду щодо можливості осадки вагонів, однак цього не зробив. Виїхавши передньою частиною автомобіля (капотом) на переїзд він побачив як з ангару виїжджає автозчепка після чого відбулося зіткнення з крайнім вагоном, який протягнув його автомобіль по колії та шпалам приблизно 15 метрів. При цьому, при зіткненні були заблоковані його двері, перекошений кузов та зім`яті колеса. Після зупинки поїзду він вибив двері, підійшов та зробив відео непрацюючого світлофору, що знаходився на переїзді. При поверненні він вперше побачив складача поїзду, який вийшов з-за «горки», що знаходиться на відстані приблизно 50 м і фактично не міг бачити його автомобіля при подачі команди щодо осадки вагонів, оскільки був не в зоні бачення переїзду і з`явився лише кілька хвилин потому після наїзду. Він також зробив зйомку, що складача поїзду не було. На питання складачу «чому він не був присутній при осадці вагонів не впевнившись в безпеці руху?» складач поїзду відповів щось незрозуміле. На місце ДТП прибігла чергова зазначаючи чому він став під потяг. Також приїжджало його керівництво, яке обіцяло компенсувати його втрати. Він викликав патрульну поліцію, яка склала протокол про пригоду, зазначивши його винним. Однак постановою суду він виправданий за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки це був технологічний переїзд. Скільки підрозділів знаходиться на території підприємства він не знає, а лише знає вузли, які обслуговує. Після ДТП працівники його підрозділу розписались про неможливість використання власного транспорту в службових цілях. Йому спричинена матеріальна шкода, розмір якої встановлено судово-товарознавчою експертизою. Моральна шкода виразилася в стресі в момент того, коли вагон підминав автомобіль в якому він знаходився, переживаннях та емоційному стані, розгубленості на роботі, поганому сні, відсутністю можливості користуватися автомобілем, що суттєво змінило спосіб його життя. До лікарських установ він не звертався.

Представник позивача підтримала позов в повному обсязі на підставах зазначених у позові. При цьому зазначила, що позивачем додано до справи копію журналу фіксації техніки, де зазначено, що позивач в`їхав на територію підприємства, а також інструкцію складача поїзду, де зазначено, що в разі осадки вагонів складач їде в тамбурі останнього вагону та зобов`язаний вийти на переїзд, відійти на безпечну відстань і лише потім надати команду машиністу про рух. Однак на момент ДТП складача на переїзді не було і який з`явився через декілька хвилин після наїзду вагону на автомобіль. Представник АТ «Укрзалізниця» бажає перекласти провину на позивача щодо проїзду на територію, хоча це обов`язок начальника відповідного підрозділу та чергового пропускного пункту. Згідно постанови Холодногірського районного суду м. Харкова від 04 липня 2025 року в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. Розмір матеріальної шкоди встановлено судово-товарознавчою експертизою.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував на підставах викладених у відзиві на позов. Звертав увагу на п.2.4 Інструкції щодо улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.01.2007 №54 де зазначено, які переїзди не обліковуються і які належать до технологічних переїздів для використання технологічного (вантажного) автотранспорту, а не власного і обладнання такого переїзду світлофорами непотрібно. Технологічний переїзд обладнаний забороненими знаками. Позивач без будь-яких документів та інструктажу по техніці безпеки, за який повинен був розписатися, заїхав на територію підприємства, а в подальшому на територію іншого підрозділу, тому не мав супроводу. Після ДТП проводилось службове розслідування і в діях працівників підприємства не виявлено будь яких порушень і будь-яких дисциплінарних стягнень ніхто не отримав. Він не знає кому підпорядковується підрозділ, який контролює проїзд, однак є договори зі сторонніми організаціями. Оскільки ДТП було вчинено за участі взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки то потрібно застосовувати ст.1188 ЦК України, замість ст.1166 ЦК України. Правила технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 01.10.2009 № 1014 до цього проїзду не застосовуються, а застосовуються лише локальні правила виробничого підрозділу.

Свідок ОСОБА_2 показав, що працює головним інженером ВП Харківської вагонної дільниці філії пасажирська компанія АТ «Укрзалізниця». 14.05.2025 приблизно о 11 год він інспектував вагонний склад та бачив ДТП, що сталося з легковим автомобілем позивача та групою вагонів, які рухалися вагонами вперед. Після приїзду поліції і складання відповідних матеріалів пошкоджений автомобіль позивача був завантажений на вантажний автомобіль та вивезений за територію Харківської вагонної дільниці. Проїзд на територію локомотивного депо ТЧ-10 «Харків-Сортувальний» можливий лише через пропускний пункт Харківської вагонної дільниці. На КПП працюють сторожі дільниці охорони будівельних споруд. Згідно паспорту переїзду «Техстанція» місце зіткнення - це переїзд незагального користування, категорії 4, не регульований і без чергового. Світлофор сповіщає персонал про рух в приміщенні естокади поїзду. На території є попереджувальні знаки 3.18, 2.2, 1.30, 1.29.

Позивач не міг не бачити рух потягу (рухомого складу), оскільки це можливо побачити через вибиті вікна. На переїзді є світлофор, що сповіщає лише персонал дільниці про рух по естакаді рухомого складу. На дільниці є наказ про правила перепусткового режиму і порядок в`їзду та виїзду автотранспорту. Також маються списки службового автотранспорту, які пропускаються через дільницю. Коли автомобіль не внесено до списків, працівник дільниці охорони сповіщає керівника чи головного інженера про такий заїзд. Дільниця, яка приймає це авто, проводить супровід до розвантаження чи виконання робіт. Чому пропустили позивача на власному автомобілі йому невідомо, можливо, як залізничника. Щодо проїзду, який не відноситься до Укрзалізниці, то при в`їзді необхідно сповістити начальника цеху, а той повідомити головного інженера. На територію ВЧ заїжджають приватні автомобілі для підвезення матеріальних цінностей та продуктів харчування. До зазначеного ДТП також на територію заїжджали приватні автомобілі працівників ВЧ по пропускам для заїзду. Супровід працівників ВЧ не здійснювався, оскільки вони обізнані з правилами безпечного проїзду. Заїзд на територію передбачає ознайомлення того, хто заїжджає зі схемою руху автомобільного транспорту, яка знаходиться біля воріт. Ознайомлення не передбачає будь якого розпису в журналі чи проведення інструктажу по техніці безпеки. Пропуск автомобіля «Renault Megane» 14.05.2025 здійснювала ОСОБА_3 , яка повинна була зазначити в журналі дату, час в`їзду та виїзду, номер і марку автомашини, куди прямує, ціль заїзду, а також зазначити прізвище сторожа КПП. ОСОБА_3 працює сторожем дільниці охорони будівель і споруд і підпорядковується майстру дільниці і головному інженеру. ОСОБА_3 будь-кого з зазначених осіб чи начальника ТЧ-10 про заїзд ОСОБА_1 не інформувала та не провела всіх необхідних дій відповідно до інструкції правил пропускового режиму. Будь-яких дисциплінарних стягнень до ОСОБА_3 не застосовувалось, про наради у зв`язку з ДТП не пам`ятає.

Після надходження документів з Департаменту руху та охорони праці, де наводився приклад ДТП 14.05.2025 та відповідні рекомендації щодо влаштування стоянок перед підприємствами, було заборонено проїзд власними транспортними засобами на територію підприємства.

Суд, вислухавши доводи позивача, його представника, представника відповідача та свідка, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1,3 ст.13, ч.1 ст.49 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ст. 76, ч.1,2,3 ст.77,79,80 ЦПК України:

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За ч.1,5,6 ст.81, ст.89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Постановою Холодногірського районного суду м. Харкова від 04 липня 2025р. (справа № 642/2788/25) провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначена постанова набрала законної сили.

Як вбачається з вказаної постанови, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.05.2025 серії ЕПР1 №330186, 14.05.2025 року 11:06 у м. Харкові, вул. Велика Панасівська (Котлова), 199 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не впевнився в безпечності руху, рухаючись до переїзду в межах видимості не помітив, що наближається локомотив ЧМЕЗО 4255 з групою вагонів, та вчинив зіткнення з пасажирським вагоном 04613097, при ДТП ТЗ та вагон отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

При цьому судом встановлено, що сигнальний світлофор встановлений з порушенням п.3.1.20, п. 3.1.12 Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів та відсутність в місці ДТП дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено". З фото та відео, наданих ОСОБА_1 , вбачається, що технологічний проїзд облаштований світлофором, що знаходиться безпосередньо перед колією на відстані не більше одного метра, сигнал якого не працює. Дорожнє дзеркало в брудному стані, який не дозволяв водієві побачити рух поїзду в середині будинку резерву провідників.

Пунктом 3.11 Технологічної інструкції передбачено, що не доїжджаючи до переїзду складач поїздів заздалегідь повинен зупинити рухомий склад, вийти на середину переїзду (проїзду), переконатися у відсутності транспортних засобів та сторонніх предметів. Після того, як маневровий состав перекриє переїзд (проїзд), складач поїздів зупиняє маневровий состав, становиться на підніжку першого за рухом вагону та дає команду машиністу на подальший рух. В своїх показах ОСОБА_4 підтвердив, що пункти 2.12, 2.18 та 3.11 Технологічної інструкції не були ним, як складачем поїзду виконані. Покази свідка, що він знаходився в безпосередній близькості до технологічного проїзду, суд сприймає критично з огляду на його пояснення від 14.05.2025 р., де зазначено, що він не бачив транспортний засіб, який наближався до технологічного проїзду та про те, що при осаджуванні вагонів вперед команд машиністу на зупинку перед технологічним проїздом не давав. (а.с.34,35)

При цьому суд звертає увагу, що представник АТ «Укрзалізниця» приймав участь у справі в якості представника потерпілого, надавши відповідну заяву до суду, знав про результат її вирішення і в разі незгоди з нею не здійснив будь-яких дій щодо оскарження зазначеної постанови.

Сторонами не заперечується, що дорожньо-транспортна пригода сталася на території ПКВЧ-7 підрозділу Харківська вагонна філія «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» у м. Харків, вул. Велика Панасівська, 199.

Стороною позивача через систему «Електронний суд» надані копії відповідних документів отриманих у відповідача. При цьому посилання представника відповідача, що ці документи належним чином не завірені суд сприймає критично, оскільки відомості зазначені в них стороною відповідача не спростовано.

Як вбачається з Протоколу оперативної наради при першому заступнику начальника Харківської вагонної дільниці від 14.05.2025 року: «В ході проведення службового розслідування з`ясовано, що в робочу зміну 14.05.2025 року при проведенні маневрової роботи на технічній станції Харків-Сортувальний, а саме з формування схеми проїзду № 63 сполученням Харків-Львів, група вагонів № 043-50576, № 043-31047, № 046-13097, рухаючись маневровим порядком вагонами під керуванням маневрового локомотива ЧМЕ-3 № 4255 приписки локомотивного депо Харків-Сортувальний регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (ТЧ-10) Савченко М.П. вагонами вперед по маршруту, прокладеному виконуючим обов`язки чергового по залізничній станції ОСОБА_5 в напрямку 11 колії ремонтно-екіпірувального депо технічної станції Харків-Сортувальний об 11 годині 06 хвилин на ділянці службового проїзду на нерегульованому проїзді не загального користування, допущено наїзд вагоном № 046-13097 на легковий автомобіль Renault держ. № НОМЕР_1 , під керуванням працівника Харківської дистанції електропостачання регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 ». (а.с.27, 28)

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль «Renault Megane» р.н. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 . (а.с.20)

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №11310 від 14.08.2025 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Renault Megane» р.н. НОМЕР_3 прийнята у розмірі ринкової вартості на момент ДТП, яка відбулась 14.05.2025 року і становить 189026 грн. 02 коп. Як вбачається з зазначеного висновку експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.384 КК України, про що наявний підпис експерта Дяченко А.С. (а.с.37-43)

При цьому суд сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, судом було роз`яснено права та обов`язки сторін, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, зокрема щодо можливості заявити відповідні клопотання щодо призначення відповідної експертизи для встановлення реальної вартості відшкодування шкоди.

Однак представник відповідача, зазначаючи про невідповідність висновку транспортно-товарознавчого дослідження №11310 від 14.08.2025 не скористався зазначеним правом.

У відповідності до вимог ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.п. 6,15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013р. №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Як роз`яснив пленум Верховного суду України в п. 9 Постанови № 6 від 27 березня 1992 року (із послідуючими змінами та доповненнями) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форми власності судом слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Суд вважає, що висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №11310 від 14.08.2025 цілком відповідає вимогам щодо належного доказу по даній справі при вирішенні питання щодо розміру завданої ДТП матеріальної шкоди.

Позивач 03.09.2025 звертався з вимогою до АТ «Укрзалізниця» щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 195641 грн. 67 коп. (а.с.9)

За відповіддю філії «Пасажирська компанія акціонерного товариства «Укрзалізниця» за дорученням «Укрзалізниця» від 14.09.2025 ОСОБА_1 повідомлено, що з наведених у вимозі обставин та обґрунтувань підстави для її задоволення у АТ «Укрзалізниця» відсутні. (а.с.36)

Відповідно пункту 1.4. Правил перепусткового режиму на територію виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», які затверджені Наказом від 22 січня 2024 року № 64 в`їзд транспорту здійснюється через контрольно-пропускний пункт згідно затвердженого переліку автотранспортної техніки, яка має право проїзду через КПП ВП «Харківська вагонна дільниця. Відповідальний працівник КПП ознайомлює водіїв, які заїжджають на територію вагонної дільниці зі схемою руху автотранспортних засобів по території ПКВЧ-7. Якщо в затвердженому переліку автотранспортної техніки, яка має право проїзду через контрольно-пропускний пункт ПКВЧ-7 Харків не зазначений номер даного автотранспортного засобу, або якщо даний автотранспортний засіб відсутній в переліку, то відповідальний працівник КПП повинен сповістити головного інженера ВП Харківська вагонна дільниця для вирішення питання щодо проїзду даного автотранспорту через КПП ПКВЧ-7. Керівник ділянки, на яку виникла потреба заїзду автотранспортного засобу, направляє на контрольно-пропускний пункт супроводжуючу особу. (а.с.83,84)

Згідно «Журналу фіксації автотранспортної техніки при в`їзді/виїзді на (3) території виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця техстанції Харків-Сортувальний» 14.05.2025 року транспортний засіб «Рено» з державним номером АХ31081Х заїхав на територію Харківської вагонної дільниці. Час заїзду 9:05, час виїзду не зазначений. В графі «Організація, за якою закріплене авто» зазначено: «ПТО-ТЧ-10». (а.с.82)

З пояснень сторожів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 першому заступнику начальника виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця філії «Пасажирська компанія АТ «Укрзалізниця» Плескачу Ю.О. вбачається, що вони заступили на чергування о 8.00 год. 14.05.25, о 09 год. 03 хв. зателефонував майстер дільниці №23 ОСОБА_7 надавши розпорядження про пропуск машини «Рено» НОМЕР_1 на ТЧ-10. При заїзді автомобілю була фіксація в журналі «Фіксації автотранспортної техніки при в`їзді/виїзді на (3) території виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця техстанції Харків-Сортувальний». (а.с.26)

Таким чином суд доходить до висновку, що відповідач допустив перебування позивача на власному транспортному засобі на території виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця». Твердження відповідача про те, що позивач порушив правила перепусткового режиму виробничого підрозділу не підтверджені матеріалами справи та спростовуються поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

У відповідності до п. 2.12 Інструкції Про порядок обслуговування організації руху на під`їзній колії виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця філії «Пасажирська компанія «АТ «Укрзалізниця» (ПКВЧ-7), затвердженої наказом по Філії «Пасажирська компанія» виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця Акціонерного товариства «Українська залізниця» 30.12.2021, при осаджуванні состава пасажирських поїздів вагонами вперед складач поїздів повинен знаходитися в тамбурі пасажирського вагону, а в разі неможливості йти на безпечній відстані по міжколійю або узбіччям колії попереду вагонів, що осаджуються і стежити за сигналами маневрових світлофорів, положенням стрілочних переводів, відсутністю перешкод і людей на колії. Пунктом 2.18 вказаної Інструкції передбачено, що при перетинанні технологічного проїзду складач поїздів повинен проявити особливу увагу, зупинити маневровий состав, зійти з підніжки вагона, визначити умови безпечного руху, пройти переїзд по міжколійю і з безпечного місця дати вказівку машиністу на подальший рух.

Згідно пункту 3.9. зазначеної Інструкції при подаванні вагонами вперед складач поїздів станції повинен знаходитися на перехідній площадці, або спеціальній підніжці першого за рухом вагону та по радіозв`язку передавати команди машиністу, керуючись при цьому вимогами Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України. У випадку відсутності на першому вагоні площадки, або спеціальної підніжки, складач поїздів прямує по узбіччу колії або міжколії попереду групи вагонів яка подаються на безпечній відстані за напрямком руху.

Відповідно до пункту 3.10. Інструкції під час руху складач поїздів зобов`язаний особисто впевнитись у відсутності перешкод для руху, правильності приготування маршруту, наявності габариту, дотримуватися правил безпеки руху та охорони праці. Основним видом зв`язку є маневровий радіозв`язок.

Пунктом 3.11. Інструкції передбачено, що не доїжджаючи до переїзду або автопоїзду складач поїздів заздалегідь повинен зупинити рухомий склад, вийти на середину переїзду (проїзду) переконатися в відсутності транспортних засобів та сторонніх предметів в жолобах настилу проїзду. Після того як маневровий состав перекриє переїзд (проїзд), складач поїздів зупиняє маневровий состав, становиться на підніжку першого за рухом вагону та дає команду машиністу на подальший рух. (а.с.29-33)

Згідно наказу філії «Пасажирська компанія АТ «Укрзалізниця» від 01.05.2025 за №317/ВН на ОСОБА_4 сигналіста 4 розряду дільниці руху 1 групи покладено виконання обов`язків складача поїздів 4 розряду дільниці руху 1 групи з 01.05.2025 по 31.05.2025 на час виконання обов`язків чергового по залізничній станції дільниці руху 1 групи ОСОБА_8 (а.с.48)

В поясненнях ОСОБА_9 , складача поїзду, першому заступнику начальника виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця філії «Пасажирська компанія АТ «Укрзалізниця» Плескачу Ю.О. зазначено, що 14.05.25 р. при проведенні маневреної роботи по витяжці групи вагонів (3 штуки) з локомотивом вперед ЧМЕЗ 4255 машиніст Савченко (ТЧ-10) по сьомій колії РЕДУ в сторону естакади (резерв провідників) по радіозв`язку дав команду машиністу, щодо початку руху, знаходячись у безпечному місці (в районі технологічного проїзду). Після проїзду маневрової групи в середину естакади (проїхали повністю технологічний проїзд), доповів ДСП, що маневрова група зупинилася за сигналом М.358. Чи працювала переїзна сигналізація не пам`ятає. В подальшому ДСП ОСОБА_10 дала команду про готовність маршруту та слідуванню маневрової групи від сигналу м.358 на 11 колію. Після цього він по радіозв`язку дав команду машиністу ОСОБА_11 на рух маневреної групи вагонами вперед (в сторону технологічного проїзду). Він знаходився біля технологічного переїзду (зі сторони проїзду ПК ВЧ-7 Харків). Чи працювала переїзна сигналізація не пам`ятає. Автомобіля, який рухався по технологічному проїзду зі сторони ТЧ-10 він не бачив. Після зіткнення він відразу по радіозв`язку дав команду машиністу на негайну зупинку. Після чого побачив зіткнення вагону та автомобіля марки «Рено». Перед осаджуванням вагонів вперед від м.358 на 11 колію команду машиністу на зупинку перед технологічним проїздом не давав. (а.с.25 зв)

За пояснювальною запискою провідника по супроводженню вагонів в неробочому стані ОСОБА_12 14.05.25 під час маневрової роботи по залізничній станції Харків - Сортувальний він знаходився у вагоні 046-13097, почув нетипові сторонні звуки, вийшов в тамбур і побачив зіткнення вагону з машиною. В тамбурі нікого не було, звукової сигналізації переїзду не було чути. (а.с.25)

Відповідно наказу філії «Пасажирська компанія АТ «Укрзалізниця» від 31.03.2025 за №251/ВН на ОСОБА_5 сигналіста 4 розряду дільниці руху 1 групи покладено виконання обов`язків чергового по залізничній станції дільниці руху 1 групи з 01.04.2025 по 30.06.2025 на період увільнення від роботи під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період чергового по залізничній станції дільниці руху 1 групи Шумило. (а.с.48)

Як вбачається з пояснень в.о. ДСП ОСОБА_5 на ім`я першого заступника начальника виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця філії «Пасажирська компанія АТ «Укрзалізниця» Плескача Ю.О. при виконанні маневрової роботи, а саме: відчеплення групи вагонів від потяга, маневровий тепловоз виїхав з трьома вагонами за сигнал м.358 під керуванням складача поїздів ОСОБА_4 . Приготувавши маршрут в направленні 11 колії, по дозволяючому сигналу м.358, м.370 складач поїздів почав осаджувати вагони, далі по радіозв`язку складач поїздів повідомив про команду зупинка. Про вимогу зупинки вона доповіла в.о. СтВМ Антоненку О.М. (а.с.46)

З досліджених доказів по справі суд дійшов висновку про порушення відповідачем Інструкції Про порядок обслуговування організації руху на під`їзній колії виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця філії «Пасажирська компанія «АТ «Укрзалізниця» (ПКВЧ-7), затвердженої наказом по Філії «Пасажирська компанія», що призвело до наїзду локомотиву ЧМЕЗО 4255 з групою вагонів на автомобіль «Renault Megane» р.н. НОМЕР_3 , який належить позивачу.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, несе особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування зазначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо в наслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Постановою Холодногірського районного суду м. Харкова у справі № 642/2788/25 встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні події та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно вимог ч.ч. 4,6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої винесена постанова суду, у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Посилання представника відповідача про встановлення знаків заборони проїзду іншими автомобілями, крім технологічних автомобілів, спростовується показами свідка ОСОБА_2 про те що технологічний проїзд незагального користування, не регульований, без чергового, при цьому світлофор сповіщає персонал про рух в приміщенні естокади поїзду і на території є лише попереджувальні знаки 3.18, 2.2, 1.30, 1.29. ПДР.

На підставі досліджених судом доказів, суд дійшов висновку про порушення працівниками АТ «Укрзалізниця» низки нормативно-правових актів і не дотримання умов Інструкції Про порядок обслуговування організації руху на під`їзній колії виробничого підрозділу Харківська вагонна дільниця філії «Пасажирська компанія «АТ «Укрзалізниця» (ПКВЧ-7), затвердженої наказом по Філії «Пасажирська компанія», щодо здійснення маневрових робіт технологічному проїзді, створивши небезпечну ситуацію, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, автомобіль «Renault Megane» р.н. НОМЕР_3 , зазнав пошкоджень, чим його власнику завдано матеріальної шкоди.

Вищезазначені порушення також підтверджуються висновками, зробленими у постанові Холодногірського районного суду м. Харкова від 04 липня 2025 р по справі № 642/2788/25.

Суд зауважує, що зазначеною постановою суду вину АТ «Укрзалізниці» у спричиненні ДТП не встановлено, оскільки не було складено відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, однак це не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та уникнення винною особою цивільно-правової відповідальності.

Згідно Висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №11310 від 14.08.2025 року розмір матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля «Renault Megane» р.н. НОМЕР_3 внаслідок ДТП від 14.05.2025 року складає 189026 грн. 02 коп.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доведеність обставин на які посилається позивач на підставу своїх вимог та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди завданої ДТП в сумі 189026 грн. 02 коп.

Щодо позовних вимог відносно відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.п. 3,5,9 Постанови № 4 Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку із незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних явищ.

Під час вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного суду від 30 січня 2018 року по справі №804/2252 від 21.02.2019 р. по справі №670/499/16-а, від 28.02.2019 р. по справі №804/7085/16.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

В обґрунтуванні розміру моральної шкоди 100000,00 грн. позивач ОСОБА_1 зазначає, що під час ДТП переніс душевні страждання, оскільки перебуваючи в стресовому стані, в заблокованому автомобілі, він боявся за своє життя, та можливості опинитися під колесами цього поїзду. Його транспортний засіб фактично був знищений, що призвело до порушення укладу звичного способу життя. Також, зазначав, що звертався до відповідача щодо відшкодування шкоди і йому зазначалось про таку можливість. Однак, при розгляді в суді справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП він зрозумів, що АТ «Укрзалізниця» намагається перекласти вину на нього.

Дані обставини свідчать про пережиті ОСОБА_1 душевні хвилювання, яких він зазнав у зв`язку з протиправними діями відповідача, і зазначені події вплинули на звичайний спосіб його життя, та що позивачу дійсно була завдана моральна шкода.

Визначаючи розмір грошової компенсації на відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнав позивач, те, що транспортний засіб позивача пошкоджений, а гроші для відшкодування завданої шкоди до цього часу відповідачем не відшкодовані, а звичайний спосіб життя позивача було порушено.

Таким чином, визначаючи розмір моральної шкоди, суд також виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, та приходить до висновку про визначення моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.

В порядку ст. 14 ЦПК України суд вважає, що з відповідача на користь позивача, відповідно до розміру задоволених позовних вимог, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2119,14 грн., оскільки позовні вимоги задоволені на 73,22%, та 6615 грн. 65 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 259, 263, 264, 273 ЦПК України, ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця»(ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 189026 (сто вісімдесят дев`ять тисяч двадцять шість) гривень 02 копійки.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір 2119 грн. 14 коп. та витрати пов`язанні із проведенням експертизи у розмірі 6615 грн. 65 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.06.2026.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Укрзалізниця», ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, буд 5.

Суддя Л.Г. Проценко