Ухвала суду № 137209015, 08.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/2809/26

Провадження №1-кс/639/745/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_7 від участі у розгляді справи №639/2809/26 (1-кп/639/278/26),-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Новобаварського районного суду міста Харкова ОСОБА_7 перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 27.02.2026 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №22026000000000207 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України.

25.05.2026 обвинуваченим ОСОБА_3 був заявлений відвід судді ОСОБА_7 від участі у розгляді вищевказаного кримінального провадження, посилаючись на те, що 20.04.2026 року у судовому засіданні суддя ОСОБА_7 безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату через перебування адвоката ОСОБА_5 на лікуванні за кордоном та провів підготовче судове засідання за відсутності вказаного захисника, всупереч запереченням обвинуваченого. Крім того, за результатами розгляду клопотання прокурора про продовження строків дії процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, суддя ОСОБА_7 не дав належної правової оцінки доводам сторони захисту в ухвалі суду від 20.04.2026 року.

З огляду на викладене, обвинувачений вважає, що суддя ОСОБА_7 грубо порушив вимоги ст. 20 та ч.2 ст. 46 КПК України, тим самим суттєво обмежив права ОСОБА_3 на захист, є упередженим та суб`єктивним, у зв`язку з чим наявні підстави для відводу судді Новобаварського районного суду м. Харкова ОСОБА_7 від розгляду справи №639/2809/26 (1-кп/639/278/26) на підставі п.4 ч.1 ст. 75 КПК України.

В судовому засідання заявник ОСОБА_3 та його захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтримали заявлений відвід та просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 проти задоволення заявленого відводу заперечував, зазначивши, що правових підстав для відводу судді ОСОБА_7 немає. Разом з цим, повідомив, що непогодження сторони захисту із рішеннями та діями головуючого не є підставою для його відводу, у зв`язку із чим у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.

Суддя Новобаварського районного суду м. Харкова ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 81 КПК України, відсутність у судовому засіданні судді, якому заявлено відвід, а також інших учасників судового процесу, не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи та обґрунтування заявленого відводу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що на розгляді судді Новобаварського районного суду міста Харкова ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження №22026000000000207 від 27.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України (справа №639/2809/26, провадження №1-кп/639/278/26).

Ухвалою суду від 08.04.2026 року було призначено підготовче судове засідання по вищевказаному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3 .

Вирішуючи по суті питання щодо заявленого відводу суд враховує, що обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні, викладені у статтях 75, 76 КПК України та їх перелік є вичерпним.

Згідно вимог ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Між тим, об`єктивно доведених підстав, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_7 при розгляді судової справи №639/2809/26 (1-кп/639/278/26) судовим розглядом не встановлено, а заявлений обвинуваченим ОСОБА_3 відвід містить лише суб`єктивні припущення, які нічим не підтверджуються щодо упередженості головуючого.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.04.2026 року, до початку підготовчого судового засідання, обвинуваченим ОСОБА_3 було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням його захисника ОСОБА_5 за кордоном на лікуванні.

Відповідно до матеріалів справи та журналу судового засідання від 20.04.2026 року суд, спочатку розглянув клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 . Надалі суд поставив на обговорення вищевказане клопотання обвинуваченого про відкладення підготовчого судового засідання, надав можливість висловити свою позицію всім учасникам судового розгляду з приводу заявленого клопотання, зокрема захиснику ОСОБА_4 , обвинуваченому та прокурору, після чого відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідно до вимог ч.2 ст. 372 КПК України без видалення до нарадчої кімнати, навівши мотиви прийнятого рішення та продовжив проведення підготовчого судового засідання, за результатами якого ухвалою суду від 20.04.2026 року було призначено судовий розгляд за обвинувальним актом по вказаному кримінальному провадженню.

Вказані вище судові рішення складені відповідно до приписів ст. 370, 372 КПК України, їх мотивувальні частини містять чіткі та зрозумілі мотиви, обставини та підстави прийняття таких рішень.

Суд звертає увагу, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Як суд зазначає вище, незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18).

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, незгода обвинуваченого ОСОБА_3 з прийнятими рішеннями головуючого не є підставою для його відводу, передбаченою п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України.

Слід зазначити, що інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Цей інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення.

Сторона вправі не погоджуватись із діями та рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій судді під час розгляду кримінального провадження, натомість заперечення на таке рішення головуючого можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за результатами розгляду кримінального провадження.

Що стосується законності та обгрунтованості прийнятих суддею рішень, то слід зазначити, що під час вирішення питання про відвід, суддя не уповноважений перевіряти / надавати оцінку прийнятим головуючим суддею рішенням на предмет відповідності / невідповідності нормам кримінального процесуального законодавства. Оцінку порушенню чи відсутності порушення КПК України та істотності таких порушень, в разі їх наявності, може надати виключно лише суд вищої інстанції при перегляді судового рішення.

Таким чином, факти, наведені обвинуваченим ОСОБА_3 під час судового засідання, жодним чином не свідчать упередженість судді ОСОБА_7 та не можуть бути правовою підставою для відводу судді в розумінні вимог ст. 75 КПК України.

З огляду на викладене, у задоволенні заявленого відводу необхідно відмовити.

Керуючись вимогами ст. ст.75, 76, 77, 79, 80, 81, 369-372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_7 від участі у розгляді справи №639/2809/26 (1-кп/639/278/26) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1